Вікіпедія

Біробіджан

Біробіджа́н (рос. Биробиджа́н, їд. ביראָבידזשאַן‎) — місто, центр Єврейської автономної області Росії. До 1931 року — Станція Тихенька.

місто Біробіджан
їд. ביראָבידזשאַן‎
Герб Прапор
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Єврейська автономна область
Код ЗКАТУ: 99 701 000 001
Код ЗКТМО: 99701000001
Основні дані
Час заснування 1915
Населення 74 791 (2014) [1]
Площа 169,38 км² [2]
Поштові індекси 679000-679025
Телефонний код +7 42622
Географічні координати: 48°47′ пн. ш. 132°56′ сх. д. / 48.783° пн. ш. 132.933° сх. д. / 48.783; 132.933Координати: 48°47′ пн. ш. 132°56′ сх. д. / 48.783° пн. ш. 132.933° сх. д. / 48.783; 132.933
Часовий пояс UTC+10
Влада
Вебсторінка biradm.ru
Міський голова Пархоменко Андрій Геннадійович
Мапа
Біробіджан (Росія)
Біробіджан
Біробіджан
Біробіджан (Єврейська автономна область)
Біробіджан
Біробіджан

Мапа

CMNS: Біробіджан у Вікісховищі

На набережній Біри
Приклади використання їдишу в публічному просторі Біробіджану

Географія ред.

Стоїть на річці Бірі (басейн Амуру).

Клімат ред.

Місто знаходиться у зоні, котра характеризується вологим континентальним кліматом з теплим літом. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 21.1 °C (70 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою -22.7 °С (-8.9 °F).[3]

Клімат Біробіджана
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Абсолютний максимум, °C 0,6 5,9 19,4 29,3 33,9 37,1 37,8 35 30,7 26,1 14 1,6 37,8
Середній максимум, °C −15,5 −9,9 −1,1 10,1 18,4 23,9 26,6 24,9 19,3 10,6 −3,4 −13,8 9,8
Середня температура, °C −22,7 −17,4 −7,4 4,3 12,1 17,9 21,1 19,4 12,7 3,8 −9,5 −20,1 3,6
Середній мінімум, °C −30,3 −26,4 −15,9 −2,4 4,7 11,3 15,4 13,7 6 −3,1 −15,9 −27,1 −3,4
Абсолютний мінімум, °C −53,9 −40,1 −37,2 −17,8 −8,1 1 6,8 4 −6 −16,1 −36,1 −47 −53,9
Норма опадів, мм 8.6 8 15.5 36.1 50.2 97.9 117.1 111.6 93.1 23.8 9 7.9 578.8
Днів з опадами 9,3 6,8 8,6 9,5 12 9,5 12,2 10,7 9,2 7,6 7,1 9,1 111,6
Вологість повітря, % 75.7 70.3 66.6 63.2 65.8 74.4 82.4 82.6 76.8 65.7 72 75.1 72.6
Джерело: Weatherbase

Населення ред.

Населення: в 2014 році — 74 791 мешканець, 2006 — 78 500, 1959 — 41 000 мешканців.

Чисельність населення
19321939[4]1959[5]1962[4]1967[4]1970[6]1979[7]1982[8]1986[4]1987[9]1989[10]1992[4]
2540↗29 600↗40 667↗42 000↗46 000↗55 724↗68 630↗73 000↗80 000↗82 000↗83 667↗86 700
2000[4]2001[4]2002[11]2003[4]2005[4]2006[4]2008[12]2009[13]2010[14]2011[15]2012[16]2013[17]
↘79 800↘79 300↘77 250↗77 300↘76 600↘75 200↗75 482↗75 495↘75 413↗75 833↗76 203↘75 542
2014[18]2015[19]2016[20]2017[21]
↘74 791↘74 777↘74 559↘74 095
На цьому місці має відображатися графік чи діаграма, однак з технічних причин його відображення наразі вимкнено. Будь ласка, не видаляйте код, який викликає це повідомлення. Розробники вже працюють для того, щоби відновити штатне функціонування цього графіка або діаграми.

Загальні відомості ред.

  • Швейна, прядильно-ткацька, трикотажна, взуттєва, меблева, кондитерська фабрики; заводи: автотракторних причепів, металовиробів, фанерний, лісозавод, цегельний, пивоварний, хлібозавод, м'ясокомбінат. Технікум механізації сільського господарства; педагогічне, медичне, художньо-графічне училища, культурно-освітня школа, драматичний театр.
  • Є залізнична станція — Біробіджан I на Транссибірській магістралі.

Уродженці ред.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2014 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
  2. ↑ БД ПМУ Єврейської автономної області. місто Біробіджан [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] Процитовано: 2014-12-09 (рос.)
  3. ↑ Клімат Біробіджана. Архів оригіналу за 7 травня 2022. Процитовано 7 травня 2022.
  4. ↑ а б в г д е ж и к л Народная энциклопедия «Мой город». Биробиджан
  5. ↑ Всесоюзная перепись населения 1959 года. Численность городского населения РСФСР, её территориальных единиц, городских поселений и городских районов по полу (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013.
  6. ↑ Всесоюзная перепись населения 1970 года Численность городского населения РСФСР, её территориальных единиц, городских поселений и городских районов по полу (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013.
  7. ↑ Всесоюзная перепись населения 1979 года Численность городского населения РСФСР, её территориальных единиц, городских поселений и городских районов по полу (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013.
  8. ↑ Народное хозяйство СССР 1922-1982 (Юбилейный статистический ежегодник)
  9. ↑ Народне господарство СРСР за 70 років : [арх. 28 червня 2016] : ювілейний статистичний щорічник / Державний комітет СРСР зі статистики. — Москва : Фінанси і статистика, 1987. — 766 с.
  10. ↑ Всесоюзная перепись населения 1989 года. Численность городского населения. Архів оригіналу за 22 серпня 2011.
  11. ↑ Всероссийская перепись населения 2002 года. Том. 1, таблица 4. Численность населения России, федеральных округов, субъектов Российской Федерации, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - райцентров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более. Архів оригіналу за 3 лютого 2012.
  12. ↑ Еврейская автономная область. Оценка численности постоянного населения на 1 января 2008-2014 годов
  13. ↑ Численность постоянного населения Российской Федерации по городам, посёлкам городского типа и районам на 1 января 2009 года. Архів оригіналу за 2 січня 2014. Процитовано 2 січня 2014.
  14. ↑ Итоги Всероссийская перепись населения 2010 года по Еврейской автономной области. Численность населения по области, городскому округу, муниципальным районам, городским и сельским поселениям, городским населённым пунктам, сельским населённым пунктам. Архів оригіналу (PDF) за 20 квітня 2014. Процитовано 20 квітня 2014.
  15. ↑ Оценка численности населения по муниципальным образованиям Еврейской автономной области на 1 января 2011 года. Архів оригіналу за 10 вересня 2014. Процитовано 10 вересня 2014.
  16. ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям. Таблица 35. Оценка численности постоянного населения на 1 января 2012 года. Архів оригіналу за 31 травня 2014. Процитовано 31 травня 2014.
  17. ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2013 года. — М.: Федеральная служба государственной статистики Росстат, 2013. — 528 с. (Табл. 33. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских населённых пунктов, сельских населённых пунктов). Архів оригіналу за 16 листопада 2013. Процитовано 16 листопада 2013.
  18. ↑ Таблица 33. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2014 года. Архів оригіналу за 2 серпня 2014. Процитовано 2 серпня 2014.
  19. ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2015 года. Архів оригіналу за 6 серпня 2015. Процитовано 6 серпня 2015.
  20. ↑ Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2016 року
  21. ↑ (рос.) Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2017 року. 31 липня 2017. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 31 липня 2017.

Посилання ред.


  Це незавершена стаття з географії Росії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Біробіджан&oldid=41949470