Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну (серпень 2023)

У статті наведено список втрат українських військовослужбовців у російсько-українській війні за серпень 2023 року (включно).

Усі списки ред.

Список загиблих за серпень 2023 року ред.

Світлина Емблема Прізвище, ім'я,
по-батькові
Про особу Дата смерті Обставини смерті

1 серпня ред.

13370     Кріль Степан Павлович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
7 січня 1996, житель с. Мшана на Львівщині. Солдат 80-ї окремої десантно-штурмової бригади[2][3]. 02023-08-011 серпня 2023 Загинув, виконуючи бойове завдання у селі Іванівське Бахмутського району Донецької області. Отримав ушкодження внаслідок вибухів та осколків[4]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[5].
13371     Міськів Роман 33 роки, м. Львів. Здобув освіту на історичному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка. У мирний час працював спеціалістом деревообробної справи. Із травня 2023 року проходив військову службу у складі 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс». 02023-08-011 серпня 2023 [4]
13382     Лашин Володими якр 40 років, м. Львів. Здобув освіту у Львівському державному університеті фізичної культури імені Івана Боберського. Після завершення навчання проходив військову службу в Харкові у лавах Національної гвардії. Спершу працював у рекламному агентстві, а згодом займався підприємницькою діяльністю. Із початком повномасштабного вторгнення увійшов до лав територіальної оборони. Боровся із військами РФ на східному напрямку у складі 125 окремої бригади територіальної оборони. 02023-08-011 серпня 2023 Загинув на східному напрямку[4]
13383     Струк Роман с. Пісочна Розвадівської громади. З перших днів повномасштабної війни чоловік пішов добровольцем захищати Україну. Служив у військовій частині А4722. Загинув 1 серпня під час артилерійського обстрілу на Запорізькому напрямку. Похорон відбувся у храмі Успіння Пресвятої Богородиці у Пісочному 8 серпня 2023.
13384   Вольєв Сергій Вадимович Народився у місті Хмельницький 9 травня 1993 року у родині військового. Закінчив Хмельницький колегіум ім. Володимира Козубняка та Хмельницький кооперативний торговельно-економічний коледж. Працював в торгівлі, мріяв стати журналістом та письменником, писав цікаві та змістовні оповідання. У липні 2015 року одружився, з часом народилися двоє синів Дмитро та Святослав. У лютому 2023 року призваний Хмельницьким ОМТЦК до лав Збройних Сил України коли меншому сину не було ще й року. Проходив навчання у навчальному центрі на Рівненщині після якого був направлений на навчання до Естонії де проходив навчання по програмі: «Infantry 5-week Basic Combat Course». Після повернення в Україну пройшов навчання на молодшого командира і був призначений на посаду командира відділення 68-ї Окремої Єгерської Бригади імені Олекси Довбуша. З травня місяця на фронті. Виконував бойові завдання спочатку на Донеччині в районі населеного пункту Бахмут, далі на Луганщині. 1 серпня 2023 Загинув 1 серпня 2023 року від численних уламкових поранень не сумісних з життям в наслідок ворожого артилерійського обстрілу позицій бригади поблизу населеного пункту Твердохлібове Сватівського району Луганської області. Без сина залишились батьки, без чоловіка дружина, без батька двоє синів 7 та 1,5 років.
13374

13390
    Військовослужбовці ЗС України. 02023-08-011 серпня 2023

2 серпня ред.

13391     Ковальський Михайло Володимирович («Добряк»)
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
29 серпня 1989, Благодарівка Миколаївської області. Згодом родина переїхала до Львова. У ранньому віці втратив батька, а згодом і маму. Навчався у Комунальному закладі Львівської обласної ради «Червоноградська загальноосвітня школа-інтернат». Закінчив Державний навчальний заклад «Львівське вище професійне політехнічне училище», здобув професію «слюсар з ремонту автомобілів». У мирний час працював в Одеській області в одному із місцевих відпочинкових комплексів. З початком повномасштабного вторгнення російської федерації став на захист Батьківщини від окупантів. Виконував бойові завдання у лавах 80-ї окремої десантно-штурмової бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України[6][7][8][9]. 02023-08-022 серпня 2023 Загинув, виконуючи бойове завдання у селі Іванівське Бахмутського району під час артобстрілу. Похований 5 серпня 2023 року на Марсовому полі Личаківського цвинтаря у Львові. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[5].
13392     Петрів Тарас 43 роки, с. Горохолина Богородчанської громади. Командир відділення кулеметного взводу 1-ї окремої танкової бригади. Долучився до ЗСУ у березні 2022. Мав звання старшого солдата. 02023-08-022 серпня 2023 Загинув під час визволення селища Старомайорське Волноваського району Донецької області[10]
13393     Слюсар Михайло Антонович 1986, с. Середній Бабин. Служив водієм розвідувального відділення розвідувального взводу військової частини. 02023-08-022 серпня 2023 2 серпня 2023 року помер у лікарні в Запоріжжі[11].
13394     Хлопенюк Олександр 23 лютого 1976, с. Іванівка на Сновщині. Закінчив Тихоновицьку середню школу. У 1994—1996 роках пройшов строкову військову службу. У липні минулого року долучився до лав ЗСУ. Спочатку служив в роті охорони одного з відділів Корюківського РТЦК та СП. З травня 2023 року був у складі одного з підрозділів військової частини А4007 на посаді навідника механізованого відділення. 02023-08-022 серпня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання на Донеччині[12].
13395     Шаравара Микола

(«Веган»)

28 травня 1987, с. Лапаївка поблизу Львова. Зголосився до Пласту 10 грудня 2000 р. Належав до гуртка «Вовкулаки» 1-го куреня імені Короля Данила у Львові. В липні 2001 року іменований пластуном-прихильником на Лисій горі у Львові. Вищу освіту здобув на історичному факультеті університету ім. І. Франка. Працював у ресторанній сфері. Після повномасштабного російського вторгнення 2022 р. добровільно зголосився до війська. З 23 квітня по 11 грудня 2022 р. воював у складі 10-го окремого стрілецького батальйону у населених пунктах Річка та Павлівка Сумської області. Був солдатом гранатометником і оператором дрону. Згодом перейшов до 116-ої окремої механізованої бригади Збройних сил України. 02023-08-022 серпня 2023 Загинув з чотирма побратимами 2 серпня 2023 р. у Пологівському районі Запорізької області під час штурмових дій внаслідок попадання ворожої протитанкової керованої реактивної ракети. Похорон відбувся 14 серпня у Львові, похований на Личаківському цвинтарі[13][14][15].
13396     Родь Андрій с. Бодячів Сокальської громади. Захисник був командиром другого танкового взводу танкового батальйону військової частини А1008. Сержант. 02023-08-022 серпня 2023 Загинув у важкому бою на східному кладовищі. Похований на місцевому кладовищі в рідному селі 8 серпня 2023[16]
13397     Прохоренков Мар'ян с. Бір Золочівського району. Був солдатом 1-го механізованого відділення 1-го механізованого взводу 6-ї механізованої роти 2-го механізованого батальйону військової частини. 02023-08-022 серпня 2023 Загинув 2 серпня 2023 року внаслідок отриманих травм під час артилерійського обстрілу[17].
13398     Абубакаров Тімур Солтагірович

(«Тамерлан»)

30 червня 1994, с. Наталівка Житомирської області. Закінчив місцеву школу. Потім вивчився на маляра-штукатура. Строкову військову службу проходив у селі Дівички на Київщині, навчався там на артилериста. Згодом підписав контракт з 30-ю бригадою строком на 5 років. Обійняв посаду командира гармати. 4 місяці брав участь у миротворчій місії в Косові. Повернувся додому в 2014 році, коли почалася російсько-українська війна. Брав участь у пробитті коридору для виходу українських військ із Дебальцевого, потім воював під Бахмутом. Згодом Тімура перевели до 72-ої окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців. Разом із побратимами боронив Донеччину. Потім протягом 7 місяців брав участь у миротворчій місії в Ліберії. Після демобілізації в 2018 році навчався в Київській школі економіки та на Міжнародній програмі REFA-International з оптимізації виробництва. Після того працював на заводі «Обербетон» у Житомирі, потім — у міжнародній компанії «Костал Україна» в Борисполі. Обіймав посаду провідного інженера з організації праці. Разом із побратимами боронив Київщину, Сумщину, Чернігівщину та Харківщину. П'ять місяців тому воїна перевели в 118-ту окрему механізовану бригаду. 02023-08-022 серпня 2023 Загинув у бою з ворогом 2 серпня 2023 року на Запорізькому напрямку. Похований 6 серпня 2023 в місті Звягель[18][19].
13399
 
  Мажара Євген Володимирович («Джек»)
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
26 серпня 1990. З перших днів повномасштабного вторгнення росії записався до ТРО Київської області. Неодноразово виїздив розбирати завали у Бучі, Ірпені та Гостомелі. Був призваний до лав ЗСУ та згодом відібраний на навчання до Великобританії. Після повернення в Україну одразу відправився на передову, де ніс службу у Збройних Силах України головним сержантом 80-ї окремої десантно-штурмової бригади 5-ї роти 2-го батальйону. Марив Перемогою, мріяв про світле майбутнє для доньки у вільній, незалежній Україні[20]. 02023-08-022 серпня 2023 Загинув, виконуючи бойове завдання у с. Іванівське, Бахмутського району, Донецької області. Похований 8 серпня 2023 року на Міському кладовищі у місті Києві (17 ряд, 15 місце). Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)[21].
13400
 
  Лисенко Роман Анатолійович («Лука»)
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
27 березня 1985 року м. Люботин. В перші дні повномасштабного вторгнення росії разом зі своїм братом Андрієм записався до лав ЗСУ. Одразу відправився на передову, де ніс службу на посаді головного сержанта 2 взводу 9 роти 3 механізованого батальйону 92-ї окремій штурмовій бригаді імені кошового отамана Івана Сірка. 02023-08-022 серпня 2023 Загинув, виконуючи бойове завдання в районі с. Кліщіївка, Бахмутського району, Донецької області. Похований 11 серпня 2023 року на Алеї героїв Міського кладовища Люботина. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)[22][23].
13401     Кляшторний Дмитро Васильович («Гном»)
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
с. Глибочок Тернопільської області. У дитинстві переїхав з батьками до міста Деражня Хмельницької області. Навчався в Деражнянському професійному аграрному ліцеї, потім – в Новоушицькому коледжі Подільського державного аграрно-технічного університету. Також вступив на економічний факультет Тернопільського інституту, але завершити не встиг. З 2015 року жив у місті Івано-Франківськ. Ще від початку Революції Гідності він відчував, що має щось зробити заради народу та держави, тому став на службу: спочатку – строкову, а згодом – і контрактну. Служив у Національній гвардії України. Отримав бойовий досвід під час АТО/ООС. Під час повномасштабної війни Дмитро був офіцером бойової групи спеціального призначення 4-го окремого штурмового загону спецпризначення Центру спеціального призначення НГУ «Омега». Разом із побратимами завжди випробовував себе на міцність, силу духу і витривалість. Брав участь у гонці Race Nation (2021), екстремальні туристичних змаганнях «Доброволець» (2021), змаганнях з високоточної стрільби (2023). Під час служби військовий отримав багато нагород, зокрема, нагороджений відзнакою «За участь в антитерористичній операції» та орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно). Майор. 02023-08-022 серпня 2023 Загинув під час виконання службових обов’язків поблизу села Благодатне на Донеччині. Російська авіабомба впала неподалік автомобіля з Дмитром та двома побратимами. Всі загинули на місці. Поховано Героя на цвинтарі в місті Деражні. У Дмитра залишилися мама та дружина [24]
13402     Демчук Ігор Володимирович («Демон»)
 
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
 
Орден «Народний Герой України»
24 червня 1987, с. Каришків, Вінницька область. Навчався в Національній академії внутрішніх справ (спеціальність «Право»), Національній академії Національної гвардії України (спеціальність «Менеджмент»). Від 2010 — у Західному територіальному управлінні Національної гвардії України, де пройшов шлях від стрільця стрілецького батальйону до командира 1-ї групи спеціального призначення окремого загону спеціального призначення. Від 2014 — учасник бойових дій на сході України. Під час повномасштабного російського вторгнення служив у спецпідрозділі «Омега» НГУ; врятував не одне життя на полі бою. 02023-08-022 серпня 2023 Похований 4 серпня 2023 року на Полі Почесних поховань 86-а Личаківського цвинтаря. Залишилися дружина та двоє синів.
13403     Зайцев Сергій Федорович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Капітан, спецпідрозділи НГУ Омега. 02023-08-022 серпня 2023 Російська авіабомба впала неподалік автомобіля. Всі загинули на місці.
13404

13410
    Військовослужбовці ЗС України. 02023-08-022 серпня 2023

3 серпня ред.

13411     Корпан Володимир 24 березня 1978, с. Тисів. Закінчив місцеву школу. Здобув спеціальність «Слюсар по ремонту побутової техніки» у Стрийському професійно-технічному училищі. Загинув навідник відділення спеціального призначення однієї з військових частин ЗСУ. Навчався в Академії муніципального управління в Києві, мешкав в місті Васильків. З 2014 року брав участь в АТО/ООС у Сєвєродонецьку. З перших днів повномасштабного російського вторгнення став до лав територіальної оборони Василькова. Воював навідником відділення у складі взводу спеціального призначення військової частини ЗСУ. 02023-08-033 серпня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання у селі Веселе Соледарської територіальної громади Бахмутського району 3 серпня 2023. Похований в рідному селі Тисів[25].
13412     Галич Андрій Михайлович 1 травня 1973, с. Оболоння. Старший лейтенант, офіцер служби радіоелектронної та кіберборотьби. 02023-08-033 серпня 2023 Загинув під час виконання завдання поблизу міста Оріхів Пологівського району Запорізької області[26].
13413     Ференц Ігор Володимирович 5 лютого 1992, с. Дунів. 02023-08-033 серпня 2023 Похований в селі Дунів 7 серпня 2023[27]
13414     Головченко Сергій 6 вересня 1970, м. Кропивницький. Навчався у міській школі № 32, а по її закінченню вступив до машинобудівного технікуму на спеціальність технік-технолог. Останнім часом працював будівельником у Знам'янці, де і проживав. 02023-08-033 серпня 2023 Загинув під Кліщіївкою у Донецькій області під час виконання бойового завдання. Похований на Алеї почесних поховань Далекосхідного кладовища[28].
13415     Дятлюк Юрій 34 роки, Вінницька область. Випускник Факультету менеджменту та інформаційної безпеки. До повномасштабної війни виступав у чемпіонаті Вінницької області з футболу за аматорську команду Кряж-Агро. Також грав за міні-футбольний клуб Хімік. Служив старшим сапером інженерно-саперного взводу аеромобільного батальйону, 95ОДШБр. Брат футболіста Олександра Тимчика. 02023-08-033 серпня 2023 Загинув внаслідок артилерійського обстрілу поблизу населеного пункту Мар’їнка Донецької області. У воїна залишилася дружина, 11-річний син та чотирирічна донька [29][30].
13416     Мирошниченко Сергій с. Ободи Сумської області. Закінчив там школу. Потім здобув фах електрозварювальника у Сумському професійно-технічному училищі №16. Жив і працював у Сумах. Пройшов навчання на Житомирщині та у Великобританії, обійняв посаду стрільця та разом із побратимами вирушив обороняти Донеччину. 02023-08-033 серпня 2023 Загинув 3 серпня 2023 року під час виконання бойового завдання поблизу міста Мар'їнка на Донеччині. Похований на Алеї Слави Баранівського цвинтаря у Сумах [31].
13417     Осипков Євгеній Вікторович Народився 5 жовтня 1976 року у Дарницькому районі м. Києва. У мирному житті Євгеній працював директором ресторану швидкого харчування. Захисник України вже мав бойовий досвід і знав, на що здатні росіяни, бо він у 2015-2016 роках захищав державу в зоні проведення АТО/ООС. Тому 24 лютого 2022 року Євгеній був призван до лав ЗСУ та став на захист нашої Батьківщини. 02023-08-033 серпня 2023 На Донеччині, під час одного з бойових завдань отримав поранення. Та попри це, негайно повернувся на передову, щоб далі боронити країну від окупанта. Але 3 серпня Євгеній загинув в бою.

Посмертно Герой нагороджений відзнакою Президента України «За оборону України» та орденом «За Мужність» 3-го ступеня.
Похований у м.Київ на Алеї Слави, Лісове кладовище.

13418

13424
    Військовослужбовці ЗС України. 02023-08-033 серпня 2023

4 серпня ред.

13425     Слабенко Сергій Іванович 28 серпня 1965, м. Луцьк. Колишній народний депутат України (2002—2006 рр.) був головою підкомітету з питань діяльності судів, судочинства та судово-правової реформи Комітету Верховної Ради України з питань правової політики. Із 2006 по 2009 працював заступником голови Атестаційної палати Волинської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, а з 2015 по 2020 рік був депутатом Волинської обласної ради, членом постійної комісії з питань використання майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області. 02023-08-044 серпня 2023 Загинув у війні проти рашистської навали 4 серпня 2023 під час боїв на Запорізькому напрямку[32]
13426     Тріфонов Ярослав 7 квітня 1976 року, с. Задністрянське Бурштинської міської громади. Долучився до лав ЗСУ добровольцем у січні 2023 року. 02023-08-044 серпня 2023 Помер у Дніпрі від отриманих поранень під час мінометного обстрілу поблизу Бахмута[33].
13427     Чудакоров Владислав Олегович 1998, с. Станькова, Прикарпаття. Служив молодшим інспектором прикордонної служби І категорії — інструктором кінологічної групи відділення інспекторів прикордонної групи. 02023-08-044 серпня 2023 4 серпня 2023 року загинув у Донецькій області при виконанні заходів з відсічі збройної агресії рф[11].
13428     Мацук Роман Степанович 14 жовтня 1984. 02023-08-044 серпня 2023 10 серпня 2023 похований на Алеї Героїв на цвинтарі в Чукалівці поблизу Івано-Франківська[34]
13429     Сліпченко Юрій 11 грудня 1979, с. Озеряни Варвинської громади У 2002 році закінчив Чернігівський педагогічний університет за напрямом «вчитель фізичного виховання». Працював за фахом у Кухарській та Озерянській загальноосвітніх школах. У 2015 році працював провідним фахівцем СТОВ «Дружба Нова». У травні минулого року долучився до ЗСУ. Служив у складі одного з підрозділів військової частини А4723 на посаді водія механізованого взводу. 02023-08-044 серпня 2023 Загинув 4 серпня 2023 року під час ворожого мінометного обстрілу на Луганщині. Похований в рідному селі[35].
13430

13439
    Військовослужбовці ЗС України. 02023-08-044 серпня 2023

5 серпня ред.

13440     Павлик Володимир Степанович 15 квітня 1976, м. Калуш. Навчався та працював в місті Калуш, але мешкав в селі Бовшів Івано-Франківського району. У 2014 брав участь в АТО. 02023-08-055 серпня 2023 Загинув в місті Куп'янськ Харківської області. Похорон відбувся у Львові 11 серпня 2023. Похований на Марсовому полі на Личаківському цвинтарі[36][37].
13441     Новик Ярослав 20 жовтня 1987, Чернігів. Закінчив загальноосвітню школу № 28 після чого навчався у Чернігівському професійно-технічному училищі. Протягом 2006—2007 років проходив службу в роті почесної варти Президентського полку у Києві. Потім працював машиністом плавучого крана Кпл-3. У жовтні 2022 року почав служити у складі одного з підрозділів військової частини А4350 на посаді стрільця-снайпера, звання старший солдат. 02023-08-055 серпня 2023 Загинув 5 серпня 2023 року під час виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку. Похований на кладовищі Яцево в Чернігові[38].
13442     Баранецький Юрій Анатолійович 1979, м. Підволочиськ. Мешкав в Києві. Керував бойовою машиною «Леопардом», а також успішно пройшов навчання в Англії військової майстерності. 02023-08-055 серпня 2023 Загинув на Запорізькому напрямку. Похований у Підволочиську[27]
13443     Якубовський Віктор с. Грибова, Лановецька громада. Стрілець роти охорони 2 відділу Кременецького РТЦК та СП. 02023-08-055 серпня 2023 Отримав серйозні поранення під час виконання бойового завдання, проходив лікування, переніс операцію, однак помер 5 серпня[39]
13444     Кузик Петро Богданович 2 грудня 1985, м.Мерефа, боєць Національної гвардії України 02023-08-055 серпня 2023 [40]
13445     Мельниченко Олександр Миколайович 1997, с. Випасне на Одещині. 02023-08-055 серпня 2023 Помер від отриманих поранень не сумісних з життям. Похований 13 серпня у рідному селі[41].

6 серпня ред.

