Всередині я танцюю

фільм 2004 року

«Всередині я танцюю» (англ. Inside I'm Dancing, інша назва — Рорі О'Шеа був тут — англ. Rory O'Shea Was Here) — кінодрама ірландського режисера Деміана О'Доннелла, у головних ролях знялися Джеймс Макевой та Стівен Робертсон. Прем'єра відбулася в Ірландії 10 жовтня 2004 року.

Всередині я танцюю
Inside I'm Dancing
Жанр драма
комедія
Режисер Деміан О'Доннелл
Продюсер Джеймс Флінн
Хуаніта Вілсон
Сценарист Крістіан О'Рейллі
У головних
ролях
Джеймс Макевой
Стівен Робертсон
Оператор Peter Robertsond
Композитор Девід Джуліан
Кінокомпанія StudioCanal, Working Title Filmsd і Screen Irelandd
Дистриб'ютор Universal Pictures і Netflix
Тривалість 104 хвилини
Мова англійська
Країна Ірландія Ірландія
Велика Британія Велика Британія
Франція Франція
Рік 2004
IMDb ID 0417791
roryosheawasheremovie.com

Сюжет ред.

Майклу 24 роки, і майже все своє життя він провів у будинку для інвалідів, куди потрапив через церебральний параліч. Він знайомиться з новим пацієнтом клініки — Рорі О'Ши, якого прикувала до інвалідного візка м'язова атрофія. Як і Майкл, він практично не може пересуватися, але це не заважає Рорі по-своєму насолоджуватися життям. Його сміливість і байдужість до ударів долі стають відмінним прикладом для Майкла …

У головних ролях ред.

Кінокритика ред.

На сайті Rotten Tomatoes кінофільм отримав рейтинг у 49 % (34 позитивних та 35 негативних відгуків).[1]

Номінації та нагороди ред.

Премія британського незалежного кіно ред.

  • Найкраща акторка другого плану (номіновано Ромолу Герей);

Единбурзький міжнародний кінофестиваль ред.

  • Нагорода аудиторії (переміг режисер Деміан О'Доннелл);

Ірландська кіно- та теленагорода ред.

  • Нагорода аудиторії — найкращий ірландський фільм (перемога);
  • Найкращий сюжет — переміг Джеффрі Кейн;
  • Найкраща акторка — номіновано Бренду Фрікер;
  • Найкращий костюмер — номіновано Лорну Марі Мьюган;
  • Найкращий режисер — номіновано Деміана О'Доннелла;
  • Найкращий фільм — номінація

Премія лондонських кінокритиків (London Critics Circle Film Awards) ред.

  • Акторка другого плану — перемогла Ромола Герей;
  • Британський актор року — номіновано Джеймса Макевоя[2]

Факти ред.

  • Фільм заснований на розповіді ірландського письменника Крістіана О'Рейлі (Christian O'Reilly), який сам працював в дублінському Центрі з надання права на самостійне проживання, де познайомився з Дермотом Волшем (англ. Dermot Walsh), у якого був церебральний параліч.
  • Джеймс Макевой хотів спробувати себе у ролі Майкла, але після спільного прослуховування з шотландським актором Стівеном Робертсоном зрозумів, що той більше підходить на цю роль.
  • Готуючись до зйомок, актор Джеймс Макевой багато спілкувався з людьми, у яких м'язова дистрофія Дюшена. Він з'ясував, що вони хотіли, щоб їх взагалі не помічали — тільки б не жаліли.
  • Під час зйомок актори проводили в інвалідних кріслах по 12 годин на день.

Примітки ред.

Посилання ред.