Вікіпедія

Васильєв Михайло Калинович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Васильєв.

Васильєв (Васильїв) Михайло Калинович (1863, Лебедин — 10 травня 1912, Київ) — український інженер-дослідник цукроваріння, фольклорист й етнограф, автор понад 50 праць із різних ділянок цукроваріння, в тому числі нагороджених медалями Російського Наукового Товариства, та численних етнографічних праць, надрукованих в журналах «Кіевская старина» та «Этнографическое обозрение».

Васильєв Михайло Калинович
Псевдо Васильїв, Василєв
Народився 1863(1863)
Лебедин
Помер 10 травня 1912(1912-05-10)
Київ
Країна  Російська імперія
Діяльність дослідник цукроваріння, фольклорист й етнограф
Alma mater Петербурзький технологічний інститут
Посада інженер і директор на цукроварнях Ніколи Терещенка
Діти Валерій, актор і режисер
Микола, професор, вчений-економіст

Біографія ред.

Народився 1863 року у селищі Лебедин, Харківської губернії, тепер у складі Сумської області. За іншими даними родом з Київщини[1]

Закінчив Єлисаветградське земське реальне училище, до 1885 року був членом Єлисаветградського гуртка Громади О. І. Михалевича.[2] Вищу освіту здобув у Петербурзькому технологічному інституті. У 1880-х роках член українського студентського гуртка в Петербурзі, зазнав ув'язнення на шість місяців. По закінченні інституту повернувся в Україну, працював інженером та директором на цукроварнях Ніколи Терещенка.

Помер 10 травня 1912 року у Києві.[3]

Сім'я ред.

Син Михайла Васильєва Валерій — театральний діяч, почав театральну діяльність у 1914 — 1916 роках в театрі М. Садовського, пізніше був актором і режисером у «Березолі» й у інших театрах України. Інший його син Микола — економіст, з 1943 року в еміграції, автор деяких статей у ЕУ[1].

Наукова робота ред.

Автор понад 50 праць з технології цукроваріння, відзначених медалями Російського Технічного Товариства. Написав низку етнографічних праць про народні вірування, народний театр та українські пісні, надруковані в журналах «Этнографическое обозрение» і «Кіевская старина». За працю «Антропоморфические представления в верованиях украинского народа» обраний членом Московського товариства прихильників природознавства, антропології та етнографії.

Йому належать розвідки «Дві цукрозаводські пісні» (1886), «До питання про нові мотиви в малоруській народній поезії» (1897), а також дослідження про український народний театр, народні обряди, звичаї, вірування, фольклорно-літературні зв'язки («Рекрутчина в малоруській пісні» (1889), «Малоруські похоронні обряди та повір'я» (1890), «Народна пісня про Шевченка» (1885), «Т. Г. Шевченко в легенді» (1900).[4]

Твори ред.

  • Васильев. К малорусским похоронным обрядам // Кіевская старина. — 1889. -№ 10. — С. 635 — 637. 
  • Васильев. Малорусские похоронные обряды и поверья // Кіевская старина. — 1890. — № 8. — С. 317 — 323. 
  • Васильев М. К.  Антропоморфические  представления  в  верованиях украинского народа // Этнографическое обозрение. — 1890. — № 1. — С. 87 — 100; 1892. -№ 4. — С. 157 — 169. 
  • Васильев М. К.  Антропоморфические  представления  о верованиях украинского народа / М. К. Васильев, Н. Ф. Сумцов // Этнографическое обозрение. — 1892. — № 1. — С. 87 — 100. 
  • Васильев М. К. К легендам о голоде, холере и войне: Антропол. представления в верованиях укр. народа // Этнографическое обозрение. — 1892. — № 4. — С. 157 — 169. 
  • Васильев М. К. К поверьям о целебном значении змеи (записано от Мякшуры в Александрийском уезде, Херсонской губернии) // Кіевская старина. — 1889. — № 5 — 6. -С. 634. 
  • Васильев М. К. Песенные мотивы о превращениях // Этнографическое обозрение. — 1890. — № 6. — С. 234-235. 
  • Васильев М. К. Украинские  легенды  и  верования, связанные  с  именами некоторых святых // Этнографическое обозрение. — 1895. — № 4. — С. 126 — 128.[5]
  • Васильев М. К. Рекрутчина в малорусской песне: (Этнограф. очерк) // Киев. старина. — 1889. — Т.26. — С. 354-376, 615—630. Історичне дослідження, проведене за матеріалами експедицій П.Чубинського, Головацького, Максимовича та ін.[6]

Примітки ред.

  1. ↑ а б Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
  2. ↑ В. М. Босько. Історичний календар Кіровоградщини на 2008 рік. Люди. Події. Факти. Кіровоград: Центр.-Укр.вид-во, 2007. — Стор. 179 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 25 червня 2016. Процитовано 20 січня 2012.
  3. ↑ Василєв Михайло // Ілюстрована Україна: літературно-художній журнал для українських родин. Випуск 01, 1913. — Львів, С. 13. Архів оригіналу за 6 серпня 2016. Процитовано 3 червня 2022.
  4. ↑ П'ятаченко С. В. До народних джерел Сумщини. Архів оригіналу за 28 листопада 2010. Процитовано 20 січня 2012.
  5. ↑ Символічні коди народної культури (міфологія, фольклористика та етнологія) Бібліографічні матеріали збілоруської, російської та української міфології, фольклору та етнології. — Харків, 2008. Архів оригіналу за 15 квітня 2013. Процитовано 20 січня 2012.
  6. ↑ Херсонська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Олеся Гончара. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 20 січня 2012.

Література ред.


  Це незавершена стаття про науковця.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Васильєв_Михайло_Калинович&oldid=36025109