Васильєвський Василь Григорович (02.02(21.01).1838–25(13). 05.1899) — російський історик-візантолог. Академік Петербурзької АН (1890; член-кореспондент 1876). Започаткував вивчення аграрної політики Візантії, її податкової системи. У своїх наукових працях показав вплив слов'янської колонізації Балканського півострова на розвиток у Візантії вільної селянської общини. Вивчав русько-візантійські відносини 10–12 ст. Опублікував низку історичних джерел, додавши до них ґрунтовні коментарі. За ініціативою В. було створено «Византийский временник» (1894) і він став одним із його редакторів. Помер у м. Флоренція (Італія).

Васильєвський Василь Григорович
Народився 21 січня (2 лютого) 1838
Ilyinskoed, Любимський повіт, Ярославська губернія, Російська імперія
Помер 13 (25) травня 1899 (61 рік)
Флоренція, Королівство Італія[1]
Країна  Російська імперія
Діяльність історик, класицист, візантолог
Alma mater Санкт-Петербурзький державний університет
Галузь візантологія[2] і історія[2]
Заклад Санкт-Петербурзький державний університет
Науковий керівник Михайло Стасюлевич
Відомі учні Платонов Сергій Федорович
Аспіранти, докторанти Alexander Vasilievd
Членство Петербурзька академія наук
Російська академія наук
Сербське вчене товариствоd
Сербська академія наук і мистецтв

Праці В., серед яких виділяється "Законодательство иконоборцев" (1878), і нині мають непересічну наукову цінність.

Джерела та література ред.

  1. Васильевский Василий Григорьевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  2. а б Czech National Authority Database