Верета Григорій Степанович

Григóрій Степа́нович Верéта (нар. 4 травня 1951, с. Лучиці) — український хоровий диригент, композитор. У 1972 році закінчив Інститут культури в Києві. З 1983 року працював диригентом Київської капели бандуристів України імені Г. Майбороди. Народний артист України (1998[1]), доцент (1991), лауреат всеукраїнського конкурсу композиторів (1997), член НСКУ. Керівник Ансамблю бандуристів «Барви України»[2] Стрітівської вищої педагогічної школи кобзарського мистецтва.

Верета Григорій Степанович
Основна інформація
Дата народження 4 травня 1951(1951-05-04) (72 роки)
Місце народження с. Лучиці
Професії композитор
Нагороди Народний артист України

Твори ред.

  • Кобзарева пісня (кантата)
  • Балада про Опришків Золоті ворота
  • Обр. Народних пісень
  • Літургія
  • Дитячий альбом для бандури

Друковані збірки ред.

  • Дитячий альбом для бандури — К.: Муз. Україна, 1991
  • Стрілецькі пісні. Обробки для чоловічого хору — К.: Муз. Україна, 1994
  • Калиновий цвіт. Пісенник (фольклорні записи українських народних пісень) — Львів: Свічадо, 2004
  • «Українські технології», Солоспіви — К.: Альтерпрес, 2006
  • Кобзарева пісня. (кантата для солістів та мішаного хору в супроводі симфонічного оркестру) — К.: Альтерпрес, 2006
  • Твори для капел бандуристів (партитури) — К.: Альтерпрес, 2006
  • Духовні хорові твори — Львів: Свічадо, 2006
  • Обробки церковних пісень — К.: Альтерпрес, 2006
  • Слава в вишних Богу (Літургія) — К.: Муз. Україна, 2006
  • Пісні для дітей в супроводі бандури — Луцьк: Вол. обл. друк, 2008
  • Ой у полі нивка (обробки українських народних пісень для чоловічого хору в супроводі фортепіано) — Луцьк: Вол. обл. друк, 2008
  • Вокальні твори в супроводі бандури — Луцьк: Вол. обл. друк, 2009
  • Коло млина коло броду (обробки українських народних пісень для чоловічого хору а капела) — Луцьк: Вол. обл. друк, 2009
  • Обробки церковних пісень. (Видання друге, змінене та доповнене) — Луцьк: Вол. обл. друк, 2010
  • Слава в вишних Богу (Літургія. Духовні твори). (Видання друге, змінене та доповнене) — К.: «КЖД „Софія“», 2012

Посилання ред.

Примітки ред.