Варна
Координати: 43°13′ пн. ш. 27°55′ сх. д. / 43.217° пн. ш. 27.917° сх. д. Ва́рна (болг. Варна) — місто в Болгарії, центр Варненської області, третє за чисельністю населення після Софії та Пловдива. Розташоване в Східній Болгарії, на березі Чорного моря. Населення — 352 770 осіб (2010)[1]. Варна також є відомим портом.
| Варна Варна | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
 | |||||
| Основні дані | |||||
| 43°13′ пн. ш. 27°55′ сх. д. / 43.217° пн. ш. 27.917° сх. д. | |||||
| Країна | Болгарія | ||||
| Регіон | Варненська область | ||||
| Столиця для | Варна і Варненська область | ||||
| Засновано | 575 до н. е. | ||||
| Площа | 80 км² | ||||
| Населення | 352 770 (2010) | ||||
| Висота НРМ | 80 м | ||||
| Водойма | Чорне море, Варненське озеро | ||||
| Назва мешканців | італ. varnesi | ||||
| Міста-побратими | Ольборг (Данія), Дордрехт (Нідерланди), Харків (Україна), Акаба (Йорданія), Одеса (Україна), Мальмьо (Швеція), Турку (Фінляндія), Маямі (США), Росток (Німеччина), Новоросійськ (Росія), Пірей (Греція), Мемфіс (США), Амстердам (Нідерланди), Ліверпуль (Англія), Карлсруе (Німеччина) | ||||
| Телефонний код | (359) 052 | ||||
| Часовий пояс | UTC+2 і UTC+3 | ||||
| Код LAU (NUTS) | BG10135, VAR06 | ||||
| GeoNames | 726050 | ||||
| OSM | ↑1404291 ·R (Варна) | ||||
| Поштові індекси | 9000 | ||||
| Міська влада | |||||
| Адреса | м. Варна, бул. "Княгиня Мария Луиза" 43. | ||||
| Мер міста | Блаґомiр Коцев | ||||
| Вебсайт | varna.bg | ||||
| Мапа | |||||
 | |||||
  Варна Варна (Болгарія) | |||||
|
| |||||
|
| |||||
 Варна у Вікісховищі | |||||
Етимологія ред.
Феофан Сповідник вперше згадує ім'я Варна, а місто стало відоме з часів слов'янського завоювання Балкан в 6-7 столітті. Ім'я може бути варязького походження, а варяги перетинали Чорне море протягом багатьох років, досягнувши Константинополя на початку середньовіччя. У шведській мові, слово "VARN" означає "щит", "захист" - значить Варна захисне, укріплене місце. Ім'я може бути старше, ніж це; можливо, це відбулося через протоіндоєвропейський корінь we-r- (вода) (див також Варуна), або з праслов'янського кореня варн (чорний), або з іранського барі або Var (табір, фортеця). За словами Феофана, в 680 році Аспарух, засновник першого Болгарського царства, розгромив армію Костянтина IV недалеко від дельти Дунаю і, переслідуючи його, досяг так званої Варни поруч Одіссоса (так в оригіналі) (τὴν λεγομένην Βάρναν, πλησίον Ὀδυσσοῦ). Можливо, нова назва стосувалася спочатку сусідньої річки чи озера, римського військового табору, або внутрішньої області, і тільки потім самого міста. До кінця X-го століття, ім'я Варна утвердилося вже так міцно, що, коли візантійці боролися з болгарами за повернення контролю над містом в 970-х роках, вони так і не змогли відновити давню назву Одесос.
Географія ред.
Місто розташоване в Північно-Східній частині Болгарії, на березі Варненської затоки. Навколо міста поступово утворюється агломерація. У 18 км від Варни в бік Софії розташований пам'ятник природи «Вбиті камені» — реліктові скельні утворення у вигляді вертикальних каменів діаметром до 3 та заввишки до 7 метрів.
На клімат значно впливає близьке розташування моря. Зима характерна постійними північними вітрами, проте загалом клімат м'який. В середньому від травня до червня становить 18-20°C. У періоді від червня до серпня — в середньому 22,8 °C.
| Клімат Варни | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Абсолютний максимум, °C | 22 | 23,1 | 27,6 | 29,2 | 34,3 | 40,8 | 41,4 | 40,7 | 36,6 | 33,4 | 26,8 | 23,2 | 41,4 |
| Середній максимум, °C | 6,9 | 8,1 | 12,1 | 16,2 | 22,1 | 27,0 | 29,8 | 30,2 | 24,6 | 19,4 | 14,1 | 8,2 | 18,2 |
| Середня температура, °C | 2,2 | 3,1 | 5,8 | 10,8 | 15,7 | 20,2 | 23,6 | 23,8 | 19,0 | 13,9 | 9,2 | 4,5 | 12,5 |
| Середній мінімум, °C | −1,1 | −0,2 | 2,5 | 5,0 | 10,0 | 14,4 | 17,2 | 17,3 | 13,0 | 8,3 | 4,3 | 1,6 | 8,5 |
| Абсолютний мінімум, °C | −19 | −24,2 | −8,3 | 0,1 | 3,5 | 7,2 | 10,9 | 10,8 | 4,4 | −3,6 | −9,2 | −12,8 | −24,2 |
| Температура води, °C | 8 | 8 | 8 | 13 | 19 | 22 | 26 | 28 | 25 | 20 | 13 | 11 | 17 |
| Норма опадів, мм | 38 | 41 | 34 | 44 | 40 | 46 | 37 | 32 | 31 | 36 | 50 | 42 | 471 |
| Джерело: Туристичний портал міста (рос.) | |||||||||||||
Історія ред.
Античність і завоювання булгарами ред.
Ще до VI століття до н. е. на території поблизу сучасної Варни існувала відома фортеця Одесос. Це було місто-грецька колонія, заснована вихідцями із Мілета. На початку нашої ери ця територія була завойована римлянами. У 395 р. внаслідок поділу Римської імперії на Західну і Східну території Болгарії залишається за останньою, також відомою як Візантійська імперія. Проте місто попри зміну гнобителів продовжує розвиватися.
Напад готів з півночі мав негативні наслідки. Проте у 447 р. імператор Феодосій II уклав перемир'я в Одесосі і вже за правління Юстиніана місто відчуло значне економічне пожвавлення.
Переламною подією в ході історії сталася навала аварів та слов'ян із півночі, які вкрай спустошили місто. Відтоді для назви Одесоса вживають нову назву міста — Варна.
З VIII століття Варна входить до складу Болгарської Держави, а після її охрещення в 864 році Борисом І місто стає важливим християнським осередком. У X—XII столітті Варна перебуває у складі Візантійської імперії. В липні 1043 під Варною відбувається битва візантійського війська під командуванням стратига Катакалона Кекавмена з руським військом на чолі з воєводою Вишатою Остромировичем, що закінчилась поразкою русів. 800 полонених (серед них і Вишата) були осліплені і тільки у 1046 відпущені на волю.
Середньовіччя та Битва під Варною ред.
В XIV-му столітті італійські карти портолани показували, що Варна, можливо, найважливіший морський порт між Константинополем і дельтою Дунаю; вони, як правило, позначають регіон Загора. Місто було безуспішно обложено Амадеєм VI Савойського, який захопив всі болгарські фортеці на південь від нього, у тому числі Галата, 1366 року. У 1386 році на короткий час Варна стала столицею князівства Карвуна, потім перейшло до османів в 1389 (і знову в 1444 році), належало тимчасово Мануїлу II Палеологу з 1413 (можливо, до 1444), і розграбовано татарами в 1414 році.
У XIII—XIV століттях Варна стає важливим центром ремесла і торгівлі. У 1391—1878-их рр. Варна перебувала під владою турків. 10 листопада 1444 року під Варною між об'єднаною армією хрестоносців та Османською імперією відбулась битва, яка стала завершенням невдалого хрестового походу на Варну угорського і польського короля Владислава.
Наприкінці османського правління ред.
У 1606 році Варну, що перебувала під владою Османської імперії, здобули українські козаки. Вони забрали у турків більш як на 180 тисяч золотих здобичі[2]. Цей козацький похід оспівувався в українській народній пісні[2].
У XVIII ст. під час Російсько-турецької війни 1768 – 1774 Варну намагалися захопити російські війська на чолі із генерал-поручиком К.К. бароном Унгерн-Штернбергом (1730 – 1799) та полковником В.А. Ангальт-Бернбурзьким (1744 – 1791). Російські війська складалися головним чином з українців. При відступі до 700 вояків виявилося вбитими та пораненими, було втрачено шість легких гармат. Відбитий від фортеці Варна загін українців та росіян відступив до села Аджимлєр.
У XIX столітті Варна зазнала багатьох лихоліть Турецько-Російських війн.
23 червня 1944 року частини РККА висадилися і захопили Варну, почавши рух в сторону румунського міста Плоєшті.
У 1949—1956 рр. місто називалось Сталін, на честь диктатора Йосифа Сталіна.
Економіка та інфраструктура ред.
Варна — це важливий промисловий центр Болгарії. У місті працюють текстильний, кораблебудівний і кораблеремонтний заводи.
Туризм ред.
На північний схід від Варни розташовані 3 курорти:
-
Готель "Адмірал", Золоті піски -
Золоті піски -
Золоті піски -
Золоті піски -
Золоті піски -
Святі Костянтин і Олена -
Албена -
Готель "Добруджа", Албена
.jpg)
.jpg)
_-_panoramio_(57).jpg)
.jpg)
_-_panoramio_(8).jpg)
Транспорт ред.
У місті є чотири види транспорту: залізничний, сухопутний, повітряний і морський. Варненський аеропорт відправляє людей у різні 35 країн світу. Варненський морський порт за 2006 рік обслужив близько 16 тис. пасажирів.
У місті є також декілька тролейбусних ліній.
За 40 кілометрів від Варни є порт і морський курорт Балчик.
Від Варненської затоки починається канал Варна — Девня.
Населення та адміністративний устрій ред.
За даними перепису 2006-ого року в місті проживало 347 тисяч осіб. Місто адміністративно поділене на 5 міських районів («Одесос», «Приморський», «Младость», «Владислав Варненчик» і «Аспарухово») і 5 кметств.
Культура ред.
Іноземні консульства ред.
|
|
Відомі люди ред.
- Стефан Попов (1872—1937) — болгарський військовий.
- Добрі Христов — болгарський хоровий та духовний композитор, етнограф, фольклорист і педагог.
- Антоніна Драгашевич (* 1948) — болгарська шахістка.
- Лоріна Камбурова (нар. 1991) — болгарська актриса та співачка, відома за ролями в американських фільмах. Вокалістка групи Ross'N Lorina.
Галерея ред.
.jpg)
Примітки ред.
- ↑ grao.bg [Архівовано 15 березня 2016 у Wayback Machine.](болг.)
- ↑ а б Грушевський М. Історія України-Руси. Том VII. Розділ VI. Архів оригіналу за 17 липня 2014. Процитовано 22 квітня 2009.
Посилання ред.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Варна |
- varna.bg [Архівовано 11 лютого 2011 у Wayback Machine.] (болг.) — Офіційний сайт
- Фотографії з Варна