13455     Дзібій Віталій 2 січня 1993, с. Крихівці біля Івано-Франківська. Воював у складі 1 полку спецпризначення «Сафарі» Національної поліції України. Згодом перейшов у 78 полк десантно-штурмових військ ЗСУ. Виконував складні бойові завдання у одній з найгарячіших точок. 02023-08-066 серпня 2023 Під час останнього завдання біля м. Оріхів Запорізької області отримав контузію та черепно-мозкову травму, від наслідків якої помер 6 серпня 2023 року. Похований на Алеї Героїв Крихівецького цвинтаря 8 серпня 2023[42]
13456     Томинець Василь с. Ропавське Боринської громади. 02023-08-066 серпня 2023 Захисник загинув 6 серпня 2023 року в районі села Петропавлівка Харківської області, внаслідок отриманих поранень. Похорон відбувся 10 серпня 2023[43]
13457     Муравель Богдан с. Криве Радехівської громади. Мобілізований на службу 7 вересня 2022 року. Військовий проходив службу у військовій частині А1008. Був водієм-санітаром медичного пункту мотопіхотного батальйону, солдатом. 02023-08-066 серпня 2023 Загинув 6 серпня 2023 року під час виконання бойового завдання в Харківській області[43].
13458     Радчук Євген 52 роки, с. Губків Соснівської тергромади. З червня 2022 року він був старшим стрільцем-оператором механізованої роти. 02023-08-066 серпня 2023 Загинув внаслідок мінометного обстрілу біля населеного пункту Авдіївка на Донеччині[44]
13459     Леськів Ігор Богданович 12 березня 1972, с. Сугрів Ходорівської громади. Захищав Україну від липня 2022 року. Був гранатометником військової частини А4722. 02023-08-066 серпня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку. 12 серпня відбувся похорон[45].
13460     Лютий Олег с. Руда-Сілецька Кам'янка-Бузької громади. Військовослужбовець 2 батальйону оперативного призначення військової частини 3028 Західного ОТО Національної гвардії України. 02023-08-066 серпня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Роботине Запорізької області 6 серпня 2023 року. Похорон відбувся 12 серпня[45].
13461     Кічула Михайло с. Сокіл Кам'янка-Бузької громади. Військовослужбовець 2 батальйону оперативного призначення військової частини 3028 Західного ОТО Національної гвардії України. 02023-08-066 серпня 2023 Загинув 6 серпня 2023 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Роботине Запорізької області. Похорон відбувся 12 серпня[45].
13462     Тищенко Андрій 20 лютого 1989, м. Рязань, Росія. З 1991 проживав в місті Чернігів, навчався у загальноосвітній школі № 3. Після отримання вищої освіти проходив службу в МВС. З першого дня повномасштабної війни долучився до оборонців України. Служив у складі одного з підрозділів військової частини А1815 на посаді головного сержанта-командира відділення кулеметної роти. Молодший сержант. 02023-08-066 серпня 2023 Загинув 6 серпня 2023 року під час виконання бойового завдання на Донеччині. Попрощалися з воїном у Чернігові та поховали на кладовищі Яцево[38].
13463     Петльований Андрій Миколайович 29 років. У 2013 році Андрій був призваний на строкову службу в Донецьку. В 2014 році, коли почалася війна, його взяли в полон. Після визволення з полону він підписав контракт з Нацгвардією на 3 роки і залишився служити Україні. 26 лютого 2022 року повернувся до служби. 02023-08-066 серпня 2023 Загинув на Донеччині, потрапив під сильний обстріл з своїм побратимом Олексієм Данилюком. Похований 6 серпня на Микулинецькому цвинтарі в Тернополі[46]
13464     Прудивус Любомир с. Залісся, Івано-Пустенська громада. 02023-08-066 серпня 2023 [39]
13465     Сенюк Богдан

(«Багдад»)

15 березня 2001, м. Івано-Франківськ. Згодом сім'я переїхала до Тернополя. Вступив до Пласту в квітні 2012 року. Був гуртковим «Тамплієрів» 13 куреня ім. Олекси Довбуша в Тернополі. Здобував вищу освіту у Львівському університеті ім. І.Франка за спеціальністю історії та археології. Спеціалізувався на періоді середніх віків. Диплом бакалавра захищав в м. Сєвєродонецьк, коли вже був у війську. Належав до ГО «Традиція та порядок». Був прихильником ідей українського націоналізму. З початком повномасштабного російського вторгнення добровільно зголосився до війська. У складі тактичної групи «Реванш» був кулеметником, брав участь у боях за Київщину. Згодом воював чи не у всіх гарячих точках, зокрема в Бахмуті, Сєвєродонецьку, на Херсонщині. В боях отримав легку контузію. В жовтні 2022 року перейшов до іншого спеціального підрозділу. 13 березня 2023 року був нагороджений відзнакою за бойові заслуги від головного управління розвідки Міністерства оборони України. 02023-08-066 серпня 2023 Загинув 6 серпня під час виконання бойового завдання на лівому березі Дніпра. Обставини та точне місце загибелі уточнюються[47].
13466     Школьнік Ярослав с. Княгинин Кам'янець-Подільського району. 02023-08-066 серпня 2023 Помер від отриманих поранень на фронті у шпиталі міста Дружківка Краматорського району. Поранення отримав внаслідок ураження осколками під час мінометного обстрілу у населеному пункті Північне, що на Донеччині. Похорон відбувся 15 серпня 2023 в рідному селі[48]
13467     Драй Микола 53 роки 02023-08-1818 серпня 2023 Загинув на Запорізькому напрямку. Прощальну церемонію з воїном провели у селищі Нововоронцовка, а поховали у Золотій Балці Бериславського району 18 серпня 2023[49]
13468     Кравчук Микола Якович 46 років, с. Ромейки Вараського району Рівненської області. Закінчив Кузнецовське технічне училище №12, здобув фах електрозварювальника 3-го розряду. Працював будівельником. Часто їздив на заробітки в інші міста. 02023-08-066 серпня 2023 Загинув в бою з окупантами біля села Роботине Запорізької області. Захисник отримав смертельні множинні уламкові поранення[50].
13469     Логвиненко Владислав

(«Козак»)

23 роки, м. Павлоград Дніпропетровської області. З дитинства мріяв бути військовим. У 2012 році вступив у Київський військовий ліцей імені Івана Богуна. Після закінчення став курсантом Військово-юридичного інституту Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого. Згодом став курсовим офіцером воєнно-юридичного факультету рідного вузу. Перебував на передових позиціях у складі угруповання військ «Харків». Брав участь в обороні та визволенні Харкова, за що був нагороджений медаллю «За оборону міста-героя Харків». З початку березня 2023 року проходив службу у військовій частині А0504, що підпорядковується Головному управлінню розвідки Міністерства оборони України. Офіцер брав участь у багатьох бойових, диверсійних, коригувальних та розвідувальних операціях. Посмертно нагороджений відзнакою ГУР МО України «За мужність при виконанні спецзавдань». 02023-08-066 серпня 2023 Загинув на Херсонщині. Коли разом із побратимами повертався з бойового завдання, під час переправи через річку Дніпро човен підірвався на ворожій міні. Похований на Алеї Героїв Луганського кладовища у рідному місті [51][52].
13470

13472
    Військовослужбовці ЗС України. 02023-08-066 серпня 2023

7 серпня ред.

13473     Суботяк Ігор 29 серпня 1975, м. Коломия. Знаний на Івано-Франківщині бандурист. 15 років працював у Фінляндії столяром в місті Гельсінкі, був актором Українського народного театру, бандуристом та учасником хору Товариства українців у Фінляндії «Переспів». 24 лютого 2022 повернувся в Україну. Був військовослужбовцем Івано-Франківського зонального відділу Військової служби правопорядку. 02023-08-077 серпня 2023 Рятував постраждалих від удару по Покровську. Загинув під повторного удару по тому саму місці коли тривала рятувальна операція. Отримав поранення несумісні з життям[53][54]
13474     Заверей Андрій Андрійович

(«Звір»)

7 червня 1992. Боєць 3-го батальйону «Свобода» Бригади наступу «Рубіж». Брав участь в АТО у 2014 році. Після початку повномасштабного вторгнення він долучився до батальйону «Свобода». 02023-08-077 серпня 2023 Загинув під Бахмутом. Похорон відбувся 15 серпня 2023 в селі Вільха Житомирського району Житомирської області[55][56]
13475     Озарчук Володимир Васильович («Бригадир») 2 лютого 1975. Пішов добровольцем, долучився до 3-го батальйону «Свобода» Бригади наступу НГУ «Рубіж». 02023-08-077 серпня 2023 Загинув під Бахмутом. Прощання відбулося в селищі Гоща Рівненської області 12 серпня 2023[44][57]
13476     Бандилко Нестор 29 років, м. Житомир. Отримав освіту в ЗОШ № 17, після чого закінчив навчання в Житомирському кооперативному коледжі. Володів кубками з бойового самбо, має дипломи та грамоти у боксі, дзюдо та вільній боротьбі. У 2015 році нагороджений золотою монетою «Учасника бойових дій». У 2014 році вирішив приєднатися до захисту України і став добровольцем у АТО. З 2015 року він служив та брав участь у бойових діях в складі полку «Азов». З початком повномасштабного вторгнення Нестор приєднався до складу ТРО «Азов-Київ», яка перетворилася у 3-тю штурмову бригаду. 02023-08-077 серпня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання під Бахмутом[58]
13477     Приходько Вадим Миколайович 29 липня 1973. Проходив службу на посаді механік-водій гармати артилерійського дивізіону Сухопутних військ України. Воював із 2015-го року. 02023-08-077 серпня 2023 Помер в місті Суми під час перебування у відпустці. Похований на Ново-Центральному Баранівському кладовищі[59].
13478     Єсипенко Євгеній 28 грудня 1998, с. Комарівка Борзнянської громади. Навчався у Комарівській школі. Після закінчення школи у 2016 році вступив до Київського будівельного училища. Працював у Києві на будівництві та кухарем у ресторані. З перших днів повномасштабної війни пішов служити. Був у складі одного з підрозділів військової частини А0504. Брав участь у боях за Бучу, Ірпінь, Бахмут та острів Зміїний. Був тяжко поранений, проходив лікування і реабілітацію за кордоном, після чого знову повернувся на бойові позиції. 02023-08-077 серпня 2023 Загинув 7 серпня 2023 року під час виконання чергового бойового завдання на Херсонщині. Похований в рідному селі[60].
13479     Хімчинська Наталія Дмитрівна 1985, с. Михальча Чернівецької області. Солдатка 14ОМБр. Долучилася до лав ЗСУ у 2021 році. Залишилося двоє синів. 02023-08-077 серпня 2023 Загинула у бою під Куп'янськом. Потрапила під ворожий обстріл. Похована 11 серпня 2023 у селі Михальча на Буковині[61][62]
31480     Філіп'єва Дар'я («Блискавка»)
 
Почесний нагрудний знак «Сталевий хрест»
м. Суми. Була майстром спорту з легкої атлетики. Здобула освіту в Сумському державному університеті. Останнім часом мешкала в Києві. З 2019 служила бойовою медикинею 24ОМБр, 46ОАЕМБр та Інтернаціональному легіоні. Нагороджена відзнакою головнокомандувача ЗСУ «Сталевий хрест». 02023-08-077 серпня 2023 [63][64]
31481     Яремчук Микола 53 роки, с. Йосипівка Вінницької області. У 1986 році закінчив Йосипівську школу. Потім вступив до Вінницького професійно-технічного училища №18, де здобув фах електромонтера електротранспорту. У 1988-1990 роках проходив строкову службу в місті Яворів Львівської області. Згодом працював електриком на Юзефо-Миколаївському цукрокомбінаті. Під час повномасштабної війни, 15 серпня 2022 року, чоловіка мобілізували до лав ЗСУ. Спочатку захищав рідну землю у складі в/ч А7020. Потім перевівся до 117-ої окремої механізованої бригади. Брав участь у запеклих боях за Мар’їнку Донецької області та Волохів Яр на Харківщині. Старший сержант. 02023-08-077 серпня 2023 Загинув 7 серпня 2023 року під час ворожого артилерійського обстрілу в районі села Мала Токмачка Запорізької області. Похований на Алеї Слави у рідному селі [65].
13482

13489
    Військовослужбовці ЗС України. 02023-08-077 серпня 2023

8 серпня ред.

13490     Бабінський Андрій Валерійович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Закінчив Національний авіаційний університет у Києві, отримав спеціальність біохімія. Брав активну участь у Революції Гідності. З 2013 року працював молодшим науковим співробітником Інституту біохімії НАН України. Він досліджував протипухлинну дію вітаміну Е (токоферолу). У 2019—2020 роках спробував себе у Данії у сфері агробізнесу. Згодом повернувся в Україну та займався приватним підприємництвом. Багато років був співорганізатором Ше.Fest, координував логістику та влаштовував ніч кіно. З початку повномасштабного вторгнення захищав Україну у складі Сил територіальної оборони. Здобув фах бойового медика. Він воював на Харківщині та під Бахмутом, брав участь у контрнаступі на Запорізькому напрямку. Був організатором мегамаршу вишиванок з 2008 року. 02023-08-088 серпня 2023 Загинув на Запорізькому напрямку поблизу населеного пункту Червона Криниця Оріхівського району. Потрапив під артилерійський обстріл касетними боєприпасами ворога. Прощання з Андрієм відбулося 11 серпня 2023 року у його рідних Сокирянах у Чернівецькій області[66][67]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[68].
13491     Федорченко Сергій 44 роки, с. Угринів Івано-Франківського району. Був мобілізований 5 травня 2022 року. Воював поблизу міста Оріхів Запорізької області. Служив парамедиком. 02023-08-088 серпня 2023 Помер від серцевого нападу коли перебував в госпіталі на реабілітації[69]
13492     Сабара Ігор м. Хирів Самбірського району. Молодший брат також служить у ЗСУ. 02023-08-088 серпня 2023 Захисник загинув 8 серпня 2023 року під час виконання бойового завдання у районі населеного пункту Петропавлівка Куп'янського району Харківської області[17].
13493     Холодський Анатолій 34 роки. Був водієм гранатометного відділення взводу вогневої підтримки десантно-штурмової роти. 02023-08-088 серпня 2023 Загинув 8 серпня 2023 року внаслідок артилерійського обстрілу під час виконання бойового завдання на Донеччині[70].
13494     Задорожний Олексій Пішов до армії добровольцем. 02023-08-088 серпня 2023 Загинув на Херсонщині. Похований в Одесі[71].
13495     Женило Максим 18 січня 1980, м. Приозерськ (Казахстан). З часом переїхав в Україну, закінчив Чутівське СПТУ на Полтавщині за напрямом «тракторист». Проживав у Чутовому, а у 2009 році переїхав до Ічні на Чернігівщину. Після початку повномасштабної війни став на захист України. Служив у складі одного з підрозділів військової частини А1275 на посаді механіка-водія, молодший сержант. 02023-08-088 серпня 2023 Загинув 8 серпня 2023 року під час виконання бойового завдання на Донеччині. Попрощалися військовим та поховали його на місцевому кладовищі Ічні[35].
13496     Веремієнко Андрій

(«Монах»)

Пішов захищати Україну одразу після Майдану. Він був послушником у Києво-Печерській лаврі на початку двохтисячних. Володів англійською, польською та норвезькою мовами. Кілька років жив і працював в Польщі. Повернувся з Польщі після початку повномасштабного вторгнення. 02023-08-088 серпня 2023 Загинув від кулі снайпера в Старома йорську. 17 серпня 2023 похований на Алеї Слави на Лук'янівському цвинтарі[72][73][74].
13497     Федоренко Ілля Сергійович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
 
 
Почесний нагрудний знак «Сталевий хрест»
15 січня 1989, Угорщина. Мешкав в Херсоні. Здобув вищу освіту у Національному торговельно-економічному університеті. Був учасником Революції Гідності. У мирному житті працював у ТОВ «ЦЕНТР ХЕРСОН». Коли почалася повномасштабна війна, чоловік вивіз родину в безпечне місце, а сам пішов до військкомату. Згодом Ілля був мобілізований до лав Десантно-штурмових військ ЗСУ. Проходив службу на посаді командира взводу 46-ої окремої аеромобільної бригади. Разом із побратимами воював за Херсонщину (Велика Олександрівка, Мала Олександрівка) та Донеччині (Курдюмівка, Озарянівка, Соледар). За час служби офіцер був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня, відзнакою Головнокомандувача ЗСУ «Сталевий Хрест» та посмертно — орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня. 02023-08-088 серпня 2023 Загинув в районі села Роботине Запорізької області. Під час штурму ворожих позицій на непідконтрольній території українські воїни потрапили під танковий обстріл. Похований на Алеї Слави центрального кладовища в селі Петропавлівська Борщагівка на Київщині[75].
    Леонтьєв Валерій 48 років, м. Кропивницький. Після школи вступив у місцевий машинобудівний технікум за спеціальністю «Автомобільний транспорт». Працював в автобусному парку механіком. 8 лютого 2023 року був мобілізований. 02023-08-088 серпня 2023 Загинув 8 серпня у Донецькій області, за Дружківкою. Його впізнали по ДНК, бо в нього тіло дуже понівечене[76]
13498     Шейдик Василь Володимирович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
15 січня 1990, с. Теліжинці. На війні служив командиром 3 десантно-штурмового відділення 2 десантно-штурмового взводу 2 десантно-штурмової роти 1 десантно-штурмового батальйону, військової частини А 0284 — 80-ї окремої десантно-штурмової бригади[77]. 02023-08-088 серпня 2023 Загинув поблизу населеного пункту Іванівське Бахмутського району Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[78].
13499

13514
    Військовослужбовці ЗС України. 02023-08-088 серпня 2023

9 серпня ред.

13515     Девдюк Сергій Юрійович

(«Соловей»)

30 травня 1984, проживав у м. Бучач Тернопільської області. Учасник Революції Гідності (листопад 2013 — лютий 2014). Працював у Польщі і брав активну участь у житті української громади у Варшаві. На другий день повномасштабної війни 25 лютого 2022 року виїхав до України, боронив Київ у складі добровольчого підрозділу. З липня 2022 року вступив до лав ЗСУ. Воював у 47-маій окремій механізованій бригаді «Ма́ґура»[79]. 02023-08-099 серпня 2023 Помер у лікарні святого Пантелеймона у Львові внаслідок важких поранень, отриманих 13 червня у бою поблизу населеного пункту Оріхове на Запоріжжі. Похований 11 серпня 2023 року в Бучачі[80].
13516     Яріш Сергій с. Шегині Мостиського району. Був молодшим сержантом Морської піхоти ЗСУ. 02023-08-099 серпня 2023 Загинув 9 серпня 2023 року поблизу селища Урожайне Волноваського району Донецької області внаслідок мінно-осколкового поранення[17]
13517     Гаврилюк Роман Дмитрович 6.09.1996, м. Рені Одеська область. В 2014 році закінчив Ізмаїльський військово-морський ліцей. Молодший сержант, старший оператор вогнеметник 3 полку ССО. 02023-08-099 серпня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання під Красногорівкою Донецької області[81]. Похорон відбувся 13 серпня в с. Орлівка Ренійської громади.
13518     Садовий Роман м. Дрогобич Львівської області. З початком повномасштабного вторгнення добровольцем долучився до ТрО. За понад рік перебування в зоні бойових дій, воював у «гарячих» точках. 02023-08-099 серпня 2023 Помер на Куп'янському напрямку. 15 серпня похований у рідному селі Почаєвичі на місцевому кладовищі[82]
13519     Луцан Василь Ігорович 1989, с. Слобідка Войнилівської громади. Матрос. 02023-08-099 серпня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання, внаслідок поранень, несумісних із життям, в результаті мінометного обстрілу російських окупантів на Донеччині[83]
13520     Вихристенко Максим Васильович 16 липня 1986, м. Кропивницький. Навчався у школі № 30, після закінчення дев'ятого класу пішов працювати на завод, опанував професію зварювальника. Був мобілізований до ЗСУ у червні 2023. Служив на посаді гранатометника першого механізованого відділення другого механізованого батальйону 02023-08-099 серпня 2023 Загинув 9 серпня поряд із селом Кліщіївка Бахмутського району на Донеччині[84]
13521     Зеленюк В'ячеслав Вікторович 4 листопада 1979, с. Вільховець, Черкащина. 02023-08-099 серпня 2023 Загинув на Донеччині. Похований в рідному селі[85].
13522     Колчужний Євгеній Іванович

(«Цербер»)

14.03.2001. 6 березня 2022 року поповнив ряди захисників України. Був зарахований у 128 бригаду ТРО 230 батальйону , на посаду оператора 2-го протитанкового відділення , протитанкового взводу роти вогневої підтримки військової частини А7405.

солдат, оператора 2-го протитанкового відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки 230 батальйону, в.ч. А7408.

02023-08-099 серпня 2023 Загинув в с. Старомайорське Донецької області внаслідок ворожого артилерійського обстрілу та прямого влучання керованої авіаційної бомби.
13523     Триндусь Вадим Петрович 15 вересня 1992 р.н, уроженець м.Дубно Рівненської області. У перші дні повномаштабної війни 24.02.2022р Вадим без вагань вступив до лав ТРО м.Дубно, на захист країни та сім'ї, де проходив навчання. 28 березня 2023 р. Вадим був мобілізований до лав ЗСУ де освоїв навички сапера. Згодом 15 червня 202Зр. був відправлений на схід нашої країни, у Донецьку обл., де проявив свою мужність і героїзм. Вадим був віданим солдатом і побратимом. 02023-08-099 серпня 2023 9.08.202Зр. під час виконання бойового завдання потрапив під обстріл країни агресора біля населеного пункту Васюківка Бахмутського району, та отримав поранення несумісні з життям.
13524     Царук Анатолій Петрович

(«Марк»)

10 серпня 1975, м. Сарни. З 1982 по 1992 роки навчався в Сарненській гімназії (нині ліцей №5). Після закінчення школи пішов навчатися у Рокитнівський медичний коледж. Працював у Сарненській районній стоматологічній поліклініці – зубним техніком. У 2000 році одружився,у шлюбі народилося дві доньки – Мирослава та Дана. 21 лютого 2019 року підписав трирічний контракт і проходив службу в 24 ОМБ ЗСУ. З 2019 по 2022 роки брав участь в АТО/ООС в Луганській і Донецькій областях. Після закінчення контракту повернувся до родини. А вже 24 лютого 2022 року знову став на захист України в бригаді  НГУ «Азов», гранатометником. Старший солдат, гранатометник. 02023-08-099 серпня 2023 Загинув 9 серпня 2023 року під час виконання бойового завдання на території Серебрянського лісництва, Кремінського району, Луганської області. Похований на Алеї Героїв у м. Сарни [86].
13524

13529
    Військовослужбовці ЗС України. 02023-08-099 серпня 2023

10 серпня ред.

13530     Кришталь Тарас 44 роки, с. Підбірці Львівської області. Вищу освіту здобув у Львівському торговельно-економічному університеті. У мирний час працював у сфері торгівлі та будівництва. Після початку повномасштабного вторгнення РФ повернувся з-за кордону та пішов захищати Україну у складі 3-ї бригади оперативного призначення імені полковника Петра Болбочана Східного оперативно-територіального об'єднання НГУ. Брав участь у боях за Бахмут, де був поранений. Після лікування повернувся до військової частини. 02023-08-1010 серпня 2023 Чин похорону відбувся 13 серпня 2023 у церкві св. Миколая у с. Підбірці. Поховано військового на місцевому кладовищі[17].
13531     Гасюк Богдан с. Івахни Черкаська область. 02023-08-1010 серпня 2023 Помер під час лікування від отриманих на Донеччині травм[87]
13532     Горук Володимир
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
22 квітня 1989, с. Рудники Заболотівської громади Коломийського району. У селищі Битків військовий проживав разом зі своєю сім'єю. У лавах ЗСУ служив снайпером. 02023-08-1010 серпня 2023 Загинув від вогневого уламкового поранення, яке він отримав під час штурму бойових позицій армії РФ поблизу села Роботине Пологівського району. Нагороджений орденом "За мужність" III ступеня. Указ про нагородження президент підписав 3 листопада 2023 року. Нагороджений медаллю "За військову службу Україні" [88][89].
13533     Ращук Едуард Генріхович

(«Дід»)

24 серпня 1965. 02023-08-1010 серпня 2023 Загинув на Херсонщині. Похований в Одесі[71].
13534     Шабардін Геннадій Анатолійович 9 листопада 1976, Смолінська селищна громада, солдат. 02023-08-1010 серпня 2023 Загинув під час виконання бойових завдань у районі села Вільшана Куп'янського району Харківської області. Похований 16 серпня у с.Березівка (Новоукраїнський район)[90]
13535     Панін Даніїл 19 березня 1997, м. Чернігів. У дитинстві професійно займався бальними танцями, мріяв стати тренером. У 2014-му закінчив місцеву школу № 35. У 2015 році вперше уклав контракт та проходив військову службу на посаді снайпера-розвідника, кілька разів брав участь в АТО на сході України. Потім вступив до Військової академії, яка в Одесі. Закінчив її у 2020 році. Після початку повномасштабної війни служив у складі одного з підрозділів військової частини А7304, був на посаді командира стрілецької роти. Мав звання капітан. 02023-08-1010 серпня 2023 Загинув 10 серпня 2023 року під час виконання бойового завдання на Луганщині[60].
13536     Ковєрєнє Алла Валеріївна 3 квітня 1981, м. Житомир. Закінчила місцеву школу № 1, вищу освіту здобула у Поліському національному університеті. Працювала на державній службі головною спеціалісткою відділу державного контролю управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини. Займалася веслуванням на човнах «Дракон». Після початку повномасштабного вторгнення вступила до добровольчого батальйону «Соколи Полісся». Разом із тим проходила навчальний курс з надання першої медичної допомоги, після чого у званні молодшого лейтенанта була заступником командира роти з морально-психологічного забезпечення у складі 115 окремої бригади ТрО та проходила військову службу на варті північних кордонів Житомирщини. Наприкінці весни 2023 року після ротації несла службу на східних рубежах країни[91]. 02023-08-1010 серпня 2023 Загинула під час виконання бойового завдання біля Куп'янська на Харківщині внаслідок ворожого артобстрілу.
13537     Мацкович Олексій Васильович 22 березня 1986, с. Петрівка Перша. Здобув середню освіту у Олександрівській ЗОШ, а після – закінчив Олександрівський професійний аграрний ліцей за спеціальністю «кухар». Працював здебільшого на будівництві. Мешкав в Краматорську. Служив водієм, проходив службу на різних напрямках фронту. 02023-08-1010 серпня 2023 Загинув біля н.п. Олексієво-Дружківка.Похований на Алеї Слави в селищі Іванівка Краматорського району[92].
13538     Дворнік Федір с. Скварява Золочівського району. Після повномасштабного вторгнення Росії долучився до лав ЗСУ. Воїн був оператором-розвідником взводу розвідки. 02023-08-1010 серпня 2023 Загинув в бою за територіальну цілісність України[93].
13539     Балашов Олександр

(«Балаш»)

30 років, с. Іванчі Рівненської області. Жив у селищі Квасилів рідної області. Закінчив Національний університет «Острозька академія» за спеціальністю «Економічна кібернетика». Працював за кордоном на різних роботах. У вересні 2022 року приєднався до лав Військово-морських сил ЗСУ та вирушив захищати свою країну від російських окупантів. Олександр проходив службу в 35-ій окремій бригаді морської піхоти імені контрадмірала Михайла Остроградського. Був командиром роти снайперів. Мав звання молодший лейтенант 02023-08-1010 серпня 2023 Загинув неподалік селища Урожайне на Донеччині. Виконуючи бойове завдання, внаслідок ворожого обстрілу отримав смертельні осколкове поранення голови та вибухову травму. Похований в селі Полиці на Рівненщині [94]
13540     Ковєрєнє Анна 3 квітня 1981, м. Житомир. Закінчила ЗОШ№1, потім навчалася в Поліському національному університеті. Працювала на посаді головної спеціалістки відділу державного контролю управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини. У перші дні війни вступила до добровольчого батальйону „Соколи Полісся“, разом з тим проходила навчальний курс з надання першої медичної допомоги, після чого у званні молодшого лейтенанта була заступником командира роти з морально-психологічного забезпечення у складі 115 окремої бригади ТРО та проходила військову службу на варті північних кордонів Житомирщини 02023-08-1010 серпня 2023 Загинув під час виконання бойових завдань через пряме влучання ворожого снаряду. У загиблої залишилися дві неповнолітні доньки: Габріела та Даніела [95]
13541     Микулін Микола Васильович («Дикий»)
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
22 роки, с. Нижні Бистрий, Закарпаття. У 2017 році закінчив там школу І-ІІІ ст. імені Василя Вовчка. Був учнем авторської дитячої художньої школи члена Національної спілки художників України Ласло Гайду при школі мистецтв міста Хуст. Мріяв вивчати військову справу. Мешкав у селі Вучкове. Працював за кордоном. Навесні 2022 року добровільно вступив до лав Збройних Сил України, долучившись до складу 110-ї окремої механізованої бригади імені генерал-хорунжого Марка Безручка. Виконував бойові завдання на сході України. Був оператором-радіотелефоністом, розвідником і джавелінщиком. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня, нагрудним знаком «За зразкову службу», почесним нагрудним знаком «Сталевий хрест», відзнакою президента України «За оборону України» та медаллю «За оборону рідної держави». 02023-08-1010 серпня 2023 Під час виконання бойового завдання захисник потрапив під танковий обстріл та отримав осколкові поранення, несумісні з життям. Залишились дружина, донечка, батьки та старша сестра. Наприкінці 2023 року на фасаді Нижньобистрівського ліцею імені Василя Вовчка встановили меморіальну дошку на честь загиблого захисника [96]
13542

13549
    Військовослужбовці ЗС України. 02023-08-1010 серпня 2023

11 серпня ред.

13550     Чурілов Олександр Володимирович 1992 р. н., житель с. Дорофіївка Підволочиської громади, Тернопільська область. Солдат 116-тої окремої механізованої бригади Сухопутних військ України[97]. 02023-08-1111 серпня 2023 6 серпня 2023 року в ході виконання бойового завдання у результаті артобстрілу противником, отримавши важке поранення, був направлений в лікарню в м. Запоріжжя і 11 серпня помер. Похований 15 серпня 2023 року в с. Дорофіївка.
13551     Буйвал Дмитро Володимирович («Хім») 1 липня 1991, с. Старе Село біля Сум. Засновник громадської організації «Голос вулиць», творчої майстерні та організатор фестивалю вуличного мистецтва «Харитоненко Fest». Відомий сумський фаєрщик, жива скульптура і мім. 02023-08-1111 серпня 2023 Загинув у бою під Куп'янськом[98]
13552     Петров Олександр Олексійович («Зевс») 14 травня 1996. Боєць 7-го окремого батальйону «АРЕЙ» УДА 129-ї оБр Сил ТрО ЗСУ. 02023-08-1111 серпня 2023 Помер в лікарні Кривого Рогу внаслідок отриманих поранень під час виконання бойового завдання на Донеччині.[99]
13553     Колодій Ігор м. Броди Золочівського району. Був командиром танка, з вересня 2022 року захищав Україну на Сході. 02023-08-1111 серпня 2023 Помер 11 серпня 2023 року внаслідок раптового погіршення стану здоров'я. Похорон відбувся 14 серпня[13].
13554     Снігірьов Василь Миколайович 1977, с. Чернятин Коломийського району. 02023-08-1111 серпня 2023 11 серпня 2023 року біля села Роботине Запорізької області боєць отримав важкі поранення. Його госпіталізували у медзаклад у Дніпро, однак лікарі не змогли врятувати життя воїна[100].
13555     Смирнов Олександр м. Горішні Плавні, що на Полтавщині. У 2015-му році закінчив Національний технічний університет «Дніпровська політехніка», де здобув освіту за фахом «Гірничий інженер-електромеханік». З лютого 2021-го року був співробітником Полтавського гірничо-збагачувального комбінату. Працював на посаді електромеханіка. У березні 2022 року пішов захищати Україну від наступу російських військ. 02023-08-1111 серпня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання 11 серпня неподалік села Кліщіївка Донецької області. Похорон відбувся 15 серпня 2023 в місті Горішні Плавні[101].
13556     Петрунів Олег с. Баранівці Самбірського району. Був солдатом відділення морської піхоти 36 бригади. 02023-08-1111 серпня 2023 Загинув захисник під час виконання бойового завдання 11 серпня 2023 року у Запорізькій області[102]
13557     Швець Євген Михайлович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
29 років, народився та виріс в селі Новоолексіївка Чернівецької області, але разом з родиною проживав в селі Вашківці. Служив у військовій частині А0284 - 80-ій окремій десантно-штурмовій бригаді[103][104]. 02023-08-1111 серпня 2023 Загинув на Бахмутському напрямку. Похований 14 серпня у селі Вашківці[105]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[106].
13558
 
  Погребняк Дмитро Васильович Дмитро народився і виріс у Києві. У шкільні роки він був досить компанійським, веселим у спілкуванні і серйозним у навчанні, відповідальним. Вчився добре, в старших класах обіймав посаду Президента шкільного самоврядування (1999-2001 рр). Після закінчення школи Дмитро вступив до Національного авіаційного університету. Будучи студентом, розпочав підприємницьку діяльність та вдало поєднував роботу та навчання. Отримавши диплом економіста, працював за фахом в автоцентрі НАУ. Саме тоді зʼявилось бажання розпочати власну справу та відкрити своє СТО. З початком повномасштабного вторгнення, Дмитро брав активну участь у місцевому загоні територіальної оборони на Київщині. Після звістки про загибель близького друга родини в перші дні війни, він вирішив, що потрібно стати на його місце та захищати суверенітет України в лавах Збройних Сил України. Так він став навідником у 43 окремій артилерійській бригаді імені гетьмана Тараса Трясила. Разом з побратимами брав участь у звільненні Миколаївщини, Херсонщини та територій на Запорізькому напрямку.

В нього залишилися дружина та син, якого у відпустці збирався вести до 1 класу. До відпустки не дожив 2 тижні.

02023-08-1111 серпня 2023 Дмитро помер 11 серпня 2023 року у військовому шпиталі від поранень, отриманих під час виконання бойових завдань у с. Мала Токмачка Запорізької області. Виконував обовʼязки командира гармати та разом з побратимами потрапив під артилерійський обстріл 4 серпня 2023 року. 29 вересня 2023 року указом Президента України Дмитра Васильовича Погребняка нагороджено орденом “За мужність” ІІІ ступеня посмертно. Поховали Дмитра на Алеї героїв на Берковецькому (Міському) кладовищі у м. Києві 14 серпня 2023 року , 42 ділянка, 17 ряд
13559     Бакаров Тимофій 30 років, Оржиця. Після закінчення Оржицької школи навчався на кухаря у Лазірківському ПТУ, згодом працював охоронцем у Києві. 28 січня 2023-го року разом зі старшим братом Дмитром вступив на військову службу до лав Збройних Сил України. Був командиром аеромобільного відділення. 02023-08-1111 серпня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання поблизу села Роботине Запорізької області. Це сталося через російський мінометний обстріл. П’ять місяців Тимофія Бакарова вважали зниклим безвісти. Пізніше його тіло винесли побратими, а 8 січня 2024-го ідентифікували за результатами експертизи. Похований на Алеї Героїв у Полтаві.
13560

13568
    Військовослужбовці ЗС України. 02023-08-1111 серпня 2023

12 серпня ред.

13569     Іщенко Іван 31 рік, м. Пологи. Капітан поліції, виїхав з окупації і продовжив нести службу в поліції на підконтрольній Україні території. 6 років присвятив службі в поліції. 02023-08-1212 серпня 2023 Загинув в Оріхові внаслідок авіаудару[107]
13570     Сербін Дмитро Романович 1986, м. Калуш. Служив стрільцем-снайпером механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону військової частини. 02023-08-1212 серпня 2023 Загинув 12 серпня на Луганщині внаслідок снайперського обстрілу позиції з боку противника, отримавши вогнепальне поранення, несумісне з життям[83].
13571     Деркач Олександр Васильович 13 грудня 1973, Чернігівська громада, Запорізька область 02023-08-1212 серпня 2023 [108]
13572     Нікрітін Роман м. Карлівка. Мав звання солдат, був стрільцем-санітаром другої роти протитанкових ракетних комплексів протитанкового батальйону однієї із військових частин. 02023-08-1212 серпня 2023 Загинув 12 серпня 2023-го року неподалік міста Бахмут, що на Донеччині. Похорон відбувся 16 серпня 2023 в місті Карлівка[101].
13573     Лалазарян Вадим Арсенович 1996, с. Білозірка Тернопільської області. У лави ЗСУ мобілізувався у серпні 2022 року. Служив командиром 3 аеромобільного відділення 2 аеромобільного батальйону 46 окремої аеромобільної бригади. 02023-08-1212 серпня 2023 Помер в одній з лікарень Запоріжжя. Отримав тяжке вогнепальне уламкове поранення внаслідок атаки дрона-камікадзе. Похований в Солотвинській громаді Івано-Франківської області[109].
13574     Змій Ігор с. Глинськ Жовківської громади. Захищав Україну на східному напрямку. 02023-08-1212 серпня 2023 Загинув на Донеччині. Похорон відбувся 21 серпня 2023 у селі Глинськ Жовківської громади[110]
13575     Антонов Юрій м. Київ. Бойовий медик. Займався сироварінням. Був очільником кооперативу крафтових сироварень Cheesemania, організовував сирні фестивалі. 02023-08-1212 серпня 2023 Загинув під Ямполем на Донеччині він отримав поранення, несумісні з життям[111].
13576     Колеснік Михайло Юрійович («Ведмідь») 12.05.1997, м. Запоріжжя. Після закінчення школи вступив до Національного університету «Запорізька політехніка», проте через два роки, у 2018-му, залишив навчання і поїхав до Києва. Там приєднався до організації «Національні дружини» при «Азові». Займався громадською діяльністю. Мріяв після війни продовжити навчання в університеті. Був спортсменом, займався баскетболом і боксом. Захоплювався футболом, вболівав за ФК «Металург» (Запоріжжя). Має нагороди: нагрудний знак "За сприяння оборони Києва " та медаль:"За військову службу Україні ". Оператор 3 відділення протитанкових ракетних комплексів 1 взводу протитанкових ракетних комплексів 2 роти протитанкових ракетних комплексів протитанкового батальйону 3 окремої штурмової бригади. 02023-08-1212 серпня 2023 Загинув 12.08.2023 р.Бахмут, Біля Клищіївки Донецької області. Похований на кладовищі Святого Миколая у рідному Запоріжжі [112]
13577

13584
    Військовослужбовці ЗС України. 02023-08-1212 серпня 2023

13 серпня ред.

13585     Дорошенко Василь Володимирович («Паладін»)
 
Почесний нагрудний знак «Золотий хрест»
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
21 квітня 1995, м. Івано-Франківськ. Став пластуном в 19 років. Закінчив Український Католицький Університет за спеціальністю Історія. Працював у книгарні «Є». Закінчив Львівську політехніку і навчався в Сілезькому університеті в Катовіцах. З 2021 р. працював у підприємстві «Терра Ресайклінг», що займалось сортуванням відходів. З 22 травня 2022 до лютого 2023 служив у 45-й окремій артилерійській бригаді. З лютого 2023 перейшов у 3-тю штурмову бригаду. В травні 2023 отримав поранення під Бахмутом. 02023-08-1313 серпня 2023 Загинув на Бахмутському напрямку [113]
13586     Москаленко Сергій Буринська міська рада. Молодший сержант Національної гвардії України, служив командиром обслуги міномета мінометного взводу, йдеться у повідомленні. 02023-08-1313 серпня 2023 Загинув під час бою з російськими військовими на Луганщині в районі Стельмахівки[114]
13587     Тарасюк Гнат Ігорович 16 серпня 1995, солдат[115] з[116] м. Надвірна. Закінчив Надвірнянський ліцей № 4. Був учасником АТО. З початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну воював у складі штурмової групи 126 окремої бригади територіальної оборони на Херсонському напрямку. 02023-08-1313 серпня 2023 Загинув поблизу села Козачі Лагері Херсонської області під час штурму військами РФ лівого берега Дніпра [117][118]
13588     Сахарук Ярослав Васильович

(«Ярік»)

31 січня 1991, с. Красне Калуського району. Там жив перші три роки. Згодом батьки розлучилися, і мати Лідія із сином переїхала у Бурштин. У 2006 році закінчив Бурштинську середню школу № 2 і вступив у Бурштинський енергетичний технікум на спеціальність «Теплотехнік». Після його закінчення у 2010 році працював на м'ясокомбінаті. За два роки Ярослав відкрив майстерню з ремонту побутової техніки. У 2014 році одружився з Наталею. Вони разом працювали на АЗС. Окрім основної роботи, продовжував ремонтувати побутову техніку. Згодом почав працювати водієм-експедитором. У березні 2021 року від коронавірусу померла мати Ярослава. Цього ж року 30 листопада у Ярослава і Наталії народився синочок Роман. З 28 лютого 2022 року пішов добровольцем і проходив військовий вишкіл в Івано-Франківську де 24 березня 2022 прийняв присягу на вірність українському народові. З 15 квітня 2022 року його відправили на передову у Харківську область Наприкінці лютого 2023 почав воювати на Лиманському напрямку. За короткий час на війні пройшов шлях від рядового до старшого солдата та став командиром 1-го стрілецького відділення 2-го стрілецького взводу 2-ї стрілецької роти військової частини А7091, 7-й стрілецький батальйон. 02023-08-1313 серпня 2023 Загинув під час артобстрілу при виконанні бойового завдання у селі Невське Красноріченської селищної громади, що на Луганщині[119].
13589     Андрусишин Віталій 1988, м. Калуш. Був мобілізований у червні 2022. Гранатометник стрілецького відділення стрілецького взводу. 02023-08-1313 серпня 2023 Загинув під час мінометного обстрілу, здійсненого окупаційними військами російської федерації на Запоріжжі[120]
13590     Онішко Андрій («Вікінґ»)
 
Нагрудний знак «За доблесну службу»
м. Донецьк. Здобув освіту у Донецькому державному університеті внутрішніх справ (тоді — Інститут). Під час навчання пройшов спеціальну підготовку на військовій кафедрі. Протягом останнього періоду працював маркетинговим директором IT-компанії. Був кандидатом у майстри спорту України з бодібілдінгу та пауерліфтингу. Із початком агресії Росії разом із сім'єю переїхав до Львова. Після повномасштабного вторгнення РФ вирішив захищати Україну, але чоловіку відмовляли чотири рази. Згодом йому вдалося вступити до Національної гвардії України. Спершу виконував завдання у 2-й окремій Галицькій бригаді Західного оперативно-територіального об'єднання НГУ. Згодом вступив до 14-ї бригади оперативного призначення імені Івана Богуна (колишній спецпідрозділ «Ягуар»). Під час проходження служби був нагороджений відомчими відзнаками, зокрема, нагрудним знаком Національної гвардії України «За доблесну службу». 02023-08-1313 серпня 2023 Виконуючи бойове завдання, власним тілом прикрив побратимів від вибухової хвилі та загинув 13 серпня 2023 року внаслідок отриманих поранень. Похований 17 серпня 2023 у Львові на Личаківському цвинтарі[121].
13591     Костишин Андрій Андрійович 23 листопада 1972, . Новосільці Жидачівського району Львівської області. У 1992 році закінчив Самбірське медичне училище за спеціальністю фельдшер. З 1995 року по 2011 рік працював фельдшером станції швидкої медичної допомоги ПС-5 м. Львів. Проживав у селі Стара Ропа Старосамбірської територіальної громади Львівської області. Був мобілізований в травні 2023 року. Сержант, служив фельдшером медичного пункту військової частини А7394, 5-го батальйону 125 бригади ТРО у м. Сіверськ Бахмутського району Донецької області.. 02023-08-1313 серпня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання 13 серпня 2023 року в районі населеного пункту Сіверськ Бахмутського району Донецької області. Похорон відбувся 17 серпня 2023[121].
13592     Вербіцький Дмитро 1997, Одеська область. 02023-08-1313 серпня 2023 Загинув на Запорізькому напрямку під час артилерійського обстрілу[122]
13593     Смоленська Світлана

(«Лана»)

Селище Коцюбинське біля Києва. Закінчила тодішню школу 18. Після початку повномасштабного вторгнення пішла разом з чоловіком захищати Україну від окупантів. Служила на посаді кулеметниці. 02023-08-1313 серпня 2023 Отримала тяжке поранення 9 липня 2023, не сумісне з життям, померла у лікарні. Похорон відбувся 15 серпня в Коцюбинському[123][124].
13594     Горевич Микола Вікторович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
22 травня 1994, м. Почаїв Тернопільської області. Під час АТО/ООС воював у складі 14-тої окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого. Із повномасштабним вторгненням рф поповнив ряди 80-тої окремої десантно-штурмової бригади. Старший солдат, медик взводу вогневої підтримки 8 десантно-штурмової роти 2 десантно-штурмового батальйону 80-ї ОДШБ[125]. 02023-08-1313 серпня 2023 Загинув поблизу населеного пункту Іванівське, Бахмутського району, Донецької області. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[106].
13595     Берещак Василь Андрійович («Бумер»)
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
19 березня 1997, м. Стебник. Закінчив Стебницьку ЗОШ № 11 та Стебницький професійний ліцей. Останні роки проживав у Дрогобичі на вулиці Коновальця. Працював на фірмі «Грейнпласт». У березні 2023 року був мобілізований до лав Збройних сил України. Служив старшим солдатом 80-ї десантно-штурмової бригади. Останні місяці перебував на нульових позиціях фронту[126][127][128]. 02023-08-1313 серпня 2023 Загинув під час виконання бойових завдань з захисту України на Бахмутському напрямку фронту. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[106].
13596     Баб'як Любомир Степанович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
 
Медаль «За військову службу Україні»
25 вересня 1976, житель с. Зимна Вода. Захищав Україну, воюючи в лавах 80-ї окремої десантно-штурмової бригади[129]. Нагороджений медаллю «За військову службу Україні» (23 грудня 2022)[130]. 02023-08-1313 серпня 2023 Загинув поблизу населеного пункту Іванівське Бахмутського району Донецької області. Чин похорону та громадське прощання відбулися в церкві Свв. апп. Петра і Павла в с. Зимна Вода. Похований 16 серпня на цвинтарі села Зимна Вода[131]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[106].
13597     Часовських Дмитро Сергійович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
 
Медаль «За військову службу Україні»
16 вересня 1989, м. Червоноград Львівської області. Навчався у середній школі номер 12. Після закінчення навчання відбув строкову службу в армії. З червня 2021 року працював на шахті «Степова» ДП «Львіввугілля» на дільниці з видобування вугілля. Мобілізований у квітні 2022 року. Солдат 2 розрахунку 1 артилерійського взводу артилерійської батареї 2 десантно-штурмового батальйону 80-ї окремої десантно-штурмової бригади[132][133][134]. Нагороджений медаллю «За військову службу Україні» (28 листопада 2022)[135]. 02023-08-1313 серпня 2023 Загинув поблизу населеного пункту Іванівське, Бахмутського району, Донецької області. Похований 16 серпня 2023 року на Алеї Слави Бендюзького кладовища. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[106].
13598     Шевчук Віталій Васильович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
1990 р. н., житель м. Червоноград Львівської області. Проходив військову службу у 80-й окремій десантно-штурмовій бригаді (в/ч А0284)[136][137]. 02023-08-1313 серпня 2023 ? Загинув на східному напрямку під час ворожого обстрілу. Похований 16 серпня 2023 року на Алеї Слави Бендюзького кладовища[138]. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)[139].
13599     Грицей Ігор Анатолійович 30 вересня 1984, м. Долина. Під час повномасштабного вторгнення РФ в Україну боєць служив водієм 5 гранатометного відділення протитанкового взводу 116 окремої механізованої бригади. 02023-08-1313 серпня 2023 Помер 13 серпня 2023 року у військовій частині під час несення служби[140].
13600     Коваленко Денис 22 роки, селище Великий Бурлук Харківської області. До 2020 року навчався у Харківському педагогічному коледжі, працював у Харкові на будівельних майданчиках. Після деокупації Великобурлуцької громади, у жовтні 2022 року, як справжній патріот пішов добровольцем захищати Україну. Брав участь у боях на бахмутському та куп'янському напрямках. 02023-08-1313 серпня 2023 Загинув на Бахмутському напрямку[141].
13601     Дешко Василь Володимирович 14 серпня 1991, с. Лавки Мукачівського району Закарпаття. Служив у військовій частині 21-го окремого мотопіхотного батальйону «Сармат», що обороняв Маріуполь, Піски, Волноваху, Вугледар та інші міста і села на передовій. 02023-08-1313 серпня 2023 20 серпня 2023 відбувся похорон в рідному селі[142]
13602     Рубан Сергій 28 років, с. Оріхівка Лубенської громади. Брав участь в АТО в Донецькій та Луганській областях. У жовтні 2014-го отримав поранення під час виконання бойового завдання в районі Донецького аеропорту. З перших же днів повномасштабного вторгнення знову став до лав Збройних Сил. Звільняв Макарів на Київщині. У складі 46-ї десантно-штурмової бригади захищав Батьківщину на Бахмутському, Херсонському та Запорізькому напрямках. Мав звання сержант. 02023-08-1313 серпня 2023 Загинув 13 серпня 2023-го під час виконання бойового завдання біля села Роботине Запорізької області[143]
13603     Подоляка В'ячеслав 27 років, с. Попівка. Навчався в місцевій школі. Після її закінчення вступив до Полтавського національному університетові ім. Ю.Кондратюка, де навчався за спеціальністю «Будівельна справа». У квітні 2022 був мобілізований до лав ЗСУ. Мав звання Старший солдат. 02023-08-1313 серпня 2023 Загинув виконуючи бойове завдання на Луганщині поблизу села Стельмахівка. Похорону відбувся в рідному селі 19 серпня 2023[144]
13604     Янченко Валентин 46 років. Служив у механізованому батальйоні. Служив бойовим медиком. 02023-08-1313 серпня 2023 Загинув 13 серпня біля населеного пункту Кліщіївка Бахмутського району Донецької області. Похований у Северинівці Сумського району[145].
13605     Чешня Олександр 17 січня 2002, с. Виблі, Куликівщина. У 2017 році закінчив дев'ять класів місцевої школи, а 10-11 клас закінчив у Горбівській школі. Професію електрозварювальника опанував у Чернігівському професійному ліцеї залізничного транспорту. Проходив строкову військову службу. Після демобілізації повернувся до цивільного життя, але у перший день повномасштабної війни, знову повернувся до служби. Був у складі одного з підрозділів військової частини А4722. 02023-08-1313 серпня 2023 Загинув 13 серпня 2023 року на Запоріжжі під час виконання бойового завдання[60]
13606     Марко Анатолій Євгенович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
20 вересня 1969, м. Львів. Навчався у Середній школі № 85. Здобув професію «слюсар-інструментальник» у колишньому Середньому професійно-технічному училищі № 25 у місті Львові. Після завершення навчання проходив військову службу. У мирний час працював на Телевізійному заводі «Електрон» у Львові. Один із засновників Всеукраїнської громадської організації «Українська Народна Самооборона». Брав активну участь у подіях під час Помаранчевої революції та Революції Гідності, де був поранений. Виконував бойові завдання у зоні проведення АТО у складі розвідувального батальйону УНСО. Із початком повномасштабного вторгнення боровся із російськими окупантами на східному напрямку у лавах 80-ї окремої десантно-штурмової бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України[146]. 02023-08-1313 серпня 2023 Загинув, захищаючи Україну від російських окупантів. Похований 24 серпня 2023 року на Личаківському цвинтарі у Львові[147]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[106].
13607     Музика Богдан Олегович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
1 лютого 1996 року, с. Улашанівка. З 2002 по 2013 рік навчався в Улашанівському навчально-виховному комплексі. Після закінчення вступив до Острозьського вищого професійно-технічного училища № 33, де здобув фах тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва, слюсаря-ремонтника, водія автотранспортних засобів. Трудову діяльність розпочав у приватній фірмі, а згодом, з 2016 року працював за кордоном. На початку повномасштабного вторгнення росії в Україну Богдан брав участь у місцевій теробороні. 20 березня 2023 року був призваний на військову службу по мобілізації. Був стрільцем-снайпером десантно-штурмового батальйону військової частини А 0284 — 80-ї окремої десантно-штурмової бригади[148][149]. 02023-08-1313 серпня 2023 Загинув поблизу населеного пункту Іванівське Бахмутського району Донецької області. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[106].
13608-     Військовослужбовці ЗС України. 02023-08-1313 серпня 2023

14 серпня ред.

13600     Чорний Олексій Павлович 21 рік, м. Дунаївці. Солдат, помічник гранатометника 02023-08-1414 серпня 2023 Загинув на території Серебрянського лісництва Кремінського району Луганської області[150]
13601     Беля Богдан 2 вересня 2003. Молодший сержант, служив санітарним інструктором медичного пункту 1 стрілецького батальйону. 02023-08-1414 серпня 2023 Загинув 14 серпня 2023 року районі населеного пункту Пискунівка, Донецької області. Похований у селі Артюхівка, Роменського району[151].
13602     Наточий Максим Олександрович 31 серпня 1986, м. Кропивницький. Закінчив школу № 32 та Міжнародний університет розвитку людини за спеціальністю «Фінанси та банківська справа», працював будівельником, робив ремонти. В лютому 2023 пішов у навчальний підрозділ, дуже швидко опанував професію снайпера, отримав кваліфікацію — і його відправили під Мар'їнку в район Костянтинівки. став командиром другого протитанкового відділення взводу вогневої підтримки другої десантно-штурмової роти. Місяць тому отримав осколкове поранення в плече. 02023-08-1414 серпня 2023 На бойове завдання був відправлений 13 серпня, 14-го артобстріло накрило його позиції. Загинув біля села Новомихайлівка Покровського району Донецької області[84].
13603     Павловський Денис 7 вересня 2002, с. Пудлівці, Гуменецької громади, Кам'янець-Подільського району. До п'ятого класу хлопець навчався у Кам'янець-Подільській спеціалізованій школі, згодом батьки перевели його у Голосківську ЗОШ. Після закінчення школи вступив у ПТУ на Хмельниччині й здобув спеціальність «маляр-штукатур». 19 жовтня 2020 року добровільно вступив до лав ЗСУ й ніс службу в прикордонних військах в Ужгороді. В червні 2023 підписав акт на приймання участі в бойових діях. І через півтора місяця він загинув 02023-08-1414 серпня 2023 Загинув при виконанні заходів з відсічі збройної агресії внаслідок артилерійського обстрілу позицій сил оборони в районі населеного пункту Курдюмівка, Донецької області. Похований 17 серпня в рідному селі[152].
13604     Мороз Богдан с. Ожидів Золочівського району. Був навідником у складі 79-ї окремої десантно-штурмової бригади. 02023-08-1414 серпня 2023 Загинув 14 серпня 2023 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Новомихайлівка Покровського району Донецької області[102]
13605     Кіяніченко Костянтин 32 роки, м. Кам'янське. У 2011 році закінчив місцевий індустріальний технікум. Тривалий час працював у річковому порту. Від початку лютого 2023 року був у лавах Збройних сил України. 02023-08-1414 серпня 2023 Попрощалися з військовим 20 серпня в Козацькій церкві Пресвятої Покрови у Кам'янському[153].
13606     Комісарчук Борис Борисович 37 років. Був навідником механізованого відділення другого механізованого взводу сьомої механізованої роти третього механізованого батальйону військової частини А1008. 02023-08-1414 серпня 2023 Загинув в результаті ворожого обстрілу в районі населеного пункту Лиман Перший Куп'янського району Харківської області. Похований на місцевому цвинтарі в селищі Понінка[154]
13607     Земськов Данило Вікторович («Даня») 22 липня 1990. Парамедик, сапер, розвідник. Був членом організації «Тризуб», добровольцем у формуванні «Правий сектор» з 2014 року, заступником командира по медичному забезпеченню в 23 РС. Здобував нагороди та мав декілька своїх Яхт. Член яхт-клубу «Стугна» в м. Українка. 02023-08-1414 серпня 2023 Загинув під час артобстрілу на Лиманському напрямку. Прощання та поховання відбулося в місті Українка, Київської області 20 серпня[155]
13608     Бульба Микола 1998, м. Бердичів. Навчався у 4-й та 1-й школах, а потім у Бердичівському коледжі промисловості, економіки та права на спеціальності “Розробка програмного забезпечення”. Після закінчення коледжу він вступив до Київського національного університету будівництва і архітектури. У 2022 році, вирішив внести свій внесок у захист своєї країни. Пішов на війну добровольцем і був призначений головним сержантом-командиром гармати 1 артилерійського взводу 1 артилерійської батареї артилерійського дивізіону військової частини А4350. 02023-08-1414 серпня 2023 14 серпня 2023 року Микола героїчно загинув під час ведення бойових дій в районі населеного пункту Роботине Запорізької області. Він підірвався на міні противника, виконуючи свій військовий обов’язок [156].
13609

13614
    Військовослужбовці ЗС України. 02023-08-1414 серпня 2023

15 серпня ред.

13615     Нагорняк Михайло Ярославович 19 серпня 1964, с. Красна. На війні служив головним сержант-командиром взводу радіаційної, хімічної, біологічної розвідки та захисту. 02023-08-1515 серпня 2023 Загинув на Луганщині у результаті мінометного обстрілу в селі Діброва Кремінської міської громади[157].
13616     Фесенко Сергій 35 років. Служив на посаді водія зенітної ракетної батареї. 02023-08-1515 серпня 2023 Загинув 15 серпня 2023 року в місті Ізюмське, Харківська область. Військовослужбовця поховають на Алеї Слави у місті Буринь, Конотопського району[151].
13617     Мазур Михайло с. Лівчиці Гніздичівської громади. Був старшим вогнеметником вогнеметного взводу роти радіаційного, хімічного, біологічного захисту військової частини А3719. 02023-08-1515 серпня 2023 15 серпня 2023 року, під час виконання бойового завдання загинув на Луганщині внаслідок обстрілу[102].
13618     Весна Зеновій c. Вороняки Золочівського району. Був стрільцем-помічником гранатометника стрілецького відділення стрілецького взводу військової частини. 02023-08-1515 серпня 2023 Загинув 15 серпня 2023 року в районі населеного пункту Першотравневе Ізюмського району Харківської області[102].
13619     Федик Микола Олексійович 2001, м. Тисмениця. На війні служив командиром відділення однієї з військових частин. Був молодшим сержантом. 02023-08-1515 серпня 2023 Загинув внаслідок мінометного обстрілу українських позицій армією РФ поблизу села Шипилівка Сєвєродонецького району Луганської області[158].
13620     Цубера Михайло 53 роки, селище Дубове Тячівського району, Закарпаття. Був мобілізований до лав ЗСУ у березні 2022. Служив у 128-й окремій гірсько-штурмовій Закарпатській бригаді. 02023-08-1515 серпня 2023 Помер від важкого поранення, отриманого під час бойового завдання на Донецькому напрямку. Після тривалої реабілітації не зміг одужати[159].
13621     Ваврін Ігор Андрійович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Житель Самбірської громади. Був стрільцем десантно-штурмового відділення десантно-штурмового взводу десантно-штурмової роти десантно-штурмового батальйону військової частини А2582. 02023-08-1515 серпня 2023 Загинув 15 серпня 2023 року біля населеного пункту Вербове, Пологівського району Запорізької області[160]. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)[161].
13622     Харків Андрій с. Куликів Львівського району. Став на захист Батьківщини з перших днів березня 2022 року. Був офіцером ЗСУ, командиром 3 взводу 2 роти 1 механізованого батальйону 116 бригади. 02023-08-1515 серпня 2023 Загинув 15 серпня 2023 року у районі села Роботине Пологівського району Запорізької області[162]
    Дєміров Семен Михайлович 1980 р.н., с. Криничне Болградського району Одеської області. 02023-08-1515 серпня 2023 Загинув внаслідок артилерійського обстрілу в районі села Урожайне Волноваського району Донецької області. Похований 26 серпня 2023 року в рідному селі[163].
13623

13629
    Військовослужбовці ЗС України. 02023-08-1515 серпня 2023

16 серпня ред.

13630     Бакум Іван 8 січня 1992, с. Стара Скварява, Львівщина. З 2012 року проживав у Яремчі на Франківщині. Бійця мобілізували до Збройних сил України у жовтні 2022 року. 02023-08-1616 серпня 2023 Загинув 16 серпня 2023[164].
13631     Савка Остап 36 років, м. Львів. Закінчив Техніко-економічний фаховий коледж Львівської політехніки. Згодом здобував освіту на економічному факультеті ЛНУ імені Івана Франка. Після цього проходив військову службу на Львівщині та Полтавщині. Працював на одному із місцевих приватних підприємств. Із початком повномасштабного вторгнення РФ став на захист України. Виконував бойові завдання на східному напрямку у лавах першого окремого Феодосійського батальйону 36 окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Білинського. 02023-08-1616 серпня 2023 Похорон відбувся 22 серпня 2023. Похований на Личаківському цвинтарі[110]
13632     Кривенький Роман Іванович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
2 листопада 1986, житель села Великий Кучурів Чернівецької області. Був солдатом військової частини А2582 — 87 ОАеМБ 80-ї окремої десантно-штурмової бригади[165]. 02023-08-1616 серпня 2023 Загинув на території Донецької області. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[161].
13633     Дембровський Олександр («Дембрик») 42 роки, Херсонщина. 02023-08-1616 серпня 2023 Загинув в бою на Куп`янському напрямку [166]
13634     Саганов Роман («Пірат») 40 років, Херсонщина. 02023-08-1616 серпня 2023 Загинув в бою на Куп`янському напрямку [166]
13635

13644
    Військовослужбовці ЗС України. 02023-08-1616 серпня 2023

17 серпня ред.

13645     Баран Валерій с. Рата Рава-Руської громади. Мав звання молодшого сержанта 02023-08-1717 серпня 2023 Загинув в районі селища Шуми Донецької області. Похований 20 серпня 2023 в селі Рата[167].
13646     Кепещук Микола Михайлович 29 серпня1983, с. Гвізд. Старший солдат, гранатометник 2-го гранатометного відділення гранатометного взводу 02023-08-1717 серпня 2023 Загинув поблизу села Дорожнянка Запорізької області[168].
13647     Нявкевич Інна Віталіївна 15 серпня 2003, селище Летичів, Хмельниччина. Військовослужбовиця за контрактом, звання молодший сержант. 02023-08-1717 серпня 2023 Загинула виконуючи бойове завдання в районі населеного пункту Покровськ Донецької області. Похорон відбувся 21 серпня 2023 в Летичеві[169][170]
13648     Майборода Костянтин 12 липня 1987, Новомосковський район. Його мобілізували до лав Збройних сил України 10 квітня 2023 року. Він перебував на посаді стрільця-снайпера одного з підрозділів. 02023-08-1717 серпня 2023 Загинув 17 серпня поблизу Бахмута на Донеччині[171].
13649     Танчик Едуард 55 років, м. Нікополь. 02023-08-1717 серпня 2023 [172]
13650     Зенич Сергій Віталіович 23 роки, м. Попасна, Луганська область. Був солдатом, механіком відділення технічного забезпечення, військової частини ЗСУ. 02023-08-1717 серпня 2023 Загинув внаслідок ракетного обстрілу села Орлівщина, Новомосковського району, Дніпропетровської області. Похований в Смілі куди переїхала його матір тікаючи від війни. Похований на Алеї Слави на Загреблянському кладовищі[173].
13651     Авдєєв В'ячеслав 32 роки. Проживав у селі Сидоряче Котелевської громади. Мав звання солдат 02023-08-1717 серпня 2023 Загинув від артилерійського обстрілу поблизу селища Маньківка на Донеччині[174].
13652     Гілевич Вадим Валерійович 1995, с. Лозова, Волочиська громада, Хмельниччина. 02023-08-1717 серпня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку в результаті обстрілу вогневої позиції від осколкових поранень[175]
13653     Саржин Тарас Селище Малокатеринівка Запорізької області. Випускник гімназії «Мрія». Молодший сержант, командир відділення. Учасник АТО в 2014 році. З початку повномасштабного вторгнення Тарас працював у Польщі. Але повернувся, щоб захищати Україну. 02023-08-1717 серпня 2023 Загинув біля селища Велика Новосілка Волноваського району Донецької області під час мінометно-артилерійського обстрілу[176]
13654     Хільський Олексій 35 років. Багато років пропрацював у Дніпровському драматичному молодіжному театрі «Віримо!». Пізніше переїхав до Києва де працював у Дитячому музично-драматичному театрі «ВІВАТ». До війни він знімався в кіно та популярних серіалах, серед яких «На твоєму боці», «Квочка», «Кріпосна», «Лікар Ковальчук», «Опер за викликом», «Загадка для Анни». Пішов у військо з перших днів повномасштабної війни. За його плечима — розвідувальні й штурмові дії на Херсонському напрямку, «гарячі» точки на карті Донеччини — Бахмут і Соледар, три поранення. 02023-08-1717 серпня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку[177].
13655     Кріль Олег Борисович 1977, с. Зеленче. 02023-08-1717 серпня 2023 Загинув під час повернення з бойового завдання внаслідок ворожих дій поблизу населеного пункту Мала Токмачка Запорізької області[178]
13656     Шурпета Микола Житель Мостищини. Військовий був головним сержантом, інспектором прикордонної служби. 02023-08-1717 серпня 2023 Загинув 17 серпня під час виконання бойового завдання внаслідок поранень. Це трапилось в районі села Григорівка Донецької області. Похорон відбувся 22 серпня 2023 в селі Твіржа[110]
13657     Довбня Микола Володимирович 31 рік, м. Кривий Ріг. Житель Кривого Рогу Дніпропетровської області. 02023-08-1717 серпня 2023 Загинув 17 серпня під час виконання бойового завдання внаслідок артилерійського обстрілу. Це трапилось в районі населеного пункту Бахмут Похований 26.08.2023 у м.Кривий Ріг
13658     Майборода Костянтин Миколайович

(«Борода»)

12.07.1987, с. Сухий Хутір. Мобілізований у квітні 2023 Проходив службу на посаді стрільця-снайпера 02023-08-1717 серпня 2023 Загинув 17.08.2023 біля н.п. Бахмут. Похований у селі Сухий Хутір Криничанської територіальної громади Кам’янського району [179].
13659     Таран Андрій

(«Деймос»)

23 роки, с. Саксагань Дніпропетровської області. Закінчив Криворізький обласний ліцей-інтернат для сільської молоді. Потім навчався у Льотній академії Національного авіаційного університету, яку закінчив у 2023 році. Здобув професію інженера з управління повітряним рухом. У 2021-му під час навчання пройшов військову кафедру та став офіцером запасу. Паралельно працював у ПрАТ «Авіакомпанія «Українські вертольоти» на посаді диспетчера пункту забезпечення польотів та перельотів департаменту льотної експлуатації. У березні 2023 мобілізований до лав ЗСУ, 118 бригада. Обійняв посаду помічника начальника штабу-командира розвідувального взводу. 02023-08-1717 серпня 2023 Загинув біля села Роботине Запорізької області. Під час виконання бойового завдання проводив медичну евакуацію поранених бійців під масованим мінометним обстрілом. Його життя обірвала ворожа керована авіабомба [180].
13659

13659
 

18 серпня ред.

