Врятувати рядового Раяна
«Врятува́ти рядово́го Ра́яна» (англ. «Saving Private Ryan») — фільм Стівена Спілберга 1998 року про висадку військ союзників у Нормандії під час Другої світової війни. Фільм був удостоєний п'яти премій «Оскар»: за найкращу режисуру, роботу оператора, звук, монтаж і монтаж звуку.
Врятувати рядового Раяна | |
|---|---|
| Saving Private Ryan | |
 | |
| Жанр | Драма |
| Режисер | Стівен Спілберг |
| Продюсер | Стівен Спілберг |
| Сценарист | Роберт Родат |
| У головних ролях |
Том Генкс, Метт Деймон та ін. |
| Оператор | Януш Камінський |
| Композитор | Джон Вільямс |
| Кінокомпанія | Amblin Entertainment |
| Дистриб'ютор |
Paramount Pictures DreamWorks SKG |
| Тривалість | 170 хв. |
| Мова | англійська |
| Країна | США |
| Рік | 1998 |
| Кошторис | 70 млн. $ |
| Касові збори | 482 349 603 $[1] і 217 049 603 $[1] |
| IMDb | ID 0120815 |
 Врятувати рядового Раяна у Вікісховищі | |
На 1 березня 2024 року фільм займав 24-ту позицію у списку 250 найкращих фільмів за версією IMDb.
Сюжет ред.
Під час Другої світової війни у військовому департаменті одна з друкарок, що набирала повідомлення про смерть солдатів, виявляє, що одна із сімей отримає відразу три повідомлення в один день — три брати майже одночасно загинули в бою. Щоб хоч якось втішити горем вбиту матір загиблих синів, командувач генерал Джордж Маршалл наказує вивезти на батьківщину останнього, молодшого брата, рядового Джеймса Френсіса Раяна, парашутиста з 101-ї повітряно-десантної дивізії, що висадилися десь на узбережжі Франції. Ситуація ускладнюється тим, що парашутисти все ще ведуть бої в тилу противника, причому багато хто були викинуті далеко від запланованих зон висадки.
Знайти Раяна і доставити його до штабу доручено капітанові Джону Міллеру (Том Генкс), командиру роти 2-го батальйону рейнджерів, які тільки що з величезними втратами висадилися на узбережжя Нормандії. Міллер набирає загін із бійців своєї роти на чолі з сержантом Майклом Хорватом (Том Сайзмор) — досвідченим бійцем, з яким вони вже воювали в Північній Африці та Італії. Оскільки в загоні немає нікого, хто б знав французьку та німецьку мови, Міллер бере з собою штабного клерка капрала Тімоті Апхема (Джеремі Девіс), який ще жодного разу не брав участь у бою.
У першому ж містечку, куди загін приходить у пошуках Раяна, від кулі снайпера гине один з бійців, рядовий Адріан Капарзо (Він Дізель). Серед оточених у місті десантник Міллер знаходить солдата на прізвище Раян (Натан Філліон), але він виявляється лише однофамільцем розшукуваного.
Також Міллер і його загін знаходять розбитий планер з тілом заступника командира 101-ї дивізії. Пілот, що дивом залишився живим, розповідає, що комусь із штабних прийшла в голову думка посилити захист планера сталевими листами. У результаті планер виявився занадто важким і каменем впав на землю. Однак серед поранених і вбитих Раяна теж не виявляється. У відчаї Міллер починає розпитувати бійців із колони, що проходить повз. На щастя, в їх числі виявляється один з приятелів Раяна, контужений в результаті вибуху гранати. Він розповідає, що якийсь офіцер взяв Раяна в числі інших бійців у місто Раммель на річці Мардер, де десантникам наказано охороняти стратегічно важливий міст.
