Вибухова желатина
Гримучий драгль (вибухова желатина) — потужна бризантна вибухова речовина класу динамітів, яка складається з 93 % нітрогліцерину і 7 % колоїдної бавовни. Призначена для шпурових зарядів при висадженні найміцніших гірських порід, зокрема, в присутності води. Перший гримучий драгль був синтезований розчиненням в нітрогліцерині нітроцелюлози у вигляді піроксиліну. Сучасний гримучий драгль же створений розчиненням в етиленглікольдинітраті колоксиліну. Одна з найдешевших вибухових речовин.
Горить повільно і не може вибухнути без детонатора, тому його можна безпечно зберігати[1]
Властивості і різновиди ред.
Властивості ред.
Гримучі драглі мають консистенцію від вазеліноподібної, до густого холодця. Консистенція залежна від ступеню загущення.
Переваги ред.
- Зручніше використання ЕГДН\нітрогліцерину
- Проста технологія отримання
Недоліки ред.
- Менш потужна вибухівка порівняно з рідким ЕГДН\нітрогліцерином
- Не зменшує токсичність і летючість ЕГДН\нітрогліцерину
- Нижча чутливість до детонації[2][3]
Різновиди ред.
Нітрогліцериновий гримучий драгль ред.
Це пластична вибухова речовина, яка складається з 93 % нітрогліцерину і 7 % колоїдної бавовни. Призначена для шпурових зарядів при висадженні найміцніших гірських порід, зокрема, в присутності води.[4]
Являє собою безбарвну або темно-жовту напівпрозору желеподібну масу, що сильно детонує при ударі або терті. Щільність 1,55-1,58 г/см³. Вміст нітрогліцерину 87-93 % (мас.), Піроксиліну — 7-13 % (мас.)[5]. Відрізняється відмінними гідрофобними властивостями.
Гримучий драгль — найпотужніший желатиндинаміт:
- температура спалаху 205 °С,
- теплота вибуху 6,47 МДж/кг.
- фугасність 600 см³,
- швидкість детонації 7800 м/с (на 10-15 % поступається гексогену),
- бризантність за Каст — 8 мм.
Відмінна риса драглів — висока чутливість до різних механічних впливів, яка знижується додаванням камфори та інших флегматизаторів. Додаванням нітратів, поглиначів та наповнювачів отримують пластичні та порошкоподібні динаміти[5].
На відміну від динамітів у гримучого студня відсутнє «випотівання» нітрогліцерину з твердого наповнювача внаслідок синерезису, що робить його безпечнішим у зберіганні
Нітрогліколевий гримучий драгль ред.
Нітрогліколевий гримучий драгль має консистенцію від вазеліноподібної, до густого холодця. Потужність динаміту обернено пропорційна до загущення вибухової речовини у флегматизаторі. Простіше кажучи, чим більше загущення, тим менша потужність динаміту.[3]
ЕГДН дуже швидко желатинізує нітроклітковину, процес протікає при кімнатній температурі — на відміну від нітрогліцерину[6]
Виробництво ред.
Технологія виробництва проста: у чистий ЕГДН засипається наповнювач до повного насичення і добре вимішується. У в якості останнього можуть бути використані різні горючі та мінеральні добавки:
- Піроксилін — динаміт з пристойною потужністю.
- Селітра — динаміт має хороші детонаційні характеристики.
- Деревне борошно — досить чутливий і «спокійний» динаміт.
- Крейда, глина, кізельгур, тальк — динаміт не дуже високої потужності, але з мінімальною чутливістю до зовнішніх впливів
- Житнє обсмажене борошно — добре поглинає ЕГДН.
- Магнію оксид, магнезія в порошку — стабільний динаміт, здатний довго зберігатися без розкладання[2]
Використання ред.
Нітрогліцериновий гримучий драгль, до винайдення АСВВ обмежено використувався в буропідривній роботі. Снарядом заповненим нітрогліцериновим гримучим студнем убили російського імператора Олександра II 1 березня 1881 року[7]
Нітроглікольний драгль застосовується, як детонатор для ігданіту або як самостійний динаміт. Інше використання це як компонент деяких рідких ВР та бездимних порохів[2](Склад Нобеля був названий баліститом, склад Абеля — кордитом)[8].
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Home. Irish Industrial Explosives (англ.). Процитовано 25 вересня 2022.
- ↑ а б в Морган, Мартін фон (2006). Рускій тєрор (російська) . DRT. с. 157—159.
- ↑ а б Блажений, Авдєй (2002). Азбука домашнєго тєрорізма (російська) . с. 32—34.
- ↑ Білецький, Володимир Стефанович, ред. (2004). Мала гірнича енциклопедія (українська) . Донецьк: Донбас. с. 640 с. ISBN ISBN 966-7804-14-3.
{{cite book}}: Перевірте значення|isbn=: недійсний символ (довідка) - ↑ а б Яхонтов, А.Д. (1933). Курс взрывчатых веществ (російська) . с. 244 с.
- ↑ Химия и Химики № 6 2014. Нитроцеллюлоза и гремучий студень. chemistry-chemists.com. Процитовано 25 вересня 2022.
- ↑ Убивство Олександра II. Вікіпедія (укр.). 9 вересня 2022. Процитовано 25 вересня 2022.
- ↑ Гремучий студень Желатина взрывчатая - Справочник химика 21. chem21.info. Процитовано 25 вересня 2022.
Література ред.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
Посилання ред.
- Irish Industrial Explosives Limited [Архівовано 18 січня 2014 у Wayback Machine.]