Вернер Шульц
Вернер Густав Шульц (нім. Werner Gustav Schulz; 22 січня 1950, Цвікау — 9 листопада 2022, Берлін) — німецький політик (Альянс '90/Зелені). З 1990 до 2005 року був депутатом німецького Бундестагу, а з 2009 до 2014 року — членом Європейського парламенту (ЄП). Шульц вважається єдиним борцем за громадянські права зі Східної Німеччини, який постійно перебував у своїй партії.
Вернер Шульц | |
---|---|
нім. Werner Schulz | |
Народився |
22 січня 1950[2][3] Цвікау, Саксонія[d], НДР[4] |
Помер |
9 листопада 2022[1] (72 роки) Берлін, Німеччина ·інфаркт міокарда[5] |
Країна |
НДР Німеччина |
Діяльність | політик, інженер |
Alma mater | HU Berlin (1972) |
Знання мов | німецька |
Заклад | HU Berlin |
Членство | Finance Committeed |
Посада | член бундестагу Німеччиниd[2], Chief Whipd, депутат Народної палати НДРd, Депутат Європейського парламенту[6], член бундестагу Німеччиниd[7], член бундестагу Німеччиниd[7], член бундестагу Німеччиниd[2] і член бундестагу Німеччиниd[2] |
Партія | Союз 90/Зелені і Новий Форум |
Нагороди | |
Сайт | werner-schulz-europa.eu |
Навчання та наукова кар'єра ред.
Вернер Шульц виріс у Цвікау, син незалежного підрядника і колишнього професійного офіцера. Родина Шульца була прихильною до соціал-демократичної політики.[8] З 1964 до 1968 року навчався у середній школі «Кете Кольвіц[de]». Батько заборонив йому вступати до лав піонерів. 1972 року здобув ступінь у галузі досліджень харчових технологій в Берлінському університеті імені Гумбольдтів. З 1974 року працював науковим співробітником цього університету.
Примітки ред.
- ↑ а б https://www.rd.nl/artikel/997856-duitse-politicus-werner-schulz-sterft-tijdens-herdenkingsevenement
- ↑ а б в г Stammdaten aller Abgeordneten des Deutschen Bundestages
- ↑ Munzinger Personen
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #130444987 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Früherer DDR-Bürgerrechtler Werner Schulz (†72) bei Tagung in Berlin gestorben
- ↑ http://www.europarl.europa.eu/meps/en/96731
- ↑ а б bundestag.de — 1996.
- ↑ Eckhard Jesse, Martin Böttger: Friedliche Revolution und deutsche Einheit. Sächsische Bürgerrechtler ziehen Bilanz, Ch. Links Verlag, Berlin 2006, S. 226, 270.