По дорозі до міста взвод Міллера натикається на зруйнований нальотом авіації німецький радар, перед яким лежать трупи десантників з 82-ї повітряно-десантної дивізії. Побоюючись за життя тих, хто піде цим шляхом пізніше, Міллер наказує своєму загону знищити кулемет, з якого було вбито їх товаришів. Бійці загону заперечують, але Міллер наполягає на своєму і особисто очолює атаку. Кулеметна обслуга знищена, але медик Ірвін Вейд (Джованні Рібізі) смертельно поранений і помирає через кілька хвилин. Єдиного захопленого кулеметника Міллер змушує копати могилу для загиблих товаришів. Капітан Міллер веде себе холоднокровно. Він відходить від своїх солдатів, спускається в воронку, дістає карту. І плаче. На карті нанесені червоні стрілки, що відображають просування військ, але зовсім недавня смерть Вейда відкриває інший бік війни: за стрілками і картами стоять живі люди, стоїть їх смерть.
Коли могила викопана і підлеглі Міллера збираються розстріляти німця, той відчайдушно намагається врятувати своє життя, викрикуючи невлад англійські слова: «Міккі Маус», «пароплав Віллі», «Я люблю Америку», — і навіть намагаючись співати американський гімн. Апхем заступається за нього. Міллер без пояснень відпускає німця. Рядовий Річард Рейбен (Едвард Бернс) обурюється і відмовляється далі виконувати накази Міллера, пориваючись піти. Сержант Хорват наставляє на Рейбена пістолет. Міллер несподівано розряджає ситуацію, пояснивши свій вчинок. Він каже, що до війни був шкільним вчителем, і що війна занадто сильно його змінила, а з кожним новим убитим він опиняється все далі від дому. Міллер хоче лише виконати наказ і буде радий, якщо цим заслужить право повернутися додому. Він не буде віддавати Рейбена під трибунал і навіть допоможе йому оформити переведення, якщо той так хоче. Рейбен, помічаючи, як його товариші ховають тіло загиблого Вейда, вирішує залишитися.
Прибувши в Раммель, загін знаходить рядового Раяна (Метт Деймон), проте той, на їхнє здивування, відмовляється повертатися в тил, оскільки не може кинути друзів перед обличчям неминучої загибелі. Міллер не відчуває себе вправі наполягати, але, за пропозицією Хорвата, вирішує очолити й організувати оборону мосту.
За кілька годин до мосту підходить понад 50 німців у супроводі двох танків «Тигр», двох самохідних гармат і 20-мм автоматичної зенітної гармати. Під час битви гинуть майже всі захисники мосту (зумівши, однак, знищити обидві самохідки і один «Тигр»), включаючи і підлеглих Міллера: рядового Мелліша (Адам Голдберг) і снайпера Джексона (Баррі Пеппер). Ті, що вижили, відступають за міст, маючи намір підірвати його, проте снаряд з танка потрапляє в дріт, що йде до запальника, і вибуху не відбувається. При спробі підірвати міст капітан Міллер отримує смертельне поранення в груди, поруч з ним гине сержант Хорват, який намагався підбити танк з базуки. Апхем із воронки бачить, що кулю, яка поранила капітана, випустив німець, якого вони відпустили вранці біля радара.
З усього загону вижили лише Рейбен, Апхем і Раян. Поранений Міллер, привалившись до загороди з мішків з піском, стріляє з пістолета в оглядову щілину німецького танка, що наближається до нього. Раптово танк вибухає — в нього потрапляє авіабомба із надісланого на допомогу літака. Через міст на той бік переходять американські солдати. Апхем вистрибує з воронки і зупиняє групу полонених німців, де і був той самий «пароплав Віллі», якому він і капітан подарували життя. Звільнений німець пізнає його і намагається знову вимолити прощення, але Апхем холоднокровно розстрілює його, після чого дозволяє іншим німцям піти.
Вмираючи, капітан шепоче Раяну: «Джеймс, будь гідний цього …» Приведений Рейбеном медик вже безсилий йому допомогти.
