Вікіпедія

Вугільна промисловість України

галузь економіки

Вугільна промисловість — базова галузь економіки України, що здійснює розвідування й видобування кам'яного та бурого вугілля.

Поклади ред.

Географічно вугільні запаси зосереджені в п'яти областях України — насамперед у Донецькій, Луганській, Дніпропетровській. Переважна частка запасів вугілля зосереджена в Донецькому вугільному басейні. Вугілля характеризується порівняно великою зольністю — близько 25 % і високою сірчистістю — 2,5 %.

Запаси вугілля зосереджені також у Львівсько-Волинському, Дніпровському басейнах, а також у Новодмитріївському родовищі Дніпровсько-Донецької западини та Ільницькому, Рокосовському родовищах Закарпатської вугленосної площі. Кам'яне вугілля розповсюджене в Донецькому і Львівсько-Волинському басейнах, буре вугілля — в Дніпровському, Донецькому басейнах, Дніпровсько-Донецькій западині й на Закарпатській вугленосній площі[1].

Геологічні запаси вугілля в Україні ред.

За геологічними запасами викопного вугілля Україна посідає перше місце в Європі та восьме у світі. Розвідані запаси вугілля в Україні становлять 34,0 млрд. т у. п. або близько 50 млрд. т (станом на 1998 р.). Прогнозні запаси — близько 120 млрд. т. У структурі балансових запасів представлені всі марки — від вугілля бурого до високометаморфізованих антрацитів. Питома вага марок вугілля становить (%):

  • буре (Б) — 6,6;
  • довгополуменеве (Д) — 22,4;
  • газове (Г) — 36,1;
  • газово-жирне (ГЖ) — 4,1 %;
  • жирне (Ж) — 4,7 %;
  • коксівне (К) — 3,1 %;
  • опіснене спікливе (ОС) — 3,3 %;
  • пісне (П) — 8,4;
  • антрацити (А) — 11,3 %.

Статистика видобутку вугілля ред.

Видобуток кам'яного вугілля розпочався в Україні з 1721 року, поступово він набрав розмаху і досяг свого піку у 1976 році. Його ріст видно з таблиці:

