Пясецький Вальдемар Едуардович
Вальдемар Пясе́цький (5 січня 1934 — 29 червня 2020) — український краєзнавець. Автор понад чотирьох сотень праць про історію волинського краю.
Пясецький Вальдемар Едуардович | |
---|---|
Народився |
5 січня 1934 Дубровиця, Сарненський повіт, Волинське воєводство, Польська Республіка |
Помер | 29 червня 2020 (86 років) |
Діяльність | краєзнавець, історик, музейник |
Alma mater | Національний університет «Львівська політехніка» і Орловський державний університет |
Заклад | Волинський національний університет імені Лесі Українки |
Нагороди | |
Життєпис ред.
Народився в Дубровиці (Рівненська область)[1], в дитинстві розмовляв лише польською. Був охрещений як Вальдемар, хоча в пізніших документах його записували як Володимира. Дитинство минуло в селах Чесний Хрест, Менчиці, Мишів Володимир-Волинського району[2]. Мати, Броніслава Павлівна[3], була вчителькою молодших класів[2]. Батько — лікар[3]. Інтерес до краєзнавства проявляв ще його дід, автор неопублікованої розвідки «Підволочиськ під поглядом історичним, економічним і тому подібне». Мати також цікавилася краєзнавством, багато подорожувала по Волині[2]. Батько в німецько-російську війну воював в Армії Крайовій, працював у тюрмі, пізніше загинув у Майданеку. Початкову освіту отримав від матері, потім навчався в школі у Володимирі[4]. Після закінчення школи Вальдемар познайомився із відомим краєзнавцем Олександром Цинкаловським[2].
Потім навчався у Львові на архітектурному відділі політехніки. Продовжив навчання у Орловському педінституті в Росії, спеціалізуючись на історії мистецтва[5]. В 1950-і перебував під судом за читання забороненої в СРСР літератури. Суд відбувався в Луцьку, саме тоді Пясецький вперше побував у цьому місті[2]. Працював викладачем історії мистецтв у Луцькій художній школі та Луцькому педінституті ім. Лесі Українки[5]. Свою першу краєзнавчу розвідку про Луцьк написав у 1973 році[2]. Був знаний як дослідник найважливіших осередків давнього Луцька та його околиць[6].
Після смерті матері почав відвідувати костел, став діячем Товариства польської культури на Волині ім. Єви Фелінської[4].
Восени 2017 року з дружиною переїхав до Польщі через стан здоров'я[7].
Наступного дня після смерті краєзнавця, 29 червня 2020 року, відбулося падіння Лесиного ясена, лучани відмітили символічність події[8].
Родина ред.
Двоє доньок[7].
Нагороди та відзнаки ред.
Головні праці ред.
Вальдерма Пясецький — автор досліджень з минувшини Луцька, Володимира-Волинського, Любомля, Устилуга, Горохова, Порицька, Перемиля, Боремля, Кисилина, Олики, Локач, Сельця. Найбільше знаний за книгами:[10]
- Пясецький В. Е., Мандзюк Ф. Г. Вулиці і майдани Луцька (2005)
- Пясецький В. Е. Родовід Лучеська Великого (2019)
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ trek-st.com. Вальдемар Пясецький: «Біля мене завжди були інтелігентні люди». Monitor Wolynski (укр.). Процитовано 22 лютого 2022.
- ↑ а б в г д е ж Краєзнавством горів ще його дід. Цікаві факти з життя луцького літописця Вальдемара Пясецького. Перший канал соціальних новин. Процитовано 22 лютого 2022.
- ↑ а б Якщо місто не має легенд, їх треба вигадати, - луцький краєзнавець Вальдемар Пясецький. Волинь24 (англ.). Процитовано 22 лютого 2022.
- ↑ а б trek-st.com. Вальдемар Пясецький: «Біля мене завжди були інтелігентні люди». Monitor Wolynski (укр.). Процитовано 22 лютого 2022.
- ↑ а б Пясецький Володимир. volart.com.ua. Процитовано 22 лютого 2022.
- ↑ trek-st.com. Вальдемару Пясецькому – 80 років. Monitor Wolynski (укр.). Процитовано 22 лютого 2022.
- ↑ а б Луцький краєзнавець Вальдемар Пясецький виїжджає до Польщі. Волинь24 (англ.). Процитовано 22 лютого 2022.
- ↑ Електроапаратна, Хроніки Любарта вул; 3; Луцьк; Україна (30 червня 2020). Помер відомий краєзнавець та історик Вальдемар Пясецький. Хроніки Любарта. Процитовано 22 лютого 2022.
- ↑ www.webmaestro.com.ua, вебстудія WebMaestro:. Без нього у Луцьку не було б і ВОЛІ | Волинська газета. volga.lutsk.ua. Процитовано 22 лютого 2022.
- ↑ Малімон, Наталія (1 липня 2020). Його дослідження з історії міста навряд чи хто перевершить. Газета «День» (укр.). Процитовано 22 лютого 2022.