Через багато років постарілий Раян з дітьми та онуками приїжджає на могилу капітана у Франції. Він говорить з капітаном Міллером на його могилі, говорить, що прожив гідне життя і виправдав всі ті жертви і перипетії, яких капітан і його загін зазнали заради порятунку його — рядового Раяна.
У ролях ред.
- Том Генкс — капітан Джон Міллер
- Едвард Бернс[en] — рядовий Річард Рейбен
- Том Сайзмор — сержант Майкл Хорват
- Джеремі Девіс — капрал Тімоті Апхем
- Метт Деймон — рядовий Джеймс Раян
- Він Дізель — рядовий Адріан Капарзо
- Адам Голдберг — рядовий Стенлі Мелліш
- Баррі Пеппер — рядовий Даніель Джексон
- Джованні Рібізі — медик Ірвін Вейд
- Денніс Фаріна — лейтенант Андерсон
- Тед Денсон — капітан Хамілл
- Харв Преснелл[en] — генерал Джордж Маршалл
- Браян Кренстон — полковник Військового міністерства США
- Натан Філліон — рядовий Джеймс Фредерік Райан
- Пол Джаматті — сержант Вільям Хілл
- Ендрю Скотт — солдат на пляжі
Касові збори ред.
Касові збори становили $481 840 909 ($216 540 909 у США та $265 300 000 за кордоном)[2].
Кінокритика ред.
Фільм отримав загальне визнання. На агрегаторі рецензій Rotten Tomatoes фільм має рейтинг 92 % (на основі 132 відгуків) і середню оцінку 8,6/10[3]. На Metacritic стрічка має середній бал 90 зі 100 (на основі 35 рецензій)[4].
Історичність ред.
Багато хвалебних відгуків фільмові було зроблено стосовно реалістичності бойових сцен[5] і стосовно акторської гри[6], однак, фільмові закидали ігнорування вкладу інших країн-союзниць (Західний фронт) під час висадки в Нормандії (т. зв. D-Day) узагалі, і на Плацдарм «Омаха» (Омаха Біч) зокрема[7]. Прямим прикладом є той факт, що під час висадки 2-й батальйон рейнджерів висаджувався з британських кораблів і доправлявся до плацдарму «Омаха» (Омаха Біч) плавзасобами Королівського ВМС Великої Британії (LCA). У фільмі зображено, ніби рейнджери користуються плавзасобами Берегової охорони США (LCVP — для особового складу і LCM — для техніки) з американських кораблів, зокрема, з транспорту «USS Thomas Jefferson» (APA-30)[8][9][10]. Ця критика мала метою викрити Спілбергові намагання зробити фільм більш «американським» (бо орієнтувався він, здебільшого, на американську аудиторію)[11].
Сцени насилля ред.
Реліз фільму заборонили в Малайзії, коли Спілберг відмовився вирізати сцени з насильством[12]; проте, фільм вийшов там на DVD із сертифікатом 18SG (сцени з надміром насильства) набагато пізніше, 2005-го року.
У Сінгапурі ця картина отримала небачений досі рейтинг NC-16 (від 16 років). З одного боку, картина була дуже жорстокою, що виключало отримання рейтингу PG, з іншого боку в картині не було сексуальної тематики, у зв'язку з чим рейтинг R також не міг бути отриманий. Тоді-то і був знайдений компромісний варіант рейтингу. Фільм не був пропущений до прокату цензорами Індії через занадто велику кількість сцен насильства. У зв'язку з цим до Спілберга були пред'явлені вимоги вирізати з індійської версії картини найжорстокіші моменти. Однак Стівен, на подив індійських прокатників, відмовився і запропонував Індії взагалі відмовитися від релізу. Розуміючи всю серйозність ситуації, прем'єр-міністр Індії вирішив подивитися картину сам, і, залишившись враженим побаченим, ухвалив рішення випустити на екрани країни оригінальну версію без купюр.
Нагороди і номінації ред.