Видобуток вугілля в Україні, млн. т[2][3][4][5][6][7][8][9]
Рік 1860 1861 1862 1863 1864 1865 1866 1867 1868 1869
Вугілля, млн. т н.д. 0,1▲ н.д. н.д. н.д. н.д. н.д. н.д. н.д. н.д.
Рік 1870 1871 1872 1873 1874 1875 1876 1877 1878 1879
Вугілля, млн. т н.д. н.д. н.д. н.д. н.д. н.д. н.д. н.д. н.д. н.д.
Рік 1880 1881 1882 1883 1884 1885 1886 1887 1888 1889
Вугілля, млн. т 1,3▲ 1,4▲ 1,6▲ 1,6▲ н.д. н.д. н.д. н.д. н.д. н.д.
Рік 1890 1891 1892 1893 1894 1895 1896 1897 1898 1899
Вугілля, млн. т 2,9▲ н.д. н.д. н.д. н.д. н.д. н.д. н.д. н.д. н.д.
Рік 1900 1901 1902 1903 1904 1905 1906 1907 1908 1909
Вугілля, млн. т 11,3▲ н.д. н.д. н.д. н.д. н.д. н.д. н.д. н.д. н.д.
Рік 1910 1911 1912 1913 1914 1915 1916 1917 1918 1919
Вугілля, млн. т 16,3▲ н.д. н.д. 22,5▲ 24,0▲ 23,0▼ 24,5▲ 22,0▼ 6,3▼ 4,5▼
Рік 1920 1921 1922 1923 1924 1925 1926 1927 1928 1929
Вугілля, млн. т 4,0▼ 4,0▼ 6,0▲ 7,0▲ 11,3▲ 11,3▲ 18,3▲ 22,0▲ 22,5▲ 25,0▲
Рік 1930 1931 1932 1933 1934 1935 1936 1937 1938 1939
Вугілля, млн. т 33,0▲ 36,7▲ 41,2▲ 44,0▲ 53,0▲ 59,8▲ 67,0▲ 67,2▲ 69,3▲ 70,9▲
Рік 1940 1941 1942 1943 1944 1945 1946 1947 1948 1949
Вугілля, млн. т 76,2▲ 57,2▼ 2,2▼ 2,6▲ 16,3▲ 30,3▲ 37,5▲ 45,0▲ 54,9▲ 65,0▲
Рік 1950 1951 1952 1953 1954 1955 1956 1957 1958 1959
Вугілля, млн. т 78,0▲ 81,2▲ 88,8▲ 95,6▲ 104,6▲ 120,3▲ 132,6▲ 152,1▲ 164,2▲ 167,3▲
Рік 1960 1961 1962 1963 1964 1965 1966 1967 1968 1969
Вугілля, млн. т 172,1▲ 171,4▼ 175,1▲ 179,7▲ 187,1▲ 194,3▲ 196,4▲ 199,0▲ 200,4▲ 204,4▲
Рік 1970 1971 1972 1973 1974 1975 1976 1977 1978 1979
Вугілля, млн. т 207,1▲ 209,4▲ 211,2▲ 212,6▲ 213,7▲ 215,7▲ 218,2▲ 217,1▼ 210,9▼ 204,7▼
Рік 1980 1981 1982 1983 1984 1985 1986 1987 1988 1989
Вугілля, млн. т 197,1▼ 191,1▼ 194,1▲ 190,9▼ 190,8▼ 189,0▼ 193,0▲ 192,0▼ 191,7▼ 180,2▼
Рік 1990 1991 1992 1993 1994 1995 1996 1997 1998 1999
Вугілля, млн. т 164,8▼ 135,6▼ 133,6▼ 115,7▼ 94,4▼ 83,6▼ 74,8▼ 75,6▲ 76,2▲ 81,1▲
Рік 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009
Вугілля, млн. т 80,3▼ 83,4▲ 81,9▼ 79,3▼ 80,2▲ 78,0▼ 80,3▲ 75,5▼ 77,7▲ 72,2▼
Рік 2010 2011 2012 2013 2014* 2015* 2016* 2017* 2018* 2019*
Вугілля, млн. т 75,2▲ 81,9▲ 85,7▲ 83,7▼ 64,9▼ 39,7▼ 40,9▲ 34,9▼ 33,29▼ 32,8▼
Рік 2020* 2021* 2022 2023 2024 2025 2026 2027 2028 2029
Вугілля, млн. т 28,8▼ 29,388▲
  •  — 2014— 2021 роки не враховані видобутки на окупованій Росією територією України.

Загальна характеристика вугільної промисловості в Україні ред.

Історія вугільної промисловості України налічує понад 120 років.

Найбільший видобуток зафіксовано у 1976 р — 218,1 млн. т, на 2007 рік — 75,5 млн. т. При цьому по Мінвуглепрому видобуто 42,2 млн. т. (Донецька область — 19,3 млн. т, Луганська — 19,4 млн. т).

Шахтний фонд становить на травень 2008 р. 160 шахт, з них 140 — державні. У 1991 р. нараховувалося 276 шахт.

Виробнича потужність наявного шахтного фонду у 2007 р. — 95 млн. т вугілля на рік. У 1991 р. — 193 млн т.

Кількість діючих лав МВП у 2007 р. — 253 , в тому числі комплексно-механізованих вибоїв — 143.

Навантаження на діючий очисний вибій становить: завдання 790 т на добу (реально у 2007 р. — 742 т на добу).

Продуктивність праці робітника (2007 р.). — 21,9 т/місяць.

Середня глибина розробки вугільних пластів — понад 720 м. Близько 20 % шахт працюють на горизонтах 1000—1400 м.

Середня товщина вугільного пласта — близько 1 м. У Донбасі близько 85 % вугілля укладено в пластах потужністю до 1,2 м.

Залягання пластів: пологе (65 %) і крутоспадне (35 %).

Фактори небезпеки: 90 % шахт небезпечні за метаном, 60 % — за вибухами вугільного пилу; 45 % — за раптовими викидами; 22 % — за самозайманням вугілля. У 2002 р. коефіцієнт травмування становив на 1 млн т 26,7 осіб, коефіцієнт смертельного травматизму — 3,3 осіб. Кількість професійних захворювань −56 тис. осіб.

Людський потенціал вугільної галузі. За останні 16 років чисельність працівників у галузі зменшилася на 640 тис. осіб (74 % загальної кількості) і сьогодні становить близько 224 тис. осіб.

