Волконський Андрій Михайлович
Князь Андрій Михайлович Волконський (14 лютого 1933, Женева — 16 вересня 2008, Екс-ан-Прованс) — радянський, російський і французький композитор, клавесиніст, диригент.
| Андрій Михайлович Волконський | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Дата народження | 14 лютого 1933[1][2] |
| Місце народження | Женева, Швейцарія[1] |
| Дата смерті | 16 вересня 2008[3][1][2] (75 років) |
| Місце смерті | Екс-ан-Прованс[4] |
| Поховання | Ментона |
| Громадянство |
 Франція,  СРСР, Франція |
| Професії | диригент, композитор, кінокомпозитор, органіст, клавесиніст |
| Освіта | Академічне музичне училище при Московській державній консерваторії імені П. І. Чайковського (1949) і Московська державна консерваторія імені Петра Чайковського (1954) |
| Інструменти | клавесин |
| Колективи | «Мадригал» |
| Батько | Mikhail Volkonskyd |
| Мати | Kira Petkevichd |
| Діти | Петер Волконськийd |
Біографія ред.
Народився 1933 року в Женеві. Його батько — князь Михайло Петрович Волконський, мати — Кіра Георгіївна Петкевич (1911–1995).
Дитиною грав свої імпровізації Рахманінову. Навчався у Діну Ліпатті.
1947 року родина повернулася в Москву.
У 1950 — 1954 році вчився в Московської консерваторії (клас Ю. Шапоріна), був відрахований.
З 1956 року виступав як диригент та клавесиніст, став одним з піонерів відродження інтересу до старовинної музики.
1965 року заснував ансамбль «Мадригал».
З грудня 1972 року жив на Заході, переважно — у Франції.
Помер 16 вересня 2008 року в місті Екс-ан-Прованс, на півдні Франції. Відспівування, за участю православного священика та хором з Ніцци, відбулося 21 вересня, похорони — 22 вересня. Згідно з його бажанням, був похований серед могил аристократів початку XX століття, в склепі княжого сімейства Волконських на кладовищі французького міста Ментон, недалеко від кордону з Італією.
Син, князь Пеетер (Петро) Андрійович Волконський — відомий естонський актор, постановник та рок-музикант.
Творчість ред.
Музика до фільмів ред.
- «Стьопа-моряк» (1955, мультфільм)
- «Виконання бажань» (1957, мультфільм, у співавт.)
- «Таємниця далекого острова» (1958, мультфільм, у співавт.)
- «Людина людині» (1958, мюзикл)
- «Нові пригоди Кота в чоботях» (1958)
- «Марія-майстриня» (1959)
- «Клишоногий друг» (1959)
- «Ясхан» (1960, кінонарис; студія «Туркменфільм», реж. Л. Черенцов)
- «Пригоди Кроша» (1961)
- «Три плюс два» (1963)
- «Через цвинтар» (1964)
- «Війна під дахами» (1967)
- «Замки на піску» (1968, документальнний)
- «Мертвий сезон» (1968)
- «Сини йдуть у бій» (1969)
- «Могила лева» (1971)
- «Червоний колір папороті» (1988, у співавт.; СРСР—Польща)
- «Тартюф» (2000, фільм-спектакль)
Вибрані твори ред.
- Соната для фортепіано (1949)
- Фортепіанне тріо (1950—1951)
- Соната для арфи (1951)
- Русь, кантата на слова М. Гоголя (1952)
- Лик миру, кантата на вірші П. Елюара (1952)
- Концерт для оркестру (1953)
- Капричіо для оркестру (1954)
- Фортепіанний квінтет (1954—1955)
- Струнний квартет (1955)
- Соната для альта та фортепіано (1955—1956)
- Musica stricta (fantasia ricercata) для фортепіано (1956—1957, присв. М. Юдіної)
- Музика для 12 інструментів (1957)
- Серенада комасі для камерного оркестру (1958—1959)
- Сюїта дзеркал для п’яти виконавців на текст Ф. Г. Лорки (1959)
- Соната для альта (1960)
- Гра втрьох, мобіль для флейти, скрипки та клавесина (1961)
- Жалоби Щази для сопрано та камерного ансамблю (1962)
- Мандрівний концерт для сопрано, скрипки, флейти, ансамблю ударних і 26 інструментів на текст О. Хаяма (1963—1967)
- Вузлики часу для трьох груп інструментів (1970, присв. В. Сильвестрову)
- Maqam для тара та клавесина (1974)
- Lied для чотирьох голосів на текст із Пісенника з Глогау (1974)
- Immobile для фортепіано з оркестром (1977—1978)
- Was noch lebt для мецо-сопрано та струнного тріо на вірші Й. Бобровського (1985)
- Psalm 148 для трьох голосів, органу та литавр (1989)
- Carrefour для ансамблю (1992)
Література ред.
- Дружинин, Фёдор. Андрей Волконский. // Воспоминания. Страницы жизни и творчества. Греко-латинский кабинет Ю. А. Шичалина, Консерватория им. Чайковского. — М., 2001.
- Kholopov, Yu. Andrei Volkonsky the initiator: a profile of his life and work// Ex oriente…II". Nine Composers from the former USSR. / Ed. by V. Tsenova. — Berlin: E. Kuhn, 2003. — P. 1—28.
- Schmelz, J. Peter. Andrey Volkonsky and the Beginnings of Unofficial Music; Volkonsky's Rejoinder. // Such Freedom, if only musical. Unofficial Soviet Music during the Thaw. — Oxford University Press, New York, 2009. — P. 67—130 & 275—294.
- Елена Дубинец. Князь Андрей Волконский. Партитура жизни. — М.: РИПОЛ классик, 2010. — ISBN 978-5-386-02153-5.
- Лев Маркиз. «Смычок в шкафу»
Примітки ред.
- ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #124599583 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ http://listproc.ucdavis.edu/archives/mlist/log0809/0010.html
- ↑ Freebase Data Dumps — Google.
Посилання ред.
- Холопов Ю. М. Ініціатор: Про життя та музиці Андрія Волконського [Архівовано 22 червня 2013 у Wayback Machine.]. // Музика з колишнього СРСР. — Сб статей. — Випуск 1. — М., 1994. — С. 5 — 23.
- Волконський, Андрій Михайлович on Wikilivres
- Andre Volkonsky [Архівовано 3 січня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
- «Грати на клавесині було ідеологічної диверсією» [Архівовано 3 січня 2015 у Wayback Machine.]. Інтерв'ю на сайті openspace.ru
- Фільмографія на animator.ru
|
Це незавершена стаття про особу Росії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |