Верхнє-Хавська волость
Верхнє-Хавська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Воронезького повіту Воронізької губернії з центром у селі Верхня Хава.
| Верхнє-Хавська волость | ||||
| Центр | Верхня Хава | |||
|---|---|---|---|---|
| Площа | 30 970 (1885) | |||
| Населення | 12 205 осіб (1885) | |||
| Густота | 36.1 осіб / км² | |||
| Наступники | Верхєхавський район | |||
Станом на 1885 рік складалася з 27 поселень, 22 сільських громад. Населення — 12 205 осіб (6091 чоловічої статі та 6114 — жіночої), 1560 дворових господарств[1].
| Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
|---|---|---|
| Сільських громад | 15302 | 12456 |
| Приватної власності | 15458 | 11831 |
| Іншої власності | 210 | 174 |
| Загалом | 30970 | 24461 |
Поселення волості на 1880 рік[2]:
- Верхня Хава — колишнє державне село при річці Хава за 60 верст від повітового міста, 3684 особи, 456 дворів, православна церква, школа, 6 лавок, триденний щорічний ярмарок. За 7 верст — православна церква, лавка.
- Андреєвка Друга — колишнє державне сільце при річці Хава, 243 особи, 25 дворів, лавка.
- Богословське (Раєвка) — колишнє власницьке село, 492 особи, 72 двори, православна церква.
- Велика Приваловка — колишнє державне село, 1974 особи, 290 дворів, православна церква, 6 лавок, 3 постоялих двори.
- Перовка — колишні державні висілки при річці Хава, 365 осіб, 48 дворів, православна церква.
- Криловка — колишнє державне село при річці Хава, 345 осіб, 52 двори, православна церква, школа, лавка.
За даними 1900 року у волості налічувалось 62 населених пункти, 87 будівель та установ, 2215 дворових господарств, населення становило 14 506 осіб (7119 чоловічої статі та 7387 — жіночої)[3].
1915 року волосним урядником був Степан Тертишніков, старшиною був Григорій Федорович Кресніков, волосним писарем — Іван Васильович Строков[4].
Примітки ред.
- ↑ рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ I. Губерніи Центральной земледѣльческой области. — СанктПетербургъ, 1880. — VI + 413 с.— С. 170-171.
- ↑ рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ I. Губерніи Центральной земледѣльческой области. — СанктПетербургъ, 1880. — VI + 413 с.— С. 186.
- ↑ рос. дореф. Населенныя мѣста Воронежской губерніи. Справочная книга. Изданіе Воронежскаго губернскаго земства. Воронеж: Типо-Литографія В. И. Исаева, Большая Дворянская ул., д. д-ра Столлѣ. 1900. — VI + 482 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Воронежской губерніи на 1915 г. Изданіе Воронежскаго губернскаго статистическаго комитета. - Воронеж: Типо-Литографія губернскаго правленія, 1915. - 114 + 126 + 287 + 116 с., (стор. 2.81-82)
Джерела ред.
- рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ I. Губерніи Центральной земледѣльческой области. — СанктПетербургъ, 1880. — VI + 413 с.
|
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |