Висланка
Висланка (Висленка, рос. дореф. Выслянка, пол. Wiślanka, Rudnia Żadkowska) — колишнє село у Потіївській волості Радомисльського повіту Київської губернії та Гуто-Потіївській сільській раді Потіївського району Малинської, Коростенської і Волинської округ.
| село Висланка | |
|---|---|
| Країна |  СРСР— УРСР
|
| Область | Київська губернія Малинська округа Коростенська округа Волинська округа |
| Район/міськрада | Радомисльський повіт Потіївський район |
| Громада | Потіївська волость Гуто-Потіївська сільська рада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1871 року |
| Населення | 13 (1900) |
| Зняте з обліку | до 1 жовтня 1941 року |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | |
Населення
ред.У другій половині 19 століття поселення налічувало 50 жителів[1][2]. Наприкінці 19 століття в селі проживало 13 осіб, з них 8 чоловіків та 5 жінок, дворів — 3[3].
Історія
ред.За Похилевичем, слободу засновано у 1871 році 16-ма господарями, що походили зі шляхти, міщан, селян та козаків, на 407 десятинах землі, набутої від Квасницької та Крашевської, доньок попереднього власника села Свидя Білицького.
У другій половині 19 століття — Рудня-Жадківська, слобода села Свидя Потіївської волості (3 стану) Радомисльського повіту Київської губернії, за 30 верст від Радомисля. Православна парафія — Видибор[1][2].
Наприкінці 19 століття — слобода Висланка Потіївської волості Радомисльського повіту Київської губернії. Відстань до повітового центру, м. Радомисль, де розміщувалася також найближча поштово-телеграфна станція — 35 верст, до найближчої залізничної станції Житомир — 46 верст, до поштової земської станції в Облітках — 18 верст. Основним заняттям мешканців було господарство. У селі числилося 350 десятин землі, яка належала поміщикові Квасницькому. Господарював сам поміщик, застосовував трипільну сівозміну. В селі був водяний млин[3][4].
У 1923 році включене до складу новоствореної Гуто-Потіївської сільської ради, яка 7 березня 1923 року увійшла до складу новоутвореного Потіївського району Малинської округи.
Зняте з обліку населених пунктів до 1 жовтня 1941 року[5].
Примітки
ред.- ↑ а б Rudnia 54.) Żadkowska, al. Wiślanka… // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1888. — Т. IX. — S. 929. (пол.)
- ↑ а б Wiślanka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1893. — Т. XIII. — S. 572. (пол.)
- ↑ а б 7. Д. Выслянка // Списокъ населенныхъ мѣстъ Кіевской губерніи (PDF). Інститут історії України НАН України (рос. дореф.). Видання Київського губернського статистичного комітету. Київ: типографія Іванової, 1900. с. 1184. Архів оригіналу (PDF) за 28 серпня 2017. Процитовано 20 січня 2024.
- ↑ Rudnia 95.) R. Żadkowska, słoboda… // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1902. — Т. XV, cz. 2. — S. 559. (пол.)
- ↑ Кондратюк Р., Самолюк Д., Табачник Б. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки. Довідник: офіційне видання (PDF). Інститут історії України НАН України. Житомир: видавництво «Волинь», 2007. с. 229. Архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2021. Процитовано 20 січня 2024.
|
Це незавершена стаття з географії Житомирської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |