Вакуумне сушіння

сушіння, що відбувається у герметичних камерах за тиску, нижчого від атмосферного

Ва́куумне суші́ння (англ. vacuum drying) — сушіння, що відбувається у герметичних камерах за тиску, нижчого від атмосферного. Найбільшого поширення набув при сушінні деревини. Вакуумну сушарку можна використовувати для сушіння термочутливих гігроскопічних і токсичних матеріалів.

Використання зниженого тиску середовища для зневоднювання матеріалів (деревини, целюлози тощо) викликане бажанням прискорити цей процес за рахунок використання додаткових резервів сушіння — не лише градієнтів температури та вологості, але і градієнта тиску[1].

Особливості процесу ред.

Матеріал, що висушується, поміщають у спеціальний автоклав чи герметичну камеру, де створюється розрідження повітря. Оскільки температура кипіння води у вакуумі є нижчою, ніж при атмосферному тиску, то, створюючи вакуум глибиною 0,9 кг/см², температуру сушильного агента можна знизити до 40…45 °С. У такий спосіб можна вести інтенсивний і, разом з тим, низькотемпературний процес сушіння при повному збереженні природних властивостей деревини.

Безпосередньо вакуумний спосіб сушіння не забезпечує необхідну експлуатаційну вологість матеріалу і застосовується лише для сушіння пиломатеріалів до транспортної вологості, тобто до WK = 22 %. Поєднання ж даного способу з кондуктивним, конвективним чи діелектричним дозволяє досягти необхідної кінцевої вологості при скороченні тривалості процесу у 2…10 разів.

Різновиди вакуумного сушіння ред.

Вакуумно-кондуктивний спосіб сушіння здійснюється при постійному протягом процесу у вакуумі і контактному нагріванні деревини плитами, розміщеними усередині штабеля замість прокладок. За даними фірм «Hildebrand», «Citomak» такий спосіб скорочує тривалість процесу у 3 рази у порівнянні з камерним сушінням нормальними режимами. Але він має низку істотних недоліків: велика трудомісткість вантажно-розвантажувальних робіт; значна нерівномірність і розподіли кінцевої вологості за товщиною матеріалу і, відповідно, великі внутрішні напруження; мала місткість камер. У силу цих недоліків вакуумно-кондуктивні камери не одержали широкого застосування в промисловості.

Вакуумно-конвективний спосіб сушіння може здійснюватися при циклічному нагріванні і вакуумуванні, тобто зі скиданням тиску, а також в умовах постійного вакууму.

У першому випадку матеріал спочатку прогрівають, а потім піддають вакууму. У деревині, нагрітій до температури кипіння води, відбувається википання вільної води з порожнин клітин за рахунок акумульованої теплоти. Пара, що утворилася, видаляється з матеріалу під дією надлишкового тиску. Після припинення пароутворення, тобто охолодження деревини, її знову нагрівають, і цикл багаторазово повторюють до досягнення необхідної кінцевої вологості. Тривалість циклів і їхні параметри залежать від породи, товщини і вологості матеріалу. Такий спосіб дає скорочення тривалості процесу у 4…5 разів порівняно з конвективним способом при високій якості сушіння.

Сушіння при постійному неглибокому вакуумі 0,2 кг/см² і одночасному конвективному нагріванні дає також добру якість. Тривалість процесу при цьому не зменшується, а відповідає конвективному сушінню. Собівартість сушіння є у 3 рази нижчою за рахунок використання теплоти конденсації випаруваної води і застосування низьких температур сушильного агента.

Вакуумно-конвективний спосіб сушіння набуває усе більшої популярності.

При вакуумно–діелектричному (вакуумно-мікрохвильовому) способі сушіння нагрівання матеріалу до 45…50 °С здійснюється за рахунок енергії високочастотного електромагнітного поля та при постійному вакуумі. Деревина знаходиться в середовищі майже чистої пари малого тиску, завдяки чому процес відбувається при малому перепаді вологості по товщині сортиментів і незначних внутрішніх напружень. Тривалість сушіння у цьому випадку зменшується до 10-12 разів. Однак вакуумно-діелектричний спосіб не позбавлений недоліків. По-перше, вартість сушіння при такому способі досить велика через високу вартість і складність устаткування, а також через великі енерговитрати. По-друге, з досвіду експлуатації вакуумно-діелектричних камер випливає, що поки не вдалося досягти високої якості сушіння: матеріал через нерівномірність електромагнітного поля має занадто великий розкид кінцевої вологості.

Технічні засоби вакуумного сушіння ред.

Примітки ред.

  1. Vacuum dryer by Saraswathi.B. www.pharmainfo.net. Архів оригіналу за 18 квітня 2016. Процитовано 5 квітня 2016.

Див. також ред.

Джерела ред.

  • Кречетов И. В. Сушка древесины. — 3-е изд. перераб. — М.: Лесная пром-сть, 1980. — 432 с.  
  • Лыков А. В. Теория сушки. — М. : Энергия, 1968. — 472 с. (рос.)
  • Сажин Б. С. Основы техники сушки. М. : Химия, 1984. — 320 с. (рос.)
  • Глосарій термінів з хімії // Й. Опейда, О. Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Донецьк: Вебер, 2008. — 758 с. — ISBN 978-966-335-206-0