- Кінопремія «Оскар» — 5 перемог (найкраща операторська робота — Януш Камінський, найкращий режисер — Стівен Спілберг, найкращі ефекти, найкращий монтаж — Майкл Кан, найкращий звук), 6 номінацій (найкращий актор — Том Генкс, найкращий артрежисер, найкращий грим, найкраща музика — Джон Вільямс, найкраща літературна основа — Роберт Родет, найкращий фільм)[13];
- British Academy Film Awards — дві перемоги (найкращий звук, найкращі спеціальні ефекти), 8 номінацій;
- Золотий глобус — 2 нагороди (найкращий повнометражний фільм, найкращий режисер) та 3 номінації (найкращий сценарій, найкраща музика до кінофільму, найкращий актор — Том Генкс);
- Норвезька кінопремія «Аманда» — найкращий зарубіжний фільм;
- Нагорода Гільдії кінознавців і кінокритиків Росії — найкращий зарубіжний фільм російського прокату[14];
- Фільм було номіновано на нагороду MTV Movie Awards (номінація — Найкращий фільм)[15].
Повний список відзнак ред.
| Award | Category | Nominee | Result |
|---|---|---|---|
| 71st Academy Awards | Best Cinematography | Януш Камінський | Перемога |
| Best Director | Стівен Спілберг | Перемога | |
| Премія «Оскар» за найкращий звуковий монтаж | Gary Rydstrom and Richard Hymns | Перемога | |
| Best Film Editing | Michael Kahn | Перемога | |
| Премія «Оскар» за найкращий звук | Gary Rydstrom, Gary Summers, Andy Nelson and Ron Judkins | Перемога | |
| Премія «Оскар» за найкращу чоловічу роль | Том Генкс | Номінація | |
| Best Art Direction | Thomas E. Sanders and Lisa Dean | Номінація | |
| Best Makeup | Lois Burwell, Conor O'Sullivan and Daniel C. Striepeke | Номінація | |
| Original Dramatic Score | Джон Вільямс | Номінація | |
| Премія «Оскар» за найкращий фільм | Стівен Спілберг, Ian Bryce, Mark Gordon and Gary Levinsohn | Номінація | |
| Best Original Screenplay | Robert Rodat | Номінація | |
| Академія наукової фантастики, фентезі та фільмів жахів | Best Thriller Film | Перемога | |
| Best Special Effects | Номінація | ||
| Amanda Awards | Best Foreign Film | Стівен Спілберг | Номінація |
| American Cinema Editors | Best Edited Feature Film | Michael Kahn | Перемога |
| American Society of Cinematographers | Outstanding Achievement in Cinematography in Theatrical Releases | Номінація | |
| Art Directors Guild | Feature Film | Номінація | |
| Awards of the Japanese Academy | Best Foreign Film | Номінація | |
| BAFTA Awards | Best Sound | Перемога | |
| Best Special Effects | Перемога | ||
| Anthony Asquith Award for Film Music | Джон Вільямс | Номінація | |
| Best Cinematography | Номінація | ||
| Best Editing | Michael Kahn | Номінація | |
| Best Film | Номінація | ||
| Best Makeup | Номінація | ||
| Best Actor | Том Генкс | Номінація | |
| Best Production Design | Номінація | ||
| David Lean Award for Direction | Стівен Спілберг | Номінація | |
| BMI Film Music Award | BMI Film Music Award | Джон Вільямс | Перемога |
| Blockbuster Entertainment Award | Favorite Actor | Том Генкс | Перемога |
| Favorite Supporting Actor | Jeremy Davies | Номінація | |
| Boston Society of Film Critics Awards | Best Cinematography | Перемога | |
| British Society of Cinematographers | Best Cinematography | Номінація | |
| Кінопремія «Вибір критиків» | Best Director | Стівен Спілберг | Перемога |
| Best Picture | Перемога | ||
| Best Score | Джон Вільямс | Перемога | |
| Camerimage | Best Cinematography | Номінація | |
| Casting Society of America | Best Casting | Перемога | |
| Chicago Film Critics Association Awards | Best Picture | Перемога | |
| Best Actor | Том Генкс | Номінація | |
| Best Cinematography | Номінація | ||
| Best Director | Стівен Спілберг | Номінація | |
| Chlotrudis Awards | Best Cinematography | Номінація | |
| Cinema Audio Society | Best Sound | Перемога | |
| Czech Lions | Best Foreign Film | Стівен Спілберг | Перемога |
| Сезар | Best Foreign Film | Стівен Спілберг | Номінація |
