Водолій (знак зодіаку)
| Водолій | |
| Aquarius | |
 | |
| знак Водолія | |
| Тривалість | 20 січня — 19 лютого |
|---|---|
| Сузір'я | Водолій |
| Елемент | Повітря |
| Модальність | фіксований |
| Полярність | чоловічий |
| Доміциль | Уран, Сатурн |
| Екзальтація | Плутон |
| Падіння | Нептун |
| Вигнання | Сонце |
Водолій (лат. Aquarius) — одинадцятий знак зодіаку, відповідний сектору екліптики від 300° до 330°, відраховуючи від точки весняного рівнодення; фіксований[1] знак тригону — Повітря. Зазвичай зображують у вигляді людини з глечиком, яка ллє воду.
У західній астрології вважають, що Сонце перебуває в знаку Водолія з приблизно 21 січня по 20 лютого, у ведичній — Кумбха з 13 лютого до 15 березня. Не слід плутати знак Водолія з сузір'ям Водолія, в якому Сонце в наш час перебуває з 16 лютого до 11 березня.
Керівні планети Водолія — Сатурн, за трипліцитетом Меркурій, Сатурн, Юпітер[2]. Сонце у вигнанні.
Символ ред.
Символ Водолія ♒ (може не відображатися в деяких браузерах) в Юнікоді розташований під десятковим номером 9810 або шістнадцятковим номером 2652 і може бути введений в HTML-код як ♒ або ♒ .
Міфічна історія ред.
Водоносом, який представлений у сузір'ї Водолія, є Ганімед, прекрасний фригійський юнак. Ганімед був сином Троса, царя Трої (за Лукіаном, він також був сином Дардана). Під час пастушої роботи на горі Іда, Ганімед був помічений Зевсом. Цар богів закохався в нього й прилетів на гору у вигляді великої птахи та забрав Ганімеда до небес. З того часу хлопчик служить чашником богам. Овідій у своїх «Метаморфозах» доповідає цю історію у співах Орфея.
Див. також ред.
Примітки ред.
Джерела ред.
- Вільям Ліллі Лилли, Вильям. Христианская астрология [Архівовано 2 листопада 2012 у Wayback Machine.] 2004 г., 816 с.
- Dorotheus Sidonius. Carmen Astrologicum (Pentateuch)./ Translated by David Pingree. — Leipzig: B.G.Teubner, 1976. p.161.
- Знаки зодіаку та достоїнства планет в них, середньовічна схема [Архівовано 4 березня 2012 у Wayback Machine.]
- The classical use of triplicities [Архівовано 7 серпня 2011 у Wayback Machine.], Дебора Холдінг
- NICHOLAS DEVORE: The Encyclopedia of Astrology