Оплата праці гірників: У 2002 р. середня заробітна плата українського шахтаря по Мінвуглепорому становила 564 грн. (прожитковий мінімум на той час — 365 грн.), у 2007 році середня заробітна плата українського шахтаря — менше 2 000 грн. Серед 14 перших вуглевидобувних країн — це один з найгірших показників. У 2008 р. відбулося зростання середньої заробітної плати на 18 % — до 2683 грн. Прогнозується, що після прийняття закону України «про підвищення престижності шахтарської праці» вже у 2009—2010 рр. середня заробітна плата на підземних роботах складе 5019 грн., гірників очисного вибою — 6370 грн., прохідників — 6010 грн.

Загальна кредиторська заборгованість вугледобувних підприємств перевищує 7 млрд. грн., більшість із них — банкрути.

Станом до 2005 р. ред.

Видобуток вугілля в Україні

Рік Загальний видобуток, млн т Середня зольність вугілля, % В тому числі коксівне вугілля, млн т Середня зольність, %
1975 202,96 24,1 84,65 25,4
1980 215,13 32,9 88,36 33,0
1985 180,52 29,7 73,48 29,5
1990 155,53 29,7 66,92 29,7
1995 81,31 32,4 37,88 32,0
2000 79,18 36,9 38,1 36,2
2005 77,25 38,0 32,33 37,6
2007 75,54 38,5 28,48 36,0
2008 77,67 26,64
2009 72,22 25,49

Таблиця . Виробництво вугільного концентрату для коксування в Україні, млн т

Марка вугілля 2006 р. 2007 р. 2008 р. 2010 р. (прогноз)
К 6,0 6,1 8,6 12,4
Ж 7,8 7,6 7,8 7,8
П 0,3 0,4 0,6 0,6
Г 5,5 4,5 7,4 7,4
Всього 19,6 18,6 24,4 28,2

На 1.01.1996 у вугільній промисловості працювало 740 тис. чол. Основний вугільний басейн України — Донецький. Значна частина вугілля залягає у Львівсько-Волинському кам'яновугільному та Дніпровському буровугільному басейнах. Освоюються нові вугільні райони — Західний Донбас (Дніпропетровська область) і Південний Донбас (між Донецьком і Маріуполем).

Вугільна промисловість України постачає свою продукцію для потреб електроенергетики (майже 38 % від загального обсягу поставок), коксохімії (22 %), населення (11 %), комунально-побутових (3 %) та ін. споживачів (26 %). Галузь є складним виробничо-технічним комплексом, що складається з кількох підгалузей.

У складі вугільної промисловості діють близько 250 шахт і 6 розрізів, близько 60 збагачувальних фабрик, 3 шахтобудівні комбінати, 17 заводів вугільного машинобудування, 20 галузевих інститутів, гірничорятувальна служба, спеціалізовані об'єднання і виробництва з ремонту, налагодження й обслуговування гірничошахтного устаткування, розв'язання екологічних проблем, геологічної розвідки, залізничного та автомобільного транспорту, торгівлі, об'єкти соціальної сфери тощо. Видобуток вугілля в 1995–97 рр. становив 70-100 млн. т на рік. У вугільній промисловості практично повністю завершено механізацію виймання вугілля, доставку вугілля в очисних вибоях, відкатку вугілля, навантаження вугілля у залізничні вагони.

Програма розвитку вугільної промисловості до 2005 р. як один зі стратегічних напрямків передбачала реструктуризацію галузі з необхідністю закриття нерентабельних шахт. До 2005 р. до цієї категорії потенційно було зараховано близько 100 шахт, 30 з яких забезпечені запасами до 5 років.

Продуктивність праці у вугільній промисловості України удвічі нижча, ніж у Польщі і Німеччині, у 15 разів нижча, ніж у США. При досить схожих геологічних умовах видобутку на одного працюючого в Україні (при семиденному робочому тижні) у 1998 році вона склала 158 т, 270 т — у 2001 році, а в Західній Європі — понад 500 т (при шестиденному робочому тижні). У вуглепромисловому районі Пенсильванія (США) продуктивність праці становить близько 500 т на місяць.

Станом на 2008 р. ред.