13660     Місюра Олександр 25 років. Був навідником протитанкових ракетних комплектів. Він загинув на Бахмутському напрямку 02023-08-1818 серпня 2023 [181]
13661     Зелінський Володимир 51 рік, м. Чернівці. Народився у родині військових. У 1993 році закінчив Калінінградське вище інженерне училище інженерних військ та здобув звання «старший лейтенант». Військовослужбовець обіймав посади від начальника відділення радіаційного, хімічного, біологічного захисту та екологічної безпеки, до командира взводу. У 2013 році йому присвоїли звання «капітан». Згодом виконував бойові завдання у зоні АТО. Від початку повномасштабної війни воював у лавах 101 окремої бригади територіальної оборони. 02023-08-1818 серпня 2023 Похорон відбувся 22 серпня 2023. Похований на Личаківському цвинтарі[110]
13662     Богдан Підгайний с. Руданці Новояричівської громади. Добровільно вступив до лав оборонців та понад рік захищав Україну. Військовослужбовець У воїна залишились батьки і сестра. 02023-08-1818 серпня 2023 Загинув 18 серпня 2023 року біля Бахмута Донецької області. Похорон відбувся 22 серпня в рідному селі[110]
13663     Пелих Ілля

27 липня 1983, м. Ходорів Львівської області. Навчався у Комунальному закладі загальної середньої освіти I-III ступенів № 3 імені Героя України Романа Точина міста Ходорів, згодом — у Опорному комунальному закладі загальної середньої освіти I-III ступенів № 1. Закінчив Українську академію друкарства. Після завершення навчання проходив військову службу у складі 80-ї окремої десантно-штурмової бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України. Протягом 10-ти років пропрацював інженером виробництва у компанії «Ен Джі Метал Україна». Згодом обіймав посаду «Senior Java Developer» у компанії «Luxoft». Із початком повномасштабного вторгнення став на захист Батьківщини від російських окупантів до лав 14-ї бригади оперативного призначення імені Івана Богуна Західного оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України. Виконував бойові завдання на південному напрямку. 02023-08-1818 серпня 2023 [147]
13664     Гордон Ігор 4 лютого 1998. Навчався у Львівській загальноосвітній школі I-III ступенів № 82 Львівської міської ради Львівської області. Згодом здобував освіту за спеціальністю «монтаж, обслуговування устаткування і систем газопостачання» у Відокремленому структурному підрозділі "Техніко-економічний фаховий коледж Національного університету «Львівська політехніка». Працював автомеханіком на станції технічного обслуговування "Тойота Центр Львів «Діамант». Із початком повномасштабного вторгнення став на захист Батьківщини від російських окупантів. Виконував бойові завдання у складі 14-ї бригади оперативного призначення імені Івана Богуна Західного оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України. Під час проходження служби здобув звання «молодший сержант». 02023-08-1818 серпня 2023 [147]
13665     Слюсарчук Валентин Федорович 15 лютого 2003, с. Тюдів Косівського район. 02023-08-1818 серпня 2023 Загинув на Запорізькому напрямку у результаті мінометного обстрілу військовими РФ під час ведення бойових дій поблизу села Вербове Пологівської міської громади[182].
13666     Слабошевський Віктор м. Фастів Київської області. Навчався у місцевій школі №2. Потім здобув фах оглядача-ремонтника вагонів у Київському вищому професійному училищі залізничного транспорту. Пройшов строкову військову службу. Після повернення працював за спеціальністю в «Укрзалізниці», згодом – слюсарем-інструментальником у компанії ПраТ «Вентс». Під час повномасштабної війни, у квітні 2022 року поповнив лави захисників. Спочатку був оператором механізованої роти в одному з підрозділів ЗСУ та воював на різних напрямках. Влітку 2023-го пройшов навчання в Естонії, обійняв посаду навідника у бойовій бригаді та вирушив боронити Донеччину. 02023-08-1818 серпня 2023 Загинув виконуючи бойове завдання в районі міста Костянтинівка на Донеччині. Під час ворожого мінометно-артилерійського обстрілу захисник отримав смертельні поранення. Похований на Новому кладовищі у рідному Фастові.[183].
13667     Туляков Сергій Сергійович

(«Шахтар»)

08.10.1999, м. Торецьк Донеьцкої області. Навчався у місцевій школі, згодом продовжив навчання у вищому профтехучилищі. Деякий час працював за цивільними професіями у рідному місті. З травня 2022 року став на захист України 02023-08-1818 серпня 2023 Загинув 18.08.2023р. поблизу м.Бахмут. Похований в Житомирі [184]
13668     Цикановський Владислав Віталійович

(«Троєщина»)

28.04.2001, м. Черкаси. навчався у Черкаському колегіумі «Берегиня» та в міській гімназії №9. Після закінчення гімназії закінчив Черкаський комерційний технікум за фахом технолога харчування. У 2020 році Владислав Віталійович став на захист України, підписав контракт із ЗСУ і брав участь у бойових діях у зоні АТО. 02023-08-1818 серпня 2023 Загинув поблизу н.п.Андріївка Донецької області [185].
13669

13679
    Військовослужбовці ЗС України. 02023-08-1818 серпня 2023

19 серпня ред.

13680     Бринський Остап Богданович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
30 липня, м. Івано-Франківськ. Навчався в Українській гімназії №1. Закінчив Києво-Могилянську Академію, вивчав філософію. Аналітик Благодійного фонду «Пацієнти України». Фахівець з публічних закупівель у сфері охорони здоров'я. Раніше працював аналітиком у Центрі «Антикорупційна платформа», регіональним координатором з медичних закупівель у мережі DOZORRO. Працював в компанії «Агенція відновлення та розвитку», згодом став її керівником. Батьки Остапа — відомі митці Богдан та Оксана Бринські. Його брат також воює на фронті. Молодший сержант 94-го прикордонного загону ДПСУ. Виконував бойові завдання у складі 3ОШБр. 02023-08-1919 серпня 2023 Загинув у бою під Бахмутом від мінометного обстрілу. Уламок від снаряду змусив його серце зупинитися. Похорон відбувся 24 серпня в місті Івано-Франківськ. Похований на території меморіального комплексу "Дем'янів Лаз".

[186][187][188]

13681     Чабарай Олександр («Татарін») 7 грудня 1979, c. Зелене Компаніївської громади Кропивницького району. Після закінчення школи здобув спеціальність токаря у професійно-технічному училищі №8. Працював трактористом у колгоспі імені Тельмана. У 2003 році переїхав до Кропивницького, де працював далекобійником. З 2015 по 2016 рік брав участь в антитерористичній операції. Був мобілізований до Збройних сил України з перших днів повномасштабного російського вторгнення. 02023-08-1919 серпня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання на Куп`янському напрямку [189].
13682     Стринадко Петро («Чиж») 45 років, с. Банилів Чернівецької області. 02023-08-1919 серпня 2023 Загинув на Куп'янському напрямку на Харківщині. Похорон відбувся 22 серпня 2023 [190]
13683     Глієвий Микола Іванович

(«Прапор»)

16 листопада 1982. Закінчивши школу в Розкопанцях, вступив до Богуславського педагогічного коледжу, де здобув диплом юриста, хоча за професією не працював жодного дня. Трудився у одній із охоронних структур столиці та паралельно займався зведенням будинків "із нуля" й до вручення господарям ключів.штаб-сержант, командир протитанкового взводу вогневої підтримки 3 штурмової роти 1 окремого штурмового батальйону військової частини А 4123. В 2019 році москалі вбили його брата молодшого брата Карлаша Олексія Анатолійовича. 02023-08-1919 серпня 2023 Загинув при виконанні бойового завдання біля н. п. Вільшана Куп'янського району Харківської області
13684     Добровольський Віталій Віталійович

(«Добриня»)

14.01.1994, м. Донецьк. У 2009 році закінчив Донецьку гімназію №92. Згодом здобув кваліфікацію «Слюсар з ремонту автомобілів» у Донецькому професійному ліцеї автотранспорту. У 2017 році вступив до Навчального центру імені Василя Вишиваного Національної гвардії України та здобув спеціальність «Сапер». роходив строкову військову службу у складі військової частини 3023, далі підписав контракт із 15-тою бригадою оперативного призначення імені Героя України лейтенанта Богдана Завади НГУ та виконував бойові завдання у зоні проведення антитерористичної операції. Після повернення до цивільного життя працював у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-виробнича компанія “Львівхолод”». Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації добровольцем вступив до лав територіальної оборони. Згодом приєднався до складу 3-ї окремої штурмової бригади Сухопутних військ Збройних Сил України. 02023-08-1919 серпня 2023 Загинув 19.08.2023 р. у н.п. Андріївка поблизу м.Бахмут [191].
13685     Савельєв Валерій Михайлович

(«Азімут»)

15 січня 2004, Гола Пристань. Після закінчення Голопристанського навчального закладу, успішно склавши ЗНО, був зарахований студентом до Дніпропетровського Державного університету Внутрішніх справ України на правоохоронну діяльність. З початком повномасштабного вторгнення Росії приєднався до Збройних Сил України. Взвод Десиптикони, 3ОШБр. 02023-08-1919 серпня 2023 Загинув 19 серпня 2023 року захищаючи с. Кліщіївка. Похований в місті Дніпро [192].
13686

13699
    Військовослужбовці ЗС України. 02023-08-1919 серпня 2023

20 серпня ред.

13700     Ціммерман Сергій м. Коломия. Він служив у Державній спеціальній службі транспорту, охороняв важливі об'єкти. 02023-08-2020 серпня 2023 [193]
13701     Романюк Тарас Михайлович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
2001 р. н., житель с. Іванівка Тернопільської області. Випускник бакалаврату історичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка. Навчався за спеціальністю «Середня освіта (Історія)». З лютого 2023 року добровольцем долучився до «Азову». Воював на Бахмутському, Слов‘янському та Запорізькому напрямках[194][195]. 02023-08-2020 серпня 2023 Загинув внаслідок важкого поранення, отриманого в бою за Батьківщину. Похований 25 серпня в рідному селі. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[196].
13702     Унгурян Олександр В'ячеславович 41 рік, народився в смт Серпневе Одеської області, проживав в м. Чорноморськ. Сапер інженерно-саперного взводу 3 аеромобільного батальйону 20 серпня 2023 Загинув внаслідок мінометного обстрілу поблизу м. Бахмут. Похований 17 грудня 2023 року в м. Чорноморськ[197].
13703     Ляшкевич Олександр Андрійович («Кий»)
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
2 жовтня 1980, м. Київ. Закінчив загальноосвітню школу № 296 м. Києва. З 2019 року проживав в селі Хотів. 15 травня 2023 року був мобілізований до 95-ої окремої десантно-штурмової бригади. Проходив навчання на полігоні у Великій Британії. Після повернення до України був переведений до 80-ї окремої десантно-штурмової бригади у складі Десантно-штурмових військ Збройних сил України, яка вела наступальні дії на Бахмутському напрямку[198][199]. 02023-08-2020 серпня 2023 Загинув поблизу н.п. Іванівське Бахмутського району Донецької області. Похований у селі Хотів на Київщині. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[200].
13704     Бучковський Андрій 13.12.1974, с. Лозино Львівської області. Згодом його родина переїхала до Львова. Навчався у Львівській середній загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 44 імені Тараса Григоровича Шевченка. Здобув освіту у колишньому Львівському технікумі промислової автоматики. Після завершення навчання проходив військову службу. Працював у сфері надання послуг з охорони власності у Львові. Протягом 2015-2016 років виконував бойові завдання у зоні проведення антитерористичної операції у складі 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців. Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації став на захист Батьківщини від загарбників. Виконував бойові завдання спершу на Сумщині, а згодом – на південному напрямку у лавах 116-ї окремої механізованої бригади 10-го армійського корпусу Сухопутних військ Збройних Сил України. 02023-08-2020 серпня 2023 Залишилися дідусь, мама, вітчим, дружина та 18-річна донька [201]
13705     Романюк Тарас 2001, с. Іванівка Підволочиської громади. Випускник бакалаврату історичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка. З лютого 2023 року Герой добровольцем долучився до «Азову». Воював на Бахмутському, Слов‘янському та Запорізькому напрямках. 02023-08-2020 серпня 2023 Загинув 20 серпня 2023 року в наслідок важкого поранення отриманого в бою загинув [202]
13706

13714
    Військовослужбовці ЗС України. 02023-08-2020 серпня 2023

21 серпня ред.

13715     Денис Ігор 8 жовтня 1977, с. Заплатин Стрийської громади. Закінчив Стрийську школу № 1. Навчався у ВПТУ № 34. Працював у Стрийському коледжі слюсарем-сантехніком. У квітні цього року став на захист Батьківщини. Навідник 1-го єгерського відділення військової частини. 02023-08-2121 серпня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання на Луганщині[203].
13716     Саєнко Олександр 27 років, м. Краматорськ. З березня 2022 переїхав з родиною в Ужгородський район в село Вишка. Служив командиром 3-го десантно-штурмового відділення 2-го десантно-штурмового батальйону військової частини А0224. 02023-08-2121 серпня 2023 Отримав важкі поранення у ході виконання бойового завдання 3 серпня у Новомихайлівці Донецької області. 21 серпня у лікарні Вінниці військовий помер від отриманих поранень. 29 серпня похований в селі Вишка Ужгородського району[204]
13717     Шиковець Олександр

(«Шрек»)

15 серпня 1970, c. Велике Село Мінської області. Здобув середню спеціальну освіту за фахом слюсаря-судноремонтника. Пройшов строкову військову службу. У 1991 році оселився у місті Ніжин Чернігівської області. У 1992—2004 роках працював дизелістом у Ніжинській експедиції глибокого буріння. Потім був будівельником, бурильником за кордоном. Під час повномасштабного російського вторгнення, в березні 2022 року, чоловік добровільно мобілізувався до Збройних Сил України. Служив у 30-му батальйоні 117-ої окремої бригади територіальної оборони. Обійняв посаду командира відділення та вирушив боронити Сумщину. У січні 2023-го перевівся до 117-ої окремої механізованої бригади. Спочатку був водієм, а з березня став командиром відділення інженерно-саперної роти. У складі свого підрозділу боронив південний напрямок. 02023-08-2121 серпня 2023 Загинув 21 серпня 2023 року біля села Роботине Запорізької області. Виконуючи службові обов'язки, боєць отримав смертельні поранення внаслідок ворожого обстрілу керованими авіаційними бомбами[205].
13718     Адамчук Назарій Миколайович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
6 грудня 1981, м. Бережани Тернопільської області. Служив у військовій частині А0284 — 80-й окремій десантно-штурмовій бригаді, був розвідником-сапером взводу інженерної розвідки[206][207]. 02023-08-2121 серпня 2023 Загинув у бою за Україну. Похований 25 серпня 2023 року в родинному містечку. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[200].
13719     Липадату Юрій Тимофійович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
7 травня 1995, с. Червона Гірка Одеського району Одеської області. Закінчив Кам'янську школу. На захист країни він став 21 березня 2023 року. Пройшов перепідготовку та направився до зони проведення бойових дій. Служив навідником у складі 80-ї окремої десантно-штурмової бригади[208]. 02023-08-2121 серпня 2023 Загинув поблизу села Іванівське Бахмутського району в Донецькій області. Похований 29 серпня 2023 року в рідному селі. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[200].
13720     Котинін Олександр Володимирович

(«Котинін»)

11.05.1997, м. Біла Церква. Иайстер спорту з панкратіону, багаторазовий переможець чемпіонатів Київської області та м. Білої Церкви з панкратіону, рукопашного бою та джиу-джитсу; переможець Всеукраїнського турніру з панкратіону серед юнаків 2013 року, Чемпіон та срібний призер чемпіонату України з панкратіону серед юнаків 2014 року. Вихованець Білоцерківської ДЮСШ № 2. Солдат, старший навідник 1 гранатометного відділення взводу вогневої підтримки 2 механізованої роти 1 механізованого батальйону військової частини А4638, 02023-08-2121 серпня 2023 Помер у Дніпропетровській обласній клінічній лікарні ім. І. І. Мечникова від отриманих поранень біля н.п. Бахмут[209]
13721     Кватюра Роман Ярославович

(«Морті»)

03.01.2003, с. Хомівка Тернопілського району. Служив у 4 штурмовій роті 2 штурмового батальйону 02023-08-2121 серпня 2023 Загинув 21.08.2023 під час бойового завдання у н.п. Андріївка поблизу Бахмуту[210].
13722     Оніщук Тарас Володимирович («Квас»)
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
19 січня 1986, м. Ізяслав Хмельницької області. Закінчив Плужненський професійний аграрний ліцей за професією водія-автомеханіка. Також здобув фах столяра у Хмельницькому ВПУ-4. Працював столярем на ДП «Ізяславський лісгосп». Під час повномасштабного російського вторгнення 2 травня 2023 року став на захист своєї держави, поповнивши лави Збройних Сил України. Проходив службу у 80-ій окремій десантно-штурмовій бригаді. Був водієм[211][212][213]. 02023-08-2121 серпня 2023 Загинув поблизу села Іванівське Бахмутського району в Донецькій області. Отримав смертельне вибухове уламкове поранення грудної клітки внаслідок ворожого артилерійського обстрілу. Похований 24 серпня 2023 року на Алеї почесних поховань міського кладовища м. Ізяслав. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[200].
13723

13729
    Військовослужбовці ЗС України. 02023-08-2121 серпня 2023

22 серпня ред.

13730     Полтавський Андрій м. Червоноград. Із початком повномасштабного російського вторгнення чоловік доєднався до Збройних сил України. Військову службу проходив у військовій частині А0998. 02023-08-2222 серпня 2023 Загинув 22 серпня на Донеччині у бою з російськими військами. Похований 26 серпня на Алеї Героїв на Бендюзькому кладовищі[214].
13731     Якимишин Петро 24 грудня 1979, с. Сілець Ямницької громади. Від початку війни воював в зоні АТО/ООС. Старший солдат, служив інструктором кінологічної групи інспекторів прикордонної служби однієї з військових частин. 02023-08-2222 серпня 2023 Загинув під час бою з військовими РФ на Донеччині[182]
13732     Ільницький Сергій Володимирович
 
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
20 травня 1970, Київ. Навчався у школах № 143 та № 168 м. Києва. Закінчив Київське вище інженерне радіотехнічне училище протиповітряної оборони та Національний університет оборони України. Ступінь магістра державного управління здобув у Львівському регіональному інституті Національної академії державного управління при Президентові України. 23 роки прослужив у Збройних силах України. Вийшов у відставку у званні полковника. З 2014 року брав участь в АТО на Сході України у складі Добровольчого українського корпусу та Української Добровольчої Армії. На Донбасі у ході бойових дій отримав травму, яка спричинили інвалідність. Був нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня. 02023-08-2222 серпня 2023 Загинув 22 серпня 2023 року поблизу селища Курдюмівки Бахмутського району Донецької області. 28 серпня 2023 року у Михайлівському Золотоверхому соборі архієпископ Агапіт Гуменюк відслужив похорон. Похований у Києві на Лісовому кладовищі[215][216].
13733     Гичко Микола Народився на Тернопільщині, однак останнім часом проживав у Дрогобичі. З першого дня повномасштабного вторгнення воїн добровільно став на захист України. Служив артилеристом 44-ої окремої артилерійської бригади імені гетьмана Данила Апостола. Воював у гарячих точках. 02023-08-2222 серпня 2023 Загинув 22 серпня 2023 року під час артилерійського обстрілу, отримавши осколкове поранення несумісне з життям — в районі села Нова Токмачка Запорізької області[217].
13734     Сінченко Дмитро

(«Перун»)

м. Кропивниький. Закінчив Національний технічний університет за спеціальністю "магістр адміністративного менеджменту". Автор Українського Тижня, Радіо Свобода. З 2012 року очолював ГО «Асоціація політичних наук». Політичний аналітик, блогер, публіцист. З 2014 року — волонтер, допомагав військовим. З 24 лютого 2022 року — боєць Української добровольчої армії (УДА), після початку повномасштабної війни воював у Київській області, потому на Миколаївщині, Херсонщині, Донеччині. Під час війни здобув другу вищу освіту за спеціальністю "політолог". Він тоді брав відпустку із фронту. Для Українського Тижня робив матеріали про будні наших захисників на фронті. Останній його репортаж вийшов 24 серпня 2023 року. Був командиром взводного опорного пункту. 02023-08-2222 серпня 2023 Загинув біля села Курдюміка неподалік від Бахмута від ворожої кулі снайпера. Вважався зниклим безвісти. Похорон відбувся 14 березня 2024 в Кропивницькому [218][219][220][221]
13734

13744
    Військовослужбовці ЗС України. 02023-08-2222 серпня 2023

23 серпня ред.

