Вайнштейн Самуїл Йосипович

Самуїл Йосипович Вайнштейн
Самуїл Йосипович Вайнштейн
Оригінал імені	Самуил Осипович Вайнштейн
Народження	12 лютого 1894; Житомир
Смерть	1942; Ленінград

Самуїл Йосипович Вайнштейн (12 лютого 1894, Житомир — січень 1942, Ленінград) — радянський, раніше російський, шахіст, один з перших діячів російського шахового руху.

Життєпис ред.

Самуїл Йосипович Вайнштейн народився в Житомирі 12 лютого 1894 року в родині практикуючого лікаря. Його батько, доктор медицини Йосип Якович (Йосип Янкелевич) Вайнштейн (1855—1936), був фахівцем широкого профілю (ЛОР, внутрішні хвороби, урологія). Доктор і його дружина Есфірь Самуїлівна (Шмулівна) Вайнштейн (1862—1939) виростили п'ятьох дітей. У Самуїла Вайнштейна було дві сестри: Надія і Раїса, та два брати: Олександр і Фрідріх.

Родина переїхала в Санкт-Петербург, і 1902 року Самуїл Вайнштейн вступив на підготовче відділення Петришуле. У 1912 році закінчив повний гімназійний курс Петришуле, отримавши перші уроки шахової гри під керівництвом вчителя математики Івана Мартиновича Зейбота.

Ще навчаючись у гімназії, С. Вайнштейн відвідував Санкт-Петербурзькі шахові збори на Невському пр., 55. Його ім'я вперше з'являється в газетній шаховій хроніці в 1910-х роках. 1912 році він вступив на перший курс економічного відділення Санкт-Петербурзького Політехнічного інституту. В інституті вже був шаховий гурток, досить відомий у місті. Серед тих, хто його відвідував, були Іван Голубєв (1891—1942) і Петро Романовський (1892—1964), майбутні найближчі сподвижники Вайнштейна.

Навесні 1914 року російські любителі шахів отримали дозвіл у Міністерстві внутрішніх справ створити «Всеросійське шахове товариство». Установчий з'їзд і вибори керівництва відбулися 23 квітня у приміщенні Санкт-Петербурзьких шахових зборів, яке від осені 1913 року розташовувалося на Ливарному пр, 10.

1914 року секретарем товариства став Вайнштейн. У 1924 році він став головою Всеросійського шахового союзу.

У 1914 році взяв участь в одному з побічних турнірів XIX Конгресу Німецького шахового союзу. Разом з іншими російськими шахістами був інтернований. В 1914—1916 роках грав у турнірах російських військовополонених в Трібергу.

Учасник низки чемпіонатів Петрограда (1920—1925). Організатор матчу по телеграфу Ленінград — Європа. Керівник шахового гуртка ленінградського Палацу піонерів (у 1930-х роках). Шаховий літератор. Один із засновників «Листка шахового гуртка Петрогубкомуни» (1921), журналу «Шаховий листок» (1922); завідував видавництвом «Шаховий листок» (з 1926). Перекладач книг Олександра Алехіна, Емануїла Ласкера, Зігберта Тарраша, Рудольфа Шпільмана, Макса Ейве та інших російською мовою.

Серед його учнів були гросмейстери: Лариса Вольперт, Ольга Ігнатьєва, Марк Тайманов; майстри спорту — фіналісти всесоюзних першостей: Лев Аронсон, Василь Бившев, Юхим Столяр, Олександр Черепков; призери чемпіонатів Ленінграда: Кирило Виноградов, Наталія Карцева, Олена Михайлова, Тамара Михайлова.

С. Й. Вайнштейн помер під час Німецько-радянської війни в блокадному Ленінграді в січні 1942 року.

Спортивні досягнення ред.

Рік	Місто	Турнір	+	−	=	Результат	Місце
1920	Петроград	1-й чемпіонат Петрограда	2	3	6	5 з 11	7—8
1922	Петроград	2-й чемпіонат Петрограда	3	7	1	3½ з 11	10
	Петроград	Матч Петроград — Москва (11-та шахівниця, проти Н. Панченко)	1	1	0	1 з 2
1925	Ленінград	4-й чемпіонат Ленінграда	2	7	2	3 з 11	10
1926	Москва	Матч Москва — Ленінград (16-та шахівниця, проти Г. М. Гейлера)	2	0	0	2 з 2
	Москва	Матч Москва — Ленінград профспілки радторгслужбовців (проти Гродко)	1
	Стокгольм	Матч Стокгольм — Ленінград (7-ма шахівниця, проти Арфедссона)	1	0	1	1½ з 2

Література ред.

Шахи: енциклопедичний словник / гол. ред. А. Є. Карпов. — М.: Радянська енциклопедія, 1990. — С. 53. — 624 с. — 100 000 екз. — ISBN 5-85270-005-3.

Посилання ред.

Партії Самуїла Вайнштейна в базі Chessgames
С. О. Вайнштейн (1894—1942). Фрагменти життєпису [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)