Великодний

хутір у Лебединській міській громаді Сумського району Сумської області, Україна

Великодний (Великодне)хутір в складі села Підопригори в Україні на Слобожанщині, у Лебединській міській громаді Сумського району Сумської області. Населення становить 44 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Підопригорівська сільська рада.

село Великодний
Країна Україна Україна
Область Сумська область
Район Сумський район
Громада Лебединська міська громада
Основні дані
Засноване 1695
Населення 44
Площа 3,11 км²
Поштовий індекс 42226
Телефонний код +380 5445
Географічні дані
Географічні координати 50°45′22″ пн. ш. 34°18′05″ сх. д. / 50.75611° пн. ш. 34.30139° сх. д. / 50.75611; 34.30139Координати: 50°45′22″ пн. ш. 34°18′05″ сх. д. / 50.75611° пн. ш. 34.30139° сх. д. / 50.75611; 34.30139
Середня висота
над рівнем моря
177 м
Водойми Ставки
Відстань до
обласного центру
44 км
Місцева влада
Адреса ради 42200 Сумська обл., Сумський р-н., м. Лебедин, вул. Сумська, 12
Карта
Великодний. Карта розташування: Україна
Великодний
Великодний
Мапа
Мапа

Географія ред.

Хутір Великодний знаходиться за 3,9 км від правого берега річки Грунь. На відстані 1,2 км розташоване село Павленкове, за 1,6 км село Протопопівщина, за 2 км село Грицини, за 3,8 км село Катеринівка та за 3 км село Сіренки. Поруч проходить автомобільна дорога Т 1906.

Складається з чотирьох вигонів які мають власні назви, вони розділені ставком і струмками. Один струмок бере початок в “Криничках”, так називається не заораний луг між сільськогосподарськими полями, на якому завжди пасли корів. Свою назву отримав тому що там було багато криниць. Другий витікає зі ставка який знаходиться в хуторі Ворожки. В 1980 роках на місті цього струмка був ставок, в нього ходили купатися малі діти, люди прали білизну, але з роками він замулився і був засипаний місцевими мешканцями різним сміттям. Основна частина хутора, яку називають “Хутір” розташована на продовгуватому-овальному вигоні, який по середині має невелику балку. Люди раніше там копали глину, на будівництво своїх осель. На вигоні знаходиться 2 колодязі, та кладовище, раніше було 18 дворів. Від нього через ставок, на захід, знаходиться “Бочанщина”, там було 10 дворів, є не великий, трикутної форми вигін, і два колодязі. На південному сході від центру “Хутора”, через місток розташована “Ляхівщина”, вигін трикутної форми, але більший за розмірами чим на “Бочанщині”, було 8 дворів, є один колодязь, раніше було два. Приблизно в 1955 році був побудований невеликий дерев’яний магазин, який працював до 1991 року. Потім в 1991-1992 роках побудували новий, цегляний, який закрився в 2017 році. На північному заході від “Хутора”, за трансформатором знаходиться “Захутір”, вигін також трикутної форми, було 9 дворів і один колодязь, але зараз він занедбаний. В кожному дворі є фруктові садки, які дуже красиво квітнуть на весні. Місцеві обробляють свої городи, вирощуючи там різні фрукти та овочі. В 1995 році хутір Великодний був газифікований, і при прокладанні газової мережі “Хутір”, “Бочанщина” і “Захутір”, отримали назву вулиці – Степна. А “Ляхівщина”, вулиця Шевченка.


1 – “Хутір”. 2 – “Бочанщина”. 3 – “Ляхівщина”. 4 – “За хутір”. 5 – “Кринички”. 6 – Кладовище.

Склад хутора Великодний

Походження назви ред.

За місцевою легендою, назва села походить від прізвища козака Андрія Великодного, який в цій місцевості поселив своїх синів, чим саме заснував поселення.

Приблизно в 1695 році переселенці з Мижирича приїхали селитися на територію сучасного хутора Великодний. Це була козацька земля від ярків Дубина, Козачка, хуторів Протопівщини, Руди і до слободи Мижиріча.

Андрій Великодний, який проживав у слободі Мижиріч Лебединського повіту Харківської губернії, був козаком, отримав наділ землі і поселив там своїх синів, Андрія, Павла та Михайла.

Вони літо прогуляли і не збудували собі житла. Коли прийшла зима, брати повернулися до батька в Мижиріч, але той наполягав на своєму і синів відправив назад в хутір. Повернувшись вони вирили собі землянки, перезимували і залишились там жити. Хутір був названий в честь їхнього прізвища – Великодний.

Їхні роди отримали назви: Андрія – Андрійцями, Михайла – Михайлушами, Павла – Солодяками.

Історія ред.

  • Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 723-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Сумської області» увійшло до складу Лебединської міської громади[3].


Примітки ред.

  1. рос. дореф. Памятная Книжка Харьковской губерніи. Издана Харьковскимъ Губернскимъ Статистическимъ Комитетомъ. Харьковъ. Въ Университетской типографіи. 1862. IV + 234 с.
  2. Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 2671)(рос. дореф.)
  3. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Сумської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 25 жовтня 2021. Процитовано 25 жовтня 2021.
  4. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»


Джерела ред.



Посилання ред.