Бі (нефритовий диск)
Бі (кит. 璧 bì) — давньокитайські дископодібні артефакти, зроблені з нефриту. Найбільш ранні бі відносяться до періоду неоліту, зокрема до періоду Ліаньчжоу (3400-2250 рр. до н. е.)[1]. Пізніші зразки датуються в основному періодами династій Шан, Чжоу і Хань. У імперські часи їх також виготовляли зі скла.
_%E7%92%A7_disc.jpg)
Опис ред.
Бі представляють із себе плоскі диски з круглим отвором в центрі. Бі періоду неоліту були найпростішими, в той час як пізніші артефакти, наприклад, відносяться до періоду династії Чжоу, прикрашалися вигадливою різьбою (зокрема, шестикутниками). Візерунок символізував божество, що асоціюється з небом, а також з силою і талантами, які власник бі хотів придбати.
Будучи дорогими предметами мистецтва, бі свідчили про владу і могутність своїх власників-аристократів[1].
Особливим різновидом бі був диск із декількома визубнями по зовнішньому краю. У сучасній китайській археології він отримав назву я-бі 牙璧. Цей різновид відомий у доімперські часи, у класичній літературі згадки про його існування відсутні. З приладу порідненості я-бі до звичайних дисків бі немає наукового консенсусу[2]
Значення ред.
Пізніша традиція асоціювала бі з небесами, тоді як цун[en] 琮 (тип незграбної нефритової труби невідомого призначення) асоціювався із землею[3]. Диски бі часто знаходили разом з предметами, що символізують небо і землю, тому передбачається, що кругла форма диска також має символічне значення: Виявлено, що ці предмети свідчать про ранні стадії розвитку космогонічних концепцій, які залишалися важливими в китайській культурі протягом періоду Воюючих царств та епохи династії Хань: уявлення про небосхил, який обертається навколо центральної осі і циклі Десяти Сонць, а також про використання ранньої форми столярного кутника. Цими предметами володіли шамани, які були релігійними лідерами Ліаньчжоу і носіями космогонічних уявлень[4].
Призначення ред.
Початкове призначення дисків бі невідомо, так як з часів неоліту не залишилося письмових свідчень. У пізніші епохи бі клали в могилу разом з померлими із знатних родів — як символ неба, призначений для того, щоб супроводжувати людину в подорожі в загробний світ або «на небо». У той же час цзун символізував зв'язок померлого із землею[1]. Іноді бі знаходили і на животах або грудях покійних, чиї могили відносяться до періоду неоліту[1][5].
У китайській історії нефрит, як і диски бі, вказував на високі моральні якості власника, а також служив важливим символом високого становища в суспільстві[3]. Їх використовували під час богослужінь і світських церемоній — як предмети, що символізують владу[3].
Під час воєн періоду династії Чжоу диски бі, що належали ватажкам переможених держав, передавалися переможцям як символ підпорядкування[5].
Дизайн зворотного боку медалей, що присуджуються на Літніх Олімпійських іграх 2008 в Пекіні, заснований на давній традиції дисків бі[6].
Див. також ред.
- Хе (нефритовий диск) — найбільш відомий диск бі в китайській історії.
Примітки ред.
- ↑ а б в г Teaching Chinese Archaeology, object 3 — NGA. Архів оригіналу за 8 травня 2008. Процитовано 24 грудня 2014.
- ↑ Cullen, Christopher and Anne Farrer 1983. "On the Term Hsuan Chi and the Flanged Trilobate Jade Discs, " Bulletin of the School of Oriental and African Studies 46 (1983):52-76. До порівняння: [1] [Архівовано 29 травня 2015 у Wayback Machine.] (кит.)
- ↑ а б в id = 14 Jade Bi-disk, Congs & Arches|PalaceAntique.com <! — Bot generated title ->. Архів оригіналу за 24 грудня 2014. Процитовано 24 грудня 2014.
- ↑ article «The Original Significance of Bi Disks: insights based on Liangzhu Jade Bi with incised symbolic motifs», by Shu-P'Ing, Teng, Journal of East Asian Archaeology Volume 2, Numbers 1-2, 2000, pp . 165—194 (30). Архів оригіналу за 13 жовтня 2012. Процитовано 24 грудня 2014.
- ↑ а б 20infoE.html The Jade Bi-Disk from China, Use, Meaning and Material in Historic and Prehistoric Times <! — Bot generated title ->[недоступне посилання з травня 2019]
- ↑ beijing2008 / graphic / n214070893.shtml Design of the Medal for the Beijing 2008 Olympic Games. Архів оригіналу за 25 грудня 2010. Процитовано 24 грудня 2014.
