Валторна

Валторна
	Подвійна валторнаПодвійна валторна
Інші назви	de: Horn, Waldhorn, Ventilhorn; es: Trompa або Corno; fr: Cor (d'Harmonie); it: Corno
Класифікація	Мідні духові музичні інструменти
Класифікація Горнбостеля-Закса	423.232
Діапазон
Подібні інструменти	Альт; Корнет; Флюгельгорн
Музиканти	валторністи
	Валторна у Вікісховищі

Валто́рна (від нім. Waldhorn — «лісовий ріг»^[1]) — мундштучний музичний інструмент сімейства мідних духових. Це скручена, подібно до равликової мушлі, мідна трубка з довжиною до п'яти метрів з сильно розширеним розтрубом. З'явилася наприкінці XVII століття.

Тривалий час валторна була натуральним інструментом, тобто на валторні можна було виконати лише звуки, що належать до натурального звукоряду, вибудованому від основної ноти. Тому в епоху пізнього бароко, класицизму і раннього романтизму, були поширені валторни найрізноманітніших строїв, які застосовувалися залежно від тональності, у якій був написаний той чи інший твір, (концерти для валторни Й. Гайдна, В. А. Моцарта, К. М. Вебера та ін.).

Вентильна валторна входить в музичну практику лише в 30-х роках XIX століття. За допомогою вентильного механізму, музикант може скеровувати повітря через ту чи іншу крону інструмента. Тим самим об'єм вібруючого повітря збільшується, а висота звуку — знижується. У сучасній конструкції валторни використовують три вентилі, для пониження звуку на півтону тон та на півтора тону. У багатьох конструкціях існує також квартвентиль (т. зв. подвійна валторна), що підвищує її звукоряд на кварту.

Серед мідних духових валторна відрізняється складністю опанування та м'якістю тембру. Звук може приглушуватись за допомогою сурдини. Валторна має діапазон звучання від $H_{1}$ до $f^{2}$ (на подвійних валторнах — від $E_{1}$ ). Валторна — транспонуючий інструмент строю F.

У сучасній практиці існує дві традиції нотації партії валторни :

класична, за якою ноти, написані в скрипковому ключі звучать квінтою нижче, а ноти, написані в басовому ключі — квартою вище від написаного.
Сучасна, за якою ноти, написані як в скрипковому, так і в басовому ключах, звучать квінтою нижче від написаного.

У партитурі для симфонічного оркестру партії валторн розміщені після фаготів,перед партіями труб та тромбонів.

Роль валторни в музиці ред.

Різновиди ред.

Віденьська валторна
Дискант
Бас валторна

Цікаві факти ред.

У Книзі рекордів Гіннеса 1977 року валторна згадана разом з гобоєм як найскладніший для опанування оркестровий інструмент.^[2]

Українські валторністи ред.

Примітки ред.

↑ Етимологічний словник української мови. Київ: Наукова думка. — 1982.
↑ Rediscovering the French horn (en-GB) . 26 січня 2008. ISSN 0307-1235. Архів оригіналу за 14 травня 2021. Процитовано 25 листопада 2019.

Література ред.

Музыкальный энциклопедический словарь. Гл. ред. Г. В. Келдыш. — Москва.: 1990. 672 с.: ил. — ISBN 5-85270-033-9
В. Романовський. Інструментознавство для духового оркестру: навч. посібник. - К.: НАКККіМ, 2015. - 136с. - с.55-59
Gregory R., The horn, L., 1961

Це незавершена стаття про музичні інструменти.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Етимологічний словник української мови. Київ: Наукова думка. — 1982.

[2] Rediscovering the French horn (en-GB) . 26 січня 2008. ISSN 0307-1235. Архів оригіналу за 14 травня 2021. Процитовано 25 листопада 2019.

[1]

[2]

Подвійна валторна Подвійна валторна
Інші назви	de: Horn, Waldhorn, Ventilhorn es: Trompa або Corno fr: Cor (d'Harmonie) it: Corno
Класифікація	Мідні духові музичні інструменти
Класифікація Горнбостеля-Закса	423.232
Діапазон
Подібні інструменти	Альт Корнет Флюгельгорн
Музиканти	валторністи
Валторна у Вікісховищі