Вікіпедія

Великі Озера (село)

село в Рівненській області, Україна

Великі Озе́ра — село в Україні, у Дубровицькій міській громаді Сарненського району Рівненської області.[2] До 2020 підпорядковувалося Великоозерянській сільській раді.[2] Населення становить 808 осіб (2011).[1]

село Великі Озера
Країна Україна Україна
Область Рівненська область
Район Сарненський район
Громада Дубровицька міська громада
Код КАТОТТГ UA56080070070014314
Облікова картка с Великі Озера 
Основні дані
Перша згадка 1768
Населення 808 (01.01.2011)[1]
Площа 1,93 км²[2]
Густота населення 451,3[2] осіб/км²
Поштовий індекс 34146[2]
Телефонний код +380 3658[2]
Географічні дані
Географічні координати 51°35′19″ пн. ш. 26°57′55″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря 		155[джерело?] м
Водойми річка Льва,[2] два озера — Верхнє і Нижнє
Місцева влада
Адреса ради 34100, Рівненська обл., Сарненський р-н, м. Дубровиця, вул. Воробинська, буд. 16
Карта
Великі Озера. Карта розташування: Україна
Великі Озера
Великі Озера
Великі Озера. Карта розташування: Рівненська область
Великі Озера
Великі Озера
Мапа
Мапа

CMNS: Великі Озера у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші географічні об’єкти з назвою Великі Озера.

Назва ред.

У минулому згадувалося як Озери,[3][4][5] Озерани,[3] Озеря́ни.[6] Польською мовою згадується як Jeziory,[7] російською — як Озеры.[8]

Географія ред.

Площа села — 1,93 км².[2] Поблизу села — річка Льва.[2] Згідно з дослідженням 2017 року, за яким оцінювалися масштаби антропогенної трансформації території Дубровицького району внаслідок несанкціонованого видобутку бурштину, екологічна ситуація села характеризувалася як «кризова».[9]

Клімат ред.

Клімат у селі вологий континентальний («Dfb» за класифікацією кліматів Кеппена).[10] Опадів 622 мм на рік.[10] Найменша кількість опадів спостерігається в березні й сягає у середньому 29 мм.[10] Найбільша кількість опадів випадає в червні — близько 91 мм.[10] Різниця в опадах між сухими та вологими місяцями становить 62 мм.[10] Пересічна температура січня — -5,7 °C, липня — 18,6 °C.[10] Річна амплітуда температур становить 24,3 °C.[10]

Клімат Великих Озер
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Середній максимум, °C −2,7 −1,3 3,4 12,4 19,3 23,0 23,9 23,2 18,3 11,7 4,7 −0,1 11,3
Середня температура, °C −5,7 −4,5 −0,3 7,5 13,7 17,6 18,6 17,7 13,3 7,7 2,2 −2,7 7,1
Середній мінімум, °C −8,6 −7,7 −4 2,7 8,2 12,2 13,3 12,3 8,4 3,8 −0,2 −5,2 2,9
Норма опадів, мм 37 30 29 44 57 91 84 65 57 44 42 42 622
Джерело: Climate-Data.org (англ.)

Пам'ятки природи ред.

  • Дуби віковічні — ботанічна державна па'ятка природи місцевого значення площею 3 га, розташована в селі.[11]

Історія ред.

Озери на мапах
 
Озери[ком. 1] на російській військово-топографічній мапі 1866—1887 років (рос. дореф.)
 
Озери[ком. 2] на німецькій карті 1917 року (нім.)

До 1917 року село входило до складу Російської імперії. У 1906 році село входило до складу Висоцької волості Рівненського повіту Волинської губернії Російської імперії.[8] У 1918—1920 роки нетривалий час перебувало в складі Української Народної Республіки.[12][13]

У 1921—1939 роки входило до складу Польщі.[14] У 1921 році село входило до складу гміни Висоцьк Сарненського повіту Поліського воєводства Польської Республіки.[7] 1 січня 1923 року розпорядженням Ради Міністрів Польщі Висоцька гміна вилучена із Сарненського повіту і включена до Столінського повіту.[15] У 1935 році село Озери разом з фільварком Озери, лісничівками Штамбон і Забільська та 43 хуторами[ком. 3] належало до однойменної громади гміни Висоцьк Поліського воєводства.[16]

З 1939 року — у складі Рівненської області УРСР. У роки Другої світової війни деякі мешканці села долучилися до національно-визвольної боротьби в лавах УПА та ОУН.[4] Загалом встановлено 63 жителів села, які брали участь у визвольних змаганнях, з них 18 загинуло, 41 було репресовано.[17]

У 1947 році село Озера разом з хуторами Букатиця, Віча, Ворониська, Горнатиця, Дудне, Заморський, Зарудове, Заселенця, Захолки, Кобилище, Косове, Косяк, Крушина, Купля, Курінь, Лодязвище, Лучище, Нивки, Осетких, Острівки, Підсік, Різки, Свариж, Холщі та Чесеші підпорядковувалося Озерянській сільській раді Висоцького району Ровенської області УРСР.[18]

Сучасна назва села — з 1968 року.[2]

Відповідно до прийнятої в грудні 1989 року постанови Ради Міністрів УРСР село занесене до переліку населених пунктів, які зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, жителям виплачувалася грошова допомога.[19] Згідно з постановою Кабінету Міністрів Української РСР, ухваленою в липні 1991 року, село належало до зони гарантованого добровільного відселення.[ком. 4][21] На кінець 1993 року забруднення ґрунтів становило 1,47 Кі/км² (137Cs + 134Cs), молока — 12,78 мКі/л (137Cs + 134Cs), картоплі — 3,66 мКі/кг (137Cs + 134Cs), сумарна доза опромінення — 386 мбер, з якої: зовнішнього — 19 мбер, загальна від радіонуклідів — 367 мбер (з них Cs — 365 мбер, Sr — 1 мбер).[22]

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 722-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області» увійшло до складу Дубровицької міської громади.[23]

Населення ред.

Зміни населення
Рік Населення Зміна
1859[24] 464 —
1906[8] 838 +80.6%
1921[7] 1340 +59.9%
1989[25] 1533 +14.4%
1993[22] 970 −36.7%
2001[26] 871 −10.2%
2011[1] 808 −7.2%
2017[27] 811 +0.4%
Динаміка населення

Станом на 1859 рік, у селі Озера налічувалося 42 дворів та 464 жителів (242 чоловіків і 222 жінок), з них 461 православний і 3 євреїв[24]. Станом на 1906 рік у селі було 100 дворів та мешкало 838 осіб.[8]

За переписом населення Польщі 10 вересня 1921 року в селі налічувалося 268 будинків та 1340 мешканців, з них: 657 чоловіків та 683 жінки; 1215 православних, 82 юдеї, 41 римо-католик та 2 євангельські християнини; 1217 українців, 62 поляки, 59 євреїв та 2 особи іншої національності.[7]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1533 особи, з яких 788 чоловіків та 745 жінок.[25] На кінець 1993 року в селі мешкало 970 жителів, з них 261 — дітей.[22]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 871 особа.[26] Станом на 1 січня 2011 року населення села становить 808 осіб.[1] Густота населення — 451,3 особи/км².[2]

Мова ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[28]

Мова Відсоток
українська 99,66 %
російська 0,34 %

Вікова і статева структура ред.

Структура жителів села за віком і статтю (станом на 2011 рік):[29]

Статевий склад серед основних вікових груп
Вік Чоловіків Жінок Разом
0-17 128 98 226
18-39 157 105 262
40-59 95 80 175
60+ 58 87 145
Разом 438 370 808

Соціально-економічні показники ред.

Працездатність (станом на 2011 рік)[30]
Працездатне населення Непрацездатне населення Все населення
Чоловіки Жінки Разом Чоловіки Жінки Разом 808
ос. % ос. % ос. % ос. % ос. % ос. %
249 30 173 21 422 52 57 7 108 13 165 20
Зайнятість (станом на 2011 рік)[31]
Зайняті Безробітні Все населення
Чоловіки Жінки Разом Чоловіки Жінки Разом 808
ос. % ос. % ос. % ос. % ос. % ос. %
7 5 9 6 16 11 31 22 23 16 54 38
Контингент органів соціального захисту (станом на 2011 рік)[32]
Дорослі Діти Пенсіонери Інваліди Німецько-радянської війни Учасники бойових дій Інваліди всіх груп і категорій Люди, які обслуговуються служб. соц. допом. на дому Неповні сім'ї Діти з неповних сімей Багатодітні сім'ї Діти з багатодітних сімей Діти-інваліди Діти-сироти Одинокі багатодітні матері
590 234 273 2 5 44 25 10 17 32 108 7 13 1

Політика ред.

Органи влади ред.

