Біощастя або біо-щастя — це підвищення добробуту людей за допомогою біологічних методів, включно з інженерію зародкової лінії шляхом скринінгу ембріонів з генами, пов'язаними з високим рівнем щастя, або застосування ліків призначених для підвищення базового рівня щастя. Мета полягає в тому, щоб сприяти досягненню стану «краще, ніж добре».[1]

До прихильників біощастя належать філософ трансгуманіст Девід Пірс, мета якого — покласти край стражданням усіх живих істот[2] і канадський етик Марк Алан Вокер. Вокер намагався захистити біощастя на тій підставі, що щастя має цікавити широке коло теоретиків моралі; і що гіпертимія, стан високого початкового рівня щастя, пов'язано з кращими результатами у здоров'ї та досягненнях людини.[3][4]

Концепція біощастя також має своїх гучних критиків, зокрема Леона Касса, який працював у Президентській раді з питань біоетики[en] під час президентства Джорджа Буша.[5]

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Walker, Mark (2011). Happy-people-pills for all (PDF). International Journal of Wellbeing. 1 (1): 127—148. doi:10.5502/ijw.v1i1.16. Архів оригіналу (PDF) за 2 серпня 2021. Процитовано 23 липня 2020.
  2. Abolitionist Bioethics: Interview with David Pearce by Treehugger. HEDWEB. September 2014. Процитовано 23 липня 2020.
  3. Walker, Mark (December 2006). In Praise of Bio-Happiness (PDF). IEET Monographs Series. Т. 2. Архів оригіналу (PDF) за 9 грудня 2019. Процитовано 23 липня 2020.
  4. Bailey, Ronald (26 липня 2007). Freezing or Uploading?. Reason.com (амер.). Процитовано 23 липня 2020.
  5. Kass, Leon R. (16 жовтня 2003). The Pursuit of Biohappiness. The Washington Post. Процитовано 23 липня 2020.

Посилання ред.