Владіславс Соловейчикс

футболіст

Владіславс Соловейчикс (латис. Vladislavs Soloveičiks; нар. 25 травня 1999, Рига, Латвія) — латвійський футболіст, півзахисник клубу «Єлгава».

Ф
Владиславс Соловейчикс
Особисті дані
Народження 25 травня 1999(1999-05-25)[1] (25 років)
  Рига, Латвія
Зріст 181 см
Вага 73 кг
Громадянство  Латвія
Позиція півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб Латвія Єлгава
Номер 81
Юнацькі клуби
Латвія «Сконто»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2016 Латвія «Сконто» 0 (0)
2017 Латвія РТУ/Академія «Сконто»  ? (?)
2017–2019 Росія «Зеніт-2» 15 (0)
2019 Латвія «Валмієра Гласс» 14 (1)
2020 Україна «Колос» (Ковалівка) 0 (0)
2020– Латвія «Єлгава» 5 (0)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
2015 Латвія Латвія U-17 5 (0)
2016 Латвія Латвія U-18 5 (0)
2015–2018 Латвія Латвія U-19 27 (2)
2018– Латвія Латвія U-21 8 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 12 жовтня 2020.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 12 жовтня 2020.

Біографія ред.

Клубна кар'єра ред.

Вихованець академії «Сконто»[2]. За клуб провів два матчі в Кубку Латвії — 9 квітня 2016 в 1/4 фіналу розіграшу 2015/16 проти «Спартака» (Юрмала) (1:3, г)[3] і 17 липня 2016 в 1/8 фіналу розіграшу 2016/17 проти «Єлгави» (0:2, д. ч., д).

Перед сезоном 2017 року перейшов в клуб другого дивізіону РТУ/Академія «Сконто», де провів півроку.

31 серпня 2017 року підписав п'ятирічний контракт з російським клубом «Зеніт» (Санкт-Петербург).[4] Виступав за фарм-клуб «Зеніт-2» у першості ФНЛ[5] — в сезоні 2017/18 провів 14 ігор, в сезоні 2018/19 — одну. Також зіграв шість матчів в молодіжній першості 2018/19.

1 березня 2019 року відправився в оренду в клуб вищої ліги чемпіонату Латвії «Валмієра Гласс», за яку дебютував 31 березня у гостьовій грі 3 туру проти «Риги» (1:0), вийшовши на заміну на 63 хвилині.[6] За сезон 2019 року зіграв у 14 матчах чемпіонату, забивши 1 гол.

У січні 2020 року у статусі вільного агента підписав контракт із «Колосом» (Ковалівка)[7]. Півзахисник не провів жодного матчу за команду з Ковалівки і по завершенні сезону 2019/20 повернувся на батьківщину, де підписав контракт з клубом Єлгава[8]. Дебютував за команду, вийшовши на заміну в матчі 17-го туру чемпіонату Латвії проти «Спартакса» (2:3)[9].

Кар'єра в збірній ред.

25 січня 2015 року у товариському матчі проти збірної Росії (0:1) дебютував у збірній Латвії до 17 років під керівництвом Ігорса Степановса. У жовтні провів два матчі у відбірному турнірі до чемпіонату Європи 2016 проти Польщі та Іспанії.

Виступав за збірну Латвії до 19 років під керівництвом Олександра Басова. Відіграв усі три матчі у відбірковому турнірі до чемпіонату Європи 2017 року. Брав участь у відбірковому турнірі до чемпіонату Європи 2018 року. Капітан команди на Меморіалі Гранаткіна 2017 року.[2]

У складі молодіжної збірної провів два матчі у відбірковому турнірі чемпіонату Європи 2019 року проти Англії (1:2) та Андорри (0:0), а також 6 ігор у відборі на наступний чемпіонат Європи 2021 року.

Примітки ред.

  1. Transfermarkt.de — 2000.
  2. а б «Зенит-2» объявил о соглашении с Соловейчиком. Архів оригіналу за 13 січня 2020. Процитовано 13 січня 2020.
  3. Спартак Юрмала — FC Skonto Riga, 09 апр. 2016 г. — Кубок Латвии — Протокол матча | Transfermarkt
  4. Владиславс Соловейчикс присоединился к «Зениту». Архів оригіналу за 13 січня 2020. Процитовано 13 січня 2020.
  5. Game Report by FNL. Першість Футбольної Національної Ліги. 24 вересня 2017. Архів оригіналу за 28 серпня 2019. Процитовано 13 січня 2020.
  6. ФК Рига — Валмиера Гласс, 31 марта 2019 г. — Высшая Лига — Протокол матча | Transfermarkt
  7. Колос підписав латвійського півзахисника. Архів оригіналу за 14 січня 2020. Процитовано 14 січня 2020.
  8. Мазур, Всеволод (30 серпня 2020). Екс-півзахисник Колоса Соловейчікс перейшов в Єлгаву. SPORTARENA.com (укр.). Архів оригіналу за 12 жовтня 2020. Процитовано 12 жовтня 2020.
  9. Jelgava vs. Spartaks Jūrmala - 29 August 2020 - Soccerway. int.soccerway.com. Архів оригіналу за 21 жовтня 2020. Процитовано 12 жовтня 2020.

Посилання ред.