Височанська Марія Олегівна
Марія Олегівна Височанська (нар. 10 вересня 2002, Львів) — українська гімнастка. Фіналістка Олімпійських ігор в Токіо-2020 [1]Бронзова призерка чемпіонату світу, чемпіонка та призерка чемпіонату Європи у групових вправах. Учасниця чемпіонату світу. Майстер спорту України. Від 2021 - капітан національної збірної команди України з художньої гімнастики у групових вправах
| Марія Височанська Височанська Марія Олегівна | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Загальна інформація | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Громадянство |
 Україна | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Народження |
10 вересня 2002 (21 рік) Львів | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Зріст | 175 ;см | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Спорт | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Країна |
Україна | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Вид спорту | Художня гімнастика | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Спортивне звання | Майстер спорту міжнародного класу | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Участь і здобутки | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Біографія ред.
Мати - велика шанувальниця художньої гімнастики та гімнастка в минулому, яка відвела Марію до спортивної секції. Батько - Височанський Олег Ярославович - легендарний військовослужбовець та захисник Донецького аеропорту, який під час бою за Донецький аеропорт одним з останніх вийшов з аеропорту через важке поранення голови.[2] Перемоги у спорті Марія присвячує батькові.[3]
Кар'єра ред.
Почала займатися художньою гімнастикою у спортивному клубі "Nika" у Львові, перші тренери — Руда Ірина Євгенівна та Яковенко Людмила Володимирівна.[4] У збірній України з 2016 року.
На чемпіонаті Києва 2016 року виграла два золота: в багатоборстві серед гімнасток 2002 року народження та у складі юніорської збірної України у групових вправах. На командному чемпіонаті України виграла бронзову нагороду в багатоборстві серед КМС та срібло в багатоборстві у складі юніорської збірної України у групових вправах.
З 2017 року виступала у складі юніорської збірної України у групових вправах.
З 2018 року у складі дорослої збірної України.
2019 ред.
На чемпіонаті світу разом Анастасією Возняк, Валерією Юзьвяк, Діаною Мижерицькою та Аліною Бихно посіла дев'яте місце в груповій першості, що дозволило здобути олімпійську ліцензію на Олімпійські ігри в Токіо.
2020 ред.
На чемпіонаті Європи, що проходив у Києві, Україна, разом з Анастасією Возняк, Валерією Юзьвяк, Маріолою Боднарчук та Діаною Баєвою виграла вправу з п'ятьма м'ячами, срібло у вправі з трьома обручами та чотирма булавами та бронзу у груповому багатоборстві, а разом з юніорками Поліною Карікою, Каріною Сидорак та Меланією Тур здобули перемогу у командному заліку.
2021
За три місяці до Олімпійських ігор в Токіо отримала важку травму гомілки. Під час операції вставлено штир. Лікарі прогнозували тривалу реабілітацію, однак, за два тижні повернулась до тренувань.[5]
Результати на турнірах ред.
| Рік | Змагання | Команда | ГП | 5 
|
3  + 4 
|
|---|---|---|---|---|---|
| 2019 | Чемпіонат світу | 9 | 8 | ||
| 2020 | Гран-прі. "Кубок Дерюгіної". Київ | 
|
|
| |
| Чемпіонат України[6] |
|
||||
| Чемпіонат Європи |
|
|
|
| |
| 2021 | Кубок України. Дніпро[7] |
|
|
| |
| Кубок світу. Ташкент | 6 | 5 | 5 | ||
| Кубок світу. Баку | 5 | 7 | 4 | ||
| Гран-прі. Тель-Авів [8] |
|
|
| ||
| Олімпійські ігри | 7 | ||||
| Чемпіонат світу | 4 | 8 | |||
| Команда | ГП | 5
|
3  + 2
| ||
| 2023 | Гран-прі. Miss Valentine[9] |
|
|
| |
| Гран-прі. Марбелья |
|
|
| ||
| Кубок світу. Афіни | 5 | 4 | 8 | ||
| Кубок світу. Баку | 4 |
|
7 | ||
| Чемпіонат Європи |
|
4 | |||
| Чемпіонат світу | 6 | 5 | 7 |
| |
| Кубок України |
|
||||
| 2024 | Кубок світу. Софія | 10 | 7 | ||
| Кубок світу. Баку | 7 | 5 | 7 | ||
Державні нагороди ред.
- Медаль «За працю і звитягу» (8 березня 2021) — за значний особистий внесок у соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, зразкове виконання службового обов’язку та багаторічну сумлінну працю[10]
Примітки ред.
- ↑ Художня гімнастика на літніх Олімпійських іграх 2020 — групове багатоборство. Вікіпедія (укр.). 8 серпня 2021. Процитовано 26 жовтня 2021.
- ↑ Чемпіонка Європи Марія Височанська: Мій тато був останнім, хто вийшов з Донецького аеропорту живим. glavcom.ua (укр.). Архів оригіналу за 7 січня 2021. Процитовано 7 грудня 2020.
- ↑ Телеканал "Украина" - Сюжет про Марию Высочанскую и Диану Баеву (укр.), процитовано 7 грудня 2020
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 8 грудня 2020. Процитовано 28 листопада 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ "Дорога до Токіо": як українські гімнастки готуються до Олімпіади-2021 (укр.), архів оригіналу за 23 липня 2021, процитовано 23 липня 2021
- ↑ Чемпионат Украины в Ужгороде: Результаты МС. Федерация гимнастики Украины (ru-RU) . 21 жовтня 2020. Архів оригіналу за 24 жовтня 2020. Процитовано 21 жовтня 2020.
- ↑ Кубок України з художньої гімнастики у Дніпрі: результати. Федерация гимнастики Украины (ru-RU) . 5 березня 2021. Архів оригіналу за 5 березня 2021. Процитовано 5 березня 2021.
- ↑ Макаревська, Катерина (16 липня 2021). Збірна України завоювала першу медаль в сезоні Гран-прі з художньої гімнастики. Суспільне. Архів оригіналу за 16 липня 2021. Процитовано 24 січня 2022.
- ↑ ЗБІРНА УКРАЇНИ З ХУДОЖНЬОЇ ГІМНАСТИКИ ПІДКОРИЛА МІЖНАРОДНИЙ ТУРНІР MISS VALENTINE У ЕСТОНІЇ.
- ↑ Указ Президента України від 8 березня 2021 року № 92/2021 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Міжнародного жіночого дня»
|
|
Це незавершена стаття про українського спортсмена чи спортсменку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |