В'ячеслав Шкурко

	В'ячеслав Шкурко
	Єпископ Яранський,; вікарій Кіровської єпархії
	Єпископ Яранський,; вікарій Кіровської єпархії
16 квітня 1936 — 16 апреля 1936
Попередник:	Димитрій Поспєлов
Наступник:	Паїсій Кузнєцов
	Єпископ Сумський,; вікарій Харківської єпархії
	Єпископ Сумський,; вікарій Харківської єпархії
	Єпископ Новоград-Волинський,; вікарій Житомирської єпархії
	Єпископ Новоград-Волинський,; вікарій Житомирської єпархії
Діяльність:	священник
Ім'я при народженні:	Василь Шкурко
Народження:	25 квітня 1886; Полтава, Російська імперія
Смерть:	17 грудня 1937 (51 рік); Кіров, РРФСР, СРСР
Священство:	1932
Чернецтво:	7 березня 1913
Єп. хіротонія:	13 листопада 1932

В'ячеслав Шкурко (в миру Василь Шкурко; 25 квітня 1886, Полтава — 17 грудня 1937, Кіров, Російська Федерація) — єпископ Московської патріархії в Україні з титулом "Сумський, вікарій Харківської єпархії". Також служив єпископом МП у Житомирі під час Голодомору.

Життєпис ред.

Походив зі шляхетської родини. Закінчив Полтавську гімназію.

У 1903 — 1911 працював канцелярським чиновником Полтавського губернського правління, потім — в канцелярії Полтавського губернатора.

Після 1906 переведений до Києва, де працював канцелярським чиновником Київського окружного суду і дослужився до звання колезького реєстратора.

У січні 1906 за активну участь в діяльності Червоного Хреста в роки російсько-японської війни, нагороджений срібною медаллю.

З 29 вересня 1910 перебував у Києво-Печерській лаврі.

27 січня 1911 Василь Шкурко подає прохання про зарахування його послушником Києво-Печерської Лаври.

7 березня 1913 пострижений в рясофор в Києво-Печерській Лаврі.

21 лютого 1915 в церкві прп. Антонія на Ближніх печерах Києво-Печерської Лаври пострижений в чернецтво.

У 1916 — 1918 закінчив 4,5 і 6 курси Київської духовної семінарії.

З 12 жовтня 1916 до лютого 1918 — коректор лаврської друкарні, з 5 лютого 1918 — помічник правителя у справах Духовного Собору Лаври.

У 1918 в числі інших священнослужителів підписав лист німецькій владі, війська якої зайняли Київ, про видачу для охорони Києво-Печерської лаври зброї.

Навчався в Київській духовній семінарії «келійно» (у професорів на дому). Написав кандидатську дисертацію на тему: «Пастирське роблення на ниві Христовій», яка отримала схвалення професорів прот. О. П. Свєтлова і О. В. Прилуцького.

12 жовтня 1921 владою було відібрано ключі від Лаврської бібліотеки.

День 25 грудня 1921 возведений у сан ієромонаха в Києво-Печерській Лаврі.

Після захоплення Лаври обновленцями — парафіяльний священник на Труханівському острові (1926 — 1928), проповідник в Китаївській пустині (1929 — 1931).

У 1931 возведений у сан ігумена до церкви в Пущі-Водиці (нині в межах Києва).

У жовтні 1932 возведений у сан архімандрита.

13 листопада 1932 хіротонізований на єпископа Новоград-Волинського, вікарія Київської єпархії з призначенням управляти Житомирською єпархією.

Священник Іоанн Сєров у своєму «Щоденнику» так писав про нього:

У момент богослужіння єп. В'ячеслав мимоволі звертав увагу на себе тих, хто молиться в храмі своїм побожним служінням. Служба його була без квапливості, ясна вимова і приємна дикція. Проповіді його були дуже вдалими, короткими, зрозумілими, простими і іноді дуже красивими ... Я бачив у ньому дійсного Єпископа, яким він і повинен був бути. Релігійно суворий, як монах — не людинодогодник; серйозний пастир, — а не вівця, якою керують вівці, — і які тепер так в моді ... Єпископ В'ячеслав не був упереджений, він не любив ходити в гості, не приймав ніяких запрошень, а тому багатьом не догодив...

За час служіння в Житомирі владика В'ячеслав написав акафіст небесної покровительки міста преподобномучениці Анастасії Римської.

З 5 листопада 1934 — єпископ Сумський, вікарій Харківської єпархії.

З 16 квітня 1936 — єпископ Яранський, вікарій Кіровської єпархії.

30 вересня 1937 заарештований.

2 листопада 1937 справу направлено на розгляд Особливої трійки УНКВС по Кіровської області.

9 грудня засуджений, 17 грудня розстріляний.

30 березня 1989 повністю реабілітований.

Література ред.

Вячеслав (Шкурко) // Православная энциклопедия. — М. : Церковно-научный центр «Православная энциклопедия», 2005. — Т. X. — С. 168-169. — 752 с. — 39 000 экз. — ISBN 5-89572-016-1.
Биографический словарь выпускников Киевской духовной академии. Т.3: Р — Я. / сост. В. И. Ульяновский. — К., 2019. — 640 с. — (Киевские духовные школы. 400 лет: 1615-2015: юбилейная серия изданий к 400-летию Киевских духовных школ). — ISBN 978-966-2371-50-5.

Посилання ред.

Вячеслав (Шкурко Василий Феофилович) [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]