Буймістер Валерій Григорович
Валерій Григорович Буймістер (21 травня 1948, Виборг, Росія[1] — 12 листопада 2021, Київ) — український співак (ліричний баритон), Народний артист України (1994).
| Буймістер Валерій Григорович | |
|---|---|
 | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 21 травня 1948 |
| Місце народження | Виборг, Ленінградська область, РРФСР, СРСР |
| Дата смерті | 12 листопада 2021 (73 роки) |
| Місце смерті | Київ, Україна |
| Громадянство | СРСР і Україна |
| Професії | співак |
| Освіта | Національна музична академія України імені П. І. Чайковського |
| Співацький голос | баритон |
| Інструменти | вокал[d] |
| Заклад | Національна музична академія України імені П. І. Чайковського |
| Нагороди |
  |
Лауреат Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка (1999[2]). Лауреат гран-прі Міжнародного конкурсу вокалістів у Парижі (1976).[1]
Біографія
ред.У 1966 році закінчив Ічнянську середню школу № 1.
Закінчив Київське музичне училище та Київську консерваторію (1975 р.) у класі професора Д. Євтушенка.
В 1969 — 1971 рр. — соліст Ансамблю пісні і танцю Київського військового округу (нині — Ансамбль Збройних Сил України).
У 1971 — 1973 рр. — соліст Оперної студії при Київській консерваторії, в 1973 — 1974 рр. — соліст хорової капели ім. Б. Лятошинського (м. Київ), у 1974 — 1976 рр. — хору Українського радіо і телебачення.
З 1976 р. — соліст (баритон) Київської філармонії.
З 1995 — викладач Національної музичної академії України (на кафедрі сольного співу, з 2000 — доцент).
Раптово помер на 74-му році життя 12 листопада 2021 року[3]. Похований на Байковому кладовищі (ділянка № 33, 50°25′07″ пн. ш. 30°30′11″ сх. д. / 50.4186583° пн. ш. 30.5030861° сх. д.).
Творчість
ред.У репертуарі Валерія Буймістра — оперні партії: Микола («Наталка Полтавка»), Онєгін («Євгеній Онєгін»), Роберт («Іоланта»), Жермон («Травіата»), Ґреґуар («Сокіл»); а також камерний репертуар, що охоплює не тільки світову й українську класику, а й твори сучасних українських композиторів (Євген Станкович, Юрій Ланюк, Олег Кива, Володимир Шумейко, Володимир Рунчак та інші).[1] Географія виступів охоплює США, Мексику, Канаду, Німеччину, Велику Британію, Францію, Іспанію, Португалію, Данію, Чехію, Словаччину, Сингапур, Австралію, Нову Зеландію.[1]
Серед учнів — Т. Браілян, М. Буймістер, І. Донцов, І. Ладіна тощо.
Голос Валерія Буймістра звучить на трьох платівках («Мелодія»), записах для радіо. Також про нього зняли два фільми (Укртелефільм): «Станси» (1987), «Співає Валерій Буймістер» (1991).[1]
Громадська діяльність
ред.Є співзасновником Чернігівського земляцтва в Києві, активіст Ічнянського відділення земляцтва.[4]
Примітки
ред.- ↑ а б в г д БУЙМИ́СТЕР Валерій Григорович. Енциклопедія сучасної України. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 30 листопада 2017.
- ↑ Буймістер Валерій Григорович. Комітет з Національної премії імені Тараса Шевченка. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 30 листопада 2017.
- ↑ Вокальна спадщина Валерія Буймістера
- ↑ Олексій Орєхович (13 листопада 2021). Втратили ще одного співзасновника земляцтва. Товариство «Чернігівське земляцтво». Архів оригіналу за 6 січня 2022.
Посилання
ред.- Буймістер Валерій на сайті Золотий Фонд української естради [Архівовано 2 серпня 2015 у Wayback Machine.]
Література
ред.- Гнидь Б. П. Виконавські школи України. — К.: НМАУ, 2002.
