Ваврик Василь Романович
| Ваврик Василь Романович | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народився |
21 березня 1889 Яснище | |||
| Помер |
5 червня 1970 (81 рік) Львів | |||
| Поховання | Личаківський цвинтар | |||
| Країна |
 Австро-Угорщина.svg){kind=small} Польська Республіка СРСР | |||
| Діяльність | літературознавець, письменник | |||
| Сфера роботи | історія | |||
| Alma mater | Карлів університет і Факультет мистецтв Карлового університету[1] | |||
| Заклад | ЛНУ ім. І. Франка | |||
| Мова творів |
язичіє російська | |||
|
| ||||
 Ваврик Василь Романович у Вікісховищі | ||||
Василь Романович Ваврик (21 березня 1889, с. Яснище, Австро-Угорщина (нині Бродівський район Львівська область) — 5 червня 1970, Львів) — письменник, літературознавець, історик, москвофіл.
Життєпис ред.
Скінчивши гімназію в Бродах, вступив на юридичний факультет Львівського університету.
Під час Першої світової війни був заарештований австрійською владою і потрапив до концтабору Терезін, а пізніше до Талергофу. 1918 року в Ростові-на-Дону вступив до Карпато-руського загону — підрозділу Добровольчої армії.
1926 року закінчив Празький університет. До 1939 року співпрацював у москвофільських установах і виданнях.
За радянських часів викладав російську мову у Львівському університеті, був науковим працівником Львівського історичного музею.
Писав російською мовою та язичієм. У 1920—1930 роках виступав як поет, повістяр, драматург, публіцист. Досліджував творчість галицьких письменників.
Помер 5 травня 1970 року у Львові. Похований у спільному гробівці галицьких журналістів та письменників москвофільської орієнтації, що на полі № 72 Личаківського цвинтаря.[2]
Твори ред.
Поезія
- Трембита (Ужгород, 1921);
- Красная горка (Львів, 1923).
Проза
- Калинин сруб (Львів, 1926);
- Карпатороссы в Корниловском походе и Добровольческой армии. (Львів, 1926).
Літературознавчі праці
- Яков Федорович Головацкий, его деятельность и значение в галицко-русской словесности" (Львів, 1925);
- Галицкая литература «Слова о полку Игореве» (Львів, 1930);
- Талергоф, Жизнь и деятельность И. Н. Далибора-Вагилевича (1934; усі видані у Львові);
- Александр Сергієвич Пушкін. В 100-літню річницю єго смерти. Виданє для народа., «Слово о полку Игореви». В 750-літню річницю появленя, Члены Ставропигиона за 350 лет (1586—1936) (1937; усі видані у Львові);
- Школа и бурса Львовского Ставропигиона (1938; Львів).
Також підготував працю «Терезин и Талергоф: К 50-летней годовщине трагедии галицко-русского народа» (1966; видана у Москві, 2001), «Краткий очерк галицко-русской письменности», «Крестьяне — поэты» (обидві — Лувен, 1973; посмертно) та багато інших[3].
Примітки ред.
- ↑ Studenti pražských univerzit 1882–1945
- ↑ Криса Л., Фіголь Р. Личаківський некрополь. — Львів, 2006. — С. 393, 401. — ISBN 966-8955-00-5.
- ↑ О. Л. Рибалко Ваврик Василь Романович [Архівовано 9 січня 2017 у Wayback Machine.]/ Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — ISBN 966-02-2074-X.
Джерела ред.
- Аристова Т. Ф. Василий Романович Ваврик: [Некролог] // Советское славяноведение. — 1971. — № 1. — С. 143.
- Рибалко О. Л. Ваврик Василь Романович // Українська літературна енциклопедія : В 5 т. / редкол.: І. О. Дзеверін (відповід. ред.) та ін. — К. : Голов. ред. УРЕ ім. М. П. Бажана, 1988. — Т. 1 : А—Г. — С. 259.