| Dallas-Fort Worth Film Critics Association Awards | Best Picture | Перемога | |
| Best Actor | Том Генкс | Номінація | |
| Directors Guild of America | Outstanding Directorial Achievement | Стівен Спілберг | Перемога |
| Empire Awards | Best Actor | Том Генкс | Перемога |
| Best Director | Стівен Спілберг | Перемога | |
| Best Film | Номінація | ||
| Європейський кіноприз | Screen International Award | Стівен Спілберг | Номінація |
| Film Critics Circle of Australia Awards | Best Foreign Film | Номінація | |
| Florida Film Critics Circle Awards | Best Cinematography | Перемога | |
| Золотий глобус | Best Director | Стівен Спілберг | Перемога |
| Best Motion Picture | Перемога | ||
| Best Original Score | Джон Вільямс | Номінація | |
| Best Actor | Том Генкс | Номінація | |
| Best Screenplay | Номінація | ||
| Grammy Awards | Best Instrumental Composition Written for a Motion Picture or for Television | Джон Вільямс | Перемога |
| Harry Awards | Harry Award | Перемога | |
| Huabiao Film Awards | Best Foreign Film | Перемога | |
| Humanitas Prize | Feature Film Category | Номінація | |
| Italian National Syndicate of Film Journalists | Best Foreign Director | Стівен Спілберг | Перемога |
| Kansas City Film Critics Circle Awards | Best Film | Перемога | |
| Best Director | Стівен Спілберг | Перемога | |
| Best Supporting Actor | Jeremy Davies | Перемога | |
| Key Art Awards | Best of Show — Audiovisual | Перемога | |
| Las Vegas Film Critics Society Awards | Best Cinematography | Перемога | |
| Best Director | Стівен Спілберг | Перемога | |
| Best Picture | Перемога | ||
| Премія Лондонського гуртка кінокритиків | Film of the Year | Перемога | |
| Actor of the Year | Matt Damon | Номінація | |
| Actor of the Year | Том Генкс | Номінація | |
| Director of the Year | Стівен Спілберг | Номінація | |
| Los Angeles Film Critics Association Awards | Best Cinematography | Перемога | |
| Best Director | Стівен Спілберг | Перемога | |
| Best Picture | Перемога | ||
| MTV Movie Awards | Best Action Sequence | Том Генкс | Номінація |
| Best Male Performance | Том Генкс | Номінація | |
| Best Movie | Номінація | ||
| Motion Picture Sound Editors | Best Sound Editing — Dialogue | Перемога | |
| Best Sound Editing — Sound Effects | Перемога | ||
| Best Sound Editing — Music | Номінація | ||
| National Board of Review | Top Ten Films | Перемога | |
| National Society of Film Critics Awards | Best Film | Номінація | |
| New York Film Critics Circle Awards | Best Film | Перемога | |
| Online Film Critics Society Awards | Best Cinematography | Перемога | |
| Best Director | Стівен Спілберг | Перемога | |
| Best Ensemble | Перемога | ||
| Best Film | Перемога | ||
| Best Film Editing | Michael Kahn | Перемога | |
| Best Actor | Том Генкс | Номінація | |
| Best Music | Джон Вільямс | Номінація | |
| PGA Awards | Motion Picture Producer of the Year Award | Перемога | |
| Russian Guild of Film Critics | Best Foreign Film | Стівен Спілберг | Перемога |
| Satellite Awards | Best Motion Picture | Michael Kahn | Перемога |
| Best Director | Стівен Спілберг | Номінація | |
| Best Motion Picture — Drama | Номінація | ||
| Best Motion Picture — Cinematography | Номінація | ||
| Best Motion Picture — Score | Номінація | ||
| Best Motion Picture — Screenplay | Номінація | ||
| Best Actor | Tom Sizemore | Номінація | |
| Best Visual Effects | Номінація | ||
| Screen Actors Guild Awards | Best Ensemble | Номінація | |
| Best Actor | Том Генкс | Номінація | |
| Southeastern Film Critics Association Awards | Best Director | Стівен Спілберг | Перемога |
| Best Picture | Перемога | ||
| Toronto Film Critics Association Awards | Best Director | Стівен Спілберг | Перемога |
| Best Picture | Перемога | ||
| Best Male Performance | Том Генкс | Номінація | |
| Writers Guild of America | Best Screenplay | Номінація |
Цікаві факти ред.
- Картина заснована на реальних подіях, що сталися з братами Ніланд під час Другої світової війни.
- Так як у світі залишилося небагато діючої німецької бронетехніки, німецькі «Тигри» були копіями справжніх танків на основі Т-34.
- Під час зйомок Спілберг показував знятий матеріал ветеранам висадки в Нормандії з метою домогтися найточнішого відтворення подій. Багато в чому саме їх консультації допомогли фільму бути дуже достовірним навіть у деталях. Наприклад, приголомшена вибухами риба, викинута на пляж «Омаха» — підказка учасників десанту.
- Пароль і відгук для солдатів, що висадилися в Норманді («спалах» і «блискавка») — «грім»), у фільмі переплутані місцями, і до того ж ці пароль і відгук використовувалися тільки при десантуванні парашутистів на ранніх етапах операції.
- Для зйомок сцен, в яких солдатам відриває руки і ноги, були запрошені люди з інвалідністю.
- Всі провідні актори в примусовому порядку проходили армійські тренування протягом декількох днів, виняток було зроблено лише для Метта Деймона, якому, незважаючи на присутність у назві прізвище його героя, все-таки відводилася другорядна роль.
- Оскільки при відтворенні військових дій у воді металева амуніція була заважкою для акторів, було виготовлено дерев'яну. Також у цій сцені використали 40 баррелів штучної крові.
- Два «німця», що зверталися до американських солдатів на незрозумілій для них мові, були чехами. Один з них казав: «Будь ласка, не вбивайте мене, я не німець, я чех, я нікого не вбивав!».
- В силу обставин основна частина зйомок картини була перенесена з території Великої Британії на ірландські землі. Британське Міністерство оборони відмовилося надати знімальній групі необхідну допомогу, надавши як статистів своїх бійців. Тоді-то на виручку Спілбергу і прийшли ірландські солдати (близько 250 чоловік).
- Режисер Стівен Спілберг почав замислюватися про запрошення в проект Метта Деймона після перегляду картини «Мужність в бою», але довгий час вважав актора занадто худорлявим. З легкої подачі Робіна Вільямса Спілберг познайомився з Деймоном на знімальному майданчику «Розумник Уілл Хантінг» і змінив свою думку. Іншим претендентом на роль Раяна був Едвард Нортон.
- Роль Капарзо була написана спеціально для Віна Дизеля, після того як Спілберг ознайомився з попередніми роботами актора.
- В оригінальній версії сценарію мова персонажа Тома Хенкса, звернена до решти учасників бойового підрозділу, була набагато довша (у ній герой розповідає про те, що він готовий зробити, щоб повернутися назад додому). Чинив опір сам Хенкс, нарікаючи на те, що його персонажу не варто так довго говорити. Спілберг погодився, і монолог був серйозно купований.
- Стівен Спілберг навмисно знизив кольоровість плівки приблизно на 60 %, тому що дія картини відбувається в часи, коли кольорового телебачення ще не існувало. Проте дві провідні кабельні компанії Америки (DirecTV і Dish) при показі картини на своїх каналах повернули справжні кольори назад. Після перших двох днів показу на Центри підтримки цих каналів обрушився шквал дзвінків незадоволених громадян, що скаржилися на відсутність колірної гами в переданому малюнку.
- Це остання картина, монтаж якої проводився без застосування цифрових технологій, що стала переможцем церемонії Оскар в номінації «Найкращий монтаж».
- Звуки стрільби були записані при реальному використанні військової техніки періоду другої світової війни, що було відтворено неподалік від Атланти, штат Джорджія.
- В одному з епізодів Апхему (Джеремі Девіс) роблять зауваження щодо того, що він віддав честь своєму командиру (Том Хенкс) і тим самим виявив пріоритетну мету для можливого снайпера. У «Форрест Гамп» (1994) в аналогічній ситуації мав зауваження герой Тома Хенкса.
- Епізоди фільму (висадка військ на узбережжі, атака кулеметної обслуги, оборона Роммеля) увійшли в основу сюжету безлічі комп'ютерних ігор: Conker's Bad Fur Day, Commandos 3: Road to Berlin, Call of Duty 2, Company of Heroes, Medal of Honor, Day of Defeat та ін.[16].
Примітки ред.
- ↑ а б Box Office Mojo — 1999.
- ↑ http://boxofficemojo.com/movies/?id=savingprivateryan.htm«Врятувати [Архівовано 13 грудня 2010 у Wayback Machine.] рядового Раяна" на сайті Box Office Mojo
- ↑ Saving Private Ryan (1998). Rotten Tomatoes. Архів оригіналу за 25 грудня 2019. Процитовано 7 лютого 2018.
- ↑ Saving Private Ryan (1998). Metacritic. Архів оригіналу за 12 листопада 2020. Процитовано 7 лютого 2018.
- ↑ Turan, Kenneth (24 липня 1998). Saving Private Ryan review. Los Angeles Times. Архів оригіналу за вересень 29, 2007.
- ↑ Saving Private Ryan. Roger Ebert. Архів оригіналу за 30 грудня 2008. Процитовано 5 вересня 2008.
- ↑ Saving Private Ryan — Film Review. Total Film. Архів оригіналу за 10 червня 2008. Процитовано 5 вересня 2008.
- ↑ Saving Private Ryan: Company C, 2nd Ranger Battalion [Архівовано 10 серпня 2011 у Wayback Machine.]. Sproe.com. Retrieved on September 8, 2011.
- ↑ Veterans riled by Ryan. BBC. 19 березня 1999. Архів оригіналу за 24 грудня 2008. Процитовано 5 вересня 2008.
- ↑ LCM. Saving Private Ryan Online Encyclopedia. Архів оригіналу за 16 червня 2008. Процитовано 5 вересня 2008.
- ↑ Reynolds, Matthew. Saving Private Ryan. Channel 4. Архів оригіналу за січень 6, 2007. Процитовано 6 вересня 2008.
- ↑ Malaysia bans Spielberg's Prince. BBC. 27 січня 1999. Архів оригіналу за 6 березня 2012. Процитовано 5 вересня 2008.
- ↑ http://www.oscars.org/awards/academyawards/legacy/ceremony/71st-winners.html [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.] 71-ше вручення кінопремії «Оскар»
- ↑ http://www.kinopressa.ru/premii/2002-1998.html [Архівовано 3 квітня 2011 у Wayback Machine.] Переможці та номінанти нагороди Гільдії кінознавців і кінокритиків Росії
- ↑ MTV Movie Awards [Архівовано 22 липня 2010 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ http://www.imdb.com/title/tt0120815/trivia [Архівовано 20 вересня 2015 у Wayback Machine.] Факти про фільм на сайті Internet Movie Database
Посилання ред.
- Врятувати рядового Раяна на сайті IMDb (англ.)
