Ван Чанлін

Ван Чанлін (王昌龄, 698 — 756) — китайський поет та державний службовець часів династії Тан. Ван Чанлін разом з Ван Веєм, Лі Сінем, Гао Ши, Чень Сеном був творцем пасторальної поезії в стародавньому Китаї. Усіх разом їх називали Ван-Лі-Гао-Чень.

Ван Чанлін
Картина на мотив вірша Ван Чанліна. Автор: Цукіока Яшітоші з циклу «Сто сторін Місяця».
Псевдо	Ван Шаобо
Народився	698(0698) Тайюань, КНР
Помер	756 Аньхой, КНР
Країна	Династія Тан
Діяльність	поет
Науковий ступінь	цзіньши (727) і Q9531580? (734)
Знання мов	класична китайська
Magnum opus	Q10779530?
Посада	Q10351575?, xianweid, xianchengd і xianweid
Медіафайли у Вікісховищі

У цьому китайському імені прізвище (Ван) стоїть перед особовим ім'ям.

Життєпис

Народився у м. Тайюань (сучасна провінція Шаньсі). Здобув гарну освіту. У 727 році з успіхов склав імператорський іспит та отримав вищу вчену ступінь цзіньши. У 734 році призначається державним секретарем. Пізніше призначається головою м. Шішуй (сучасна територія у провінції Хенань). наприкінці життя отримує посаду голови округу Цзяннін. Втім незабаром викликав невдаволеня імператора й засланий до м. Лунбяо на території колишнього князівства Елан (сучасний повіт Гуйчжоу провінції Хунань).

З початком у 756 році повстання Ань Лушаня повернувся до рідного міста. Тут незабаром його було вбито заколотниками.

Творчість

У доробку Ван Чанліна є 180 віршованих творів, яких поділяють на дві групи: перші — прикордонні, армійські («У військовому поході», «За Великою стіною», присвячені суворим військовим буднях прикордонних околиць, солдатській службі); другі — цивільні, про жінок. Чимала частина присвячена оспівуванню життя відлюдника.

Поет зумів побачити трагедію війни, гнівно засуджував військових очільників, котрі жадали слави і добували її за рахунок загибелі простих солдатів.

Джерела

• Jacques Pimpaneau, Chine. Histoire de la littérature, Philippe Picquier, 1989, rééd. 2004, p. 182.
• Wu, John C. H. (1972). The Four Seasons of Tang Poetry. Rutland, Vermont: Charles E.Tuttle. ISBN 978-0-8048-0197-3