Біологі́чний спектр, інколи екологі́чний спектр або фітоклімати́чний спектр — склад біоморф (життєвих форм) рослин або тварин на певній території, визначений у відсотках[1]. Цей термін запропонував винахідник системи життєвих форм рослин, данський ботанік Крістен Раункер[2].

Визначення біологічного спектру допомагає вченим точніше ідентифікувати тип клімату, що панує над обстежуваним районом чи, навіть, мікроклімат, притаманний певний місцевості. Так, для тропічного поясу характерні рослини-фанерофіти, для помірного континентального — гемікриптофіти, в аридних областях переважають терофіти[2]. Або якщо у посушливій місцині в ущелині виявлено високий відсоток епіфітів, то це дає підставу думати, що в ній накопичуються вологі повітряні маси, джерелом яких може бути місцева водойма, велика печера чи конденсат.


Джерела ред.

  1. Дедю И. И. Экологический энциклопедический словарь. — Кишинев: Главная редакция Молдавской советской энциклопедии, 1989.(рос.)
  2. а б Григорьев А. А. Краткая географическая энциклопедия. Том 1. — М: Советская энциклопедия, 1960. — С. 564(рос.)