Вербозілля лучне

вид рослин

Помилка Lua у Модуль:Autotaxobox у рядку 157: attempt to index a nil value.

Вербозілля лучне,[1][2] вербозілля лучний чай,[1] вербозілля сланке,[2] дубричка плозюща[2] (Lysimachia nummularia) — багаторічна рослина з роду вербозілля родини мирсінових.

Вербозілля лучне
Біологічна класифікація редагувати
Вид:
Вербозілля лучне (L. nummularia)
Біноміальна назва
Lysimachia nummularia
L., 1753
Синоніми

Ephemerum nummularia (L.) Schur
Lysimachia rotundifolia F.W.Schmidt
Lysimachia suaveolens Schönh. ex Garcke
Lysimachusa nummularia (L.) Pohl
Nummularia centimorbia Fourr.
Nummularia prostrata Opiz
Nummularia repens Gilib.

Народні назви ред.

Адамове ребро, Барвінок дикий, Перерва, Повій жовтий, Пристрітник, Розхідник.

 
Квітки вербозілля лучного

Морфологія ред.

Стебло повзуче, що вкорінюється у вузлах, звичайно не гіллясте й голе. Листя на коротких черешках, супротивні, округлояйцеподібні або округло-овальні, тупі або загострені. Квіти розташовані по одному в пазухах середніх листів, досить великі, золотисто-жовті, всередині з бурими залозистими крапками. Плоди — коробочки, які розкриваються стулками. Цвіте у червні — липні. Плоди дозрівають в серпні — вересні.

Екологія ред.

Росте на луках, по берегах річок, серед чагарників, на сирому ґрунті.

Розповсюдження ред.

Європейсько-середземноморський вид. Зустрічається в лісових і лісостепових районах, на півночі степових районів. На крайньому півдні степових районів росте тільки в долинах річок, у Криму рідко.

Області поширення ред.

Хімічний склад ред.

Рослина містить дубильні речовини, аскорбінову кислоту, сапоніни.

Використання ред.

У гомеопатії застосовують есенцію з свіжої квітучої рослини. У народній медицині різних країн надземну частину вживали всередину при шигельозі, проносі, судомах, як протицинговий засіб, зовнішньо — як ранозагоювальний, протизапальний, для усунення поганого запаху з рота, при ревматизмі. З листя можна отримати жовту фарбу.

Див. також ред.

Примітки ред.

Джерела ред.