Вердикіо («італ. Verdicchio») — італійський технічний сорт білого винограду.

Гроно вердикіо
Вино з винограду вердикіо

Географія сорту ред.

Сорт є автохтонним для регіону Марке, де він є одним з найпоширеніших білих сортів. Найбільш якісне вино з вердикіо виробляюить у виноробних зонах італ. «Castelli di Jesi Verdicchio Riserva DOCG» та італ. «Verdicchio di Matelica Riserva DOCG» — зони розташовані в провінціях Анкона та Мачерата. Також вирощується у інших регіонах Італії, найбільше у центральних (Умбрія, Лаціо, Абруццо тощо).

Історія ред.

Сорт відомий з давніх часів, письмові згадки відомі принаймні з XIV століття. У 80-ті роки ХХ сторіччя сорт займав у Марке дуже великі площі — 65 тис. гектарів та був одним з найпопулярніших білих сортів винограду у світі[1]. Зараз його популярність зменшується.

Характеристики сорту ред.

Лист середнього розміру, п'ятилопатевий, слабкорозсічений. Квітка двостатева[2]. Гроно середнього розміру, циліндроконічне. Ягоди округлі, жовто-зеленого кольору.

Характеристики вина ред.

З вердикіо зазвичай виготовляють купажні сухі вина, можуть також виготовлятись моносортові вина. Вони мають блідо-жовтий колір, аромат мигдалю та цитрусових, виражену кислотність та гарну структуру. Деякі зразки мають гарний потенціал для витримки. Також виготовляються ігристі вина (італ. spumante) та вина з в'яленого винограду (пассіто). Сухі вина вживаються у вигляді аперитиву, гарно поєднуються з ризото, м'якими сирами, рибними стравами та стравами з морепродуктів.

Синоніми ред.

Сорт має дуже багато синонімів в залежності від місцевості у якій вирощуєтся: італ. Marchigiano, Peverenda, Turbiana, Verzaro, Verdicchio Bianco, Verdicchio Verde, Verdicchio Giallo, Trebbiano di Soave, Trebbiano di Lugana тощо.

Примітки ред.

  1. J. Robinson Vines, Grapes & Wines pg 54, 190, 241 Mitchell Beazley 1986 ISBN 1-85732-999-6
  2. Verdicchio bianco