Вала

Вала (альтернативні назви — валу, ала, уала, валба, виле) — народ, що проживає на території північного заходу Гани, між річками Чорна Вольта та Кулпон.

Населення

За певними оцінками, чисельність народу становить приблизно 100 тисяч осіб. Вала говорять на мові вале (валі), який належить до нігеро-кордофанської групі мов.

Релігія

Більшість представників цього народу є мусульманами-сунітами, хоча є дані про те що серед цього народу зустрічаються християни-католики. Хоча зустрічаються представники народу вала, які вірують у культ предків, приносять їм жертви. Також ці люди вклоняються духам землі та родючості.

Історія та походження

За твердженням джерел, предки вала прийшли з держави Мампрусі. У XVII столітті вала створили ранньополітичне утворення Ва, підкоривши автохтонне населення (лобі та дагарі). Остаточне формування вала закінчилося у другій половині ХІХ століття; вони ввібрали в себе такі народи, як: лобі, дагари, сисала, авуна, а також мампруси, дагомба, хауса. Саме вони склали основне населення Ва, назва якого скоро стала етнонімом.

Сільське господарство

Основним заняттям вала є вирубно-вогневе тропічне землеробство. Вони вирощують такі культури, як просо, кукурудза, бобові, рис, арахіс, ямс, овочі. Розвинуте скотарство - велика та мала рогата худоба. Вала активно використовують різні ремесла - ковальське, ткацьке, гончарне, плетіння, обробка шкур. Також вала займаються мисливством, працюють на плантаціях какао, а також займаються видобутком корисних копалин.

Культура

Живуть вала в глиняних будинках, з солом'яними дахами та глиняними стінами. Будівлі, призначені для худоби, в основному, круглі. Повсякденний одяг - пов'язка на стегнах. На великі свята вала одягають довгі білі сорочки з льону або бавовни.