Васильків (Звенигородський район)
Василькі́в — село в Україні, у Шполянському районі Черкаської області. У селі мешкає 2356 людей.
| село Васильків | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Черкаська область |
| Район | Шполянський |
| Рада | Васильківська сільська рада |
| Код КАТОТТГ | UA71020330030048216 |
| Облікова картка | Васильків |
| Основні дані | |
| Засноване | XIV століття[1] |
| Населення | 2356 |
| Поштовий індекс | 20624 |
| Телефонний код | +380 4741 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°58′44″ пн. ш. 31°18′56″ сх. д. / 48.97889° пн. ш. 31.31556° сх. д.Координати: 48°58′44″ пн. ш. 31°18′56″ сх. д. / 48.97889° пн. ш. 31.31556° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
158 м |
| Водойми | річки: Шполка, Князька |
| Найближча залізнична станція | Васильків (зупинний пункт) |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | с. Васильків, вул. Центральна, 176 |
| Сільський голова | Дубина Іван Михайлович |
| Карта | |
  Васильків | |
 Васильків | |
| Мапа | |
| |
Географія ред.
Біля села є поселення трипільської культури площею понад 50 га (перша половина IV тис. до н. е.). Поруч із ним — поселення ранньої залізної доби (VII—V ст. до н. е.). Знахідки з трипільського поселення (посуд із розписом) зберігаються у Національному музеї історії України.
Через село проходить залізниця Цвіткове-Христинівка, ділячи його на дві нерівних частини. Деякі поїзди зупиняються на з.п. Васильків, інші — тільки в Шполі.
Історія ред.
Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі Шполянської волості Звенигородського повіту Київської губернії мешкало 2400 осіб, налічувалось 404 дворових господарств, існували православна церква, 3 постоялих будинки, лавка та 13 вітряних млинів[2].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 3489 осіб (1694 чоловічої статі та 1795 — жіночої), з яких 3453 — православної віри[3].
6 лютого 1944 року поблизу Василькова відбувся бій підрозділів 230-го гвардійського стрілецького полку 80-ї гвардійської стрілецької дивізії з німецькими танками. Зі складу 2-го стрілецького батальйону в ході бою відзначилися бійці 4-ї та 6-ї стрілецьких рот, 2-ї протитанкової роти.
24 лютого 1944 року неподалік села в урочищі Гнилець відбувся ще один бій з німцями, які наступали з боку с. Капустине. О 7:00 було проведено розвідку боєм, о 10:00, збільшивши кількість піхоти зі 100 до 250 чоловік, за підтримки 2-х танків, ворог розпочав атаку. Активна частина бою тривала до 15:00, після чого просування нацистів було зупинене. Наступного дня бій продовжився. 25 лютого, противник силою 100-150 піхотинців, за підтримки бронетехніки неодноразово переходив в атаки. До кінця доби радянським воїнам вдалося підбити 4 танки і самохідну гармату, ще 2 самохідки було спалено, а 130 гітлерівців - знищено. Цього разу оборону Василькова вела 84-а стрілецька дивізія 53-ї армії. Воїнами лише одного 2-го батальйону 41-го стрілецького полку цієї дивізії було відбито 12 ворожих атак. В якості помічника командира 41-го стрілецького полку з постачання, участь у цих подіях брав уродженець села Сигнаївка Олександр Ісидорович Коваленко. Завдяки місцевим жителям йому вдалося повною мірою забезпечити свою частину продовольством.
Відомі люди ред.
В селі народилась:
- Мотрич Катерина Вакулівна (* 30 листопада 1947) — українська письменниця.
- Поречкіна Лідія Степанівна (* 6 травня 1961) — український політик.
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Васильків(рос.)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-79. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
|
Це незавершена стаття про Черкаську область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |