Вйо — окрик, яким підганяють коней.[1][2]

Походження слова вйо ред.

Це слово походить ще з часів Київської Русі. Вйо вимовляють саме тоді, коли треба рушати, ним підганяли коня. Команда супроводжувалась ударами батогом.

Коня водять за вуздечку правою рукою, йдучи зліва від нього. Тому й вйо; команда "ксоб" ("ксобі") подається тоді, коли треба повернути наліво, а команда "гаття" – спрямовує вправо. Господар або тягне за вуздечку на себе, або відштовхує голову коня від себе.

Цікаво ред.

Див.також ред.

Джерела ред.

  1. Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 695.
  2. ВЙО – Академічний тлумачний словник української мови. sum.in.ua. Архів оригіналу за 18 травня 2019. Процитовано 11 червня 2019.