Вікіпедія

Волоська декларація

Декларація про вчення «русского міра», також відома як Волоська декларація (грец. Διακήρυξη κατά της διδασκαλίας περί Ρωσικού Κόσμου, рос. Декларация об учении о Русском мире, груз. დეკლარაცია რუსული სამყაროს სწავლების შესახებ, рум. O Declarație privind învățătura Lumii Ruse, болг. Декларация против идеологията на Руския свят, араб. إعلان عن مفهوم عقیدة الأرض الروسية‎) — православна богословська декларація 2022 року, видана Волоською Академією Богословських Досліджень, підписана понад 1600 богословами та священнослужителями Православної Церкви на противагу вченню РПЦ після початку російського вторгнення в Україну у 2022 році[1][2][3][4].

У заяві, опублікованій 13 березня 2022 року, у Неділю Торжества Православ'я, була обговорена і засуджена як єресь ідеологія «русского міра», яку Московський Патріархат просував з часів розпаду СРСР та особливо після приходу до влади Володимира Путіна[5][6].

Передумови ред.

На думку більшості дослідників, концепція «русского міра» була введена в сучасний науковий і політичний обіг у 1993—1997 роках П. Г. Щедровицьким і Є. В. Островським[7]. Ця ідеологія змішує помилкове православне богослов'я, крайній націоналізм і реваншистські настрої по відношенню до старих територій Російської імперії та СРСР, розвивалася в основному з приходом до влади Володимира Путіна. Після інтронізації Кирила (Гундяєва) на посаду Патріарха Московського РПЦ стала рушієм цієї ідеї в усі верстви російського суспільства[8][9][10].

Ця ідеологія бачить транснаціональний простір, що прагне виправдати «цивілізаційну єдність», засновану на історії Київської Русі, єдності православних, використанні російської мови, центром якої буде Москва, що сприймається як Третій Рим[11].

Після розпаду СРСР РПЦ все частіше виступала з ініціативами щодо встановлення своєї церковної влади на території, яку вона вважала своєю традиційною вотчиною, намагаючись при цьому поширити свій вплив на православний світ загалом[11].

Після російського вторгнення в Україну у 2022 році ситуація всередині Православної Церкви ставала все більш напруженою; більше 1600 богословів і священнослужителів стали підписантами документа, що засудив єресь Московського Патріархату[3][4][12].

Зміст ред.

Документ складається з двох частин, перша з яких є вступною запискою, в якій засуджується єресь концепції «русского міра». У другій частині документу наводиться біблійне підґрунтя та цитується Святе Письмо, щоб показати, що православ'я не приймає ганебні дії, які здійснюються російським урядом та РПЦ під керівництвом Кирила (Гундяєва)[3].

Підписанти ред.

Документ підписали православні богослови і священнослужителі з Греції, Росії, Грузії, Румунії, України, Болгарії, Франції, Чехії, США, Лівану, Німеччини, Бельгії, Канади, а також деякі богослови з Індії та Сербії.

Посилання ред.

Примітки ред.

  1. ↑ Декларація православних богословів світу про “русскій мір”. 13 березня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  2. ↑ Православні богослови світу засудили єресь "русского міра" і ганебні дії російської влади - РІСУ. Релігійно-інформаційна служба України (укр.). Процитовано 21 березня 2023.
  3. ↑ а б в Декларація православних богословів світу про “русскій мір” - РІСУ. Релігійно-інформаційна служба України (укр.). Процитовано 21 березня 2023.
  4. ↑ а б University of Exeter. www.exeter.ac.uk (англ.). Архів оригіналу за 23 січня 2023. Процитовано 21 березня 2023.
  5. ↑ Абаринов, Владимир; Сидорова, Галина (18 лютого 2015). "Русский мир", бессмысленный и беспощадный. Радио Свобода (рос.). Процитовано 21 березня 2023.
  6. ↑ Heneghan, Gabriela Baczynska and Tom. The Russian Orthodox Church Acts As Putin's 'Soft Power' In Ukraine. Business Insider (амер.). Процитовано 21 березня 2023.
  7. ↑ Fati︠u︡shchenko, Valentin Ivanovich; Фатющенко, Валентин Иванович (2009). Russkiĭ mir v kontekste mirovykh t︠s︡ivilizat︠s︡iĭ : kurs lekt︠s︡iĭ. Moskovskiĭ gosudarstvennyĭ universitet im. M.V. Lomonosova. Fakulʹtet inostrannykh i︠a︡zykov i regionovedenii︠a︡., Московский государственный университет им. М.В. Ломоносова. Факультет иностранных языков и регионоведения. Moskva. ISBN 978-5-94244-026-8. OCLC 462785232. {{cite book}}: Проігноровано |work= (довідка)
  8. ↑ The new Russian cult of war. The Economist. ISSN 0013-0613. Процитовано 21 березня 2023.
  9. ↑ Service, Meagan Saliashvili-Religion News. Orthodox Debate Ethnocentric Churches Amid Russia-Ukraine War. News & Reporting (англ.). Процитовано 21 березня 2023.
  10. ↑ Ashenden, Robin (26 грудня 2022). Putin's unholy alliance and the sins of the Russian Orthodox church. The Spectator (амер.). Процитовано 21 березня 2023.
  11. ↑ а б Stoeckl, Kristina. Russian Orthodoxy and Secularism. Leiden. ISBN 978-90-04-44015-9.. {{cite web}}: Перевірте значення |isbn=: недійсний символ (довідка)
  12. ↑ Panagiotis. A Declaration on the “Russian World” (Russkii mir) Teaching. Ακαδημία Θεολογικών Σπουδών Βόλου (брит.). Процитовано 21 березня 2023.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Волоська_декларація&oldid=42372451