Вугільна промисловість України характеризується такими даними:

  • Шахтний фонд на травень 2008 р. становив 160 шахт, з них 140 — державні. У 1991 р. нараховувалося 276 шахт.
  • Виробнича потужність українських шахт у 2007 р. — 95 млн. т вугілля на рік. У 1991 р. — 193 млн. т.
  • Кількість діючих лав Міністерства вугільної промисловості України у 2007 р. — 253, в тому числі комплексно-механізованих — 143.
  • Навантаження на очисний вибій: завдання 790—740 т/добу (2006—2007 рр.).
  • Продуктивність праці робітника (2007 р.) — 21,9 т/місяць.
  • Середня глибина розробки вугільних пластів — понад 720 м. До 20 % шахт працюють на горизонтах 1000—1400 м.
  • Середня товщина вугільного пласта — близько 1 м. У Донбасі близько 85 % вугілля укладено в пластах потужністю до 1,2 м.
  • Залягання пластів: пологе (65 %) і крутоспадне (35 %).
  • Людський потенціал вугільної галузі. За 1992—2008 рр. чисельність працівників у галузі зменшилася на 640 тис. чол (74 % загальної кількості) і в кінці 2008 р. становить близько 224 тис. чол.
  • Фактори небезпеки українських вугільних шахт: 90 % шахт небезпечні за метаном, 60 % — за вибухами вугільного пилу; 45 % — за раптовими викидами; 22 % — за самозайманням вугілля. У 2002 р. коефіцієнт травмування становив на 1 млн т 26,7 осіб, коефіцієнт смертельного травматизму — 3,3 осіб. Кількість професійних захворювань — 56 тис. осіб. Крім того, для шахтного фонду характерне застаріле обладнання (99 шахт Донбасу були введені в експлуатацію у довоєнні часи, 80 % шахт працюють без реконструкції більш як 20 років).

Після 2014 року ред.

У зв'язку з російсько-українською війною експерти оцінили падіння видобутку українського вугілля за 2014 рік на 60 %[10]. Видобуток вугілля за жовтень 2014 року становив 1 140 млн. і скоротився порівняно з жовтнем 2013 року на 64,9 % або на 2 108 млн. тонн[11].

Внаслідок війни на Донбасі станом на 28.08 2018 року приблизно 69 функціонуючих державних вугільних шахт залишилися на неконтрольованій території. На підконтрольній Україні території залишилось 33 шахти. Прибутковими вважаються 4.[12].

У 2023 році міністр енергетики Герман Галущенко заявив, що Україні треба збільшувати видобуток вугілля для забезпечення потреб генерації. [13] У той же час, Прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що Україна налаштована реалізувати модель справедливої трансформації вугільних регіонів.[14]

Трансформаційні процеси у вугільній промисловості України ред.

Докладніше: Реструктуризація вугільної промисловості
  • 1996 р. — початок реструктуризації на основі 253 вугледобувних і вуглепереробних підприємства створено 32 державні холдингові компанії (ДХК).
  • 1997—1999 рр. — обсяг видобутку — 81,0 млн т. Бюджетні кошти виділяються тільки для підтримки стабільного обсягу видобутку.
  • 2000—2003 рр. — перші спроби приватизації (шахта «Комсомолець Донбасу»), прийняття програми «Українське вугілля», укрупнення вугільних підприємств: 32 ДКХ створили 21 державне підприємство.
  • з 2004 р. — Створення національної акціонерної компанії «Вугілля України» та ліквідація після повернення підприємств у сферу управління Мінвуглепрому України.
  • 2020 р. — прийнято рішення, що збиткові державні шахти буде закрито упродовжи 10 років.[15]
  • 2020 р. — для розслідування причин збитковості підприємств вугільно-промислового комплексу Верховна Рада створила тимчасову слідчу комісію.[16]

Екологічні проблеми ред.

Екологічні проблеми у вугільних басейнах України залежать від технічного рівня шахт. Його оцінка була зроблена у зв'язку із формуванням Програми розвитку Донецького басейну до 1995 р. Застаріле морально і фізично обладнання, застаріла технологія, недостатня механізація і автоматизація процесів вуглевидобутку — всі ці фактори не сприяють покращанню умов роботи шахтарів, якості продукції і екологічного стану. Науково — дослідницькі роботи недостатньо ефективні. Вони повинні проводитись у напрямі комплексного вивчення вугілля, порід, супутніх корисних копалин і токсичних компонентів, що містяться в них, у напрямі пошуків закономірностей розповсюдження супутніх копалин і шкідливих компонентів.

