Вікіпедія

Врабель Михайло Андрійович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Врабель.

Михайло Андрійович Врабель (20 листопада 1866, Вирава, жупа Земплін, Австро-Угорщина — 4 січня 1923, Будапешт, Угорське королівство) — український педагог, фольклорист, журналіст, книговидавець.

Врабель Михайло Андрійович
Народився 20 листопада 1866(1866-11-20)
Вирава, Меджилабірці, Пряшівський край, Словаччина
Помер 4 січня 1923(1923-01-04) (56 років)
Будапешт, Угорське королівство
Країна  Угорщина
Діяльність журналіст, етнограф

Біографія ред.

Михайло Врабель народився в родині священника. Навчався в Унгварській греко-католицькій учительській семінарії (1887). Працював учителем спочатку у Земпліні, а 1888—1898 р. в Руському Керестурі, Вербасі и Новому Саді. В 1898—1918 рр. був редактором газети «Недѣля» (Будапешт), яку угорське Міністерство землеробства видавало для місцевих селян русинським діалектом. Окрім господарчих тем, газета публікувала твори підкарпатських, а також переклади російської та української літератури місцевим діалектом (Марка Вовчка, Л. Глібова, С. Руданського, В. Стефаника, Л. Толстого, Ю. Федьковича, А. Чехова, Т. Шевченка и др.), фольклор. Як додаток до «Недѣли», з 1908 р. видавав також річний календар «Пріятель селянъ». Видав «Букварь» (1898) «язичієм», який витримав чотири видання (до 1910). Помер в Будапешті.

Професійні публикації ред.

Був автором багатьох статей на теми історії, культури, етнографії, фольклору і громадського життя карпатських русинів. Перші записи народних співанок М. Врабеля з'явилися в журналі «Листокъ» Євгена Фенцика (1887 № 8, 1888 № 3). В фаховому журналі «Ethnographia», який почав виходити з 1890 угорською мовою, опублікував статтю про вечорниці та весілля у бачванських русинів з записами їхніх співанок (1891, № 2), народні легенди про короля Матяша (1893, № 4).

Фольклорні збірки М. Врабеля ред.

  • Русскій соловей. Унгваръ, 1890. 176 с.
  • Угро-русски народны спѣванки. Будапештъ, 1900. 320 с.

2014 р. на кошти меценатки Наталії Гаттас (США) в Ужгороді були перевидані обидві збірки в одній книжці.

Література ред.

  • Маґочій П. Р., Поп І. І. Врабель Михайло // Енциклопедія історії та культури карпатських русинів. Ужгород, 2010. С. 102.
  • Мушинка М. До 100-річчя з дня народження Михайла Врабеля // Дружно вперед. 1966. № 12.
  • Павленко Г. Врабель Михайло Андрійович (1866—1923) // Г. Павленко Діячі історії, науки і культури Закарпаття: Малий енциклопедичний словник. Ужгород, 1999. Сс. 39-40.
  • Поп, И. Врабель Михаил // И. Поп. Энциклопедия Подкарпатской Руси. — Ужгород: изд-во В. Падяка, 2001. С. 122.
  • Рамач Я. Учительованє Михайла Врабеля у Новим Садзе (1895—1898) // Шветлосц, XXIX, 1991. Сс. 48–66.
  • Хланта, І. Врабель Михайло Андрійович // Енциклопедія Закарпаття: визначні особи XX століття / наук. ред. О. Д. Довганич. — Ужгород: Гражда, 2007. — Сс. 74-75.

Посилання ред.

Примітки ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Врабель_Михайло_Андрійович&oldid=36530098