Васильєв Володимир Михайлович
Володи́мир Миха́йлович Васи́льєв — український кінооператор-документаліст, кінорежисер. Нагороджений Почесною Відзнакою Мінкультури «За досягнення в розвитку культури та мистецтва» (2001).
| Васильєв Володимир Михайлович | |
|---|---|
| Народився |
3 березня 1949 Київ, Українська РСР, СРСР |
| Помер | 31 грудня 2016 (67 років) |
| Країна |
 СРСР Україна |
| Діяльність | кінорежисер, кінооператор, режисер-документаліст |
| Галузь | спецефекти |
| Alma mater | Київський політехнічний інститут (1972)[1] і Всеросійський державний інститут кінематографії (1987)[1][2] |
| Заклад | Українська студія хронікально-документальних фільмів[1] |
| Членство | НСКУ |
| Роки активності | з 1972 |
| Нагороди | |
Життєпис ред.
Народився в місті Київ 3 березня 1949 р.
Після закінчення Київського політехнічного інституту (1972) прийшов працювати на Українську студію хронікально-документальних фільмів асистентом кінооператора.
З 1974 р. — кінооператор комбінованих зйомок.
Зробив комбіновані кадри до багатьох фільмів студії, серед яких повнометражна кінотрилогія режисера Володимира Шевченка «Україна. Початок шляху», «Вогняний шлях», «Шлях звершень» (Державна премія України ім. Т. Г. Шевченка, 1978 р.).
Після закінчення операторського факультету Всесоюзного державного інституту кінематографії (ВДІК) 1987 р. працював кінооператором документальних фільмів і зняв їх понад 70.
Був членом Національної спілки кінематографістів України.
Пішов із життя 31 грудня 2016 року[3].
Фільмографія ред.
- «Весна перемоги» (1985),
- «З любов'ю та шаною» (1985),
- «Прийшов солдат з Берліна» (1985),
- «Наша доля — Україна» (1986),
- «Для чорнобильських вахтовиків» (1986),
- «Такий важкий, звичайний день» (1987),
- «Пам'яті Івана Миколайчука» (сюжет до кіножурналу «РУ» 1987),
- «Омут» (1987),
- «Плаха» (сюжет до українського сатиричного кіножурналу «Жорна» 1987),
- «Ім'я йому Київ» (1988),
- «Вересень 39-го» (1989),
- «На усіх морях»(1990—1991),
- «Таємниця любові» (1992),
- «Україна держава морська. Чоловіча робота» (1992—1993),
- «Українські німці. Повернення» (1994—1995) та інші.
Документальні фільми Васильєва останньої декади ред.
- «Миттєвості помаранчевої» (автор сценарію, режисер, оператор, монтажер, 2005)
- «Поступ» (автор сценарію, режисер, оператор, монтажер, 2006)
- «Наш паротяг» — фільм-пародія (автор сценарію, режисер, оператор, монтажер, 2007)
- Дев'ять сюжетів «Голодомор 1933. Свідчать…» (режисер, оператор, монтажер, 2008),
- «Долі. Є. М. Дубиніна», «Долі. М. М. Виноградова», «Долі. П. Т. Кухарчук» (автор ідеї кіно-циклу, режисер, оператор, монтажер, 2008)
- «Йосип Осташинський. Дарувати радість людям» (автор сценарію, режисер, головний оператор, монтажер, 2009—2010)
- «Польові випробування української вдачі» (2011, режисер, монтажер)
Примітки ред.
- ↑ а б в Васильєв Володимир — НСКУ, 1958.
- ↑ Горбатский В. ВАСИЛЬЕВ, Владимир Михайлович // Кинооператоры от А до Я: Документальное кино ХХ века : справочник-каталог — Москва: 2005. — 248 с. — ISBN 978-5-85646-138-0
- ↑ Пішов із життя Володимир Васильєв. Національна спілка кінематографістів України. 02.01.2017. Архів оригіналу за 3 січня 2017. Процитовано 2 січня 2017.