Волати́льність (мінливість, англ. volatility) — у загальній статистиці показник, який характеризує коливання часових рядів. У фінансовій статистиці — це показник, який характеризує тенденції зміни ринкових цін і доходів впродовж певного часу. Є одним з найважливіших фінансових показників в управлінні фінансовими ризиками, де становить собою міру ризику використання фінансового інструмента за заданий проміжок часу. Найчастіше вираховується середня волатильність. Виражається волатильність в абсолютному (100$±$5) або у відносному від початкової вартості (100%±5 %) значенні.

Розрізняють два види волатильності:

  • Історична волатильність — це величина, рівна стандартному відхиленню вартості фінансового інструмента за заданий проміжок часу, розрахованому на основі історичних даних про його вартість.
  • Очікувана волатильність — волатильність, яку вираховують на основі поточної вартості фінансового інструмента із припущенням, що ринкова вартість фінансового інструмента відбиває очікуваний ризик.

Розрахунок історичної волатильності ред.

Середньорічна волатильність   пропорційна стандартному відхиленню   вартості фінансового інструмента і обернена пропорційна квадратному кореню періоду часу:

  ,

де   — стандартне відхилення вартості фінансового інструмента;   — період часу в роках.

Волатильність   за інтервал часу   (виражений у роках) розраховується на основі середньорічної волатильності так:

  .

Наприклад, якщо стандартне відхилення вартості фінансового інструмента протягом дня становить 0,01, а в році налічується 252 торгові дні (тобто період часу — 1 день = 1/252 року), то середньорічна волатильність буде дорівнювати:

  .

Волатильність за місяць (тобто за   року) дорівнюватиме:

 .

Джерела ред.

Посилання ред.