Васильєв Федір Олександрович

Фе́дір Олекса́ндрович Васи́льєв (рос. Фёдор Александрович Васильев; 10 [22] лютого 1850(18500222), Гатчина, Російська імперія — 24 вересня [6 жовтня] 1873, Ялта) — російський живописець-пейзажист.

Васильєв Федір Олександрович
рос. Васильев Фёдор Александрович
портет Федора Васильєва роботи Івана Крамського. 1871. Третьяковська галерея
Народження	10 (22) лютого 1850 Гатчина, Царськосільский повітd, Санкт-Петербурзька губернія, Російська імперія
Смерть	24 вересня (6 жовтня) 1873 (23 роки)
	Ялта, Таврійська губернія, Російська імперія (туберкульоз)
Поховання	Полікурівський меморіал
Країна	Російська імперія
Жанр	пейзаж
Навчання	Петербурзька академія мистецтв
Діяльність	художник
Твори	Мокрий луг і У Кримських горах
Роботи в колекції	Фінська національна галерея, Російський музей, Третьяковська галерея і Національна галерея Вірменії
Васильєв Федір Олександрович у Вікісховищі

Біографія

Народився 10 [22] лютого 1850(18500222) року в місті Гатчині (нині Ленінградська область, Росія) в сім'ї дрібного поштового чиновника. З раннього дитинства проявляв здібності і інтерес до малювання. Протягом 1865—1867 років навчався у Малювальній школі Товариства заохочення мистецтв в Петербурзі, одночасно суміщав заняття в школі вечорами з роботою у реставратора з Петербурзької академії мистецтв Петра Соколова. До закінчення навчання Васильєв увійшов в середовище відомих художників, особливо зближувався з Іваном Крамським і Іваном Шишкіним, з яким згодом навіть поріднився.

Мешкав в основному в Санкт-Петербурзі. Здійснив поїздки у 1867 році разом з Іваном Шишкіним на острів Валаам, де виконав низку замальовок та етюдів острова; у 1869 році — у село Знаменське Тамбовської губернії і село Хотінь Харківської губернії. У 1870 році разом з художниками Іллею Рєпіним і Євгеном Макаровим подорожував Волгою, де виконав численні замальовки (частина зберігається у Державному Російському музеї і Державній Третьяковській галереї), етюди.

Взимку 1870 року сильно простудився, у нього виявився туберкульоз. За пропозицією графа Павла Строганова провів літо 1871 року в його маєтках в Харківській і Воронізькій губерніях, але так і не вилікувався. Товариство заохочення мистецтв дало йому засоби для поїздки до Криму. Ще до від'їзду був зарахований учнем добровольцем Петербурзької академії мистецтв і отримав звання художника першого ступеню з умовою витримати іспит з наукового курсу.

Протягом 1871—1873 років мешкав і працював у Криму. 1873 року отримав від Академії мистецтв звання почесного вільного общника. Помер від сухот в Ялті 24 вересня [6 жовтня] 1873 року. Могила знаходиться в Ялті на Полікурівському меморіалі. 1879 року на могилі встановлений пам'ятник. У 1963 році, до 90-х роковин зі дня смерті художника, пам'ятник замінили новим (скульптор — Лідія Ушакова, архітектор — М. Санич) — бронзове погруддя митця (не збереглося) на високому трапецієподібному п'єдесталі із діориту. На п'єдесталі — рельєфне зображення палітри.

Творчість

Працював у галузі станкового живопису. Написав пейзажі:

• «Сільський двір» (1867, Державний Російський музей);
• «У церковній огорожі» (1867, Державний Російський музей);
• «Пейзаж. Парголово» (1868, Саратовський художній музей);
• «Сільська вулиця» (1868, Третьяковська галерея);
• «Повернення стада» (1868, Третьяковська галерея);
• «Після грози» (1869, Третьяковська галерея);
• «Літній спекотний день» (1869, Третьяковська галерея);
• «Після дощу» (1869, Третьяковська галерея);
• «Пейзаж із коровою» (1869, Державний Російський музей);
• «Осінь» (1869, Національний музей «Київська картинна галерея»);
• «Пейзаж із хатинами» (1869);
• «Захід на ставку» (Третьяковська галерея);
• «Зоря в Петербурзі» (Державний Російський музей);
• «Після дощу» (Державний Російський музей);
• «Перед грозою» (Нижньогородський художній музей);
• «Перед дощем» (1869, Третьяковська галерея);
• «Ілюмінація в Петербурзі» (1869, Третьяковська галерея);
• «Дорога в березовому лісі» (Третьяковська галерея, не закінчено);

твори за матеріалами поїздки Волгою

• «Вид на Волзі. Баржі» (1870, Державний Російський музей);
• «Бухта» (1871, Третьяковська галерея);
• «Волзькі лагуни» (Третьяковська галерея, не закінчено);
• «Селянська сім'я у баркасі»;
• «Відлига» (1871, Третьяковська галерея; премія Товариства заохочення мистецтв за 1871 рік; повтор — Державний Російський музей);

роботи виконані в Криму

• «Мокрий луг» (1872, Третьяковська галерея);
• «Покинутий млин» (1872—1873, Третьяковська галерея, сепія — Державний Російський музей, не закінчена);
• «Ериклік» (1872);
• «Пейзаж. Осінь»/«Болото в лісі. Осінь» (Державний Російський музей, не закінчена);
• «У Криму. Після дощу» (Третьяковська галерея);
• «Дорога в Криму»;
• «Біля джерела»;
• «Вечір в Криму» (Третьяковська галерея);
• «Прибій хвиль» (Третьяковська галерея);
• «Зима в Криму» (Пермська державна художня галерея);
• «У Кримських горах» (1873, Третьяковська галерея; премія Товариства заохочення мистецтв за 1873 рік).

«Болото в лісі»	«Тополі»	«Хмари»	«Біля Церкви»	«Відлига»	«Мокрий луг»	«У Кримських горах»

Також відомий автопортрет, який зберігається у Третьяковській галереї.

Крім живописних творів спадщина художника включає також безліч малюнків і акварелей (три альбоми його малюнків зберігаються в Державному Російському музеї, окремі малюнки — в Державній Третьяковській галереї, Державному Російському музеї та інших музеях.

Роботи художника експонувалися на виставці у Лондоні у 1872 році, всесвітній виставці у Парижі у 1878 році та інших. Виставки його творів відбулися в 1874 і 1899 роках у Санкт-Петербурзі.

Вшанування

Ювілейна монета.

Погруддя в Ялті.

• Два портрети художника написав Іван Крамськой (обидва — 1871, Третьяковська галерея);
• У 1960 році, до 110-річчя з дня народження митця, в Ялті на вулиці Київській в районі будинків № 10, 12 на прямокутному постаменті із діориту встановлене бронзове погруддя художника (скульптор Микола Савицький, архітектор Петро Старіков), також у місті на його честь названа вулиця;
• У 1975 році Пошта СРСР випустила серію поштових марок із репродукціями картин Федора Васильєва та портретом художника роботи Івана Крамського;
• У місті Гатчині встановлена бронзова меморіальна дошка з барельєфом художника;
• До 150-річчя із дня народження художника 22 лютого 2000 року Банк Росії випустив ювілейну монету «Федор Васильев» номіналом 2 рублі у серії «Видатні особистості Росії» на якій зображений портрет художника і фрагмент картини «Відлига».

Література

• Васильєв Федір Олександрович // Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. М. П. Бажан. — 1-ше вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1966. — Т. 1 : А — Кабарга. — С. 279.;
• Васильев Федор Александрович // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).;
• Васильев, Фёдор Александрович // Искусство стран и народов мира. Краткая художествення энциклопедия. — Москва : «Советская энциклопедия», 1971. — Т. 3 (Молд. ССР — РСФСР). — С. 652. (рос.);
• Васильев, Федор Александрович // Художники народов СССР. Биобиблиографический словарь. — Москва : «Искусство», 1972. — Т. 2 (Бойченко—Геонджиан). — С. 192. (рос.);
• Васильєв Федір Олександрович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1978. — Т. 2 : Боронування — Гергелі. — 542, [2] с., [30] арк. іл. : іл., портр., карти + 1 арк с.;
• Васильев Фёдор Александрович // Популярная художественная энциклопедия / В. М. Полевой. — Москва : Советская энциклопедия, 1986. — Т. А—М. — С. 116. (рос.);
• М. В. Адамчик. Васильев, Фёдор Александрович // 1750 Шедевров мировой живописи. 500 великих мастеров / В. Н. Волкова. — Минск : Харвест, 2007. — С. 63—64. — ISBN 978-985-16-0896-2. (рос.)