Вольфганг-Фрідріх фон Форстнер
Барон Вольфганг-Фрідріх фон Форстнер (нім. Wolfgang-Friedrich Freiherr von Forstner; 3 жовтня 1916, Карлсруе — 24 вересня 1999, Гамбург) — німецький офіцер-підводник, капітан-лейтенант крігсмаріне, фрегаттен-капітан бундесмаріне.
| Вольфганг-Фрідріх фон Форстнер | |
|---|---|
| нім. Wolfgang-Friedrich Freiherr von Forstner | |
| Народився |
3 жовтня 1916[1] Карлсруе, Німецька імперія[1] |
| Помер |
24 вересня 1999 (82 роки) Гамбург, Німеччина |
| Діяльність | підводник, солдат, офіцер ВМФ Німеччини |
| Знання мов | німецька[1] |
| Учасник | Друга світова війна[1] |
| Військове звання | Фрегаттен-капітан |
| Батько | Ernst von Forstnerd |
| Брати, сестри | Зігфрід фон Форстнер |
| Нагороди |
 |
Біографія ред.
Представник знатного прусського роду спадкових військовиків. 3 квітня 1937 року вступив на флот. У вересні 1939 року відряджений в авіацію. З квітня 1940 року — спостерігач 2-ї ескадрильї 606-ї групи берегової авіації. В березні-вересні 1942 року пройшов курс підводника. З вересня 1942 року — 1-й вахтовий офіцер на підводному човні U-572. В березні-травні 1943 року пройшов курс командира човна. З 26 травня 1943 року — командир U-472. 24 лютого 1944 року вийшов у свій перший і останній похід. 4 березня 1944 року U-472 був потоплений в Баренцовому морі південно-східніше Ведмежого острова (73°05′ пн. ш. 26°40′ сх. д.) артилерійським вогнем з міноносця ВМС Британії «Онслоут» і реактивними снарядами бомбардувальника «Свордфіш» з британського ескортного авіаносця «Чейсер». 23 члени екіпажу загинули, 30 (включаючи Форстнера) були врятовані і взяті в полон. 29 листопада 1947 року звільнений.
Звання ред.
- Кандидат в офіцери (3 квітня 1937)
- Морський кадет (21 вересня 1937)
- Фенріх-цур-зее (1 травня 1938)
- Оберфенріх-цур-зее (1 липня 1939)
- Лейтенант-цур-зее (1 серпня 1939)
- Оберлейтенант-цур-зее (1 вересня 1941)
- Капітан-лейтенант (1 квітня 1944)
Нагороди ред.
Посилання ред.
- Біографічні дані. [Архівовано 26 травня 2022 у Wayback Machine.]
- Форстнер на сайті uboat.net
Примітки ред.
- ↑ а б в г Busch R., Röll H. Der U-Boot-Krieg, 1939-1945: Die deutschen U-Boot-Kommandanten — 1996. — Vol. 1. — S. 68. — 344 с. — ISBN 3-8132-0490-1