Великі Учали
Вели́кі Учали́ (рос. Большие Учалы, башк. Оло Учалы) — озеро в Учалінському районі республіки Башкортостан. Розташоване на території Учалинської сільради, на північ від районного центру — міста Учали, і на південь від села Учали. З'єднане протоками з розташованим на захід озером Карагайли, належить до басейну річки Урал. Довжина озера з півдня на північ складає близько трьох кілометрів, площа його поверхні — приблизно 3,06 км2. Максимальна глибина озера становить 6 метрів[5].
| Великі Учали рос. Большие Учалы башк. Оло Учалы | ||||
|---|---|---|---|---|
| 54°20′39″ пн. ш. 59°25′36″ сх. д. / 54.34417° пн. ш. 59.42667° сх. д. | ||||
| Розташування | ||||
| Країна |
 Росія[4] | |||
| Регіон | Башкортостан | |||
| Розташування |
Росія, Башкортостан, Учалинський район | |||
| Геологічні дані | ||||
| Розміри | ||||
| Площа поверхні | 3,06[1] км² | |||
| Висота | 511[2] м | |||
| Глибина середня | 2,5[3] м | |||
| Глибина макс. | 6 м | |||
| Довжина | 3[3] км | |||
| Ширина | 1,5 км | |||
| Вода | ||||
| Басейн | ||||
| Інше | ||||
| Geonames | 573242 | |||
| Код ДВР Росії | 12010000111112200000324 | |||
  Великі Учали (Росія) | ||||
 Великі Учали (Башкортостан) | ||||
| ||||
|
| ||||
Топоніміка ред.
Вчений і мандрівник Іван Лепьохін у своїх подорожніх нотатках назвав озеро «Ашули», супроводжуючи перекладом — «сердите». У башкирський мові є слово «асиули» — «гнівний», але, найімовірніше, російська назва озера походить від татарського «ачули» з тим же значенням[6].
Геологія ред.
Має тектонічне (за іншою версією — карстово-суфозійне[7]) походження. Рельєф озера нерівний, в східній його частині проходить жолоб. Дно вкрите мулом і відкладеннями сапропелю.
Екологія ред.
Донні відкладення озера мають аномальний хімічний склад, що зумовлено діяльністю довколишнього Учалинського гірничо-збагачувального комбінату: масовими вибухами на кар'єрі 1970-1980 років і випадіннями сульфідного пилу внаслідок роботи збагачувальної фабрики. Концентрації важких металів у відкладеннях, що утворилися за останні півстоліття, складають 300 міліграм на кілограм для міді, 1000-6000 — для цинку, 70 — для свинцю та 4 — для кадмію (їх фонові концентрації в озерах Уралу становлять 48, 79, 21 і 0,37 мг/кг відповідно). У порових водах донних відкладень підвищена концентрація сульфат-іона , яка доходить до 2825 мг/л, що значно перевищує ГДК для питних вод[8].
Біологія ред.
З риб в озері водяться щука, сом, лящ, короп, судак, в'язь, карась, пічкур та чебак. З планктону тут і в сусідньому озері Карагайли відзначена эвгленовая водорість Phacus caudatus[9].
Примітки ред.
- ↑ {{{2}}} / Державний водний реєстр Російської Федерації. Постанова Уряду РФ № 253 від 28 квітня 2007 року. (рос.)
- ↑ Аркуш карти N-40-59-Г. Масштаб: 1 : 50 000. Видання 2001 р.
- ↑ а б (рос.) Генеральный план СП Учалинский сельсовет муниципального района Учалинский район РБ [Генеральний план СП Учалинської сільрада муніципального району Учалинський район РБ]. uchaly.bashkortostan.ru. Архів оригіналу за 23 серпня 2016. Процитовано 21 березня 2017.
{{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр:|datepublished=(довідка) — Офіційний сайт Адміністрації Муніципального району Учалинський район Республіки Башкортостан. Процитовано 5 червня 2016 - ↑ GEOnet Names Server — 2018.
- ↑ (рос.) Озеро Большие Учалы [Архівовано 6 лютого 2017 у Wayback Machine.], reki-ozera.ru
- ↑ (рос.) Матвеев А.К. Географические названия Урала: Топонимический словарь. — Екатеринбург : ИД «Сократ», 2008. — С. 296. — 8000 прим.
- ↑ (рос.) А.В. Сидоренко. Геология СССР. — РИПОЛ Классик, 2013. — С. 32. — ISBN 5458520580.
- ↑ (рос.) Шафигуллина Г.Т., Удачин В.Н. Содержание тяжёлых металлов в донных отложениях Учалинской геотехнической системы // Разведка и охрана недр. — 2009. — № 1 (січень).
- ↑ (рос.) М. Г. Баянов, В. Г. Боев, М. И. Ярушина. Водные экосистемы Урала, их охрана и рациональное использование: информационные материалы. — УНЦ АН СССР, 1986. — 175 с.