Великий тестамент

книга

«Великий тестамент», або «Великий заповіт» (фр. Le Testament) — поетична збірка Франсуа Війона; твір написано взимку 1461-1462 рр., після звільнення поета з в'язниці.

Великий тестамент
фр. Le Testament
Жанр поезія
Форма вірш[d]
Автор Франсуа Війон
Мова середньофранцузька мова
Опубліковано 1461
Країна  Франція

Зміст ред.

Збірка вирізняється іронічним поглядом на світ. У творі автор підсумовує та осмислює своє життя, виправдовує свої грішні вчинки бідністю та жорсткою долею, а також згадує своє кохання. Описує своє зречення від старих переконань.

У збірку вміщено різні твори:

  1. високого стилю (набожні пісні,...)
  2. низького стилю (пияцькі мотиви, грубі вирази ...)

Збірка характеризується як «висміювання доби, всіх і всього і себе самого». Обсяг збірки — 172 восьмивіршові строфи, вміщених до шістнадцяти балад, двох пісень і трьох рондо. У творі вміщено багато провокативних тем і почуття відрази до світу. Читач знайомиться з антуражем таверн і палаців, а також почуваннями низів суспільства.

Одним із центральних мотивів збірки є Ubi sunt, марність людського життя.[1]

Переклад українською ред.

Великий Тестамент та інші поезії / Ф. Війон ; пер. і передмова з фр.: Л. Первомайський . — М. : Дніпро, 1973 . — 186 с.

Примітки ред.

  1. McGaughey, Christine Swafford (1983). From Life to Life: The Ubi Sunt Motif in Villon's Testament and Manrique's Coplas Por la Muerte de Su Padre. Ball State University.

Посилання ред.