Велике Устя
Вели́ке У́стя — село в Україні, у Сосницькій селищній громаді Корюківського району Чернігівської області. Населення становить 522 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Великоустівська сільська рада.
| село Велике Устя | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Чернігівська область |
| Район | Корюківський район |
| Громада | Сосницька селищна громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1650 |
| Населення | 522 |
| Площа | 1,53 км² |
| Густота населення | 341,18 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 16154 |
| Телефонний код | +380 4655 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 51°26′12″ пн. ш. 32°31′25″ сх. д. / 51.43667° пн. ш. 32.52361° сх. д.Координати: 51°26′12″ пн. ш. 32°31′25″ сх. д. / 51.43667° пн. ш. 32.52361° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
117 м |
| Водойми | Десна |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 16100, Чернігівська обл., Корюківський р-н, смт Сосниця, вул. Грушевського, 15 |
| Карта | |
  Велике Устя | |
 Велике Устя | |
| Мапа | |
| |
Історія ред.
Мале устя р. Убіді і велике устя р. Сейм знаходяться практично поряд. Тут стратегічне місце, де зливаються води Сейму і Десни. Саме тому тут налічується 6 археологічних поселень послідовних у часі (1-5 століття, 12-13 століття.). Першопоселенцями на старих селищах називають рибалок — Богдай, Лихошерст, Гамалій. Поселення першопоселенців юхновської культури і ранньосіверянського часу. Тут знайдено мідні боспорські монети.
В княжі часи жили сосницькі бояри і дружинники (церква св. Юрія). Село відоме за поляків у першій половині 17 ст. За списком податкових дворів 1666 р. нараховувалося 23 двори посполитих людей і 11 дворів бобилів. На початку 18 ст. налічувалося 49 дворів. В селі уже тоді була церква. До двору гетьмана Полуботка в 1726 р. належало 59 дворів, окремо було 20 козацьких дворів. Козацьким отаманом села був Іван Гайдук.
За реєстром 1732 р. — церква, школа і 3 шинки. Церкву нову св. Юрія у 1772 р. збудував киселівський житель Григорій Куксенко. У 1810 р. — 88 хат, 272 ревізькі душі. У 1866 році в селі було 113 дворів, 606 жителів, пристань, винокурний завод. 1885 р. — 805 жителів у 126 дворах, постоялка.[1] За переписом 1897 р. — 188 дворів, 1241 житель, земська школа. У 1924 р. — 235 дворів і 1232 жителі. 1973р. — 227 дворів і 853 жителі. 2014р. — 367 жителів.
Шейнина гора — згадка про похід воєводи-москаля у 1632 р. Королівська гора — за переказом, на ній жив король польський і йому в 1664 р. поклонялися місцеві люди і монахи.
Село постраждало від Геноциду-Голодомору, вчиненого урядом СССР у 1932—1933 роках. Комуністи вбили голодом старих та дітей. 1941 сталіністи втекли із села, а 1943 — повернулися. Після цього московська пропаганда поширювала інформацію про конфлікт німецької адміністрації з місцевим населенням, яке насправді було спровоковано карателями НКВД СССР. Згодом окупаційна російська влада напише зворушливий список дітей, яких нібито вбили німці,[2] але за саму згадку про масові убивства під час Голодомору — саджали в тюрму.
1947 року село знову піддано терору голодом.
Заплавне 30-гектарне озеро Сквирень довжиною 1,4 км відоме з 1666 р. Його загадкову назву Сквирень (Сквира) трактують як санскритську.
9 березня 2020 року біля села автомобіль з водієм з’їхав з кручі в Десну. Водій загинув. Авто підняли наступного дня.[3]
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», увійшло до складу Сосницької селищної громади[4].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Сосницького району, увійшло до складу Корюківського району Чернігівської області[5].
Топоніми ред.
Кутки — Кулинівка, Єрківка, Монахівка, урочища — Будище, Курган Веретень (осіннє свято врожаю), і озеро Великий Веретень, Оболоння; стариці — Старий Сейм, Молодий Сейм, Повільний Сейм, Бистрий Сейм.
Населення ред.
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 608 осіб, з яких 264 чоловіки та 344 жінки[6].
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 515 осіб[7].
Мова ред.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[8]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 98,66 % |
| російська | 1,15 % |
| білоруська | 0,19 % |
Інфраструктура ред.
- Магазини, школа та сільрада. Станом на 2020 рік в селі було відсутнє освітлення на центральних вулицях, попри те, що через село проходить регіональна дорога.[9]
Цікаві факти ред.
- У 2021 році Іван Девиденко, місцевий житель, відсвяткував сторічний ювілей. Його дідусь Пимон дожив до ста трьох років.[10]
- Місцевий житель Володимир Прийомщиков переробив Москвич-412 у трактор і на ньому обробляє поля.[11]
Примітки ред.
- ↑ Чернігівщина. Енциклопедичний довідник (українською) . Київ: "Українська Радянська Енциклопедія" імені М.П. Бажана. 1990. с. 110. ISBN 5-88500-011-5.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 23 лютого 2014. Процитовано 13 лютого 2014.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Рятувальники підняли з річки автомобіль із загиблим водієм [Архівовано 17 лютого 2022 у Wayback Machine.], youtube.com, Mar 10, 2020
- ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 10 липня 2022.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Чернігівська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Чернігівська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Чернігівська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Мінрегіон «заморозив» зекономлені гроші на освітлення в селі Велике Устя [Архівовано 17 лютого 2022 у Wayback Machine.], youtube.com, Dec 2, 2020
- ↑ Пережив два голодомори та пройшов Другу світову: 100-річний ювілей відзначив житель села Велике Устя [Архівовано 17 лютого 2022 у Wayback Machine.], youtube.com, Feb 2, 2021
- ↑ Продав коня і зробив трактор: житель села Велике Устя вдома збирає техніку для господарства [Архівовано 17 лютого 2022 у Wayback Machine.], youtube.com, Feb 5, 2021
Посилання ред.
- Погода в селі Велике Устя [Архівовано 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |