Волянська Лілея Олегівна
Лілея Олегівна Воля́нська (нар. 28 червня 1945, Падерборн) — канадська співачка (сопрано), художниця, мистецтвознавець і педагог українського походження. Дочка Олега-Мирослава, сестра Богдани, онука Павла Волянських.
| Волянська Лілея Олегівна | |
|---|---|
| Народилася |
28 червня 1945 (78 років) Падерборн, Детмольд, Північний Рейн-Вестфалія, Німеччина |
| Країна |
.svg){kind=small} Канада |
| Діяльність | співачка, художниця, мистецтвознавиця |
| Alma mater | Альбертський університет |
| Вчителі | Колесник Володимир Андрійович і Дометій Йосипович Йоха |
| Батько | Волянський Олег-Мирослав |
| Брати, сестри | Волянська Богдана Олегівна |
Біографія ред.
Народилася 28 червня 1945 року в місті Падерборні (Німеччина). 1967 року закінчила коледж, а 1971 року університет у Нью-Йорку, де здобула художню й мистецтвознавчу освіту; 1979 року закінчила Альбертський університет, здобувши педагогічну освіту; 1984 року закінчила курси диригентів при Українському музичному товаристві в Альберті (клас Володимира Колесника). Співу навчалась приватно у М. Слов'янської (Нью-Йорк) та Доментія Березенця, а також протягом 1984—1989 років в Альбертській консерваторії в Едмонтоні (клас Д. Астора і Л. Петрілло); протягом 1991—1992 років стажувалася в Київській консерваторії.
Артистичну діяльність розпочала 1974 року концертами в Оттаві, Торонто та Нью-Йорку. Виступала у складі Торонтської української оперної компанії, української збірної оперної трупи під керівництвом Володимира Колесника (Торонто, Едмонтон). З 1990 року гастролювала з концертами в Києві, Харкові, Львові.
Творчість ред.
У репертуарі романси Бориса Лятошинського, Миколи Лисенка, Василя Барвінського, Станіслава Людкевича, Остапа Нижанківського, а також сольні партії у творах українських композиторів діаспори (літургія «Тисячоліття» Юрія Фіали, ораторія «Неофіти» Мар'яна Кузана). Записала три аудіокасети за творами українських композиторів (у 1989 році та дві у 1991 році).
На сцені Київського театру опери та балету виконала партії:
- Наталка («Наталка Полтавка» Миколи Лисенка);
- Оксана («Запорожець за Дунаєм» Семена Гулака-Артемовського);
- Катря («Наймичка» Михайла Вериківського).
У 1972 році виконала розпис іконостаса в церкві Непорочного зачаття у Сан-Франциско; розписала низку громадських споруд в Едмонтоні.
Авторка низки посібників для педагогів та учнів україно-англійських шкіл в Канаді.
Література ред.
- Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 134. — ISBN 5-88500-042-5. [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.];
- Філенко Т. Ю. Волянська Лілея Олегівна // Мистецтво України: енциклопедія: у 5 томах. / редколегія: А. В. Кудрицький (відп. ред.) [та ін.]. — Київ: «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1995, Том 1 : А-В . — 1995, сторінки 382—383;
- Лисенко І. М. Волянська Лілея Олегівна // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — ISBN 966-02-2074-X.