Запущеність шахтного фонду Донбасу очевидна. Він найстаріший у країні. Кожна третя шахта працює більше 50 років і тільки 23 шахти (або 8,3 %) експлуатуються менше 20 років. За весь післявоєнний період було реконструйовано менше одної третини з нині діючих шахт.

Більше ніж на третині шахт Донбасу розробляються пласти, небезпечні за раптовими викидами вугілля і газу. Статистика останніх десяти років показала, що в басейні в середньому щорічно відбувалося 300 газодинамічних явищ, більшість з них (208) — у підготовчих вибоях, менше (92) — в очисних. Більше 40 шахтопластів у 21 шахті схильні до гірничих ударів.

Галерея ред.

Вугільна промисловість України
 
Динаміка вуглевидобутку в Україні
Динаміка вуглевидобутку в Україні
 
 
 
 
 

Виробничі одиниці на початку XXI ст ред.

Об'єднання, холдінги:

Шахти, підпорядкованість яких на початку XXI ст. змінювалася:

Колишні копанки:

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 1 листопада 2013. Процитовано 30 жовтня 2013.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  2. ↑ ПРОМИСЛОВИЙ ПЕРЕВОРОТ ТА ОСОБЛИВОСТІ СТАНОВЛЕННЯ ІНДУСТРІАЛЬНОГО СУСПІЛЬСТВА В УКРАЇНІ. Архів оригіналу за 1 серпня 2020. Процитовано 1 вересня 2017.
  3. ↑ ДИНАМІКА РОЗВИТКУ ГІРНИЧОЇ І МЕТАЛУРГІЙНОЇ ПРОМИСЛОВОСТИ НАДДНІПРЯНСЬКОЇ УКРАЇНИ. Архів оригіналу за 23 липня 2020. Процитовано 1 вересня 2017.
  4. ↑ ВУГІ́ЛЬНА ПРОМИСЛО́ВІСТЬ. Архів оригіналу за 24 січня 2022. Процитовано 1 вересня 2017.
  5. ↑ У 2006 році Україна збільшила видобуток вугілля. Архів оригіналу за 13 листопада 2021. Процитовано 1 вересня 2017.
  6. ↑ Видобуток вугілля в Україні в 2011 р. збільшився на 8,9 %. Архів оригіналу за 3 січня 2019. Процитовано 1 вересня 2017.
  7. ↑ В Україні видобуток вугілля за рік скоротився на 2,6 %. Архів оригіналу за 20 жовтня 2020. Процитовано 1 вересня 2017.
  8. ↑ ЕНЕРГЕТИЧНА ГАЛУЗЬ УКРАЇНИ: ПІДСУМКИ 2015 РОКУ (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 7 грудня 2021. Процитовано 1 вересня 2017.
  9. ↑ Видобуток вугілля в Україні зріс до 41 мільйона тонн. Архів оригіналу за 3 січня 2019. Процитовано 1 вересня 2017.
  10. ↑ Добыча угля в Украине рухнула почти на 60 %. Архів оригіналу за 5 листопада 2014. Процитовано 19 вересня 2014.
  11. ↑ Видобуток вугілля в Донецькій області впав на 65 %. [Архівовано 12 листопада 2014 у Wayback Machine.] Українська правда. 12.11.2014.
  12. ↑ Відмовитися від вугілля, але не від людей [Архівовано 10 січня 2019 у Wayback Machine.]. Економічна правда, 8.01.2019.
  13. ↑ Україні треба збільшувати видобуток вугілля для забезпечення потреб генерації - Галущенко. www.ukrinform.ua (укр.). 12 вересня 2023. Процитовано 18 грудня 2023.
  14. ↑ Що чекає на вугільні шахти: Шмигаль розповів про плани уряду. www.ukrinform.ua (укр.). 9 листопада 2023. Процитовано 18 грудня 2023.
  15. ↑ Збиткові шахти в Україні буде закрито упродовж 10 років – Буславець. kosatka.media (рос.). Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 9 грудня 2020.
  16. ↑ У Раді створили комісію з розслідування причин збитковості вугільної промисловості. kosatka.media (рос.). Архів оригіналу за 20 січня 2021. Процитовано 16 грудня 2020.

Посилання ред.

Джерела ред.

  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
  • Вугільна промисловість України і Польщі: сучасний стан та перспективи / Володимир Білецький, Анна Козловська // Схід. — 2008. — № 7. — С. 3–10
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вугільна_промисловість_України&oldid=41169802