Біопсі́я (грец. біос — життя, опсіс — погляд, вигляд) — прижиттєве видалення шматка ураженої тканини для мікроскопічного дослідження (з метою визначення характеру захворювання). Часто використовується для аналізу пухлин.

Пункційна біопсія

Види біопсії ред.

 
Біопсія головного мозку під стереотаксією. Невелика частина пухлини береться за допомогою голки з вакуумною системою. Рама навколо голови пацієнта забезпечує правильну вісь до цілі
  • Ексцизійна біопсія — в результаті хірургічного втручання відбувається вилучення всього досліджуваного утворення або органу.
  • Інцизійна біопсія — в результаті хірургічного втручання відбувається вилучення частини утворення або органу.
  • Пункційна біопсія — в результаті проколу порожнистою голкою (рідше спеціальним біопсійним інструментом) досліджуваного утворення відбувається забір фрагментів або стовпчика тканини:
    • Тонкоголкова аспіраційна пункційна біопсія — введення тонкої голки в підозріле утворення, аспірування клітин з цього утворення за допомогою шприца, послідуюча фіксація, цитологічне фарбування отриманого аспірату та подальше дослідження за допомогою мікроскопії.
    • Панч-біопсія (punch) — біопсія ділянки шкіри при пухлинах і шкірних захворюваннях спеціальною голкою (2-8 мм в діаметрі).
    • Трепан-біопсія — в результаті проходження тканин трепаном 3-5 мм в діаметрі, що дозволяє отримати великий стовпчик кісткової (рідше іншої) тканини.

Мета і задачі біопсії ред.

Біопсія — найдостовірніший метод дослідження в разі необхідності встановлення клітинного складу тканини. Взяття тканин і подальше їх дослідження під мікроскопом дозволяє визначити точний клітинний склад досліджуваного матеріалу. Біопсія є дослідженням, що входять в діагностичний мінімум при підозрі на онкологічне захворювання, і доповнюється іншими методами дослідження, такими як рентгенологічні, ендоскопічні, імунологічні.

Істотною обставиною, що визначає необхідність біопсії, є необхідність визначити обсяг оперативного втручання при онкологічних захворюваннях. Так, наприклад, при раку прямої кишки, розташованому в нижніх відділах, виконується черевно-промежинна екстирпація, що припускає видалення прямої кишки і формування штучного заднього проходу. При відсутності чіткої впевненості в діагнозі таку операцію виконувати не можна. Якщо після операції з'ясується, що злоякісної пухлини не було, закономірно постане питання про даремне виконання травматичного втручання. Те ж саме стосується раку молочної залози, раку шлунка, раку легенів та інших злоякісних пухлин.

Див. також ред.

Виробники ред.