Волков Григорій Іванович
Волков Григорій Іванович (нар. 1890, за іншими даними 1892[1], Олександрія, Херсонська губернія[1] — пом. 1939, за іншими даними 1938[1]) — український радянський вчений-правознавець, професор кафедри кримінального права Інституту народного господарства.
| Волков Григорій Іванович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
1890 Олександрія, Херсонська губернія, Російська імперія |
| Помер | 1939 |
| Країна |
 СРСР |
| Alma mater | Харківський університет |
| Галузь | правознавство |
| Заклад | Харківський інститут народного господарства |
| Вчене звання | професор |
Життєпис ред.
Народився у 1890 році, за іншими даними 1892 в місті Олександрія (Херсонська область)[1].
Закінчив Харківський університет. Протягом 1920–1930 років працював професором кафедри кримінального права Інституту народного господарства (м. Харків).
У 1925 році вийшов його підручник з кримінального права. У 1928 році Г. І. Волков виступив зі статтею «Відповідальність за сукупністю злочинів», в якій уперше у радянській юридичній літературі було розглянуто питання про принципи та порядок призначення покарання при вчиненні особою кількох злочинів. Автор вважав за необхідне передбачити в законодавстві, крім принципу поглинання, принцип факультативного підвищення покарання в межах максимального розміру даного виду покарання в Загальній частині.
У 1928 році видав монографію «Кримінальне право і рефлексологія», в якій намагався визначити механізм злочинної поведінки при необережних злочинах, обґрунтувати відповідальність за необережність. Спроба автора виявити механізм злочинної поведінки за допомогою психофізіологічних чинників на той час вважалась новаторською.
У 1930 році видав «Навчальний курс кримінального права», де докладно проаналізовано проблеми кримінального права, що стосуються злочину. Це видання дає уявлення про рівень розвитку науки кримінального права на початку 30-х років.
У 1931 році Г. І. Волков виїхав на наукову роботу до Москви. З 1931 — співробітник Всесоюзного інституту юридичних наук[ru] у Москві, у 1936—1937 роках — його директор.
У 1939 році був репресований і в тому ж році помер (за іншими даними помер 1938[1]). Реабілітований 1992 року (за іншими даними 1997[1]).
Вшанування пам'яті ред.
У травні 2016 в Олександрії на честь Григорія Волкова було названо вулицю в приватному секторі міста на Чотирнадцятому мікрорайоні[2].
Примітки ред.
Посилання ред.
- Волков Григорій Іванович [Архівовано 31 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — ISBN 966-749-200-1.
- Літопис випускників Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого [Архівовано 20 листопада 2019 у Wayback Machine.]
- Персоналістична енциклопедія права [Архівовано 15 лютого 2015 у Wayback Machine.] Персональний сайт Славіка Бігуна
Література ред.
- Волков Григорій Іванович // Велика українська юридична енциклопедія. У 20 т. Т. 17. Кримінальне право / В. Я. Тацій (відп. ред.) та ін. — 2017. — С. 96. — ISBN 978-966-937-261-1.