До 2020 року місцеві органи влади були представлені Великоозерянською сільською радою.[2]

Вибори ред.

Село входить до виборчого округу № 155.[33] У селі розташована виборча дільниця № 560258.[33] Станом на 2011 рік кількість виборців становила 585 осіб.[1]

Культура ред.

У селі працює Великоозерянський сільський клуб на 168 місць.[34] Діє В.Озерянська публічно-шкільна бібліотека, книжковий фонд якої становлять 23 607 книг та яка має 12 місць для читання, 1 особу персоналу, кількість читачів — 500 осіб.[35]

Релігія ред.

У другій половині XIX століття в селі діяла православна церква Покрови Святої Богородиці, до парафії якої належало село Шахи.[36]

Список конфесійних громад станом на 2011 рік:

Назва громади Релігійна організація Дата реєстрації Орієнтовна кількість парафіян Тип ритуальної будівлі Джерела
Релігійна громада Свято-Покровської парафії Сарненської єпархії УПЦ УПЦ (МП) 25 вересня 1991 800 Церква [37]
Релігійна громада ЄХБ ЄХБ 19 травня 1994 20 Молитовний будинок [37]
     — православні,      — протестантські.

Освіта ред.

У селі діє Великоозерянська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів.[38] У 2011 році в ній навчалося 159 учнів (із 300 розрахованих) та викладало 20 учителів.[38]

Інфраструктура ред.

У селі діє сільська лікарська амбулаторія.[39] Наявне відділення поштового зв'язку.[40]

Відомі люди ред.

18 вересня 1939 року у Великих Озерах вчинив самогубство Станіслав Ігнатій Віткевич — відомий польський художник, фотограф, письменник, драматург і філософ. До 1988 року його могила була на місцевому цвинтарі.

Див. також ред.

Примітки ред.

Коментарі ред.

  1. ↑ рос. Озеры, 51 дворів.
  2. ↑ нім. Osery, 51 дворів.
  3. ↑ Бервочкі, Більськ, Букатиця, Хомче, Червень, Дежа, Дубно, Дубова, Горнатиця, Кобилище, Косяк, Крушина, Купля, Курінь, Лучище, Мокре, Нивки, Осодруш, Осівці, Островське, Перса, Под'яйвениця, Підсік, Поктонка, Повтюкі, Ракувка, Різки, Ричина, Садище, Струшко, Ступище, Свиниця, Верпта, Вісре, Ворсинське, Заброддя, Задоліріє, Закопань, Закруж'є, Закупче, Заморський, Зарудове, Заселище.[16]
  4. ↑ «Зона гарантованого добровільного відселення — територія зі щільністю забруднення ґрунту понад доаварійний рівень ізотопами цезію від 5,0 до 15 Кі/км², або стронцію від 0,15 до 3,0 Кі/км², або плутонію від 0,01 до 0,1 Кі/км², де розрахункова ефективна еквівалентна доза опромінення людини з урахуванням коефіцієнтів міграції радіонуклідів у рослини та інших факторів може перевищувати 1,0 мЗв (0,1 бер) за рік понад дозу, яку вона одержувала у доаварійний період.»[20]

Джерела ред.

