Вікіпедія

Велика зелена стіна

«Велика зелена стіна» (англ. Great Green Wall, фр. Grande Muraille Verte) — проєкт Африканського союзу, спрямований на боротьбу з опустелюванням земель на південь від пустелі Сахари. Суть проєкту полягає у створенні смуги деревної рослинності, здатної стримати розширення Сахари. Планується, що ця смуга простягнеться від Сенегалу до Джибуті (тобто від Атлантичного океану до Червоного моря), буде мати ширину близько 15 км і довжину 7775 км. У проєкті беруть участь 11 африканських держав[1].

На карті Африки виділено зону тропічних саван (Сахель), яка відокремлює пустелю на півночі від більш родючих і вологих регіонів на півдні. «Велика зелена стіна» повинна пройти по північній частині Сахелю.

Якщо проєкт буде реалізований, то його результати будуть добре помітні з космосу[2].

Історія проєкту ред.

Прообразом проєкту «Велика зелена стіна» можна вважати діяльність «африканського Че Гевари» Томаса Санкари (1949–1987), який займався боротьбою з опустелюванням земель в своїй країні в період перебування на посаді президента Буркіна-Фасо в 1983–1987 роках.

У липні 2005 року Африканський союз підтримав проєкт Great Green Wall. Велике значення для прийняття цього рішення зіграла позиція голови Африканського союзу Олусегуна Обасанджо.

Проєкт «Велика зелена стіна» має схожість з рухом «Зелений пояс Європи», що проходить від Баренцевого до Чорного і Адріатичного морів.

Мета створення цього рослинного бар'єру — захист ґрунтів від ерозії і опустелювання[3]. Координацією робіт зі створення «Великої зеленої стіни» займається Сенегал[4].

Є надія, що в результаті реалізації проєкту істотно зростуть місцеві доходи[5]. У червні 2010 року Глобальний екологічний фонд, який об'єднує 182 держави, оголосив про виділення на реалізацію цього проєкту 119 млн доларів[6].

Лісосмуга повинна зв'язати Дакар на Атлантичному узбережжі Африки з містом Джибуті на березі Червоного моря. Вона пройде по території 11 країн: Сенегалу, Мавританії, Малі, Буркіна-Фасо, Нігеру, Нігерії , Чаду, Судану, Еритреї, Ефіопії і Джибуті[2]. По закінченні висадки дерев, Велика Зелена стіна стане найбільшим живим організмом на планеті (втричі більшим, ніж Великий Бар’єрний риф).[джерело?]

Екологічний проєкт бере приклад із інших подібних світових проєктів, зокрема, Зелена стіна Китаю - низка лісових смуг в Китаї, що стримують розширення пустелі Гобі.

Використовувані види рослин ред.

 
Акація сенегальська — один з видів рослин, які планується використовувати для реалізації проєкту «Велика зелена стіна».
 
Ще одна рослина, яку планується використати у проєкті — Зизіфус мавританський (Ziziphus mauritiana), вид з Південно-Східної Азії, що натуралізувався у Центральній Африці

Для реалізації проєкту фахівцями було відібрано 37 видів (станом на середину 2010 року). Більша їх частина — місцеві дерева, здатні нормально розвиватися в умовах посушливого клімату при кількості опадів від 100 до 400 мм на рік[2].

Приблизний перелік видів, які планується використати для реалізації проєкту[7] (авторство назв вказано у відповідності з інформацією бази даних The Plant List):

 
 
 
Рослини, які планується використати для реалізації проєкту «Велика зелена стіна».
Зліва направо: Калотропіс високий (Calotropis procera), Баланітес єгипетський (Balanites aegyptiaca), Акація нільська (Acacia nilotica)

Критика проєкту ред.

Деякі вчені вважають даний проєкт погано продуманим з екологічної точки зору. Пустеля Сахара утворилася через недостатню кількість опадів на цій території. Кількість рослинності не змінить кількості дощу. Крім того, існує думка, що в умовах крайньої бідності місцевого населення буде вкрай важко боротися з незаконною вирубкою посаджених лісів на дрова.[джерело?]

Див. також ред.

Коментарі ред.

  1. ↑ У початковому тексті вказано назву Acacia hebecladoides Hams.
  2. ↑ Авторство назви таксона вказано згідно початкового текста, а також у відповідності з інформацією з International Plant Names Index. У базе даних The Plant List вказано інше авторство назви: Calotropis procera (Aiton) Dryand.
  3. ↑ У початковому тексті — явна помилка: вказана відсутня в основних базах даних назва Maerua oblongiflora A.Rich.

Виноски ред.

  1. ↑ Push for 'Great Green Wall of Africa' to halt Sahara [Архівовано 20 червня 2010 у Wayback Machine.](англ.)(Перевірено 26 січня 2012)
  2. ↑ а б в Попов Л. Самому большому рукотворному лесу нежданно оплатили зелёный свет [Архівовано 18 травня 2015 у Wayback Machine.] // Мембрана. — 22 июня 2010.(Перевірено 24 січня 2012)
  3. ↑ Africa-wide «Great Green Wall» to Halt Sahara's Spread? [Архівовано 3 травня 2015 у Wayback Machine.](англ.)(Перевірено 26 січня 2012)
  4. ↑ Senegal seeks UN backing for ‘Great Green Wall’ across Africa [Архівовано 8 жовтня 2015 у Wayback Machine.](англ.)(Перевірено 26 січня 2012)
  5. ↑ The Great Green Wall Initiative of the Sahara and the Sahel [Архівовано 18 травня 2015 у Wayback Machine.](англ.)(Перевірено 26 січня 2012)
  6. ↑ The Great Green Wall to Be Built in Africa [Архівовано 18 лютого 2013 у Wayback Machine.](англ.)(Перевірено 26 січня 2012)
  7. ↑ Grande Muraille Verte. Trace indicatif et liste indicative d'especes vegetales (PDF) (фр.). Процитовано 26 січня 2012. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |description= (довідка); Текст «host» проігноровано (довідка)[недоступне посилання з березня 2019]

Ресурси Інтернету ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Велика_зелена_стіна&oldid=36029827