Шов уперед голку
Шов упере́д го́лку, також попередго́лку[1], затяганка[2] —один з найпростіших і водночас основоположних швів у вишивці та шитті. Є основою для значної кількості традиційних українських вишивальних технік. Робоча нитка утворює пунктир на лицьовому та виворотньому боці полотна.
Техніка виконання ред.
Робочу нитку закріплюють на звороті полотна. Голку виводять на лице і спрямовують між двох ниток піткання, справа наліво. Набирають на неї та пропускають, в найпростішому випадку, однакове число ниток.(найчастіше 3-5) (Загалом число набраних та пропущених ниток залежить від характеру узору.) Доходячи до кінця ряду, роблять вертикальний стібок на наступний ряд, обертають полотно на 180 і продовжують шити справа наліво. «Вперед голку» можна шити не лише паралельно ниткам піткання, а й вздовж будь-якої лінії, навіть по тканині без полотняного переплетіння ниток. В цьому випадку слід попередньо намалювати майбутню лінію, а потім намагатись робити вздовж неї рівновіддалені стібки однакової довжини.
Використання у вишивці ред.
Шов «вперед голку» застосовують для позначення контурів узорів («розвід»), які потім зашивають гладдю, рушникових виповнень («просо», насип, полотняне заповнення), у збиранках.
Залежно від кількості набраних та пропущених ниток та напряму вишивання шов творить наступні традиційні техніки української вишивки:
| Назва | Особливості | Поширення | Приклад |
| Двостороння штапівка | вишивають ряд «вперед голку», коли доходять до кінця, повертають полотно на 180 і продовжують вишивати в цьому ж ряді, заповнюючи проміжки на лиці і вивороті стібками | Східне Поділля | 
|
| Низь | вишивають з вивороту полотна, найчастіше вертикальними рядами поперемінно вверх і вниз, набираючи на голку непарне число ниток (1-7) | Поділля та Гуцульщина | 
|
| Заволікання | вишивають горизонтальними рядами червоною ниткою. Стібки часто покривають значну кількість ниток (більше 10) | Полісся | 
|
| Затягання | кольорову нитку протягують між двох ниток піткання |
Примітки ред.
- ↑ Кулинич-Стахурська, 2007, с. 16.
- ↑ Сусак, Стеф'юк, 2006, с. 48.
Література ред.
| Вікіпідручник Вишивка має сторінку на тему |
- Дяків-Оніл Т. Українські стіби. — Філадельфія, 1984. — 158 с.
- Кулинич-Стахурська О. Мистецтво української вишивки. — Львів, 2007. — С. 16. — ISBN 978-966-02-4282-1.
- Сусак К., Стеф'юк Н. Українське народне вишивання. — К. : Науковий світ, 2006. — С. 48-49. — ISBN 966-675-416-9.
- Цибульова Г., Гаврилова Г. Ручне вишивання. — К. : Техніка, 1982. — С. 5.
- Радкевич В., Пащенко Г. Технологія вишивки. — К. : Вища школа, 1997. — ISBN 5-11-004547-X.