  1. ↑ а б в г д Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 4.
  2. ↑ а б в г д е ж и к л м н с Великі Озера // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
  3. ↑ а б Цинкаловський О. Озери або Озерани // Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1986. — Т. 2 : Л — Я. — С. 165.
  4. ↑ а б Рівненщині - 70. dubrlibr.rv.ua. Архів оригіналу за 26 лютого 2017. Процитовано 29 жовтня 2019.
  5. ↑ Реабілітовані історією. Рівненська область / Реабілітовані історією. Рівненська область / редкол. тому (співгол. О. Ю. Данильчук, співгол. О. В. Муляренко, відп. секр. А. А. Жив’юк та ін.); кер. кол. упоряд. А. А. Жив’юк. — Рівне : Дятлик М, 2018. — Т. 8. — С. 500. — ISBN 978-617-515-291-1.
  6. ↑ ІМіС УРСР, 1973, с. 288.
  7. ↑ а б в г Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie wyników pierwszego powszechnego spisu ludności z dn. 30 września 1921 r. i innych źródeł urzędowych (PDF). Т. Tom VIII, Województwo poleskie. Warszawa: Główny Urząd Statystyczny. 1924. с. 65. Архів оригіналу (PDF) за 31 травня 2015. (пол.)
  8. ↑ а б в г Список населенных мест Волынской губернии / Издание Волынского губернского статистического комитета. — Житомир : Волынская губернская типография, 1906. — С. 203. (рос.)
  9. ↑ Ковалевський, С. Б.; Легкий, В. В. (30 листопада 2017). Інтегральна оцінка антропогенної трансформації лісових ландшафтів Дубровицького району внаслідок несанкціонованого видобутку бурштину. Науковий вісник НЛТУ України (укр.). 27 (9): 52—55. doi:10.15421/40270911. ISSN 2519-2477. Архів оригіналу за 18 лютого 2019. Процитовано 16 жовтня 2019.
  10. ↑ а б в г д е ж Velyki Ozera climate: Average Temperature, weather by month, Velyki Ozera weather averages. Climate-Data.org. Процитовано 16 жовтня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) (англ.)
  11. ↑ Коротун, 1996, с. 264.
  12. ↑ ІАУ, 1980, с. 55.
  13. ↑ Ukrainia [Архівовано 5 грудня 2019 у Wayback Machine.]. The London Geographic Institute. 1919.
  14. ↑ ІАУ, 1980, с. 57.
  15. ↑ Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 6 grudnia 1922 r. o utworzeniu powiatu stolińskiego oraz włączeniu gmin dobrosławskiej i pohostskiej do powiatu pińskiego. [Архівовано 12 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
  16. ↑ а б Poleski Dziennik Wojewódzki. 1935, nr 18. — Brześć nad Bugiem : Poleski Urząd Wojewódzki, 1935.11.20. — С. 60-62. (пол.)
  17. ↑ Денищук О. С. Книга Пам'яті і Слави Волині. — 2007. — Т. 14 : Рівненська область, Дубровицький район. — С. 172. — ISBN 978-966-8424-79-3.
  18. ↑ Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 440.
  19. ↑ Постанова від 14 грудня 1989 г. N 315 «Про додаткові заходи щодо посилення охорони здоров'я та поліпшення матеріального становища населення, яке проживає на території, що зазнала радіоактивного забруднення в результаті аварії на Чорнобильській АЕС». zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 24 вересня 2018. Процитовано 16 жовтня 2019.
  20. ↑ Термін «Зона гарантованого добровільного відселення». zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 5 січня 2019. Процитовано 16 жовтня 2019.
  21. ↑ Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи". zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 10 грудня 2018. Процитовано 16 жовтня 2019.
  22. ↑ а б в Коротун, 1996, с. 270.
  23. ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 30 вересня 2021.
  24. ↑ а б Сведения о населенных местах Волынской губернии, собранные губернским статистическим комитетом МВД по предписанию Министра внутренних дел от 9 апреля 1859 г., для подготовки издания Полного списка населенных мест Российской Империи. Часть II. — 1859. — С. 656. (рос. дореф.)
  25. ↑ а б Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 16 жовтня 2019.
  26. ↑ а б Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 16 жовтня 2019.
  27. ↑ КІЛЬКІСТЬ НАСЕЛЕННЯ ДУБРОВИЦЬКОГО РАЙОНУ. Дубровицька районна державна адміністрація. Архів оригіналу за 9 жовтня 2019. Процитовано 16 жовтня 2019.
  28. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Рівненська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 16 жовтня 2019.
  29. ↑ Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 5.
  30. ↑ Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 10.
  31. ↑ Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 13.
  32. ↑ Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 42.
  33. ↑ а б Рівненська область — одномандатний виборчий округ № 155. Архів оригіналу за 30 вересня 2020. Процитовано 16 жовтня 2019.
  34. ↑ Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 55.
  35. ↑ Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 58.
  36. ↑ Державний архів Житомирської області: Каталог метричних книг. — Житомир : Вид-во «Волинь», 2010. — Т. 2: Православ’я. — С. 437.
  37. ↑ а б Паспорт Дубровицького району, 2011.
  38. ↑ а б Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 51.
  39. ↑ Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 46.
  40. ↑ Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 71.

Книги ред.

  • Коротун І. М., Коротун Л. К. Географія Рівненської області в 3-х частинах. — Рівне, 1996. — С. 270.

Офіційні дані та нормативно-правові акти ред.

Мапи ред.

  • Історичний Атлас України / Гол. ред. Л. Винар; Упорядн.: І. Тесля, Е. Тютько. Українське історичне товариство. — Монреаль; Нью-Йорк; Мюнхен, 1980. — 182 с.

Література ред.

Посилання ред.

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Великі Озера (село)

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Великі_Озера_(село)&oldid=41391140