13745     Димед Іван Григорович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
7 липня 1979. Сержант в/ч А0284 — 80-ї окремої десантно-штурмової бригади[222][223]. 02023-08-2323 серпня 2023 Загинув під час бойового завдання біля села Олександро-Шультине, Краматорського району на Донеччині. Похований 27 серпня 2023 року в смт Лужани. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)[21].
13746     Стасюк Артур 35 років, с. Іванківці, Тернопільщина. Старший солдат. Став на захист України ще в 2015-му році. 02023-08-2323 серпня 2023 Похорон відбувся 1 вересня 2023 в рідному селі[224]
13747     Плеша Максим Вікторович 20 квітня 1991, м. Ужгород. Закінчив школу № 3 міста Ужгород. Здобував фахову освіту в Закарпатській академії мистецтв і став художником. Реставрував церкви, малював портрети, мав персональні виставки. Добровольцем вступив до Збройних сил України на 3-й день повномасштабного вторгнення Росії в Україну, воював у найгарячіших точках 02023-08-2323 серпня 2023 Похорон відбувся 30 серпня 2023 в Ужгороді. Похований на Пагорбі Слави[225].
13748     Ржипецький Олег

(«Кум»)

17 серпня 1996, с. Чернятин Вінницької області. Закінчив Калинівське професійно-технічне училище №21, де здобув фах газоелектрозварювальника. У мирному житті працював на СТО, займався ремонтом автомобілів та зварювальними роботами. З червня 2022-го проходив службу в Збройних Силах України. Навчався у Великій Британії, а після повернення обійняв посаду гранатометника 59-ої окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка. Разом із побратимами воював на Миколаївщині, Херсонщині та Донеччині. Був нагороджений медаллю «За заслуги». 02023-08-2323 серпня 2023 Загинув 23 серпня 2023 року поблизу селища Невельське на Донеччині. Виконуючи бойове завдання, отримав смертельні вибухові травми [226].
13750

13759
    Військовослужбовці ЗС України. 02023-08-2323 серпня 2023

24 серпня ред.

13760     Фощанко Констянтин Юрійович

(«Бомба»)

10 липня 1995, с. Острійки Київської області. Військовослужбовець роти «Гонор». 02023-08-2424 серпня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання, на Куп'янському напрямку поблизу населеного пункту Синьківка. Прощання відбулося 27 серпня в селі Острійки Київської області
13761     Бойко Олег Андрійович («Панда») 29 березня 1999, с. Шманьківчики Чортківського району Тернопільської області. Перебуваючи за кордоном, коли почалась війна, негайно приїхав захищати Україну. Зареєструвався в центрі комплектування та чекав, коли покличуть захищати рідну землю. Пішов воювати 8 січня 2023 року. Старший солдат, командир десантно-штурмового відділення 82 ОДШБ[227]. 02023-08-2424 серпня 2023 Загинув під час ворожого обстрілу в районі населеного пункту Вербове Запорізької області.
13762     Дудніченко Олександр Вікторович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
12 лютого 1991, житель селища Радісне Авангардівської громади Одеської області. Пішов на військову службу по мобілізації 22 березня 2023 року. Після навчального центру був призначений на посаду водія до одного з підрозділів 80-ї Десантно-штурмової бригади. Виконував бойові завдання із захисту України на Бахмутському напрямку[228][229]. 02023-08-2424 серпня 2023 Загинув під час визволення села Іванівське Бахмутського району Донецької області і зачистки ворожих позицій у складі штурмової групи, потрапивши під шквальний артилерійський вогонь рашистів, внаслідок якого загинув разом з трьома своїми побратимами. Лише через 4 дні бійці зуміли відбити супротив ворога і забрати тіла побратимів, в тому числі тіло Олександра Дудніченка. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[139].
13763     Бутим Іван Іванович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
23 квітня 1989, с. Модричі Дрогобицького району Львівської області. У березні 2023 був мобілізований в 80-ї окремої десантно-штурмової бригади. Після мобілізації згідно з розподілом потрапив на посаду гранатометника у 1-го відділення 2-го взводу 4-го роти 1-го десантно-штурмового батальйону 80 ОДШБр. Після мобілізації орієнтовно 3 місяці проходив тренування та бойове злагодження на полігонах Львівщини та Чернівецької області. Воював поблизу Бахмута[230][231][232]. 02023-08-2424 серпня 2023 Загинув поблизу села Іванівське Бахмутського району Донецької області. Похований 31 серпня 2023 року в рідному селі. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[200].
13764     Горбачевський Василь Володимирович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
1995 р. н., проживав в селі Олександрове, Вараського району, Рівненської області. Призваний на військову службу по мобілізації 10 березня 2023 року Вараським РТЦК та СП Рівненської області. Солдат, навідник 1-го десантно-штурмового відділення, 1-го десантно-штурмового взводу, 5-го десантно-штурмової роти, 2-го десантно-штурмового батальйону 80-ї окремої десантно-штурмової бригади[233][234]. 02023-08-2424 серпня 2023 Загинув від вибухів та осколків поблизу села Іванівське Бахмутського району Донецької області. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[200].
13764     Мороз Сергій Валерійович

(«Мороз»)

1976 02023-08-2424 серпня 2023 Отримав поранення біля н.п. Андріївка. Помер в Дніпровській лікарні ім. Мечникова 24 серпня 2023 р.
13765     Понька Володимир

(«Чіп»)

Червень 2001, м. Докучаєвськ Донецької області. Навчався у місцевій школі. У 2014 році разом із мамою залишив окуповане місто та переїхав до Волновахи. Там і закінчив навчання у школі. У 2020-му здобув фах флориста у Великоанадольському лісотехнічному фаховому коледжі імені В.Граффа. У 2022 році закінчив Харківський національний технічний університет сільського господарства імені Петра Василенка, отримав диплом бакалавра за спеціальністю «Деревообробка та меблеві технології» та здобув фах інженера меблевих технологій. З початком повномасштабного вторгнення разом з мамою знову були вимушені шукати собі новий притулок через окупацію Волновахи. Хлопець вирушив до Києва. 18 січня 2023 року вступив до лав 12-ої бригади спеціального призначення НГУ «Азов». Після навчання обійняв посаду старшого кулеметника та поїхав на передову. 02023-08-2424 серпня 2023 Загинув на території Серебрянського лісництва, що поблизу міста Кремінна на Луганщині. Під час штурму ворожих позицій зазнав смертельної мінно-вибухової травми внаслідок ворожого мінометного обстрілу [235].
13766

13774
    Військовослужбовці ЗС України. 02023-08-2424 серпня 2023

25 серпня ред.

13775     Шевченко Іван Григорович 1981 р. н., житель селища Підволочиськ Тернопільської області. Старший солдат 68-ої окремої єгерської бригади ЗСУ[236]. 02023-08-2525 серпня 2023 Загинув на Луганщині, виконуючи бойове завдання.
13776     Осташук Дмитро Васильович 5 листопада 1963, с. Зелена Надвірнянського району. Після закінчення дев'ятирічної школи в рідному селі продовжив навчання в лісотехнічному технікумі м. Хуст, а далі проходив службу в армії. У 1987—1990 здобув освіту у Харківському воєнному училищі ракетних військ. У 1990 році разом з сім'єю переїхав на Рогатинщину в село Добринів. Працював майстром лісу у Пуківському лісництві, згодом — на будівництві в Івано-Франківську. Долучився до лав ЗСУ у березні 2022-го. Штаб-сержант. 02023-08-2525 серпня 2023 Загинув на Запорізькому напрямку[237]
13777     Пільщиков Андрій Борисович («Джус»)
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
3 лютого 1993, м. Харків. Служив льотчиком винищувача МіГ-29 у складі 40-ї бригади тактичної авіації[238][239][240]. 02023-08-2525 серпня 2023 Загинув 25 серпня 2023 року під час зіткнення двох навчально-бойових літаків L-39 майора В'ячеслава Мінки та майора Сергія Проказіна[241] біля с. Сінгури на Житомирщині[242]. Посмертно надано звання майора[243]. Майора Андрія Пільщикова поховали на Аскольдовій могилі м. Києва.
13778     Бровчук Микола Степанович Командир стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти військової частини А7081. Сержант. 02023-08-2525 серпня 2023 Загинув у Сумській області внаслідок мінометного обстрілу. Похорон відбувся 1 вересня 2023 в селі Кваси Рахівського району[244]
13779     Мінка В`ячеслав Миколайович 63 роки. У 1981 році закінчив Качинське вище військове авіаційне училище льотчиків. Проходив службу в Конотопі, Миколаєві й Умані. У 1994 році звільнився з лав ЗСУ у званні майора. Тоді ж оселився на Київщині в місті Бориспіль. З 2015 року чоловік служив у Повітряних силах ЗСУ. Брав участь в АТО/ООС на Донбасі. У 2018-му демобілізувався. Проте з початком повномасштабної війни В’ячеслав знову повернувся до армії. Був пілотом 40-ої бригади тактичної авіації. З 24 лютого 2022-го здійснив понад 200 годин нальоту. 02023-08-2525 серпня 2023 Під час виконання бойового завдання зіткнулися два літаки L-39. Крім В’ячеслава загинули ще двоє пілотів – капітан Андрій Пільщиков і майор Сергій Проказін [242]. Похований на Рогозівському кладовищі у Борисполі[245].
13780     Проказін Сергій Мешканець Полтавської області. Займався авіацією 24 роки. Служив майором, льотчиком та заступником командира у складі 40-ї бригади тактичної авіації. З початку російського вторгнення в Україну в 2022 році мав понад 100 годин бойових польотів, залучався до виконання повітряних операцій, в тому числі, тактичних завдань на східному та запорізькому напрямках. 02023-08-2525 серпня 2023 Загинув 25 серпня 2023 року під час зіткнення двох навчально-бойових літаків L-39 майора В'ячеслава Мінки та майора Андрія Пільщикова [241] біля с. Сінгури на Житомирщині[242]. Посмертно Сергію Проказіну прсвоєно звання підполковника.
13781     Янцюк Василь 14.02.1975 р.н. с. Гвізд. 7 місяців вважався зниклим безвісти. Старший сержант. 02023-08-2525 серпня 2023 Загинув 25 серпня 2023 року під час бойового завдання поблизу села Роботине [246].
13782

13789
    Військовослужбовці ЗС України. 02023-08-2525 серпня 2023

26 серпня ред.

13790     Кулинич Артем Васильович 19 лютого 1996, с. Слобода-Рашків, Молдова. В 9 років втратив маму. З 2018 року мешкав в селі Підбір'я Рогатинського району, там створив сім'ю. 16 березня 2022 став до лав Збройних сил України. Проходячи службу, вирішив, що цього замало, здобув додаткове навчання. Відтоді працював над розмінуванням територій. Виконував завдання на східному напрямку у лавах 711-го полку охорони 1-ї окремої бригади імені князя Лева Державної спеціальної служби транспорту. 02023-08-2626 серпня 2023 Загинув на Харківщині. Похорон відбувся 2 вересня 2023 у Львові на Личаківському цвинтарі[162][247]
13791     Варга Іван Юрійович

(«Варгот»)

05.06.1969, с. Дунковиця, Берегівський район, Закарпаття. 02023-08-2626 серпня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання під Бахмутом[248]
13792     Сороколіт Олександр Миколайович

(«Львів»)

1996, Молодший сержант с. Рудники. З 2017 року був на контрактній службі у ВЧ А0680. У 2020 році відправився з миротворчою місією у країни Африки.З перших годин повномасштабного вторгнення ворога стояв у перших лавах на захисті рідної землі.Виконуючм бойове завдання 31 березня 2022 року разом із побратимами підірвався на протитанковій міні, де отримав важкі поранення.Пройшовши більше року виснажливого лікування і перенісши безліч операцій,знову став на захист України. Сповіщення про загибель воїна надійшло від командира ВЧ А2077. Правнук вояка УПА Миколи Сорокаліта (псевдо «Лютий», «Люлька»), котрий після боїв біля с. Дев’ятники Жидачівського району написав текст пісні «Лента за лентою»[249]. 02023-08-2626 серпня 2023 Загинув внаслідок отриманих під час артилерійського обстрілу поранень, під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Вербове, Запорізької області. Нагороджений орденом "За мужність II ступеня"(посмертно) [250].
13793     Кушпіт Назар с. Вихопні Жовтанецької територіальної громади. Із початком повномасштабного російського вторгнення чоловік служив у війську механіком-водієм другого механізованого відділення військової частини А4722. 02023-08-2626 серпня 2023 Захисник загинув 26 серпня у районі сіл Роботино та Мала Токмачка Пологівського району Запорізької області. Похорон відбувся 21 листопада 2023 у Львові [251].
13793     Володько Володимир Володимирович Володько Володимир Володимирович (солдат номером обслуги 1 мінометного взводу мінометної батареї військової частини А4626, ВОС – 143533А) народився 5 вересня 1982 року у місті Миронівка Київської області. Загинув 26 серпня 2023 року у Серебрянському лісі Луганської області. Похований на Міському кладовищі в м.Києва сектор 42 ряд 9 місце 38. Випускник Миронівського ліцею №2, вступив до Київського національного економічного університету України імені Вадима Гетьмана на факультет «Міжнародна економіка», який закінчив у 2005 р. Майже 20 років присвятив роботі у банківському секторі України. З початку повномасштабної війни, Володимир добровільно долучився мінометником до лав Збройних сил України, з осені потрапивши у найскладніші та найгарячіші напрямки, а саме Куп’янський, Луганський та Донецький напрямки. Став командиром-навідником мінометного підрозділу. Володимир розповідав, що останнім часом у місцях виконання бойових завдань, де перебував його підрозділ ворог застосовував всі свої сили, обстрілюючи безперервно наших воїнів з усіх видів зброї. У Володимира залишилася дружина Тетяна та 14-річний син Владислав, батько похилого віку. 02023-08-2626 серпня 2023 26.08.2023р. загинув у Серебрянських лісах Луганської області під обстрілами «Градом». Похований на Міському кладовищі в м.Києва сектор 42 ряд 9 місце 38.
13794     Нікітенко Максим Іванович («Юрист»)
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
48 років, м. Київ. Навчався у школі №120. Вищу освіту здобув у Київському національному економічному університеті імені Вадима Гетьмана. З 2019 року служив за контрактом у Збройних Силах України. Був учасником АТО/ООС. З початком повномасштабного вторгнення брав участь в обороні України від російських окупантів. Був розвідником 132-го окремого розвідувального батальйону Десантно-штурмових військ ЗСУ. 02023-08-2626 серпня 2023 Загинув під час штурмових дій в районі села Роботине Запорізької області. В результаті стрілецького бою отримав смертельне поранення від ворожого кулеметного вогню. Похований на Алеї Героїв Лісового кладовища в Києві [252]
13795

13804
    Військовослужбовці ЗС України. 02023-08-2626 серпня 2023

27 серпня ред.

13805     Погляд Володимир Анатолійович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
11 травня 1986, проживав у Долинській громаді на Івано-Франківщині. Солдат, номер обслуги 2 протитанкового відділення взводу вогневої підтримки 5 десантно-штурмової роти 2 військово-штурмового батальйону в/ч А0284 — 80-ї окремої десантно-штурмової бригади[253]. 02023-08-2727 серпня 2023 Загинув поблизу с. Іванівське Бахмутського району Донецької області під час виконання бойового завдання. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[200].
13806     Лісайчук Михайло Анатолійович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
9 листопада 1992, проживав у селі Ярославичі Дубенського району Рівненської області. Був призваний на військову службу по мобілізації, служив стрільцем у десантно-штурмовому батальйоні 80-ї окремої десантно-штурмової бригади[254][255]. 02023-08-2727 серпня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Іванівське, Бахмутського району на Донеччині. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[200].
13807     Попик Максим Миколайович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
24 червня 1983, м. Аркалик (Казахстан). У 2000 році родина Попик переїхала до смт Комишня Полтавської області. Навчався він у професійно — технічному училищі № 44 м. Миргорода, по закінченню якого отримав професію тракториста. З 2014 року працював у ТОВ «Агротех-Гарантія». 11 травня 2023 року був призваний на військову службу по мобілізації Миргородським РТЦК та СП Полтавської області. Проходив службу на посаді гранатометника 3-ого десантно-штурмового відділення, 2-ого десантно-штурмового взводу, 7-ї десантно-штурмової роти, 2-ого десантно-штурмового батальйону військової частини А0284 — 80-ї окремої десантно-штурмової бригади[256]. 02023-08-2727 серпня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Іванівське, Бахмутського району на Донеччині. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[200].
13808     Бучацький Ігор Васильович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
3 серпня 1985, житель с. Вербка Городківської територіальної громади Вінницької області. Пішов служити 22 березня 2023 року. Військовослужбовець, солдат, водій 4 десантно-штурмового відділення, 1 десантно-штурмового взводу, 4 десантно-штурмової роти, десантно-штурмового батальйону військової частини А 0284 — 80-ї окремої десантно-штурмової бригади[257][258]. 02023-08-2727 серпня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Іванівське, Бахмутського району на Донеччині. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[200].
13809     Огірчук Сергій Іванович 22 лютого 1987, с. Оріховець Білоцерківського району Київської області. 15 травня 2023 року був мобілізований до Збройних Сил України. Проходив службу у військовій частині 0284 на посаді гранатометника 1 десантно-штурмового відділення 2 десантно-штурмового взводу 7 десантно-штурмового роти 2 десантно-штурмового батальйону. У червні 2023 року був направлений на навчання до Великої Британії. Після поверненню з навчання був направлений до 80-ї окремої десантно-штурмовї бригади, в складі якої брав участь у боях за Кліщіївку Бахмутського району Донецької області[259][260]. 02023-08-2727 серпня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Іванівське, Бахмутського району на Донеччині.
13810     Cипко Дмитро

(«Марсель»)

20 років, м. Миколаїв. Закінчив школу №40. Згодом вступив до Миколаївського університету, проте не встиг завершити навчання. Певний час підробляв офіціантом у ресторані в Коблево. Коли почалася повномасштабна війна, хлопець пішов добровольцем до лав Національної гвардії України. Службу ніс у 12-ій бригаді спеціального призначення «Азов» (колишній ОЗСП «Азов»). Окрім штурмових завдань, був водієм, допомагав і вивозив поранених воїнів з поля бою. 02023-08-2727 серпня 2023 Загинув поблизу міста Кремінна на Луганщині. Під час штурму пішов на небезпечні позиції та отримав смертельні поранення внаслідок ворожого артилерійського обстрілу [261].
13811     Пальчун Олександр Іванович

(«Каспер»)

16 вересня 1986, с. Бугаївка. Закінчив школу з відзнакою, потім вступив до Полтавської аграрної академії. З 2006 року проходив строкову службу в Збройних силах України, в десантно-штурмових військах. Протягом 2015 -2106 року брав участь в АТО. Після повернення додому довгий час працював в мережі "Маркетопт". З 25 квітня 2022 року призваний за мобілізацією у в/ч 1352, з якої за власним бажанням перевівся в 3 окрему штурмову бригаду А 4638. 02023-08-2727 серпня 2023 Після отриманого поранення біля н.п. Андріївка помер в госпіталі м. Київ [262]
13812

13814
    Військовослужбовці ЗС України. 02023-08-2727 серпня 2023

28 серпня ред.

13815     Зінько Володимир м. Белз Червоноградського району. Після повномасштабного вторгнення Росії долучився до лав ЗСУ. Був штаб-сержантом у 24 ОМБр імені короля Данила. 02023-08-2828 серпня 2023 Загинув під час мінометного обстрілу 28 серпня 2023 року. У захисника залишились батьки, брат та діти[263].
13816     Чернєцов Василь («Черік») 6 жовтня 1986, с. Петропавлівка Херсонської області. Здобув середню спеціальну освіту. Займався веденням особистого селянського господарства у рідному селі. Під час повномасштабної війни, вибравшись з окупованої Херсонщини, чоловік одразу, не вагаючись, вступив до лав Збройних Сил України. Став бійцем 77-ої окремої аеромобільної бригади. Обіймав посаду командира аеромобільного відділення. Брав участь в обороні Донеччини. 02023-08-2828 серпня 2023 Отримав смертельні поранення внаслідок ворожого мінометного обстрілу. Похований на Берковецькому кладовищі в Києві [264].
13817
 
  Павленко Дмитро Васильович («Вірус») 19 лютого 1994 народився старший солдат в Черкаській області Жашківського району в селі Тетерівка. Навчався в Уманському Аграрному університеті по спеціальності "міжнародного менеджменту". Не закінчивши 4-й курс пішов з 2013 року на захист країни з першого вторгнення Росії. Після працював на різних роботах але завжди прагнув до кращого. В 2021 році зустрів кохання. Одружився і був щасливим. Вже з початком повномасштабної війни знову став на захист Батьківщини 24.02.2022. Був в лавах ЗСУ в підрозділі Бродяги. Виконував бойові завдання в гарячих точках Бахмута. Останній його захист держави і сім'ї був в Запорізькій області в населеному пункті Роботіно. 26.08.2023, їхавши з позиції, потрапили під обстріл. Лікарі робили все можливе але 28.08.2023, на жаль, серце зупинилось. Без батька залишилась 1.5 річка донечка і ще ненароджений синочок. Дружина була на 19-му тижні вагітності. 02023-08-2828 серпня 2023 26.08.2023 потрапили під обстріл в Запорізькій області в н.п Роботіно. А 28.08.2023 його серце зупинилось. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно). Похований 31.08.2023 на Берковецькому цвинтарі у м.Києві на 42 ділянці, 18 ряд, 34 місце.
13817

13829
    Військовослужбовці ЗС України. 02023-08-2828 серпня 2023

29 серпня ред.

13830     Єгоров Давид Артемович 13 березня 2001 р. н., родом з Попасної, тривалий час проживав у Підволочиській громаді. У 2021 році за контрактом пішов служити в ЗСУ. Солдат 44-тої окремої артилерійської бригади імені гетьмана Данила Апостола[265][266]. 02023-08-2727 серпня 2023 Загинув на Запорізькому напрямку під час виконання бойового завдання в наслідок отриманих вогнепальних осколкових поранень не сумісних з життям.
13831     Демченко Максим Васильович 9 вересня 1979. Майор 44-тої окремої артилерійської бригади імені гетьмана Данила Апостола. Раніше служив в 11 артилерійській бригаді. Захищав Україну з 2014-го року. Брав участь у бойових діях на території Запорізької, Донецької, Луганської, Київської та Житомирської областей. 02023-08-2929 серпня 2023 Похорон відбувся 1 вересня у Тернополі. Похований на Алеї Героїв[267]
13832     Харів Ігор Богданович 1987, с. Слобода-Болехівська. Служив стрільцем-санітаром стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти стрілецького батальйону військової частини. 02023-08-2929 серпня 2023 Загинув 29 серпня 2023 року під час активних бойових дій на Донеччині, внаслідок ураження уламками та вибуховою хвилею[268].
13833     Власов Костянтин 22 квітня 1975, м. Чернігів. Після 24 лютого 2022 року став до лав ЗС України. Був у складі одного з підрозділів військової частини А4674 на посаді командира механізованого відділення. 02023-08-2929 серпня 2023 Загинув 29 серпня 2023 року під час виконання бойового завдання на Запоріжжі внаслідок ворожого мінометного обстрілу. Попрощалися з військовим у Чернігові в Катерининській церкві, поховали на кладовищі села Киїнка, де проживає його брат[269].
13834     Ражик Віталій

(«Шторм»)

24 роки, с. Абрамівка Полтавської області. З дитинства мріяв стати військовим, тому після закінчення школи вступив до військового ВНЗ. Навчався у столичному Військовому інституті телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут. З початку повномасштабного вторгнення молодий офіцер боронив Харківський напрямок. Потім перевівся до Національної гвардії України. Служив у ОЗСП «Азов», який згодом став 12-ою бригадою спеціального призначення «Азов». Під час служби отримав звання капітана і став командиром взводу. 02023-08-2929 серпня 2023 Загинув під час штурму ворожих позицій поблизу міста Кремінна на Луганщині. Похований у рідному селі [270].
13835     Марковкін Ігор

(«Коваль»)

Фанат футбольного клубу «Динамо» (Київ), представник колективу North Company 02023-08-2929 серпня 2023 [271][272]
13836

13844
    Військовослужбовці ЗС України. 02023-08-2929 серпня 2023

30 серпня ред.

13845     Рурак Микола Богданович 1994, с. Трофанівка Коломийського району. 02023-08-3030 серпня 2023 Боєць загинув 30 серпня 2023 року[273].
13846     Дронь Андрій 1986, м. Калуш. Мобілізувався у липні 2022 року. Служив навідником мотопіхотного відділення. 02023-08-3030 серпня 2023 Загинув на Донеччині[274]
13847     Задорожний Василь Юрійович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
 
Почесний нагрудний знак «Сталевий хрест»
13 січня 1989, м. Львів. Проживав у селі Зіболки Львівської області. Навчався у Зіболківському закладі загальної середньої освіти I-III ступенів. Здобув вищу освіту у Львові, де й залишився працювати у будівельній сфері. Згодом перебрався до столиці. Брав активну участь у подіях під час Революції Гідності, потім добровольцем став на захист Батьківщини від загарбників. Виконував бойові завдання у зоні проведення антитерористичної операції спершу у лавах добровольчого батальйону «Айдар», далі — у складі полку «Азов». Протягом довгого періоду боронив місто Маріуполь Донецької області. У 2021 році повернувся до цивільного життя, продовжив працювати у сфері будівництва та підтримував родини загиблих побратимів. З першого дня повномасштабного вторгнення російської федерації добровільно повернувся на фронт, боронив державу у лавах 80-ї окремої десантно-штурмової бригади ДШВ ЗСУ. Брав участь у найважчих боях, зокрема, під час визволення Харківщини від окупантів. За особисту мужність був відзначений Почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних сил України «Сталевий Хрест»[275][276]. 02023-08-3030 серпня 2023 Загинув, захищаючи Україну від російських окупантів. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[200].
13848     Колісник-Кравченко Антон

(«Кай»)

9 січня 1991, м. Одеса. До війни працював в одеському клубі каякінгу інструктором. Приєднався до підрозділу ще у серпні 2022-го року, задовго навіть до того, як сформувався Полк. 02023-08-3030 серпня 2023 Загинув під час штурмових дій на Запорізькому напрямку від ворожого уламку[277][278]
13849     Чубін Борис Валерійович

 

18 квітня 1999. м. Одеса. В 14 років став переможцем всеукраїнського конкурсу "Інноваційний прорив - 2013" за розробку спеціалізованої системи iHelp, покликану полегшити орієнтування в місті для сліпих і слабозорих людей. В березні 2022 року долучився до одеської тероборони, пізніше працював перекладачем для іноземних інструкторів. В 59 бригаді служив стрільцем снайперського відділення. 30 серпня 2023 Загинув неподалік від м. Селидове Донецької області при виконанні бойового завдання. Похований 8 вересня на Західному кладовищі м. Одеса[279].
13850     Бабій Олег Іванович
 
     
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
 
Пам'ятний знак «За воїнську доблесть» (Міністерство оборони України)
 
Нагрудний знак «Учасник АТО»
22 жовтня 1990, Міловиці, Чехія. Навчався в школі №49 міста Львова. У 2011 році закінчив Академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Брав участь у російсько-українській війні із 2014 року. З перших днів повномасштабного вторгнення організовував і здійснював спецоперації на тимчасово окупованих територіях України й на території Росії, за що був неодноразово нагороджений[280][281]. 02023-08-3030 серпня 2023 Останньою операцією Бабія стало знищення трьох російських бомбардувальників ТУ-22М3 на аеродромі «Сольці» у Новгородській області, що фактично повністю дестабілізувало роботу аеродромів і пунктів базування дальньої авіації і зменшило можливості РФ в нанесенні ракетних ударів ракетами Х-22 по Україні. В ході завдання 30 серпня 2023 року розвідувальна група на чолі з Бабієм вступила в бій зі спецслужбівцями ФСБ Росії. Прикриваючи відхід побратимів, Бабій зазнав смертельного поранення. За свій героїчний подвиг був вшанований званням Героя України з посмертним присвоєнням ордену «Золота зірка».
13851

13859
    Військовослужбовці ЗС України. 02023-08-3030 серпня 2023

31 серпня ред.

13860     Григор'єв Іван Володимирович 1983, с. Михальче, Прикарпаття. Стрілець-санітар. 02023-08-3131 серпня 2023 Загинув на Донеччині поблизу селища Північне. Загинув, підірвавшись на невідомому вибуховому предметі.[282]
13861     Слободенюк Сергій Миколайович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
25 липня 1992, с. Більчин Мислятинського округу Ізяславської міської територіальної громади Хмельницької області[283]. Проживав у с. Мислятин. До лав захисників приєднався з перших днів повномасштабної війни разом зі своїм батьком. Солдат в лавах ЗСУ був навідником 1 десантно-штурмового відділення, 1 десантно-штурмового взводу, 8 десантно-штурмової роти, 2 десантно-штурмового батальйону військової частини А0284 — 80-ї окремої десантно-штурмової бригади[284][285]. 02023-08-3131 серпня 2023 Загинув поблизу Кліщіївки на Донеччині. Похований 5 вересня 2023 року в рідному селі[286]. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)[139].
13862     Козарук Андрій Петрович 21 серпня 1995. Мешкав в селі Старі Кути. 02023-08-3131 серпня 2023 Загинув під час артилерійського обстрілу в районі населеного пункту Бахмут Бахмутського району Донецької області[287]
13863     Якимець Олексій Іванович 8 травня 1997, с. Комарів Галицької громади. Його призвали до лав ЗСУ 18 вересня 2022 року. Солдат, воював у 3 окремій штурмовій бригаді. 02023-08-3131 серпня 2023 Загинув поблизу міста Бахмут Донецької області під час звільнення територій навколо міста Бахмут[288].
13864     Мисько Андрій Житель Самбірського району Львівської області. Із початком повномасштабного російського вторгнення став на захист України. Був гранатометником відділення взводу оперативного призначення роти оперативного призначення батальйону оперативного призначення в/ч 3017 Національної гвардії України. 02023-08-3131 серпня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання 31 серпня 2023 року у населеному пункті Роботине Запорізької області[289].
13865     Котляров Вадим Вікторович
 
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
15 листопада 1992, м. Бахмут Донецької області. Був мобілізований 23 березня 2023 року Ніжинським РТЦК та СП Чернігівської області. Військову службу ніс стрільцем у десантно-штурмовому батальйоні військової частини А-0284 — 80-ї окремої десантно-штурмової бригади[290][291]. 02023-08-3131 серпня 2023 Загинув, захищаючи від ворога рідну землю в районі населеного пункту Іванівське Бахмутського району Донецької області. Похований 13 вересня 2023 року на Алеї Героїв Свіштовського кладовища в м. Кременчук Полтавської області. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)[139].
13866     Михальченко Євген Васильович

(«Чечен»)

23 роки, с. Олексіївка Донецької області. З дитинства жив у селищі Межова на Дніпропетровщині. Там навчався у середній школі № 2. Потім закінчив Межівське професійно-технічне училище. З ранніх років цікавився бджільництвом, завжди намагався допомагати на пасіці, цим згодом і заробляв на життя. Також разом із вітчимом займався бурінням свердловин. З 2020 року Євген проходив службу в батальйоні охорони Арсеналу авіаційних засобів ураження. Під час повномасштабної війни, у травні 2023-го, за власним бажанням був переведений у 3-тю окрему штурмову бригаду ЗСУ. Там обіймав посаду стрільця-санітара. 02023-08-3131 серпня 2023 Загинув під час бойового завдання в районі міста Бахмут на Донеччині. Захисник отримав смертельні поранення внаслідок артилерійського обстрілу з боку окупантів. Похований в селі Новопавлівка Дніпропетровської області[292].
13867

13874
    Військовослужбовці ЗС України. 02023-08-3131 серпня 2023

Примітки ред.

  1. Чому ми досі нічого не знаємо про втрати української армії у війні. BBC. 9 березня 2022. Архів оригіналу за 9 березня 2022. Процитовано 10 березня 2022.
  2. У вічність відходять Герої: Львівщина втратила на війні Степана Кріля (ФОТО). Варта 1 (укр.). 3 серпня 2023. Процитовано 3 серпня 2023.
  3. Прошу вас розглянути петицію про присвоєння почесного звання Героя України(посмертно) Коханому Чоловікові,братові,військовослужбовцю Збройних сил України Крілю Степану Павловичу,бійцю 80-тої окремої десантно-штурмової бригади 1-ї роти 1-го батальйону,який загинув виконуючи бойове завдання у селі Іванівське, Бахмутського району, Донецької області 01.08.2023.Під час виконання бойових завдань Степан виявляв велику сміливість і мужність,неодноразово ризикуючи своїм життям. Він був одним з тих, хто наближає перемогу. Але тепер він боронить нас із небес Електронні петиції — Офіційне інтернет-представництво Президента України. petition.president.gov.ua. Процитовано 12 серпня 2023.
  4. а б в У Львові та області попрощаються із п'ятьма захисниками України.
  5. а б Указ президента України №578/2023 Про відзначення державними нагородами України. 12 вересня 2023.
  6. Завтра Львів попрощається з чотирма захисниками. Львівська міська рада. 04.08.2023.
  7. Десантнику 80-ї бригади Михайлу Ковальському завтра у Львові віддадуть останні військові почесті. DailyLviv.com (укр.). 4 серпня 2023. Процитовано 4 серпня 2023.
  8. Присвоєння звання Героя України (посмертно) військовослужбовцю Ковальському Михайлу Володимировичу Електронні петиції — Офіційне інтернет-представництво Президента України. petition.president.gov.ua. Процитовано 12 серпня 2023.
  9. Десантник Михайло Ковальський отримав смертельні поранення під час артилерійського обстрілу. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 28 серпня 2023.
  10. На війні загинув командир відділення кулеметного взводу Тарас Петрів з Івано-Франківщини.
  11. а б На війні загинув прикордонник з Івано-Франківщини Владислав Чудакоров.
  12. На Чернігівщині попрощалися з Олегом Киселем та Олександром Хлопенюком, які загинули на Донеччині.
  13. а б На Львівщині 14 серпня прощаються із трьома захисниками.
  14. На війні загинув вихованець львівського Пласту Микола Шаравара.
  15. Захищаючи Україну, загинув випускник Університету Микола Шаравара.
  16. На Львівщині попрощаються із трьома захисниками України.
  17. а б в г На Львівщині 13 серпня прощаються із чотирма захисниками: що про них відомо.
  18. Загинув під час виконання бойового завдання: у Звягелі попрощалися з 29-річним воїном з позивним "Тамерлан".
  19. "Ми обов'язково переможемо і побудуємо нову гарну країну" — пам'яті полеглого воїна зі Звягеля Тімура Абубакарова.
  20. Головний сержант Євген Мажара загинув під Бахмутом. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 25 жовтня 2023.
  21. а б Указ президента України №796/2023 Про відзначення державними нагородами України. 1 грудня 2023.
  22. Нагорода знайшла Героїв, на жаль, посмертно. » Веб-портал міста Люботин. lubotin.kharkov.ua. Процитовано 9 березня 2024.
  23. Зеленський відзначив загиблих захисників із Харківської області. DUMKA.MEDIA (рос.). Процитовано 9 березня 2024.
  24. Дмитро Кляшторний.
  25. На Донеччині загинув військовослужбовець з Івано-Франківщини Володимир Корпан.
  26. Під час виконання бойового завдання загинув старший лейтенант Андрій Галич з Івано-Франківщини.
  27. а б У громадах на Тернопільщині в останню дорогу провели двох воїнів.
  28. У Кропивницькому попрощалися з солдатом Сергієм Головченком.
  29. На фронті загинув випускник ВНТУ Юрій Дятлюк.
  30. На війні з росією загинув брат Тимчика, у нього залишились двоє дітей.
  31. Сергій Мирошниченко.
  32. На фронті загинув екснардеп.
  33. "Виносив поранених побратимів під обстрілами". Під Бахмутом загинув Ярослав Тріфонов із Франківщини.
  34. В Івано-Франківській громаді попрощаються з військовослужбовцем Романом Мацуком.
  35. а б На Чернігівщині попрощалися з двома військовими ЗСУ: Юрієм Сліпченком та Максимом Женилом.
  36. На Харківщині загинув військовослужбовець з Івано-Франківщини Володимир Павлик ДОПОВНЕНО.
  37. На Львівщині попрощаються із чотирма захисниками України.
  38. а б У Чернігові попрощалися зі старшим солдатом Ярославом Новиковим та молодшим сержантом Андрієм Тищенком.
  39. а б На Тернопільщині попрощалися з трьома воїнами.
  40. https://merefaotg.gov.ua/news/1691497285/
  41. Биковська, Лілія (25 березня 2024). Памʼяті тих, кого вбила Росія: Мельниченко Олександр. Махала (укр.). Процитовано 30 березня 2024.
  42. В Івано-Франківській громаді попрощаються з військовим та волонтером Віталієм Дзібієм ДОПОВНЕНО.
  43. а б На Львівщині прощаються із шістьма захисниками України.
  44. а б На передовій загинули двоє військових з Рівненщини — Євген Радчук та Володимир Озарчук.
  45. а б в На Львівщині 12 серпня прощаються із 4 захисниками.
  46. У Тернополі попрощалися з нацгвардійцем Андрієм Петльованим.
  47. На війні загинув пластун з Тернополя Богдан Сенюк.
  48. На Хмельниччині попрощались із Ярославом Школьніком.
  49. У боях за Україну загинув військовослужбовець з Херсонщини Микола Драй.
  50. Микола Кравчук.
  51. Владислав Логвиненко.
  52. У бою на Херсонщині загинув павлоградець Владислав Логвиненко.
  53. У Покровську під час ракетного обстрілу РФ загинув боєць з Івано-Франківщини Ігор Суботяк.
  54. У Покровську загинув українець з Фінляндії Ігор Суботяк, який пішов на фронт у перші дні війни.
  55. Заверей Андрій Андрійович «Звір» 07.06.1992 — 07.08.2023.
  56. Під Бахмутом загинув житель Романівської громади Заверей Андрій Андрійович.
  57. Озарчук Володимир Васильович «Бригадир» 02.02.1975 — 07.08.2023.
  58. У Житомирі попрощалися з військовим Нестором Бандилком, який загинув у боях за Україну.
  59. У Сумах поховали військового Вадима Приходька.
  60. а б в На Чернігівщині попрощалися з чотирма військовими, які загинули на Луганщині, Херсонщині та Запоріжжі.
  61. "Перша втрата в селі". Спогади близьких про загиблу військову з Буковини Хімчинську.
  62. В районі міста Куп'янськ загинула захисниця із села Михальча Наталія Хімчинська. Архів оригіналу за 28 серпня 2023. Процитовано 28 серпня 2023.
  63. На фронті загинула парамедикиня Дар’я Філіп’єва «Блискавка».
  64. На фронті загинула бойова медикиня Дар’я Філіп’єва ("Блискавка") Джерело: https://censor.net/ua/n3435988.
  65. Микола Яремчук.
  66. В боях за Україну загинув організатор Мегамаршу у вишиванках Андрій Бабінський.
  67. Загинув співорганізатор фестивалю Ше.Fest, що пройде на Черкащині.
  68. Указ президента України №599/2023 Про відзначення державними нагородами України. 28 вересня 2023.
  69. У госпіталі помер військовий парамедик з Івано-Франківщини Сергій Федорченко.
  70. На фронті загинули бійці Анатолій Холодський і Анатолій Стрєлов з Дніпропетровщини.
  71. а б "Кращого командира в житті не бачив": в Одесі попрощалися з військовими, які загинули на Херсонщині.
  72. Із загиблим воїном Андрієм Веремієнком попрощалися у Києві. ВІДЕО+ФОТОрепортаж.
  73. Захищаючи Україну, на фронті загинув воїн Андрій Веремієнко. ФОТО.
  74. У Києві попрощались з Андрієм Веремієнком, «Монахом». ФОТО.
  75. Ілля Федоренко.
  76. Валерій Леонтьєв із Кропивницького воював у Донецькій області. Олександр Коваленко одним із перших звільняв лівий берег Дніпра в Херсонській області. Олександр Давиденко на війні був стрільцем-санітаром. Про це розповіли рідні бійців, з якими попрощалися в Кропивницькому.
  77. Загиблих на війні солдатів із Шепетівщини Президент нагородив орденами. Імена Героїв - vsim.ua. vsim.ua (укр.). Процитовано 17 березня 2024.
  78. Указ президента України №601/2023 Про відзначення державними нагородами України. 28 вересня 2023.
  79. Kuzmenko, Oksana (10 серпня 2023). “Він міг донині бути в безпечній Польщі, але 25 лютого 2022 року вже був у Києві”. На війні загинув активний учасник української громади Варшави Сергій Девдюк. Наш вибір — інформаційний портал для українців у Польщі (укр.). Процитовано 12 серпня 2023.
  80. Повернувся з-за кордону, щоб захищати Україну: на Тернопільщині поховали Героя Сергія Девдюка (фото). Терен (укр.). 12 серпня 2023. Процитовано 12 серпня 2023.
  81. На фронті загинув військовий з Одеської області.
  82. У Львові та області 15 серпня попрощались із двома захисниками.
  83. а б На війні загинув боєць з Івано-Франківщини Василь Луцан.
  84. а б У Кропивницькому попрощались із загиблими на війні з РФ Максимом Наточиєм, Максимом Вихристенком та Миколою Заболотним.
  85. Захищав Україну на Донеччині: на Черкащині провели в останню путь воїна.
  86. Раїса, Щербан (13 грудня 2023). Царук Анатолій Петрович,позивний “Марк” (10.08.1975 – 09.08.2023) – Революція гідності. Війна. Рівненщина (укр.). Процитовано 27 квітня 2024.
  87. Під час лікування важких травм помер воїн із Черкащини.
  88. На Запоріжжі загинув військовослужбовець з Івано-Франківщини Володимир Горук.
  89. Зеленський посмертно нагородив трьох воїнів з Івано-Франківщини орденами "За мужність" III ступеня.
  90. На війні з РФ загинули 10 бійців з восьми громад Кіровоградщини.
  91. Roksana, Kasumova (28 серпня 2023). Алла Ковєрєнє. ЯНГОЛИ СПОРТУ (укр.). Процитовано 1 вересня 2023.
  92. Війна забрала земляка, мешканця села Петрівка Перша, військового 77 ДШБ Мацковича Олексія Васильовича.
  93. На Львівщині прощаються з оператором-розвідником Федором Дворніком.
  94. Олександр Балашов.
  95. На фронті загинула спортсменка та держслужбовиця з Житомира Алла Ковєрєнє.
  96. Микола Микулін.
  97. Загинув за нашу свободу: Тернопільщина втратила захисника Олександра Чурілова - 20 хвилин. te.20minut.ua (укр.). Процитовано 28 серпня 2023.
  98. На війні загинув митець та громадський діяч із Сум Дмитро Буйвал.
  99. Внаслідок отриманих поранень.
  100. Від поранень, отриманих під час бойового завдання, помер військовослужбовець з Івано-Франківщини Василь Снігірьов.
  101. а б На війні загинули двоє воїнів із Полтавщини — Роман Нікрітін та Олександр Смирнов.
  102. а б в г На Львівщині 19 серпня прощаються із п'ятьма захисниками.
  103. На Буковині прощаються з військовим Швецем, який загинув на війні. Суспільне. Новини. 14 серпня 2023.
  104. Facebook. www.facebook.com. Процитовано 6 вересня 2023.
  105. Військові з Буковини, які полягли у боях від початку повномасштабної війни. Суспільне. Новини.
  106. а б в г д е ж Указ президента України №601/2023 Про відзначення державними нагородами України. 28 вересня 2023.
  107. Виїхав з окупації, щоб продовжити службу: стало відомо ім'я правоохоронця який загинув в Оріхові внаслідок авіаудару РФ.
  108. У боях за Україну загинув військовослужбовець із Запорізької області Олександр Деркач.
  109. На Івано-Франківщині попрощаються з військовослужбовцем Вадимом Лалазаряном.
  110. а б в г д На Львівщині попрощаються із шістьма військовими: що про них відомо.
  111. На війні загинув бойовий медик та відомий київський сировар Юрій Антонов.
  112. Михайло Колеснік.
  113. На війні загинув пластун, військовий з Івано-Франківщини Василь Дорошенко.
  114. На Луганщині загинув нацгвардієць з Сумщини Сергій Москаленко.
  115. Facebook. www.facebook.com. Процитовано 10 вересня 2023.
  116. Facebook. www.facebook.com. Процитовано 10 вересня 2023.
  117. В Івано-Франківську відкрили меморіальні дошки Гнатові Тарасюку, Павлові Панфілову й Володимиру Третяку.
  118. У російсько-українській війні загинув військовослужбовець з Івано-Франківщини Гнат Тарасюк ДОПОВНЕНО.
  119. На війні загинув командир стрілецької роти з Івано-Франківщини Ярослав Сахарук.
  120. На війні загинув військовий з Івано-Франківщини Віталій Андрусишин.
  121. а б На Львівщині 17 серпня прощаються із двома захисниками.
  122. На війні загинув військовий з Одещини.
  123. Вражала поєднанням мужності й оптимізму: на фронті загинула кулеметниця Світлана Смоленська з Коцюбинського. Фото.
  124. Виконувала бойове завдання: на війні загинула кулеметниця Світлана Смоленська.
  125. https://www.facebook.com/te20minut. На Донеччині загинув старший солдат Микола Горевич - 20 хвилин. te.20minut.ua (укр.). Процитовано 18 серпня 2023.
  126. Сьогодні відбудеться прощання з загиблим Героєм – 26-річним Василем Берещаком. Дрогобицька Міська Рада (укр.). 16 серпня 2023. Процитовано 18 серпня 2023.
  127. Василь Берещак. Сайт пам'яті (укр.). 16 серпня 2023. Процитовано 18 серпня 2023.
  128. На Львівщині 16 серпня попрощаються з 14 загиблими Героями. LVIV.MEDIA (укр.). 16 серпня 2023. Процитовано 18 серпня 2023.
  129. У... - Зимноводівська сільська рада територіальної громади. www.facebook.com (укр.). Процитовано 18 серпня 2023.
  130. Указ президента України №886/2022 Про відзначення державними нагородами України. 23 грудня 2022.
  131. На фронті загинув захисник із Львівської області. Дивись.info. 17 серпня 2023.
  132. На Донеччині загинув шахтар з Львівщини Дмитро Часовських. Leopolis.news (англ.). 14 серпня 2023. Процитовано 21 серпня 2023.
  133. Присвоєння звання "Герой України" з врученням ордену "Золото Зірка" (посмертно) солдату Часовських Дмитру Сергійовичу Електронні петиції — Офіційне інтернет-представництво Президента України. petition.president.gov.ua. Процитовано 21 серпня 2023.
  134. Солдат Дмитро Часовських не повернувся з бойового завдання. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 18 жовтня 2023.
  135. Указ президента України №807/2022 Про відзначення державними нагородами України. 28 листопада 2022.
  136. Знову трагічні звістки з фронту…. chg.gov.ua (ua) . Процитовано 30 серпня 2023.
  137. На Львівщині 16 серпня попрощаються з 14 загиблими Героями. LVIV.MEDIA (укр.). 16 серпня 2023. Процитовано 30 серпня 2023.
  138. Facebook. www.facebook.com. Процитовано 30 серпня 2023.
  139. а б в г Указ президента України №725/2023 Про відзначення державними нагородами України. 3 листопада 2023.
  140. У військовій частині помер боєць з Івано-Франківщини Ігор Грицей.
  141. На бахмутському напрямку загинув командир з Великого Бурлука.
  142. На Закарпатті попрощалися із полеглим на війні Василем Дешком.
  143. На Полтавщині попрощалися із Сергієм Рубаном, який загинув на війні.
  144. На Полтавщині попрощалися із воїном В’ячеславом Подолякою.
  145. У Сумському районі поховають бойового медика Валентина Янченка, який загинув на Донеччині.
  146. Анатолій Марко, Ілля Пелих, Ігор Гордон віддали життя за вільну Україну: у День Незалежності Львів попрощається із воїнами. Варта 1 (укр.). 23 серпня 2023. Процитовано 24 серпня 2023.
  147. а б в Завтра Львів попрощається з трьома захисниками.
  148. shepetivka.com.ua. На Шепетівщині у вічність провели стрільця-снайпера Музику Богдана Олеговича — Сайт міста Шепетівка. shepetivka.com.ua (uk-ua) . Процитовано 6 вересня 2023.
  149. Одному 21, другому — 27. У боях з росіянами загинули двоє військових з Хмельниччини - vsim.ua. vsim.ua (укр.). Процитовано 6 вересня 2023.
  150. На Луганщині загинув солдат з Хмельниччини Юрій Чорний.
  151. а б На Сумщині поховають двох військовослужбовців: Сергія Фесенка та Богдана Беля.
  152. У російсько-українській війні поліг Денис Павловський з Хмельниччини.
  153. На Харківщині загинув військовий з Дніпропетровщини Костянтин Кіяніченко.
  154. На Харківщині поліг Борис Комісарчук з Хмельниччини.
  155. На війні з окупантами загинув парамедик та воїн з "Правого сектору" Данило Земськов. ФОТО Джерело: https://censor.net/ua/p3438713.
  156. Нікіта Яткевич.
  157. У російсько-українській війні загинув командир взводу з Івано-Франківщини Михайло Нагорняк.
  158. На Луганщинні загинув 21-річний командир відділення з Івано-Франківщини Микола Федик.
  159. Від важкого поранення, отриманого під час бойового завдання, помер захисник із Закарпаття Михайло Цубера.
  160. Стрілець-десантник Ігор Ваврін, який загинув у Запорізькій області, назавжди повернувся у рідний край.
  161. а б Указ президента України 688/2023 Про відзначення державними нагородами України. 12 жовтня 2023.
  162. а б На Львівщині 2 вересня попрощаються з воїнами Артемом Кулиничем та Андрієм Харківим.
  163. Терзі, Тетяна (26 серпня 2023). Криничненська громада попрощалася з загиблим Героєм. Махала (укр.). Процитовано 4 березня 2024.
  164. Загинув військовослужбовець з Івано-Франківщини Іван Бакум.
  165. Болюча звістка з фронту: у бою на Донбасі загинув буковинець Роман Кривенький | БукІнфо. bukinfo.com.ua (укр.). 20 серпня 2023. Процитовано 25 серпня 2023.
  166. а б У бою за Україну загинули солдати з Херсонщини Роман Саганов та Олександр Дембровський.
  167. На Львівщині попрощаються із захисником Валерієм Бараном.
  168. На війні поліг військовослужбовець з Івано-Франківщини Микола Кепещук.
  169. Вічна пам’ять і слава захисниці України!.
  170. На Донеччині загинула військовослужбовиця з Хмельниччини Інна Нявкевич.
  171. На фронті загинули бійці Костянтин Майборода та Сергій Мрачковський з Дніпропетровщини.
  172. Едуард Танчик і Сергій Ключук. Дніпропетровщина втратила у війні двох військових.
  173. У Смілі на Черкащині попрощалися із 23-річним полеглим захисником.
  174. Вячеслав Авдєєв з Полтавщини поліг під час оборони України.
  175. На Запорізькому напрямку поліг військовий з Хмельниччини Вадим Гілевич.
  176. На Донеччині загинув військовослужбовець із Запорізької області Тарас Саржин.
  177. На Запорізькому напрямку загинув актор з Дніпропетровщини Олексій Хільський: що про нього відомо.
  178. У Запорізькій області загинув Олег Кріль з Хмельниччини.
  179. Під Бахмутом загинув 36-річний снайпер з Дніпропетровської області Костянтин Майборода.
  180. Андрій Таран.
  181. На Бахмутському напрямку загинув воїн з Херсонщини Олександр Місюра.
  182. а б На Запорізькому напрямку поліг 20-річний воїн з Івано-Франківщини Валентин Слюсарчук.
  183. Віктор Слабошевський.
  184. В Житомирі поховали захисника з Донеччини, який загинув під час виконання бойового завдання.
  185. У Черкасах попрощалися із двома загиблими захисниками.
  186. "Любив жити": на Донеччині загинув аналітик у сфері закупівель Остап Бринський.
  187. "Він не був народжений для війни". Під Бахмутом загинув військовий з Івано-Франківська Остап Бринський.
  188. "Вони обоє — з мистецьких середовищ". В Івано-Франківську відкрили меморіальні дошки Юрку Стецику та Остапу Бринському.
  189. Під час виконання бойового завдання на Харківщині загинув захисник з Кіровоградської області.
  190. У Чернівецькій області прощаються з військовим Стринадком, який загинув на Харківщині.
  191. Завтра Львів попрощається із захисником Віталієм Добровольським.
  192. На війні загинув 19-річний мешканець Голої Пристані Валерій Савельєв.
  193. Помер військовий з Івано-Франківщини Сергій Ціммерманн.
  194. Віддав своє життя за Україну: на Тернопільщині попрощалися з молодим Героєм Тарасом Романюком - 20 хвилин. te.20minut.ua (укр.). Процитовано 28 серпня 2023.
  195. Юля, Гриценко (21 серпня 2023). Захищаючи Україну, загинув випускник Університету Тарас Романюк. Львівський національний університет імені Івана Франка (укр.). Процитовано 28 серпня 2023.
  196. Указ президента України №870/2023 Про відзначення державними нагородами України. 30 грудня 2023.
  197. Війна забрала життя військового з Болградського району.
  198. Ляшкевич Олександр Андрійович. feodosiivska-gromada.gov.ua (ua) . Процитовано 1 січня 2024.
  199. Солдат Олександр Ляшкевич отримав мінно-вибухову травму під час штурму. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 1 січня 2024.
  200. а б в г д е ж и к л м Указ президента України №693/2023 Про відзначення державними нагородами України. 16 жовтня 2023.
  201. Завтра Львів попрощається з воїнами Андрієм Бучковським, Орестом Костецьким та Олександром Костенком.
  202. РОМАНЮК Тарас. pidvoltg.gov.ua (укр.). Процитовано 4 травня 2024.
  203. Навідника Ігоря Дениса, який загинув на Луганщині, сьогодні провели в останню путь у Стрийській громаді.
  204. На Закарпатті прощатимуться з полеглим на війні Олександром Саєнком.
  205. Олександр Шиковець.
  206. На війні загинув Герой з Бережан Назарій Адамчук (ФОТО). ГАЛАС (укр.). 24 серпня 2023. Процитовано 17 жовтня 2023.
  207. У Бережанах провели в останню дорогу розвідника-сапера Назарія Адамчука (фото). Тернополяни – головні новини міста Тернополя та Тернопільської області. Незалежний інформаційний ресурс Тернополяни (uk-ua) . 26 серпня 2023. Процитовано 17 жовтня 2023.
  208. Євген, Волосєвич (29 серпня 2023). В Одеському районі поховали десантника, який загинув під Бахмутом. Вигода.Інфо (укр.). Процитовано 30 листопада 2023.
  209. Присвоїти звання Героя України (посмертно) солдату ЗСУ Котиніну Олександру Володимировичу.
  210. КВАТЮРА РОМАН ЯРОСЛАВОВИЧ.
  211. Десантник Тарас Оніщук під Бахмутом отримав смертельне вибухове поранення. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 17 березня 2024.
  212. Ліснічук, Марина (24 серпня 2023). Йому назавжди буде 37: на Донеччині під час штурму ворожих позицій загинув воїн із Хмельниччини. Фото. OBOZREVATEL NEWS (укр.). Процитовано 17 березня 2024.
  213. Загиблих на війні солдатів із Шепетівщини Президент нагородив орденами. Імена Героїв - vsim.ua. vsim.ua (укр.). Процитовано 17 березня 2024.
  214. На Львівщині попрощаються із чотирма військовими: що про них відомо.
  215. Віолетта Карлащук. У Києві попрощалися з загиблим на війні депутатом Київради Ільницьким. / Суспільне. Новини. 28 серпня 2023.
  216. На Донбасі загинув Сергій Ільницький - заступник Яроша та депутат Київради. Чим він відомий.
  217. Сьогодні Львівщина прощалася з артилеристом Миколою Гичком, який загинув у Запорізькій області.
  218. Була одна велика любов — Україна: на фронті загинув журналіст Дмитро Сінченко.
  219. Коли місце в строю важко заповнити.
  220. Рятував пораненого і загинув від кулі снайпера. Історія кропивницького журналіста-добровольця Дмитра Сінченка.
  221. Загинули на Донеччині. У Кропивницькому попрощалися з Дмитром Сінченком, Сергієм Кормільченком та Андрієм Васильченком.
  222. Під час бойового завдання героїчно загинув воїн з Буковини Іван Дімед. Погляд – новини Чернівці та Чернівецької області. Архів оригіналу за 27 серпня 2023. Процитовано 27 серпня 2023.
  223. Останній шлях захисників: Буковина прощається із трьома загиблими синами. 0372.ua - Сайт міста Чернівці (укр.). Процитовано 27 серпня 2023.
  224. На Тернопільщині провели в останню дорогу Артура Стасюка.
  225. В Ужгороді попрощалися із полеглим на війні 32-річним Максимом Плешею.
  226. Олег Ржипецький.
  227. Назавжди 24: на фронті загинув командир десантно-штурмового відділення з Тернопільщини - 20 хвилин. te.20minut.ua (укр.). Процитовано 30 серпня 2023.
  228. Потрапив під шквальний артилерійський вогонь росіян: на фронті загинув військовий з Одещини. 048.ua - Сайт міста Одеси (укр.). Процитовано 10 вересня 2023.
  229. Facebook. www.facebook.com. Процитовано 10 вересня 2023.
  230. Author (22 вересня 2023). На фронті загинув модричанин Іван Бутим – Трускавецька Міська Рада (укр.). Процитовано 24 вересня 2023.
  231. Іван Іванович Бутим. Сайт пам'яті (укр.). 8 вересня 2023. Процитовано 24 вересня 2023.
  232. Присвоєння почесного звання Героя України (посмертно) гранатометнику 80 ОДШБр, частини А0284 Бутиму Івану Івановичу (23.04.1989 р.н.). Електронні петиції — Офіційне інтернет-представництво Президента України. petition.president.gov.ua. Процитовано 19 березня 2024.
  233. Втрата громади: у Зарічненську громаду прийшло одразу дві сумні звістки – Володимирець.Сity: Вісник Полісся. Володимирець.Сity (укр.). Процитовано 30 листопада 2023.
  234. Сьогодні на Рівненщині попрощаються з загиблим на війні десантником. Рівненські новини (укр.). 28 серпня 2023. Процитовано 30 листопада 2023.
  235. Володимир Понька.
  236. На щиті повертається до рідного Підволочиська Герой Іван Шевченко - 20 хвилин. te.20minut.ua (укр.). Процитовано 28 серпня 2023.
  237. На війні загинув 59-річний Дмитро Осташук із Добринова Рогатинської громади.
  238. Vasco Cotovio, Frederik Pleitgen, William Bonnett, Daria Markina Tarasova (21 червня 2023). Ukrainian pilots plead for F-16s as they battle Russian air superiority. CNN.
  239. Abdujalil Abdurasulov, Zhanna Bezpiatchuk (9 травня 2023). Ukraine war: Jet pilots talk about the air war with Russia. BBC News.
  240. На Житомирщині у авіакатастрофі загинув відомий пілот 40-ї бригади тактичної авіації на позивний "Juice”. 26 серпня 2023.
  241. а б Роман Петренко (27 серпня 2023). Авіатроща на Житомирщині: у ЗСУ оприлюднили імена усіх загиблих пілотів. Українська правда (укр.).{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  242. а б в Kolomiiets, Viktoriia (26 серпня 2023). В авіакатастрофі загинули троє українських бійців. Серед них — відомий льотчик на позивний Джус. Hromadske (укр.). Архів оригіналу за 27 серпня 2023.
  243. Загиблим на Житомирщині пілотам присвоєно військові звання. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 29 серпня 2023. Процитовано 29 серпня 2023.
  244. На Закарпатті попрощалися із полеглим на війні Миколою Бровчуком.
  245. В`ячеслав Мінка.
  246. Понад сім місяців вважався зниклим безвісти. На війні загинув військовий з Івано-Франківщини Василь Янцюк.
  247. На війні загинув 27-річний військовий з Івано-Франківщини Артем Кулинич.
  248. На війні загинув закарпатець Іван Варга.
  249. Онук та правнук повстанця, автора слів пісні «Лента за лентою», нині воюють з московськими агресорами.
  250. Про загибель повідомив командир: на Львівщині прощаються з Олександром Сороколітом.
  251. На Львівщині 21 листопада попрощаються із сімома військовими.
  252. Максим Нікіктенко.
  253. Galichanka (28 серпня 2023). Біля Бахмуту загинув військовий з Прикарпаття - Новини Галича. "Давній Галич" - Новини Галича та Івано-Франківщіни (укр.). Процитовано 28 серпня 2023.
  254. Загинув військовослужбовець Лісайчук Михайло Анатолійович. yaroslavycka-gromada.gov.ua (ua) . Процитовано 4 вересня 2023.
  255. Facebook. www.facebook.com. Процитовано 4 вересня 2023.
  256. У Комишнянській громаді простились із захисником України Максимом Попиком, який загинув на Донеччині. Новини Полтавщини (укр.). 31 серпня 2023. Процитовано 6 вересня 2023.
  257. В Донецькій області загинув 38-річний захисник з Вінниччини. vinnitsa.info (укр.). Процитовано 10 вересня 2023.
  258. Шановні Українці прошу підтримати підписом петицію на присвоєння почесного звання Героя України ( посмертно) моєму брату Бучацькому Ігору Васильовичу 03.08.1985 р.н. Для сім'ї загиблого захисника це дуже важливо. Електронні петиції — Офіційне інтернет-представництво Президента України. petition.president.gov.ua. Процитовано 10 вересня 2023.
  259. Facebook. www.facebook.com. Процитовано 3 січня 2024.
  260. Нагородити Героєм України Огірчука Сергія Івановича(посмертно) Електронні петиції — Офіційне інтернет-представництво Президента України. petition.president.gov.ua. Процитовано 3 січня 2024.
  261. Дмитро Сипко.
  262. У Андріївці помер Захисник з Кременчуцького району Олександр Пальчун.
  263. 8 вересня Львівщина прощається із десятьма військовослужбовцями: що відомо про загиблих.
  264. Василь Чернєцов.
  265. Сумний для Тернополя день: стало відомо про загибель ще одного військового. 0352.ua - Сайт міста Тернополя (укр.). Процитовано 30 серпня 2023.
  266. Facebook. www.facebook.com. Процитовано 30 серпня 2023.
  267. У Тернополі попрощалися з офіцером Максимом Демченком.
  268. На Донецькому напрямку загинув військовослужбовець з Івано-Франківщини Ігор Харів ДОПОВНЕНО.
  269. На Чернігівщині в останню путь провели чотирьох військових ЗСУ.
  270. Віталій Ражик.
  271. "Прожив гідне, але коротке життя": на війні загинув фанат київського Динамо Ігор Марковкін.
  272. Ігор «Коваль» Марковкін.
  273. На війні загинули військовослужбовці з Івано-Франківщини Микола Рурак і Віталій Марчук.
  274. На війні загинув військовослужбовець з Івано-Франківщини Андрій Дронь.
  275. Завжди йшов у бій першим: завтра Львів проведе в останню путь десантника Василя Задорожного. DailyLviv.com (укр.). 4 вересня 2023. Процитовано 4 вересня 2023.
  276. У вівторок Львів попрощається з Героями Іваном Назаренком, Василем Задорожним та Ігорем Сподарем. Варта 1 (укр.). 4 вересня 2023. Процитовано 4 вересня 2023.
  277. Антон «Кай» Колісник-Кравченко.
  278. Захисник з Одеси Антон Колесник-Кравченко загинув на фронті.
  279. Знав кілька мов і впроваджував соціальні інновації: Одеса попрощалася із загиблим на фронті вундеркіндом   | Новини Одеси. dumskaya.net. Процитовано 25 листопада 2023.
  280. Равлюк, Юлія (24 січня 2024). У Львові відкрили меморіальну дошку розвіднику ГУР Олегу Бабію. Суспільне. Процитовано 24 січня 2024.
  281. Шушківський, А. І. (1 лютого 2023). Бабій Олег Іванович. Інститут енциклопедичних досліджень НАН України. ISBN 978-966-02-2074-4.
  282. На війні загинув стрілець-санітар з Івано-Франківщини Іван Григор'єв.
  283. Слободенюк Сергій Миколайович | Ізяславська громада, Хмельницька область, Шепетівський район. izyaslav-miskrada.gov.ua (ua) . Процитовано 17 березня 2024.
  284. Новини Хмельницького "Є". ye.ua (укр.). 5 вересня 2023. Процитовано 6 вересня 2023.
  285. Facebook. www.facebook.com. Процитовано 6 вересня 2023.
  286. shepetivka.com.ua (16 березня 2024). Ізяславська громада провела у засвіти ще двох Воїнів — Сайт міста Шепетівка. shepetivka.com.ua (uk-ua) . Процитовано 17 березня 2024.
  287. "Йому було лише 28". На війні загинув стрілець-снайпер з Івано-Франківщини Андрій Козарук.
  288. Поблизу Бахмута загинув 26-річний військовослужбовець з Івано-Франківщини Олексій Якимець.
  289. На Львівщині прощаються з п'ятьма військовослужбовцями.
  290. Кременчук попрощався з двома воїнами, які загинули на Донеччині. kolo.news (укр.). Процитовано 18 вересня 2023.
  291. У Полтавській області попрощалися із 30-річним солдатом Вадимом Котляровим. ptv.ua (англ.). Процитовано 18 вересня 2023.
  292. Євген Михальченко.

Посилання ред.