Крук (рід)

рід птахів
(Перенаправлено з Ворона)
Крук
Час існування: 11.1–0 млн р. т. міоценнаш час
Крук у Йосеміті, США
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Воронові (Corvidae)
Підродина: Corvinae
Рід: Крук (Corvus)
Linnaeus, 1758
Види
Посилання
Вікісховище: Corvus
Віківиди: Corvus
EOL: 45510001
ITIS: 179724
NCBI: 30420
Fossilworks: 39446

Крук[1][2][3] або воро́на[4][5] (Corvus) — рід великих птахів, типовий рід родини воронових (Corvidae) з ряду горобцеподібних (Passeriformes).

Складається із близько сорока видів, поширених у всій північній півкулі, Азії, Африці, Австралії. Етимологія: лат. corvus — «крук»[6]. Назва крук праслов'янського походження[7], від дієслова крукати — видавати хриплі звуки[8]. Типовий вид: крук — Corvus corax[9].

Види Corvus мають повністю чорне або чорне з додаванням білого, або сірого оперення. Вони міцні з сильними дзьобами й ногами. Є обмежений статевий диморфізм. Види роду Corvus в основному зграйні, територіальні та всеїдні. Поживою є комахи, насіння, фрукти, різні види відходів, м'ясо. Деякі ворони можуть жити до віку 20 років, задокументовано, що найстаріша ворона померла у віці 59 років[10].

У Європі мешкають такі птахи цього роду: крук, грак, галка, чорна ворона та сіра ворона. Інколи ворону чорну та ворону сіру розглядають як підвиди. Ареал чорної ворони складається з двох незв'язних частин — вона поширена на заході Європи та в Азії, а в проміжку між ними живе сіра ворона. Там, де зустрічаються два види ворон можливі змішування. Нащадки змішаних пар мають більше чорного забарвлення, ніж у звичайної сірої ворони.

Інтелект ред.

Види птахів з ряду горобцеподібних мають великий мозок у порівнянні з іншими птахами. Це особливо стосується родини воронових. Є загальна кореляція між відносною вагою мозку і вищою пізнавальною здатністю в птахів і ссавців. Підтвердженням цьому є, зокрема, види Corvus, які є досить новаторськими — можуть виготовляти інструменти (Corvus moneduloides), розв'язувати нові проблеми (Corvus corax, С. moneduloides), користати тактичний обман (С. corax) і вчитися в родичів (С. corax)[11].

Рід в Україні ред.

На території України проживають круки, сірі ворони, граки та галки. Важливою як українською, так і загальносвітовою тенденцією останніх десятиліть є доволі активніша колонізація вороновими мегаполісів, що стало можливим завдяки їхнім великим пристосувальним можливостям, зокрема всеїдності. Це стосується навіть круків: попри те, що вид почувається комфортніше на позаміських гніздових територіях, за останні роки його популяція в Києві дещо зросла і, як підрахували вчені, нині становить 10 пар. Загалом же на території України за останні десятиріччя щільність популяції крука збільшилася з 0,25 до 0,45–0,5 пари на 1 км². Що ж до граків, то майже всі їхні життєві цикли відбуваються в урбанізованих екосистемах. Цікаво, що в Зоні відчуження довкола Чорнобильської атомної електростанції цих птахів немає: вони, на відміну від круків і сорок, полишили її впродовж кількох років після евакуації місцевого населення[12].

Види ред.

Рід нараховує 47 видів:[13]

Вимерлі види ред.

Примітки ред.

  1. Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Анотований список українських наукових назв птахів. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 13 квітня 2015. 
  2. Булахов В.Л., Губкін А.А., Пономаренко О.Л., Пахомов О.Є. Біологічне різноманіття України. Дніпропетровська область. Птахи: Горобцеподібні (Aves: Passeriformes) : моногр. — Дніпро : Вид-во ДНУ, 2015. — 522 с. — ISBN 978-966-551-375-9.
  3. Куйбіда В.В., Гаврись Г.Г., Лопатинська В.В. Зоологія хребетних. Практикум. — Київ : Міленіум, 2007. — 212 с. Архівовано з джерела 27 вересня 2017
  4. Маркевич О. П., Татарко К. І., 1983, с. 159. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник: термінологія і номенклатура. — Київ: Наукова думка, 1983. — 412 с.
  5. Загороднюк І. Наземні хребетні України та їх охоронні категорії. — Ужгород, 2004. — 48 с. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 13 квітня 2015. 
  6. Angus Stevenson. Oxford Dictionary of English. — Oxford University Press, 2010. — С. 393. — ISBN 0199571120.
  7. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — С. 109. — ISBN 5-12-001263-9.
  8. Boryś, W. 2005. Słownik etymologiczny języka polskiego. Wydawnictwo Literackie, Kraków, P. 264, 862 pp. (пол.)
  9. Robert Ridgway, Herbert Friedmann. The birds of North and Middle America. — Govt. Print. Off, 1904. — Т. 50. — С. 256.
  10. The Washington Post. Архів оригіналу за 13 грудня 2014. Процитовано 26 березня 2015. 
  11. Cnotka J., Güntürkün O., Rehkämper G., Gray R.D., Hunt G R. Extraordinary large brains in tool-using New Caledonian crows (Corvus moneduloides) // Neuroscience letters. — 2008. — Вип. 433. — № 3. — С. 241–245.
  12. Воронові птахи України: види, поведінка, поширеність — Новини НАН України. Архів оригіналу за 18 листопада 2016. Процитовано 17 листопада 2016. 
  13. Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (2022). Crows, mudnesters, melampittas, Ifrit, birds-of-paradise. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 18 серпня 2022. 
  14. Corvus samarensis у базі Avibase. 
  15. Corvus pusillus у базі Avibase. 
  16. Corvus violaceus у базі Avibase. 
  17. Corvus minutus у базі Avibase. 
  18. Corvus levaillantii у базі Avibase. 
  19. Corvus culminatus у базі Avibase. 

Посилання ред.